Марія БровінськаСпецпроекты
7 ноября 2024, 10:00
2024-11-07
Цифрові лікарі: чи можна їм довіряти. Як технології допомагають у постановці діагнозів і чи часто помиляються?
Уявіть собі майбутнє, у якому пацієнт може надати доступ до своєї історії хвороби в єдиній системі потрібному лікареві, а ШІ-асистенти та роботи в змозі поставити точний діагноз. Зручно було б, чи не так? Наразі питання доступу та коректної обробки й трактування медичних даних пацієнтів — одне з глобальних завдань розробників і medtech-стартапів у всьому світі. Український бізнес, науковці та стартапи також активно працюють у цьому напрямі.
dev.ua поспілкувався з начальником відділу аналітики та цифрових інновацій «Дарниці» Сергієм Кольчиком, який є генератором ідей для впровадження ШІ й інновацій в роботу компанії, про те, чи скоро в українській системі охорони здоров’я можуть з’явитися цифрові лікарі, і які технологічні сервіси нині були б особливо корисними для пацієнтів і медиків.
Уявіть собі майбутнє, у якому пацієнт може надати доступ до своєї історії хвороби в єдиній системі потрібному лікареві, а ШІ-асистенти та роботи в змозі поставити точний діагноз. Зручно було б, чи не так? Наразі питання доступу та коректної обробки й трактування медичних даних пацієнтів — одне з глобальних завдань розробників і medtech-стартапів у всьому світі. Український бізнес, науковці та стартапи також активно працюють у цьому напрямі.
dev.ua поспілкувався з начальником відділу аналітики та цифрових інновацій «Дарниці» Сергієм Кольчиком, який є генератором ідей для впровадження ШІ й інновацій в роботу компанії, про те, чи скоро в українській системі охорони здоров’я можуть з’явитися цифрові лікарі, і які технологічні сервіси нині були б особливо корисними для пацієнтів і медиків.
— Сергію, у сучасному світі medtech — однозначно трендова історія. Та чи можна довіряти, власне, моделям і роботам, які гіпотетично можуть трактувати медичну історію пацієнта та ставити попередні діагнози вже сьогодні?
Так, медичні технології (medtech) сьогодні справді на піку розвитку, і питання довіри до моделей штучного інтелекту, які аналізують медичні дані та пропонують попередні діагнози, є надзвичайно актуальним. Як людина, що вивчає цю сферу вже понад рік, можу впевнено сказати, що ці інструменти дійсно мають значний потенціал і вже демонструють ефективність.
Технології на основі штучного інтелекту зарекомендували себе як надійні помічники лікарів. Зокрема, деякі алгоритми мають рівень похибки, який менший, ніж у людських фахівців, що підтверджено численними дослідженнями.
Наприклад, значна кількість технологій уже отримала схвалення регуляторних органів, як-от FDA у США, що говорить про високий рівень їхньої безпеки й ефективності.
В Україні ми також спостерігаємо підвищений інтерес до впровадження таких рішень. Компанії, які першими успішно адаптують та інтегрують подібні системи, отримають значну перевагу на ринку. Я передбачаю, що вже наступного року ми побачимо активний розвиток і впровадження рішень medtech у багатьох країнах, які будуть зосереджені як на створенні власних інновацій, так і на адаптації.
— Чи є статистика щодо похибок у встановленні діагнозів із використанням ШІ? Наведіть кілька прикладів.
Так, є дослідження, які показують, що штучний інтелект може знижувати рівень помилок у діагностиці. Наведу кілька прикладів.
Середня частота помилок. В одному з досліджень ШІ демонстрував середню частоту похибок на рівні 19,6%, тоді як у лікарів цей показник становив 33,8%. Це свідчить про те, що в типових ситуаціях ШІ здатен зменшити ймовірність помилкового діагнозу майже вдвічі.
Точність у специфічних випадках. У діагностиці остеоартриту коліна алгоритм мав похибку лише 13% під час зовнішньої валідації, що вказує на високу точність у цій галузі.
