Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Hot! dev.media шукає менеджера з продажу спецпроєктів

Менше стресу, більше раціо. Нейробіолог у війську розробив курс, що допоможе захисникам тримати голови холодними: як це працює

Бойовий стрес, страх на полі бою — це звичні супутники військового під час бойового завдання. До того ж чимало чинників впливають на поведінку й у вільний час, що може призвести до непорозумінь. Кандидат біологічних наук, поведінковий експерт Віктор Комаренко навряд чи думав, що стане воєнним психологом, але зараз, перебуваючи в лавах полку Сил Спецоперацій, учений дослідив проблеми, що виникають у бійців і командирів, і створив курс для військових. Про що йдеться — в інтерв’ю dev.ua. 

Залишити коментар
Менше стресу, більше раціо. Нейробіолог у війську розробив курс, що допоможе захисникам тримати голови холодними: як це працює

Бойовий стрес, страх на полі бою — це звичні супутники військового під час бойового завдання. До того ж чимало чинників впливають на поведінку й у вільний час, що може призвести до непорозумінь. Кандидат біологічних наук, поведінковий експерт Віктор Комаренко навряд чи думав, що стане воєнним психологом, але зараз, перебуваючи в лавах полку Сил Спецоперацій, учений дослідив проблеми, що виникають у бійців і командирів, і створив курс для військових. Про що йдеться — в інтерв’ю dev.ua. 

Воєнна історія 

Ще за кілька тижнів до вторгнення росії я вже розумів, що у випадку війни піду зі зброєю захищати країну, свій дім, сім’ю, майбутнє моїх дітей. Мене просто вибішувала безапеляційна нахабність північного сусіда щодо українців та України.

Перший день був дуже емоційним: колапс на автомагістралях, миттєвий дефіцит пального, черги в місцевих магазинах, дефіцит «стратегічних» продуктів, неможливість контролювати ситуацію. 

Зв’язався з координаторським центром місцевої тероборони. Записали мої контакти, запевнили: потурбують наступного дня. Ніхто не зателефонував. Безуспішно намагався сконтактувати з військкоматом. 

Уранці 26 лютого вирішив самостійно дістатися військкомату. Був певен, що цього разу вдасться потрапити до армії, тим більше, що я — офіцер запасу. Та спроба виявилася невдалою: районний військкомат готувався до евакуації, мені порекомендували поїхати в будь-який інший військкомат Києва й там вирішувати свої питання. 

Дорогою випадково проїжджав повз будівлю, з якої виходили озброєні молоді люди. Їхній вигляд, амуніція, спокій і водночас рішучість викликала довіру. Промайнула думка, що це шанс отримати можливість вступити до сил опору. 

Так я потрапив до складу підрозділу, що лише розпочинав своє формування — полку Сил спеціальних операцій «Азов». 

Чинники адаптації

Потрапивши в один із батальйонів полку ССО «Азов», я не планував займатися професійною діяльністю — аналізом чи моделюванням поведінки. Та мимоволі почав спостерігати, як учорашні цивільні перетворювалися на військових. 

Як на їхню адаптацію впливали численні чинники: 

  • війна в країні
  • переживання за безпеку своїх рідних
  • тривожні новини з фронтів 
  • різка зміна онавколишніх обставин із мирної на військову
  • обмеження звичних свобод і прав
  • необхідність підкорюватися/віддавати накази
  • зміна статусу тощо

Особливу цікавість привертали дії командирів під час формування підрозділів. Їм доводиться керувати відмінними одне від одного людьми. Ми всі тут відрізняємося за темпераментом, віком, освітою, професіями, фізичними можливостями, воєнним досвідом і десятками інших критеріїв. І потрібно не лише враховувати індивідуальні особливості бійців, але й проявляти гнучкість у власній поведінці.

