Скоро нове відео про те, як ТОП EVO Мельник перейшов на українську під мінами 🎞
Відділ новинРобота
26 січня 2022, 08:33
2022-01-26
Айтішник з Нідерландів живе в українському селі, вирощує кіз та овочі й успішно працює в EPAM. Ось його історія
dev.ua продовжує розповідати історії айтішників-іноземців, які переїхали в Україну й облаштувалися тут. Сьогоднішній герой — гість з Нідерландів, який вже півроку працює інженером із розробки програмного забезпечення в EPAM. Мало того, замість галасливого мегаполісу він обрав невеличе селище на Херсонщині й щасливо живе і працює там. Ось його історія.
dev.ua продовжує розповідати історії айтішників-іноземців, які переїхали в Україну й облаштувалися тут. Сьогоднішній герой — гість з Нідерландів, який вже півроку працює інженером із розробки програмного забезпечення в EPAM. Мало того, замість галасливого мегаполісу він обрав невеличе селище на Херсонщині й щасливо живе і працює там. Ось його історія.
Від рутини до IT
Фердінанд Саннес родом із Нідерландів. Ще у шкільні роки він навчився створенню та адмініструванню вебсторінок. «Тоді я більше став знатися на HTML», — каже він. Після середньої школи навчався за спеціальністю «Технічна медицина» в Технічному університеті в Енсхеді. «Там мене познайомили з основами Eclipse/JAVA для створення робота з датчиками; крім того, ми вивчали людське тіло як „систему“, що складається з набору інших підсистем. Схожий підхід ми бачимо і в ІТ», — розповідає хлопець.
Закінчивши навчання, Саннес вирішив перейти до сфери економіки, міжнародного бізнесу та менеджменту. «Думаю, що у той момент мої навички більше підходили для цього», — пояснює наш співбесідник.
Під час вивчення бізнес-дисциплін Фердінанд продовжував любити програмування і вважав за краще використовувати TeX для офіційних звітів, а не Microsoft Word. А також майбутній інженер брав участь у волонтерських проєктах. «Я допомагав зі створенням простої системи обліку на Excel для кенійського дитячого садка. Власне, я відповідав за розробку, а інші студенти допомагали зібрати вимоги та впровадити їх у життя», — згадує іноземець про свій шлях до IT.
А після навчання він переїхав до Польщі. До кар’єри в ІТ він працював клерком в одній польській компанії, яка займалась юридичними питаннями для нідерландського клієнта.
«Моя робота була дуже монотонною — це робота з документами та інвойсами, практично щодня я робив одні й ті ж самі речі, що, звичайно, не наповнювало життя радістю», — згадує Фердінанд.
Та згодом хлопець почав цікавитись автоматизацією, спробував автоматизувати частину своєї робочої рутини. «Експеримент виявився успішним. Це надихнуло мене глибше зануритись у програмування, вивчати RPA. Так і почався мій шлях в ІТ», — розповідає він.
Фердінанд згадує, як помітив у Польщі, що термінальні сеанси також використовували VBA/VB, і там знадобилися його знання Excel. «Вечорами після роботи адміністратора я витрачав ще кілька годин, щоб заглибитись у програмування, автоматизувати мою діяльність. Також допоміг той факт, що я міг взяти свій ноутбук додому. Тут я навчився думати про користувацький дизайн та про те, як легко оптимізувати адміністративні процеси», — каже хлопець.
Зрештою, за словами Фердінанда, у Польщі не було можливостей кар’єрного зростання для адміністратора з ІТ-навичками на горизонті.
«Тому я вирішив повернутися до Нідерландів і почати вивчення RPA з низьким кодом», — каже Саннес.
У Нідерландах він пройшов сертифікацію RPA з низьким кодом у таких відомих вендорів, як UiPath, Automation Anywhere і BluePrism. Практична робота з реальними клієнтами значно покращила навички програмування хлопця.
Під час перебування в Нідерландах він закінчив усі університетські магістерські курси «Управління бізнес-процесами та ІТ» у «Open Universiteit» (дистанційний навчальний заклад), але Фердінанд все ще чекав слушного часу для завершення своєї магістерської роботи.
«Для переходу від адміністративної ролі до ІТ я інвестував купу власного вільного часу. Опанувати фах мені допомогла суміш із курсів, навчання у коледжі, самоосвіти та практики», — зізнається хлопець.
Шлях до України
Уперше відвідав Україну Саннес у грудні 2020 року. «Це була невелика подорож до Києва тривалістю у п’ять днів», — з посмішкою згадує хлопець. Він приїхав до дівчини, з якою познайомився в інтернеті. І поїздка виявилась напрочуд продуктивною — саме тоді він зустрів свою майбутню дружину. Сьогодні Фердінанд визнає, що саме сім’я є головною причиною того, що він залишився жити в Україні.
Тут він зіткнувся з деякими складнощами.
«Звичайно, є великий мовний бар’єр. У повсякденному житті я часто використовую жестикуляцію або телефон із перекладачем Google, щоб пояснити свою думку, сказати, чого хочу. Але був цікавий момент, коли я купував квіти для дружини: продавчиня не знала англійської, однак ми змогли зрозуміти один одного, спілкуючись французькою», — згадує хлопець.
