Університет Зеленського: 10 спірних фактів про ініціативу гаранта

Університет Зеленського: 10 спірних фактів про ініціативу гаранта

На початку червня президент Володимир Зеленський заявив про створення президентського університету, який буде «готувати людей майбутнього». 

Редакція dev.ua дізналася 10 деталей щодо нового проєкту. Публікуємо найсмачніші подробиці, що ми змогли отримати від Миносвіти.

  1. В ЗМІ ходила інформація, що проект буде коштувати державі 7.2 млрд грн. Ця сума включає проєктно-кошторисну документацію. У Міністерстві освіти і науки уточнили, що «будівництво університету покладено на державу із залученням бізнесу». Які компанії чи бізнесмени готові зараз вкладатися в «університет Зеленського», в МОН не сказали. 
  2. Чому обрали саме ВДНГ як локацію? В МОН кажуть, що майбутній навчальний заклад — це «доповнення концепції розбудови «Експоцентру Україна». І що локація була обрана для того, аби майбутні студенти могли користуватися бізнесовими, спортивними та культурними зонами, які наразі є на ВДНГ.
  3. Балів ЗНО буде мало, аби потрапити до Президентського університету. Після нього буде «кількарівневий відбір». Він буде базуватися на основі «індивідуальності, професіоналізму та здатності до стратегічного розвитку». 
  4. Наразі відсутні будь-які правові акти, які регулюватимуть вступний конкурс. Проте в МОН кажуть, що «Кабмін в установленому порядку розробить реалізацію проєкту, організує матеріальне та фінансове забезпечення згідно Указу президента про відкриття університету».
  5. Перший набір — 120 осіб. По 20 студентів на 6 спеціальностей. При цьому МОН вказує 7 напрямів підготовки: ― інформаційні технології, ― кібербезпека та штучний інтелект, ― нанотехнології, ― аерокосмічні технології, ― біотехнології та науки про здоров’я, ― енергетичні технології та глобалізація, ―  міжнародні комунікації. Новий напрямок з’явився в процесі підготовки відповіді Міністерства, чи раніше — редакції dev.ua не повідомили.
  6. Навчання розпочнеться з жовтня 2023 року. За 5 років кількість студентів планують збільшити в 5 раз — зі 120 до 600, повідомили в МОН. Студенти зможуть отримати такі наукові ступені — бакалавр, магістр, MBA, MBI та PhD.
  7. До навчального процесу будуть залучати іноземних викладачів та експертів, а не лише українських фахівців. Відбиратимуть кандидатів на конкурсній основі. Умови конкурсу пропишуть в законодавчих актах, повідомили в МОН. 
  8. Головний принцип навчання — 30% теорії і 70% практики. Тому наукові роботи планують реалізовувати на практиці, а також заробляти на них. Це має забезпечити університет, держава і партнерський бізнес.
  9. Держава та партнери університету гарантуватимуть студентам національне та міжнародне стажування, заявили в МОН. Також буде розроблений механізм, за яким майбутній роботодавець може оплатити навчання студента.
  10. Крім навчання, студентів планують розвивати і в особистісному напрямку. Це буде відбуватися за 4 принципами — компетентність — технічна і поведінкова, комунікація, професійні навички та наставництво.

Чому задум президента недосконалий. I це м’яко кажучи. Думка експерта 

«Концепція університету президента виглядає „сирою“ і нагадує мені роботу студента 2-го курсу», — розповідає dev.ua Інна Совсун, колишня заступниця Міністра освіти в 2014-16 роках та викладачка Кієво-Могилянської академії.

Вона зазначила, що такі пункти концепції президентського університету, як «обов’язкове працевлаштування чи відбір не лише за ЗНО» суперечать нинішньому законодавству України.

Планується, що в університеті президента у викладачів будуть вищі зарплати, ніж у їхніх колег з інших ВНЗ. «Чинний закон прив’язаний до тарифної сітки і він чітко регламентований», — зазначає експертка. Тому доведеться вносити зміни до закону про освіту.

Викладачка Могилянки каже, що 7,2 млрд грн, закладені на будівництво університету — це близько 8% від державного фінансування вищої освіти на наступні 3 роки. 

«Вкласти кошти в розвиток, а не в споживання — це класна ідея. Тому що зараз видатки йдуть на зарплати, оплату опалення університетів і т. п. Через це у наших науковців застаріле обладнання для досліджень», — говорить Совсун. Але додає, що «вбухати 8% в один проект — це неправильно».

Вона наголошує, що для розвитку освіти в Україні «важливі зміни всередині університетів, які починаються з факультетів та внутрішніх точок розвитку». Навряд чи новий ВНЗ якісно змінить загальний стан справ в українському освітньому процесі, вважає Совсун.

Також є питання щодо локації майбутнього університету. «Чому саме ВДНГ? Забрати один з небагатьох розвинених публічних просторів Києва — погана ідея. Навіть з точки зору розвитку міста», — підсумовує експерт.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.