💰 Хочеш вільно розраховуватись криптою? Trustee Plus - криптогаманець і платіжна картка 💳👉

«Ми не реагуємо на блекаути й інші форс-мажорні ситуації підвищенням цін», — Дмитро Микитюк, технічний директор «Укртелекому»

Кількість абонентів енергонезалежної мережі GPON від «Укртелеком» стрімко зростає. Про те, як відновлюється й розбудовується оптична мережа, як «Укртелеком» готується до можливих блекаутів і відключень, а також чи чекати підвищення цін через зростання витрат на енергопостачання, розповідає Дмитро Микитюк, технічний директор «Укртелеком».

Оставить комментарий
«Ми не реагуємо на блекаути й інші форс-мажорні ситуації підвищенням цін», — Дмитро Микитюк, технічний директор «Укртелекому»

Кількість абонентів енергонезалежної мережі GPON від «Укртелеком» стрімко зростає. Про те, як відновлюється й розбудовується оптична мережа, як «Укртелеком» готується до можливих блекаутів і відключень, а також чи чекати підвищення цін через зростання витрат на енергопостачання, розповідає Дмитро Микитюк, технічний директор «Укртелеком».

Телеком-оператори активно готуються до осінньо-зимового сезону, і всі ми сподіваємося на стабільний зв’язок та інтернет, навіть в умовах форс-мажорів. Цікаво дізнатися, як до цих викликів готується один із найбільших операторів країни — «Укртелеком». Компанія обслуговує сотні тисяч інтернет-абонентів, активно розвиває енергоефективну мережу GPON та інвестує десятки мільйонів гривень в акумулятори та генератори. Ми поспілкувалися з технічним директором «Укртелекому» Дмитром Микитюком, який поділився тим, як компанія переживає блекаути і водночас продовжує розвиватися.

'
Фото «Укртелеком»

— Як змінилася кількість абонентів швидкісного інтернету «Укртелеком» із початку широкомасштабного вторгнення в 2022 році?

Можу впевнено сказати, що кількість абонентів, підключених за технологією PON, із початку широкомасштабного вторгнення в 2022 році зросла на 40%. Водночас кількість абонентів ADSL зменшилась, і це зумовлено кількома чинниками. Основний — це тимчасова окупація окремих регіонів, зокрема Херсонщини, Маріуполя, східних районів Харківщини, а також частини Запорізької області, де ми мали значну частину абонентів.

Проте коли в Україні почалися проблеми з енергетикою, люди в містах, зокрема в Києві, знову почали звертати увагу на ADSL через його стійкість до збоїв в електропостачанні. 

За останні 2,5 роки відсоток користувачів оптики в загальній базі абонентів інтернету суттєво змінився. Якщо на початок 2022 року абонентів оптики було 34% від загальної бази інтернет-користувачів, то на кінець першого півріччя 2024 року ця цифра становила вже 65%.

Щодо оптичних ліній, то навіть у період повномасштабної агресії ми не зупиняли розширення і, починаючи з 2022 року, побудували 14 800 кілометрів оптоволоконних ліній. Зокрема, в 2024 році ми вже проклали близько 4000 кілометрів. Загалом оптична мережа «Укртелеком» сягає близько 90 000 кілометрів.

Фото «Укртелеком»

— Які регіони охоплює це будівництво?

Усі області. Навіть у Сумській та Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Харківській і Херсонській областях ми продовжуємо будівництво, де це дозволяє безпекова ситуація.

Зона покриття нашої мережі визначається технологічними можливостями одного OLT (Optical Line Terminal), до якого підключаються

волокна, що йдуть до домогосподарств. Радіус покриття одного OLT — це приблизно 5–6 кілометрів, у межах якого ми заздалегідь розбудовуємо мережу волоконно-оптичного кабелю, створюючи можливість підключення домогосподарств і збільшуючи кількість наших так званих Homepass.

— Що таке Homepass? 

Homepass — це кількість приміщень, які можуть бути незабаром підключені до мережі FTTH. Ці приміщення зазвичай розташовані в безпосередній близькості (до 100 метрів) від оптоволоконної інфраструктури.