Фото з особистого архіва Віктора Комаренка

Усі свої спостереження я фіксував в нотатках і спочатку планував використати їх у своїх навчальних програмах, які проводжу разом із колегами з «Beehiveor». Ми досліджуємо поведінку, її моделювання та створюємо рішення — у тому числі й технологічні, що дають змогу аналізувати різні поведінкові параметри та психофізіологічні стани.

Та якось, коли наш батальон формально завершив своє формування і ми чекали наказу на виїзд у зону бойових дій, я став випадковим свідком цікавої розмови, що фактично змусила провести заняття для командирів із прикладної психофізіології. 

Замісник командира однієї з рот ділився з представником полкового командування наболілим: командний склад бойових підрозділів не знав, як працювати з конфліктами в колективах, підтримувати бойовий дух, мотивацію в підлеглих.

Командирам потрібна наукова база

Більшість озвучених у розмові проблем виникли, бо командирам бракувало актуальної інформації про те, як формується наша поведінка за різних обставинах, у яким ми опиняємося: 

  • Як розвивається стрес-реакція та які можуть себе повести бійці в умовах бойових дій, особливо, коли військові не мають достатнього бойового досвіду. 
  • Чому за однакових умов взаємодії «командир-підлеглий» одні бійці вмотивовані та відмінно виконують накази, а інші навпаки, демотивуються. 
  • Якими мають бути програми підготовки молодих бійців, щоби більшість із новобранців залишились у підрозділі, «прокачали» свою стресостійкість і задовольняли високі стандарти підготовки солдат. 
  • Як має бути доведене до бійців бойове завдання, щоби солдати не перетворились на натовп просто озброєних людей, що не уміють ухвалювати рішень.
  • Як навчитися ухвалювати звиважені рішення в умовах смертельної небезпеки.

На більшість із них є чіткі відповіді. Сучасні знання з нейро-та психофізіології поведінкових наук можуть стати у пригоді й під час воєнної підготовки бійців, і під час бойових дій, і під час відновлення особового складу. Тим паче, що досвід вишкілу спецпризначенців провідних армій світу показав, що поєднання наукових знань і військового досвіду дають відмінний результат. 

Бувши спеціалістом в галузі поведінкових дисциплін і нейронаук, я вирішив розробити невеличкий курс для командного складу бойових підрозділів батальйону «Психофізіологія війни». Цю низову ініціативу позитивно розглянуло командування батальйону та курс поставили в план навчання командирів відділень, взводів і рот.

Я намагався в матеріалах курсу розкрити три, на мій погляд, ключові теми, на які насамперед мають звернути увагу командири підрозділів. 

  • природа індивідуальних відмінностей поведінки
  • бойовий стрес і способи зниження інтенсивності стрес-реакцій 
  • мотивація та навчання особового складу підрозділів

Ми розбирали, чому одні рішення чи дії командирів були правильними, а інші — хибними. Пояснення часто були на рівні механізмів поведінкових реакцій. 

З одного боку, цей матеріал не просто сприймати. З іншого, маючи уяву про те, що, коли і як відбувається в нашому організмі, нервовій системі, як проявляються індивідуальні особливості поведінки в стресових ситуаціях набагато простіше знаходити способи контролювати небажані афективні реакції і змінювати їх на ефективні дії. 

Ціна позитивного мислення

Уявіть ситуацію, змодельовану під час навчання на полігоні. Взвод виконує бойове завдання, згідно з планом, який заздалегідь був ретельно спланованим. Усе йде добре, командир контролює дії підрозділу. Але в якусь мить умовний ворог проявляє військову кмітливість і сценарій операції несподівано змінився. 

Командирові потрібно ухвалювати рішення. Є низка чинників, які заважають холоднокровному командуванню: висока ціна помилки, брак часу на обдумування, дезорієнтація в обстанинах тощо. 