Попри це, ШІ має обмеження, особливо під час аналізу складних медичних зображень. Алгоритми можуть пропустити деякі патологічні зміни або неправильно ідентифікувати аномалії через специфіку обробки даних. Тому оптимальний підхід — це комбінація ШІ з досвідом лікарів. ШІ має доповнювати клінічну експертизу, а не замінювати її, створюючи більш надійний і точний процес діагностики.
— Чи може ШІ допомагати у створенні рецептури препаратів або їхньому призначенні?
Так, у фармацевтиці ШІ здатний значно прискорити процес розробки нових лікарських засобів. Він може аналізувати тисячі хімічних структур, прогнозувати їхню активність і взаємодію з біологічними мішенями, що особливо корисно на етапі drug discovery, коли відбувається відбір сполук для подальшого тестування. Алгоритми також здатні моделювати взаємодію молекул, допомагаючи створювати більш ефективні формули препаратів. Проте остаточне рішення про склад препарату та його безпеку завжди ухвалюють науковці, оскільки саме їхній досвід і клінічні випробування є вирішальними.
Щодо призначення препаратів, використання ШІ для рекомендацій терапії без участі лікаря залишається поки що обмеженим через необхідність врахування багатьох індивідуальних факторів пацієнта, а також етичні та регуляторні обмеження.
ШІ може слугувати потужним інструментом для допомоги лікарям в ухваленні рішень, але не замінює їхню експертизу.
Цей підхід підтверджує остання Нобелівська премія з хімії 2024 року, присуджена за розробку революційної системи AlphaFold, яка здатна передбачати тривимірну структуру білків на основі їхніх амінокислотних послідовностей. AlphaFold довела, що штучний інтелект може суттєво змінити підхід до наукових досліджень, демонструючи свою здатність підтримувати науковців і прокладати шлях до нових відкриттів та інновацій у різних галузях науки.
У «Дарниці» ми активно досліджуємо потенціал ШІ для аналізу великих обсягів даних та автоматизації рутинних завдань, щоби підвищити ефективність і підтримати наших спеціалістів в ухваленні рішень. Використання ШІ для створення рецептур або рекомендацій залишається допоміжним інструментом, що підлягає ретельному контролю, але його роль у майбутньому лише зростатиме завдяки визнанню, яке отримують подібні технології, як-от AlphaFold.
— Наразі медична спільнота в більшості досить скептично сприймає варіант впровадження ШІ-рішень. Імовірно, тому що боїться прогнозованого явища витіснення традиційних фахівців роботами.
На мою думку, важливо зрозуміти, що впровадження ШІ-рішень у медицину спрямоване не на витіснення лікарів чи фармацевтів, а на підвищення ефективності їхньої роботи. Справді, медична спільнота часто сприймає ці нововведення скептично, здебільшого через страх перед автоматизацією та втрату робочих місць. Проте я переконаний, що ті, хто інтегрує ШІ у свою практику, матимуть значну перевагу над тими, хто цього не робить, адже зможуть працювати швидше й ефективніше.
Застосування алгоритмів і мовних моделей у медицині — це процес, який уже не зупинити. У Сполучених Штатах ця тенденція вже є потужною, а Китай зробив ще один крок уперед, відкривши лікарню, де працюють цифрові лікарі-роботи. Проте нинішні можливості ШІ ще далекі від того, щоб повністю замінити фахівців. Ось чому:
Брак клінічного мислення. Хоча ШІ чудово справляється з аналізом стандартизованих даних, він не здатний врахувати індивідуальні особливості пацієнта, його емоційний стан чи складні клінічні ситуації, що потребують творчого підходу.
Етичні та моральні аспекти. Медичні рішення часто потребують врахування етичних аспектів і можливості емпатійного спілкування з пацієнтом, що є однією з ключових переваг людських лікарів.
Регуляторні вимоги. Суворі стандарти безпеки обмежують використання ШІ в медичній практиці, щоб уникнути потенційних ризиків для пацієнтів і забезпечити відповідність законодавчим нормам.
ШІ має стати інструментом для автоматизації рутинних завдань і поглибленого аналізу даних, що дасть змогу лікарям зосередитися на більш важливих аспектах лікування. Але остаточне рішення завжди має залишатися за фахівцем, який здатен врахувати всі нюанси й узяти на себе відповідальність за результат.