Фото «Укртелеком»

— Скільки абонентів покриває така мережа?

Наразі наші мережі охоплюють 2,7 млн Homepass. Цього року ми плануємо створити додаткові 533 000 Homepass, з яких 370 000 ми вже побудували. За підсумками року плануємо вийти на понад 3 млн енергонезалежних Homepass.

— Якими темпами відбувається підключення нових клієнтів до цієї мережі?

Підключення відбуваються стабільно. У 2021 році, до початку повномасштабної війни, ми підключили близько 100 000 оптичних абонентів. У 2023 році це число зменшилось до 60 000, що логічно з огляду на демографічні зміни в країні та безпекову ситуацію. Цього року ми, як мінімум, збережемо ті самі темпи підключень.

— Це нові клієнти чи перехідні з інших технологій?

Є різні. Частина — це нові клієнти, а частина — ті, хто переходить з інших технологій, наприклад, з ADSL.

— Думаю, такий перехід вам, напевне, вигідний.

Безумовно, перехід на оптичні технології вигідний для нас. Вартість обслуговування та володіння волоконно-оптичною мережею значно менша порівняно з мідною мережею ADSL. Менше витрат і менше клопоту.

— І споживання електроенергії також менше, як я розумію.

Так, трохи менше. Але цей фактор не є ключовим. Основні витрати електроенергії припадають на наші великі вузли зв’язку, які є в кожному обласному та районному центрі. Там розміщено обладнання для GPON, DSL, АТС і транспортних мереж. Це значна кількість обладнання. Ці вузли споживають значні обсяги електроенергії. Проте останніми роками нам вдається знижувати їхнє споживання на 10–12% на рік.

— Завдяки чому вдалося досягти цього?

Завдяки модернізації телеком- та енергетичного обладнання, а також відмові від застарілого, яке вже не відповідає нашим потребам.

Фото «Укртелеком»

— Ви не використовуєте сонячні панелі на вузлах?

Ні, сонячні панелі ми не ставимо. Вони можуть бути корисними як додаткове, але негарантоване джерело живлення. Проте використовувати їх як резервне джерело живлення на вузлах, які мають працювати безперебійно 72–96 годин, або навіть постійно, надто ризиковано. 

Ми провели дослідження з цього питання минулого року, залучивши студентів. Воно показало, що навіть у південних областях України сонячні панелі забезпечують достатню потужність для зарядки акумуляторів лише з березня по кінець листопада. У зимові місяці їхньої продуктивності недостатньо для забезпечення необхідної резервної потужності, яка має складати хоча б 5–10 кіловат.

Дизель-генератори для гарантування резервного живлення кращі. Їх можна розмістити в приміщенні, тоді як сонячні панелі піддаються зовнішнім факторам, як-от уламки або птахи, що можуть пошкодити їх. Втрата такої системи означає втрату енергії.

Проте ми продовжуємо експерименти. Наприклад, в Одесі проводимо масштабний експеримент разом із партнерами, де оснащуємо один із наших великих вузлів системами сонячних панелей. Ми перевіряємо, як ця система працюватиме протягом року і чи буде це вигідно для великого об'єкта. Контракт підписали у вересні, і монтаж зараз триває.

Фото «Укртелеком»

— Чув, що у вас залишились старі дизель-генератори ще з часів Радянського Союзу. Це правда?

Так, це правда. Ще за часів Радянського Союзу наші об'єкти оснащували дизель-генераторами. Деякі з них працюють і досі. Наприклад, на одному з вузлів ми маємо генератор від підводного човна 1961 року. Раніше ми використовували його тільки для тестів — запускали раз на місяць для перевірки працездатності.

Коли почались блекаути, розпочалась активна експлуатація і таких генераторів. Вони прості в обслуговуванні, бо не мають складної електроніки чи автоматики. Якщо виникає потреба в ремонті, ми можемо замовити деякі запчастини, але, на жаль, не всі. Також такі генератори споживають дуже багато палива і потребують постійної уваги, тому ми поступово замінюємо їх на сучасні.

