💳 Кожен. Повинен. Мати. Trustee Plus: криптогаманець і європейська платіжна картка з лімітом 50к євро 👉

«Фурія» виросла. Розробники, які вже понад 10 років постачають безпілотники Силам оборони, представили нову версію свого флагмана. Ось, що змінилось, і коли чекати борт в серію

До крилатого безпілотника «Фурія» люди вже звикли. Майже із самого початку повномасштабного вторгнення, з квітня 2022 року, цей борт прийняли на озброєння й використовують для розвідки та корекції артилерії. А наприкінці серпня компанія «Атлон Авіа», розробник і виробник, представив «Фурію»-2, безпілотник, значно більший за свого попередника.

Нам вдалося на власні очі побачити нову версію «Фурії», яку перший раз виробники представили на зустріч учасників закритого медіаклубу «Технологічні сили України» та поспілкуватися зі співзасновником компанії «Атлон Авіа» Артемом Вʼюнником про особливості нового борта та складнощі, з якими стикалась компанія в процесі своєї роботи. 

Залишити коментар
«Фурія» виросла. Розробники, які вже понад 10 років постачають безпілотники Силам оборони, представили нову версію свого флагмана. Ось, що змінилось, і коли чекати борт в серію

До крилатого безпілотника «Фурія» люди вже звикли. Майже із самого початку повномасштабного вторгнення, з квітня 2022 року, цей борт прийняли на озброєння й використовують для розвідки та корекції артилерії. А наприкінці серпня компанія «Атлон Авіа», розробник і виробник, представив «Фурію»-2, безпілотник, значно більший за свого попередника.

Нам вдалося на власні очі побачити нову версію «Фурії», яку перший раз виробники представили на зустріч учасників закритого медіаклубу «Технологічні сили України» та поспілкуватися зі співзасновником компанії «Атлон Авіа» Артемом Вʼюнником про особливості нового борта та складнощі, з якими стикалась компанія в процесі своєї роботи. 

Про «Атлон Авіа» 

Троє співзасновників «Атлон Авіа», Артем Вʼюнник, Олексій Гогін і Тичинський Костянтин, починали працювати у 2013 році в гаражі на колінках. І вже за рік фахівці зареєстрували компанію офіційно, а в липні 2014-го вже був перший офіційний звіт військових про випробування першого літака. Флагманом компанії став безпілотник Furia («Фурія»), призначений для корегування артилерійського вогню.

«Фурія» була першим виробом, який пройшов офіційне випробування взагалі у Збройних силах. Потім «Атлон Авіа», фактично, стала першою з приватних компаній, безпілотники яких були прийняті на озброєння.

До повномасштабного вторгнення «Атлон Авіа» робили близько 25 комплексів «Фурія» А1-СМ на рік. Враховуючи, що в комплекс входять три літаки, компанія виробляла близько 75 літаків. 

На сьогодні компанія робить 150 комплексів серійних продуктів на місяць. У команді працює близько 200 людей.

  • Навіщо потрібна друга «Фурія»

«Фурія» А2-С — це великий літак, який прийшов на заміну поточного борта А1-СМ, що зараз виробляється серійно, постачається у війська і вже 10 років працює на нашу артилерію, корегуючи вогонь. 

Артем Вʼюнник, співзасновником компанії «Атлон Авіа» (Скрін YouTube / Армія Info)

Але на сьогодні спроможності цього невеликого літака недостатні для покриття всього спектру задач артилерії. Це не значить, що він уже ні на що не здатний. Але з’явилися далекобійні системи, і, відповідно, літати вже треба довше та на більшу відстань.

Отже, відповіддю на запит військових та реалії сьогодення став новий борт, який має фактично повністю закрити всі потреби артилерійських бригад.

  • Що може друга «Фурія»?

Друга «Фурія», власне, як і модель А1-СМ, — також тактичний борт, призначений працювати разом з артилерією для розвідки та корегування вогню. 

«Фурія» А2-C (Фото dev.ua)

Робоча дистанція першої «Фурії» складає 50 км, але за потреби борт може пролетіти й значно більше, зокрема, загалом до 200 км разом із поверненням до оператора. 

Технічні характеристики «Фурії» А2-C наразі не розголошуються. Але можу сказати, що прототип показав дуже гарні показники, зокрема, майже шість годин польоту.