Навіть в умовах навчання це потужні стресори, які:

  • сприяли негативним думкам бійців типу «все пропало, змінити ситуацію неможливо, виконати завдання вже немає змоги»
  • спровокували імпульсивну, афективну поведінку командира
  • примусили командира давати суперечливі накази й уточнення з виконання 

Якщо керуватись сучасними знаннями про формування поведінки під час дії сильних стресорів, то можна навчитися і швидко опановувати себе в несподіваних ситуаціях, і взяти під контроль свою імпульсивну поведінку, і переборювати надмірний страх, і позитивно мислити, коли все погано.

Позитивне мислення дуже важливе: мимоволі спонукає до пошуку дієвих способів усунення причин смертельної небезпеки під час контакту з ворогом чи виконання бойового завдання.

Методи психологічної підготовки спецпризначенців Сил спеціальних операцій армії США грунтуються на академічних знаннях із психофізіології, поведінкових наук. Психологічній підготовці відводиться не менше уваги, ніж фізичній. 

Науково обгрунтований підхід дозволив не менше, ніж на 30% знизити показник вибраковування курсантів під час навчання. Досвід спеціалістів зі США цікаво вивчати, тому під час підготовки своїх матеріалів я також використовував першоджерела, у яких описуються методологічні підходи роботи американських тактичних психологів. 

Західні інструктори, які проводили навчання мого батальйону на полігоні, мимоволі стали моїми соратниками: вони часто озвучували бійцям тези, подібні до тих, що лежать в основі мого курсу. 

Фідбек

Курс, чесно, зайшов не всім. На заняттях були дискусії з командирами, які пропагують авторитарний тип командування та відверто вважають, що в армії чи не найліпшим методом мотивації підлеглих є покарання.

Та в основному матеріал і приклади, які його ілюстрували, сприймалися з цікавістю, бо давали відповіді на багато запитань, які турбували командирів підрозділів. 

Вдавалося підняти мотивацію самих командирів, коли як позитивні приклади до матеріалу курсу наводив їхній бойовий чи організаційний досвід. Тепер вони його будуть повторювати та видозмінювати не випадковим чином, а знаючи як, коли і чому він принесе найбільше користі.

Наприклад, деякі з успішних командирів взводів часто вечорами у вільний час спілкувалися із своїми підлеглими. Це були напівформальні зустрічі. На них обговорювали проблеми колективу й окремих військових, доводили до їхнього відому важливу інформацію, роз’яснювали вказівки вищого командування тощо. 

Фото з особистого архіву Віктора Комаренка

Здавалося, як такий простий інструмент може сприяти формуванню колективу? Справа у тім, що під час подібних розмов командири, не просто, як їм здавалось, доносять інформацію, а знижують тим самим відчуття невизначеності у своїх підлеглих. Військове середовище ставало для новобранців менш аверсивним — неприємним, негативним стресором. 

У бійців зникав страх перед майбутнім, вони отримували змогу планувати, зберегти мотивацію навчатись і набувати нових навичок. 

Командири під час таких бесід виявляли, а згодом за можливості задовольняли персональні потреби підлеглих. Цим самим перемикали їхню увагу, ресурс якої у людини досить обмежений, з вирішення власних проблем на воєнну підготовку, чим сприяли формуванню мотивації служити саме в цьому підрозділі.

Ще одним важливим позитивним результатом бесід у колективах взводів було підтримання статусу підлеглих і формування їхньої довіри до своїх командирів. Коли бійці мають змогу відверто поговорити із своїм начальником, не боячись покарання, а останні дослухаються до слів підлеглих, то це підвищує статус бійців, їхнє відчуття значущості в підрозділі. 

Високий статус — чинник, який мотивує людину залишатися в колективі та виконувати свої обов’язки. Усім хочеться та подобається бути шанованим, потрібним і корисним. 

З іншого боку, відвертість і відкритість командира в обговоренні наболілих питань підрозділу, готовність вислухати нижчого за статусом — перший крок у формуванні високого авторитету та довіри до самого командира з боку підлеглих. 