— У нас в Україні також є тренд, що наростає. Купа медтех-стартапів уже вміють розшифровувати аналізи, ставити попередні діагнози. Які напрацювання в цьому напрямі має «Дарниця»?
Ми в «Дарниці» активно працюємо над створенням інноваційних інструментів, які полегшать життя пацієнтів і підвищать ефективність системи охорони здоров’я. Наша команда має досвід не лише з погляду медичного доступу, а і з погляду пацієнтів, що дає нам глибоке розуміння тих недоліків, які є у процесах діагностики та лікування, зокрема, у сфері призначення ліків і їхнього використання.
Протягом останніх двох років ми реалізували пілотний проєкт «Сильні серця „Дарниці“», що був спрямований на вивчення мотивації пацієнтів, які можуть стикатися із серцево-судинними захворюваннями — основним чинником смертності серед українців.
Ця ініціатива дала змогу отримати цінні інсайти на кожному етапі взаємодії з пацієнтами, що допомогло краще зрозуміти їхні потреби, методи підтримки та шляхи для швидкого й точного діагностування.
І тут важливо зазначити цікаву тенденцію: з одного боку, пацієнти часто беззаперечно довіряють лікарю, який є авторитетом у білому халаті, з іншого боку — є недовіра до медиків через усвідомлення, що одна людина не може знати все. Це призводить до того, що процес лікування іноді ускладнюється. Тому ми віримо, що технологічні рішення можуть стати містком, який об'єднає ці дві сторони.
Наші напрацювання включають розробку додатка, що не лише нагадуватиме пацієнтам про приймання ліків, але й стежитиме за їхнім станом, запитуватиме про самопочуття, фіксуватиме серцебиття, рівень вживання рідини й інші показники. Такий підхід дасть змогу не лише покращити дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря, але й підвищить загальну ефективність лікування, роблячи його більш інтерактивним і персоналізованим.
— Ви зараз про застосунок як про напрацювання «Дарниці»?
Так, і це все буде на базі однієї платформи. Якщо це поєднуватиметься з централізованою базою медичних висновків щодо людини, це буде прорив для України в цілому. І можна проаналізувати медичний висновок, аналізи, які здали в лабораторії, і в динаміці подивитися, навіть діагностувати ті неявні захворювання, які можуть виникнути в пацієнта в перспективі.
Це така комплексна історія для пацієнта, і саме в неї можуть бути інтегровані інтерфейси для лікарів, де можна буде отримати медичну картку пацієнта, тут же налагодити комунікацію між лікарем і пацієнтом через телемедицину. І навіть у цьому напрямі це може бути як певний сервіс із живою людиною, так і сервіс, у якому з тобою буде спілкуватися аватар.
— Мені здається, що в цій ідеї є дві певні загрози. Перша: я так розумію, що якщо ви хочете мати історію пацієнта, доступ лікарів і так далі, ви певним чином будете конкурувати чи намагатися конкурувати з Helsi й MedPortal. Інша історія: на тлі того, що в Україні й так досить виражена епідемія самолікування, чи не стане цей застосунок, чи цей сервіс ще більшим драйвером історії, коли люди будуть лікуватися самостійно, просто на основі якихось порад ШІ?
Ні, навпаки, ми виступаємо проти самолікування, адже це серйозна проблема в Україні. Ми бачимо значний потенціал у співпраці з державними та комерційними проєктами, а не у створенні конкуренції. Наша мета — об'єднати зусилля для покращення системи охорони здоров’я, використовуючи спільні ресурси та досвід для досягнення кращих результатів для пацієнтів.
Перше, що є пріоритетом у нашій розробці, — це створення електронної медичної картки.
Зараз пацієнтам доводиться щоразу розповідати лікарям про своє медичне минуле, а лікарі витрачають час на введення цих даних замість того, щоб приділяти увагу пацієнту. Електронна карта розв’яже цю проблему, автоматизуючи процес і зберігаючи дані пацієнта в одному місці.
Згодом ця система зможе інтегруватися з лабораторіями й аптеками для підтримки лікувального процесу, але важливо розуміти: це не буде застосунок, який ставить діагнози та призначає лікування. Діагностика й лікування залишатимуться в руках лікарів.