  • Розкажіть про технічні подробиці другої «Фурії» з того, що наразі можна озвучувати

Борт має великий внутрішній об'єм і, на відміну від поточної «Фурії», дає змогу поставити туди все, що ми хочемо. Зокрема, сучасні приймачі GPS-сигналів, комп’ютери, корисне навантаження, тобто ми можемо переосмислити фактично майже все, і маємо величезний запас об'єму для того, щоб ще ставити й ставити. Тобто ця модель безпілотника — фундамент, на якому в найближчі 10 років можна будувати, розвивати та покращувати борт. 

«Фурія» А2-C (Фото dev.ua)

У першої «Фурії» люк, із якого вилітає парашут для посадки, розміщений зверху. Верх же борта А2-С ми зробили повністю гладким. І камера, і, відповідно, парашут другої «Фурії» розташований унизу. За цією ж логікою, всі інші технологічні люки, тобто замінна батарея й додаткове навантаження, також розташовані знизу у відповідних боксах.

До того ж ми будуємо всі наші вироби так, щоби вони фактично могли функціонувати один з одним, працювати в межі та бути ретрансляторами один одному.

  • Як «Фурія»-2 ставиться до РЕБу?

Боротьба з РЕБом наразі — це фактично комплекс організаційно-технічних заходів. Звісно, що дублювання каналів, рознесення по частотах, додаткові інерційні модулі — це все мастхев сьогодення і є у новій «Фурії». Власне, у першій «Фурії» є багато чого з переліченого, але в новому літаку буде фактично все, що можливо сьогодні запропонувати з технічних рішень.

Але треба розуміти, що протистояння засобам РЕБ — це також і людський фактор, зокрема, планування операцій, організація розміщення наземного обладнання, антен тощо. Є певна тактика, яка склалася за ці десять років війни, починаючи з 2014 року, і всі досвідчені оператори знають, про що йдеться. Тому, в принципі, технічну складову, використовуючи всі можливі на сьогодні технічні спроможності, ми, я сподіваюсь, закриємо на 100%. 

  • Штучний інтелект чи автопілот також плануються?

Абсолютно. Тому що саме можливість поставити сучасний потужний комп’ютер на борт дає змогу нам застосовувати тут й AI. І вже розробляються певні рішення на базі штучного інтелекту, які будуть крутитись усередині цього літака, щоб забезпечувати насамперед його живучість, тобто забезпечуючи оптичну навігацію. Це режим, який в умовах, коли зникають всі канали звʼязку та GPS, дає змогу літаку в 10 випадках із 10 повернутися додому.

  • Можливі також ШІ-рішення на кшталт LLM-моделей, які зможуть розпізнавати обʼєкти, замасковані в зеленці? 

Цікаве питання. На сьогодні ми не бачимо себе як розробника подібного рішення, тому що наша експертиза в комплексах розвідки та коригування. Але для нас не буде великою проблемою розгорнути таке рішення всередині літака. Тож таке рішення може бути народжене в тісній співпраці з військовими, з інститутами, які опікуються питаннями дешифрування та установами, які формують бази даних цих образів.

  • Скільки може коштувати нова «Фурія»?

 А2-C, звісно, буде дорожчим за «маленьку» «Фурію», тому що вся електроніка й інша начинка, розміщена всередині, буде радикально відрізнятися. Але точно не буде йтися про двократне підвищення ціни комплексу. Найімовірніше, вартість другої «Фурії» буде більше певний відсоток. Поки про ціну складно говорити, тому що навіть сьогодні в нас ще є певна дискусія щодо наповнення. 

На сьогодні комплектація «Фурії» А1-СМ із трьох літаків, п’яти оптичних модулів, у тому числі нічних тепловізійних оптичних модулів, наземної станції, антени, великого зіпу й усе, що необхідно для роботи, коштує до 10 млн гривень. 

  • Що буде з «першою» «Фурією»?

Перша «Фурія», яку ми вже називаємо між собою маленькою, не зникне, а буде трансформована в легкий комплекс, який повинен буде закривати периферійні завдання артилерійських підрозділів. На сьогодні ці завдання закривають завдяки великим коптерам. Але коптер не може дати такий час польоту й можливості, як літак. Тому ми зараз працюємо над тим, щоби на базі цього літака зробити мобільний, легкий комплекс із планшетом, маленькою антеною, який буде вміщуватись у рюкзак і забезпечувати швидке розгортання та запуск. І цей комплекс буде значно дешевший, ніж поточна «Фурія».