Не думаю, що командири, які практикували описані зустрічі з особовим складом, саме так розглядали ймовірні наслідки своєї комунікації з бійцями.

Контролювати страх

В умовах бойових дій потрібно насамперед контролювати два чинники: страх і свою імпульсивну реакцію на небезпеку. 

Страх — це водночас ворог військовому і друг. Страх дозволяє мобілізувати ресурси для виживання та виконання бойового завдання. Але потрібно його контролювати, інакше він може перейти в паніку. 

Я використовую кілька способів керування своїм страхом, контролем своєї поведінки.

Частину застосовую, коли є реальна загроза здоров’ю чи життю. Наприклад: 

  • Якщо відчуваю сильний страх, що супроводжується надмірним збудженням і може призвести до афективних реакцій, починаю глибоко дихати. Це знижує надмірну активність мозку, повертає його до стану, за якого відновлюється здатність опанувати себе та ухвалити обдумане рішення. 
  • Якщо опинився в новій для себе загрозливій ситуації, повторюю дії та слухаю накази більш досвідчених побратимів. 
  • Думаю позитивно: оцінюю небезпечну ситуацію як таку, що можна і потрібно подолати; згадую, якими засобами та навичками володію, аби усунути чи зменшити небезпеку 

Випередити страх

Також контролюю свій страх шляхом дії на випередження. Ось приклад простих таких заходів, що підвищують упевненість в умовах бойових зіткнень чи інших небезпечних ситуацій на війні:

  • Шукаю нагоди відпрацювати свої тактичні та вогневі навички. В ідеалі вони мають бути доведені до автоматизму. Це додає впевненості, адже в разі несподіваної небезпеки зрозуміло, що робити. Ситуація стає більш контрольованою, зникає відчуття безпорадності. Не витрачається час на прийняття рішення, імпульсивна поведінкова стрес-реакція «бий-тікай-замри» заміщується на професійні дії.
  • Цікавлюся бойовим досвідом інших побратимів. Не соромлюся просити, щоб вони навчили чогось корисного. 
  • Наперед уявляю свої дії в разі тих чи інших ситуацій, які можуть виникнути в умовах бойових дій. Таке моделювання своєї поведінки сприяє формуванню нервових зв’язків у центрах мозку, які будуть забезпечувати контроль моїх реакцій в реальних умовах. Вони будуть більш швидкими та точними, тож знижується ймовірність формування, афективної поведінки, надмірного страху. 
  • Читаю спеціальну літературу про бойові стреси та методи роботи з ними — нові знання це дуже ефективний засіб зниження шкоди від стресів і підвищення впевненості.

Масштаб

Наразі за запитом командирів рот проводжу індивідуальну роботу з бійцями, які потребують підтримки через пережитий бойовий стрес. Консультую командирів щодо підтримання мотивації бійців чи виховної роботи із «проблемними» підлеглими. 

Є багато охочих стати до лав полку ССО «Азов», тож мене цікавить, наприклад, можливість розробити систему мотивації для курсу молодого бійця, яка залучає новобранців до опанування воєнних навичок і мотивувала навчитись долати випробування, а не здаватись на півшляху і кидати курс, а разом і свою мрію стати справжнім воїном. 

Та інформація, викладена в моєму курсі, не є унікальною лише для підрозділів «Азову». Унікальність у баченні, як донести аудиторії важливу інформацію, на чому акцентуватися, як допомогти застосовувати отримані знання на практиці. 

Методи, як протидіяти бойовим стресам, «цементувати» військові колективи, мотивувати бійців для різних родів військ, для різних підрозділів будуть подібними. Відмінності лише можуть бути в деталях, в контекстах, в яких несуть службу військові різних з’єднань і частин. 

Останнім часом часто бачу пости про окремих військових психологів, які працюють із питаннями, що висвітлюю в своєму курсі. Є спеціалісти, які в цій темі вже не один рік. І вони професіонали своєї справи, мають численну аудиторію. 

