Критичність підприємств будуть визначати за оновленими параметрами критичності. Їхню появу анонсував премʼєр-міністр України Дмитро Шмигаль.
Критичність підприємств будуть визначати за оновленими параметрами критичності. Їхню появу анонсував премʼєр-міністр України Дмитро Шмигаль.
«Закінчимо її (інвентаризацію й аудит, анонсовані раніше — прим.ред.) швидше, ніж до 15 листопада, і запровадимо абсолютно прозорі, чіткі, однозначні, без суб'єктивізму, параметри бронювання», — пише «Інтерфакс-Україна», посилаючись на заяву Дениса Шмигаля на Київському міжнародному економічному форумі в четвер.
Він повідомив, що наразі уряд проводить аудит критичності підприємств. «На жаль, параметри, які існують на сьогодні, дали можливість ввести фрод. Улітку ми це побачили, проводимо інвентаризацію», — зазначив урядовець.
За словами Шмигаля, уряд не планує критично змінювати систему та постанову, що вже є. Але параметри бронювання, які планують оновити, дадуть можливість чіткіше визначати критичність підприємств і необхідність бронювання тих чи інших працівників.
Він підтвердив інформацію про те, що навіть під час проведення аудиту, бронювання може бути продовжено тим, у кого воно закінчується, тим, хто був заброньований до 31 травня 2024 року.
Денис Шмигаль як приклад сказав, що уряд планує запровадити норму не середньої зарплати в регіоні, а встановити конкретну мінімальну суму, яка дасть змогу бронювати людей.
«Плюс якісь інші параметри, які не передбачають можливості люфту. Бо саме в цих можливостях люфту і проявився фрод, який влітку призвів до аномальної кількості бронювань. Коли ми провели перший аудит, то побачили, що забронювалися люди, які платять податки із заробітної плати, меншої за мінімальну, які не оновили своїх даних. Такі моменти необхідно виключити», — додав він.
За його словами, зміни потрібні, щоб ключові фахівці могли працювати, і ті, хто вже понад 2,5 роки та більше, захищає нашу державу на передовій, мали змогу піти на ротацію.
Прем'єр також додав, що хотілося б запровадити економічне бронювання, але, за його словами, військові й ті, хто на передовій, сприймають його не дуже добре.
Президент Володимир Зеленський обурився великою кількістю заброньованих і 9 жовтня в мережі поширили документ, згідно з яким Мінекономіки разом із Міноборони та іншими органами вирішили підготувати та внести зміни щодо бронювання працівників.
Наступного дня перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив про аудит, який має відбутись до 15 листопада. Згідно з аудитом «критичні підприємства» України будуть перевіряти, щоб підтвердити їхній статус.
Тоді ж Гаврилюк заперечив призупинення бронювання, про яке раніше повідомлялось у ЗМІ, проте зазначив, що бронювання співробітників може бути переглянуто, якщо підприємство виявиться «не критичним для держави».
23 жовтня стало відомо, що Кабмін змінив порядок визначення критично важливих підприємств, дозволивши перевіряти їх на відповідність встановленим критеріям, і дозволив скасовувати бронювання для підприємств.
Наразі бронювання на всіх підприємствах і в усіх установах зупинене, і під час того, як триває аудит, уже було виявлено щонайменше 40 000 військовозобов’язаних, які заброньовані з порушеннями. «Щонайменше 20% компаній після аудиту з великою ймовірністю втратять статус критичних підприємств», — зазначив 25 жовтня чиновник з команди Президента, який непублічно поспілкувався з журналістами.
26 жовтня стало відомо, що уряд України частково відновив бронювання військовозобовʼязаних. Працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно подовжити термін бронювання на аналогічний термін. Відповідне протокольне рішення, запропоноване першим заступником міністра оборони, погоджено на засіданні Уряду 25 жовтня.
4 листопада у Мінекономіки повідомили, що, за попередніми даними аудиту, бронюванням зловживають 5–6% підприємств. Юлія Свириденко повідомила, що з усієї кількості українських підприємств статус «критичних» є лише у 12% і саме вони генерують 67% доходів в державному бюджеті.