«Фурія» А1-СМ (Фото компанії «Атлон Авіа»)
  • Що зможете сказати про спроможності серійного виробництва «Фурій»?

Якщо говорити про «маленьку» «Фурію», на сьогодні на рік ми можемо виготовити близько 400 комплексів і 2000 додаткових літаків. Щодо обсягів виробництва великого літака, сподіваюсь, ми вийдемо на такі цифри, але це буде також залежати від потреби та замовлень. 

Ми ж масштабували виробництво під час війни, і за пів року-рік збільшили потужність, фактично більш як у 20 разів. І тут зробимо, скільки буде треба. Залежить усе тільки від нашого замовника.

  • Коли «Фурія”-2 зʼявиться на ринку?

Ви бачите модель планера, на базі якого зібраний перший передсерійний виріб, що вже проходить заводські випробування. Саме тому тут представили лише макет без електроніки, батарей та іншої начинки. Наступним етапом буде серія випробувань з військовими, щоб комплекс «Фурія» А2-С був прийнятий на озброєння. А це займе певний час. Але до кінця року ми плануємо запустити серійне виробництво. 

  • Ви виготовляєте безпілотники протягом майже 11 років війни. Розкажіть, із якими найскладнішими викликами вам доводилося стикатися? І що змінилось за ці роки для виробників БПЛА?

Ми починали тоді, коли безпілотні системи тільки народжувались. Тоді у війську не було навіть розуміння, що таке БПЛА, як їх застосовувати й навіщо вони взагалі потрібні. І було складно, і навіть був той період, коли доводилось фактично формувати якусь ментальність і спілкуватись про безпілотники. Ми часто працювали в зоні бойових дій, допомагали, коригували, доводили ефективність. І це був цікавий період.

«Фурія» А1-СМ та «Фурія» А2-C (Фото Facebook / Технологічні сили України)

Щобільше, на початку нашої діяльності ми уклали перший контракт для Міністерства оборони, коли ще не було навіть 345-ї постанови, яка потім значно спростила цей процес. Тоді контракти укладались ще за спільним рішенням, на піддослідну експлуатацію безпілотника, бо не було навіть механізмів, і Міноборони не могло купувати вироби, не прийняті на озброєння.

У порівнянні з тим, зараз це максимально лайтова історія: провів випробування, заявив характеристики, командувач будь-якої бригади написав, що йому це треба, провели кодифікацію й побігли.

Ми працювали в більш жорстких бюрократичних процедурах, але це й змусило нас дуже подорослішати за цей час. 

  • Чи стикнулася компанія з мобілізацією працівників і чи стикались ви з проблемами в цьому напрямі? 

Були певні епізодичні проблеми, але не системні. Складнощі були пов’язані лише зі зміною процедур. Наразі в нас заброньовано 100% працівників, бо це насамперед спроможності виконати контракт, тому немає проблем із бронюванням. Через «Дію» ми сьогодні бронюємо своїх співробітників фактично за один день. 

  • В «Атлон Авіа» працюють багато жінок?

У нас і раніше були дівчата в колективі, зараз їх стає потроху ще більше. Але не дуже багато, близько 10%. Програмістки чи фахівчині на збиральних дільницях. Паяють класно, краще, ніж хлопці. 

  • Поділіться подробицями про початок розвитку, про залучені інвестиції 

Ми не залучали зовнішні інвестиції, вкладали свої гроші із самого початку. І це не були шалені кошти на кшталт мільйонів доларів. Перші вкладення не були великі, можливо, близько $10 000 з кожного, але це не точна цифра. Ми із самого початку зайнялись виробництвом, як своїм основним бізнесом. І продавали завжди дорого, але робили гарні продукти. Усе, що заробляли — реінвестували в розвиток, в наступні продукти. Урешті-решт, вже в кінці першого року існування ми жили на обігових грошах компанії. І до сьогодні ми проводимо таку ж зважену фінансову політику — завжди маємо резерви, бо розуміємо, що наш замовник нестабільний.

  • Ви плануєте масштабувати на міжнародні ринки? 