Та справа в тому, що це все — окремі ініціативи.

Психологічна підготовка особового складу військових підрозділів не поставлена на рейки. Водночас на сьогодні чисельність армії у зв’язку із війною зросла в рази, її лави поповнили цивільні люди. Хотів би помилятися в своїй оцінці.

Технології йдуть на допомогу

Як я вже казав, «Beehiveor» створює наукоємні продукти та надає послуги, пов’язані з аналізом поведінки. Зараз Сергій Данілов із командою закінчують розроблення дуже актуального для нашої країни інструменту, який має назву Anima: це діагностичний онлайн комплекс, спрямований на визначення стану уваги для прогнозування рівня тривожності, ймовірності наявності та виникнення розладів тривожного спектра та посттравматичних розладів.

В основі технології лежить використання аналізу руху очей (eye tracking) за допомогою звичайних вебкамер комп’ютерів

Під час підвищення тривожності знижується наша здатність концентрувати свою увагу. А рухи очей дозволяють дуже точно оцінити ступінь сконцентрованості людини, а, отже, і рівень її тривожності. За результатами обстеження, отриманими за допомогою Anima, можна набагато точніше діагностувати ступінь тривоги, ніж за допомогою традиційних методів — суб’єктивного заповнення опитувальників-самозвітів.

Наразі рішення вже проходить польові випробування.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
По темi
«Настав час трохи невербального спілкування з росіянами». Як комерційні безпілотники по $3000 роблять революцію в бойових діях: історія з окопів Миколаївщини від WSJ
Психологічна оборона армія ельфів та обсерваторія цифрових медіа. Як в ЄС воюють з фейками про війну в Україні
Психологічна оборона, армія ельфів та обсерваторія цифрових медіа. Як в ЄС воюють з фейками про війну в Україні
По темi
Психологічна оборона, армія ельфів та обсерваторія цифрових медіа. Як в ЄС воюють з фейками про війну в Україні
Айтішник розробив та створив болід власноруч.

Дивіться на каналі dev.ua тест-драйв спорткара.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.  Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense. Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600. (текст від 17 травня 2022)
1 коментар
Десятикласник з Волині розробив систему відстеження переміщення безпілотників. Нею зацікавилися в ЗСУ
Десятикласник з Волині розробив систему відстеження переміщення безпілотників. Нею зацікавилися в ЗСУ
Десятикласник з Волині розробив систему відстеження переміщення безпілотників. Нею зацікавилися в ЗСУ
1 коментар
Логістику ЗСУ хочуть оцифрувати за IT-стандартами НАТО. Військові вже вивчають систему LOGFAS. Розповідаємо, як це працює, та коли впровадять
Логістику ЗСУ хочуть оцифрувати за IT-стандартами НАТО. Військові вже вивчають систему LOGFAS. Розповідаємо, як це працює, та коли впровадять
Логістику ЗСУ хочуть оцифрувати за IT-стандартами НАТО. Військові вже вивчають систему LOGFAS. Розповідаємо, як це працює, та коли впровадять
Логістику й облік у ЗСУ досі ведуть у паперових журналах. З літа Міноборони вирішило перевести армію на цифрові колеса і впровадити ІТ-систему логістики НАТО LOGFAS. Як вона працює і що дасть військовим, пояснив Forbes. dev.ua публікує найважливіше з матеріалу.
Львівський стартап Immortal запустив сервіс, який надає послуги «цифрових пам'ятників». QR-код на могилі розповість всю історію загиблого
Львівський стартап Immortal запустив сервіс, який надає послуги «цифрових пам'ятників». QR-код на могилі розповість всю історію загиблого
Львівський стартап Immortal запустив сервіс, який надає послуги «цифрових пам'ятників». QR-код на могилі розповість всю історію загиблого

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.