Разом із дружиною та донькою іноземець проживає у невеличкому селищі Херсонської області. «І це чудова локація для життя та віддаленої роботи! Тут доволі спокійно та тихо, чудові краєвиди, є безліч маршрутів для родинних прогулянок», — каже він. Родина Фердінанда живе як звичайні селяни: активно ведуть домашнє господарство, часом виїжджають до міста.
«У нас є три кози, собака, дві кішки, що самі вирішили жити з нами, до весни потрібно знову купити курей. Наші родичі вирощують кролів», — ділиться іноземець.
Крім того, сім’я Саннес має величезний город, де вирощуються овочі та фрукти. «Ми всією сім’єю допомагаємо один одному, наскільки це можливо», — каже хлопець.
«Якщо хочеться відчути трохи міського життя, без проблем можемо дістатися до Херсона, Миколаєва. Однак спокійний заміський темп, як на мене, чудово суміщається з динамічною роботою в ІТ», — каже Саннес.
Українські реалії
Жити в Україні Фердінанду подобається. «Перед моєю поїздкою в Україну я чув багато стереотипних „страшилок“: там небезпечно для іноземців, високий рівень злочинності, ти не зможеш навіть розрахуватися банківською карткою тощо. Звичайно, я на власному досвіді переконався, що це не так», — розповідає айтішник.
Він зізнається, що закоханий в Україну.
«Мені дуже подобається Україна, тут дійсно класно — неймовірна природа, є де відпочити, де провести час із родиною, тут можна подорожувати й насолоджуватися життям», — каже Фердінанд.
Нідерландський гість в захваті від людей: «Особливо мені подобаються люди — українці привітні, готові допомогти та надати підтримку». Звичайно, не приховує Фердінанд, є свої проблеми та нюанси, як і в будь-якій іншій країні. «У світі немає нічого ідеального. Найбільше занепокоєння викликає постійне геополітичне напруження, особливо зараз — ми живемо відносно близько до Кримського півострова», — каже хлопець.
Попри безліч можливостей для ремоуту та релокації, залишати Україну Саннес з родиною не планують. «У планах — будувати свою кар’єру тут. Для цього є всі можливості, а рівень компенсації такий же, як, наприклад, у Польщі», — каже хлопець.
Роботою в EPAM він абсолютно задоволений.
«Власне, це перша компанія в Україні, яка запропонувала мені співпрацю. І я одразу погодився — дуже сподобалась співбесіда, рівень інтерв’юерів», — пояснює інженер.
Окрім того, за словами Фердінанда, всередині компанії є величезна кількість курсів для підвищення кваліфікації, можливості пройти необхідні фахові сертифікації, що зараз дуже важливо, оскільки він має плани активно розвивати свою експертизу в RPA.
Він не виключає, що згодом із родиною може переїхати у велике місто. «Думаю, буде складно дати донечці хорошу освіту, залишаючись у невеличкому селищі», — справедливо зауважує Фердінанд. І, підсумовуючи своє зізнання, нідерландець говорить: «Загалом, дивлячись на українську сторінку свого життя, можу з упевненістю сказати, що тут я відчуваю себе щасливою людиною».
А ще Фердінанд своїм нинішнім становищем дуже завдячує дружині. ”Мені здається, що тут можна застосувати вислів 1940-х років: «За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка». Підтримка моєї дружини була надзвичайною», — розповідає він про облаштування та працевлаштування в Україні.
Проте щодо українського документообігу він має лайфхак: «Думаю, було гарною ідеєю придбати теку для всього стосу необхідних документів та довідок, щоб вони завжди залишалися впорядкованими», — жартує іноземець. На його думку, цифровізація державних послуг по всій країні, зокрема, у регіонах, дуже полегшила б процес перебування тут іноземним громадянам. У таких містах, як Львів та Київ, основні речі вже давно оцифровані», — зазначає Фердінанд Саннес.
«Я простояв у черзі близько трьох годин, у вузькому коридорі з купою людей!» Двоє румунів переїхали в Україну і працюють в геймдеві. Як їм тут живеться
«Я великий шанувальник борщу». Індійський IT-фахівець, який переїхав в Україну, про те, як йому живеться, куди він ходить поїсти і як відзначає індійські свята
«Як мати офіс у країні, яка вбиває людей?» Віцепрезидент EPAM про вихід з рф та білорусі. роботу українських фахівців та перспективи галузі
DOU поспілкувався із віцепрезидентом та головою Центрально-Східного регіону EPAM Юрієм Антонюком, який раніше очолював EPAM Україна. Ми обрали найцікавіше з розмови.
«Місцями тут є відчуття повернення у минуле». Досвід релокації в Болгарію від Global HR Operations Director у компанії Ciklum
Надія Чала — Global HR Operations Director у компанії Ciklum — живе у Болгарії останні кілька місяців. До цієї країни вона переїхала, тікаючи від війни. Наразі вона бере участь в організації запуску нового офісу Ciklum у болгарській столиці — Софії.