Ми вже маємо виробництво в Польщі, але воно ще поки в зародковому вигляді. Це буде виробничо-логістична компанія, яка вже починає забезпечувати нам логістику. А з іншого боку, ми розгортаємо там виробництво, щоб певні компоненти виготовляти там. За необхідності польське підприємство буде виготовляти певні вироби й постачати їх на експорт, можливо, і на польський ринок. Але це точно не будуть продукти, прийняті на озброєння в Україні. Проте в нас багато інших розробок, крім «Фурій», які також із безпілотної тематики, але не стосуються цих військових виробів. 

«Фурія» А2-C представлена на 32-й Міжнародній виставці оборонної промисловості «MSPO 2024» у місті Кельце (Фото Facebook / Атлон Авіа)

З іншого боку, ми закінчуємо зараз роботу над ударним комплексом грім, який виробляти в Україні, я вважаю, небезпечним. І коли ми будемо готові запускати його в серію, то, найімовірніше, ми порушимо питання з нашою державою щодо того, щоб перемістити наше виробництво в Польщу, а сюди заводити вже готові вироби.

Бо ми не маємо права розгортати виробництво такого виробу тут, тому що це гарантований прильот ракети та небезпека для людей. Ми бачимо, що всі, хто виробляв чи виробляли засоби ураження, були під атакою ракет. Наше підприємство також на виняток, але ракети на нас пошкодували. На початку року на виробництво занесли вибухівку, сталися вибух і пожежа. Це була серйозна історія, і, дякувати богу, ніхто не постраждав. 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«REX — наша найкраща відповідь глобальному дефіциту артилерійських боєприпасів». Українські інженери розробили новий ударний БПЛА із ШІ «молодший брат» Punisher
«REX — наша найкраща відповідь глобальному дефіциту артилерійських боєприпасів». Українські інженери розробили новий ударний БПЛА із ШІ, «молодший брат» Punisher
По темi
«REX — наша найкраща відповідь глобальному дефіциту артилерійських боєприпасів». Українські інженери розробили новий ударний БПЛА із ШІ, «молодший брат» Punisher
SkyNetUA не «Фурія». Відповідь розробника БПЛА якого захейтили в мережі та назвали шахраєм
SkyNetUA не «Фурія». Відповідь розробника БПЛА, якого захейтили в мережі та назвали шахраєм
По темi
SkyNetUA не «Фурія». Відповідь розробника БПЛА, якого захейтили в мережі та назвали шахраєм
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 13 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
По темi
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Міноборони витратило 650 млн грн на безпілотники HAWK які «не літають». Розслідування Bihus.Info
Міноборони витратило 650 млн грн на безпілотники HAWK, які «не літають». Розслідування Bihus.Info
По темi
Міноборони витратило 650 млн грн на безпілотники HAWK, які «не літають». Розслідування Bihus.Info
Читайте також
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.  Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense. Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600. (текст від 17 травня 2022)
1 коментар
Українські розробники дронів Culver Aviation презентували в Лас-Вегасі систему моніторингу та новітній безпілотник Menatir. Розповідаємо, як це працює
Українські розробники дронів Culver Aviation презентували в Лас-Вегасі систему моніторингу та новітній безпілотник Menatir. Розповідаємо, як це працює
Українські розробники дронів Culver Aviation презентували в Лас-Вегасі систему моніторингу та новітній безпілотник Menatir. Розповідаємо, як це працює
«Укроборонпром» і Генштаб ЗСУ розробили програму розвитку безпілотників для захисників: як це працюватиме та чи прискорить Перемогу
«Укроборонпром» і Генштаб ЗСУ розробили програму розвитку безпілотників для захисників: як це працюватиме та чи прискорить Перемогу
«Укроборонпром» і Генштаб ЗСУ розробили програму розвитку безпілотників для захисників: як це працюватиме та чи прискорить Перемогу
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL. Які ще безпілотники отримали захисники від західних партнерів і як вони працюють
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL. Які ще безпілотники отримали захисники від західних партнерів і як вони працюють
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL. Які ще безпілотники отримали захисники від західних партнерів і як вони працюють
Тайвань передав Україні 800 БПЛА Revolver 860 Armed VTOL, про це повідомляє видання Bild. Дрон-бомбардувальник ближнього радіусу може нести до восьми 60-мм артилерійських мін і наводитися на ціль із високою точністю, скидаючи їх один за одним. Раніше ми розповідали, які дрони вже є на озброєнні ЗСУ. Нагадуємо про це знову.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.