Зараз близько 80% нашого парку дизель-генераторів — це сучасні пристрої, які були встановлені протягом останніх 10 років. Однак і вони створені як резервне джерело живлення, а не для постійної роботи, тому потребують регулярного обслуговування.

З одного боку, для дизель-генераторів важливим фактором є їхній вік. З іншого, всі розуміють, що дизельні та бензинові генератори не були розроблені для постійного використання як основне джерело живлення. Це не стосується великих спеціалізованих дизель-генераторів потужністю від сотні кіловат до мегавата, які призначені для постійної роботи.

Малі генератори розраховані на те, щоб працювати як резервне джерело протягом обмеженого часу і потребують регулярного технічного обслуговування. Наприклад, бензиновий генератор потребує заміни оливи кожні 50 годин роботи. А в наших умовах це менше тижня. Якщо це не робити, генератор просто не зможе працювати довго через фізичний знос. 

Обслуговування генераторів потребує значних ресурсів. Під час блекаутів наші співробітники працюють цілодобово, організовуючи доставку палива, своєчасну заміну оливи, технічне обслуговування та постійний контроль за станом обладнання.

Фото «Укртелеком»

— На яких вузлах ви використовуєте дизель-генератори? 

— Наші дизель-генератори розташовані на об'єктах високого пріоритету, які забезпечують зв’язок для великої кількості абонентів, а також для критично важливих клієнтів, як-от Збройні сили України та спецслужби.

Усі вузли, які забезпечують транзит трафіку на національних та міжнародних мережах, також обладнані дизель-генераторами. Фактично це все центральні вузли в усіх обласних і районних центрах. Ці генератори можуть працювати умовно безперервно, допоки ми забезпечуємо їх паливом. 

— Тобто генератори стоять не на всіх вузлах?

Так, не на всіх об'єктах у нас є генератори, і це пояснюється тим, що кількість таких об'єктів дуже велика. Наприклад, на вулиці може стояти шафа, в якій розміщене наше обладнання OLT (Optical Line Terminal). Це також частина нашої мережі, але там є лише акумулятор, без генератора.

У таких випадках ми розраховуємо батареї так, щоб вони могли забезпечити роботу до 8 годин. Стандартні блекаути, коли електрика подається за графіком, наприклад, 6 годин є світло, 6 немає, дозволяють перезаряджати акумулятори й підтримувати надання послуг у таких місцях.

Однак коли блекаути тривають довше, наприклад, по 6–8 годин або більше, а електрика подається лише на короткий період — близько двох годин — це ускладнює процес повного заряджання акумуляторів. Це стосується навіть сучасних літій-ферум-фосфатних батарей — тих, що використовуються в системах на зразок EcoFlow.

Важливо зазначити, що нові акумулятори також потребують спеціальних інверторів, тому ми не можемо підключити їх до старих систем живлення без відповідної модернізації.

— Чи плануєте здійснювати перехід на батареї нового покоління? 

Так, ми вже почали закуповувати нові системи для наших об'єктів. Ці системи оснащені сучасними інверторами та літій-ферум-фосфатними батареями.

— Скільки це вам коштує?

Протягом 2023–2024 років ми витратили на акумулятори 25 млн гривень, а також 15 млн гривень на дизельні генератори. До кінця року плануємо витратити ще приблизно 15 млн гривень.

— Скільки витрачаєте на пальне для генераторів?

Ситуація з паливом є досить складною. У пікові моменти блекаутів, наприклад, у липні 2024 року, ми витрачали близько 13 500 літрів дизельного палива на добу, що становило приблизно 600—650 тисяч гривень щодня. У звичайних умовах, коли немає масових відключень електроенергії, наші добові витрати складають від 300 до 500 літрів, максимум одну тонну.

На щастя, під час останніх блекаутів нам вдалося уникнути проблем із постачанням палива. Хочу нагадати, що наприкінці 2022 року ми стикалися із серйозними труднощами, коли навіть заправити автомобілі було складно. Зараз ситуація значно краща. Використовуємо заправні картки, що дозволяє оперативно поповнювати запаси палива.

— Які складнощі виникають?

Наприклад, як можна ефективно зберігати паливо, якщо генератор на великому вузлі споживає по 20–40 літрів на годину? У таких випадках нормативні вимоги щодо обмеження кількості палива на зберігання виглядають нелогічними. Проте процес управління запасами палива у нас добре організований, і компанія витрачає необхідні кошти на ці потреби, навіть попри зростання витрат.

— Чи плануєте підвищувати ціни через зростання витрат на енергопостачання?

Ні, ми не плануємо підвищувати тарифи для клієнтів, навіть з огляду на збільшення витрат на резервне живлення. Ми прагнемо, щоб наші клієнти не відчували додаткового фінансового тиску через зміну цін на енергоресурси тощо.

Ми не реагуємо на блекаути або інші форс-мажорні ситуації підвищенням цін. Усі оператори стикаються з високими витратами, особливо на імпортне обладнання, але ми підтримуємо конкурентоспроможність тарифів.

Варто зазначити, що цього року ціни на інтернет від «Укртелекому» залишаться без змін, на відміну від багатьох інших провайдерів, які планують підвищення тарифів через перехід на загальну систему оподаткування. «Укртелеком», як великий системний оператор, завжди дотримувався ринкових тарифів, причому більше 30% вартості послуг складають податки, які ми сплачуємо своєчасно й у повному обсязі. Лише в 2023 році компанія сплатила понад 1,35 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2024 року — понад 660 млн грн.

Більше того, ми розробили новий акційний тариф «Ціна не новина», який дозволяє нашим абонентам бути впевненими в ціні на інтернет протягом двох років. Це надає можливість новим клієнтам планувати витрати на інтернет у сімейному бюджеті незалежно від інфляції чи зростання наших витрат на підтримку енергонезалежності мережі.

— З якими основними труднощами стикаються великі оператори, особливо в контексті державного регулювання? Чи отримуєте ви підтримку від держави?

На жаль, регулювання в нашій галузі створює чимало перешкод, особливо для великих операторів. Ми регулярно стикаємося з перевірками та вимогами різних державних органів. Нещодавно в нас була позапланова перевірка від НКЕК, яка забрала багато ресурсів. Незважаючи на це, ми продовжуємо виконувати всі вимоги та звітувати про свою діяльність.

На відміну від невеликих провайдерів, які іноді можуть не дотримуватися таких вимог, ми працюємо винятково в межах закону. При цьому якоїсь підтримки від держави ми не отримуємо, і багато обіцянок виглядають як порожні слова. Ми не бачимо, наприклад, грантів або допомогу з залученням боргового фінансування чи будь-якої іншої серйозної підтримки.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте также
«Укртелеком» переводит своих клиентов с Oll.tv на Megogo
«Укртелеком» переводит своих клиентов с Oll.tv на Megogo
«Укртелеком» переводит своих клиентов с Oll.tv на Megogo
Ущерб – 450 млн грн. В «Укртелекоме» рассказали о работе во время войны
Ущерб – 450 млн грн. В «Укртелекоме» рассказали о работе во время войны
Ущерб – 450 млн грн. В «Укртелекоме» рассказали о работе во время войны
«Укртелеком» полностью перевел город Днепр с медной на оптическую сеть. Какой теперь будет скорость
«Укртелеком» полностью перевел город Днепр с медной на оптическую сеть. Какой теперь будет скорость
«Укртелеком» полностью перевел город Днепр с медной на оптическую сеть. Какой теперь будет скорость
Тройной рост кибератак, след хакеров Gamaredon, новые детали об атаке на «Укртелеком». Самое интересное c брифинга Госспецсвязи
Тройной рост кибератак, след хакеров Gamaredon, новые детали об атаке на «Укртелеком». Самое интересное c брифинга Госспецсвязи
Тройной рост кибератак, след хакеров Gamaredon, новые детали об атаке на «Укртелеком». Самое интересное c брифинга Госспецсвязи

Хотите сообщить важную новость? Пишите в Telegram-бот

Главные события и полезные ссылки в нашем Telegram-канале

Обсуждение
Комментариев пока нет.