Застосунок допомагатиме замовити ліки, підтримуватиме процес лікування та міститиме електронну медичну карту.
Щодо проблеми самолікування, в Україні це справді великий виклик через відсутність контролю за продажем рецептурних препаратів. Дуже мала частка антибіотиків та інших рецептурних ліків продається за рецептом, що є тривожним показником. Тому наша мета — сприяти відповідальному підходу до лікування та підтримувати взаємодію пацієнта й лікаря, а не стимулювати самолікування.
— А якщо говорити про лікарів, які матимуть змогу консультувати в застосунку, зокрема, за технологією телемедицини, це буде якийсь експертний пул, який ви будете збирати на базі, власне, сервісу, чи туди зможуть долучитися всі охочі лікарі?
Це будуть усі охочі лікарі. На базі тієї ж програми «Сильні серця» ми плануємо залучати сімейних лікарів, терапевтів і кардіологів для забезпечення підтримки та правильного лікування пацієнтів. Це дасть змогу створити широкий пул спеціалістів, що підвищить доступність медичних послуг, розширить можливості для пацієнтів і сприятиме зростанню медичного ринку загалом. Від цього виграють усі: і пацієнти, і медична спільнота, і компанії, які працюють для покращення системи охорони здоров’я, зокрема «Дарниця».
— Напевно, у цьому ж сервісі має з’явитися якийсь конкурент Liki24 або Tabletki.ua для того, щоб просувати продукцію «Дарниці»?
Ми не маємо на меті створювати конкурента для Tabletki.ua чи Liki24. Натомість плануємо співпрацювати з наявними сервісами, щоб забезпечити пацієнтам зручний доступ до ліків за найвигіднішими цінами. Це дасть змогу інтегрувати їхні можливості в нашу платформу, надаючи користувачам комплексний інструмент для управління здоров’ям.
— Коли ви плануєте цю історію випустити в люди?
Я думаю, що у другій половині 2025 року ми вже зможемо представити певне рішення. Ми плануємо почати з пілотування перевіреної технології, яка допоможе діагностувати ознаки потенційних інфарктів або інсультів, що чітко проявляються через кардіограму пацієнта. Це допоможе краще зрозуміти поведінку пацієнтів у цьому напрямі та підвищить ефективність профілактики. Надалі ми плануємо масштабувати проєкт, додаючи нові сервіси, лікарів і залучаючи більше пацієнтів для повного інтеграційного підходу.
— Яку модель монетизації плануєте закласти?
Наразі ми не фокусуємося на безпосередній монетизації цього рішення. Основна мета — підвищити загальний рівень попиту та продажів наших препаратів шляхом створення зручного інструменту, який допомагає пацієнтам ефективніше керувати своїм здоров’ям. Ми віримо, що, підтримуючи пацієнтів і лікарів у процесі діагностики та лікування, ми зможемо посилити довіру до бренду «Дарниця» та стимулювати зростання ринку в цілому.
— Чи можемо ми говорити наразі про вартість цього проєкту, орієнтовні кошти, які «Дарниця» готова інвестувати в цю історію?
Інвестиції в розвиток цифрових технологій у нас перевищують інвестиції в виробництво, і наразі вони становлять сотні мільйонів гривень. Значна частина цих інвестицій спрямована на розвиток аналітичних рішень, впровадження інновацій і проведення досліджень для створення майбутніх сервісів.
Головний фокус для нас — це рішення покупця на користь лікарського засобу «Дарниці». Наразі кожна шоста упаковка ліків в Україні — це продукція нашої компанії. Інвестиції в такі проєкти допоможуть нам підтримати цей рівень і забезпечити зростання частки ринку, водночас створюючи додаткову цінність для пацієнтів і медичної спільноти.
— Добре, щоб фіналізувати розмову, скажіть, коли, на вашу думку, українці зможуть довіряти цифровим лікарям?
Ми вже тестували певні сервіси й побачили, що вони здатні ставити діагнози досить чітко та правильно. Сучасні моделі мають здатність міркувати під час ухвалення рішень, що значно підвищує їхню ефективність. Тому, якщо є бажання спробувати, можна звернутися до health-tech бота, який зможе надати можливий діагноз і рекомендовану схему лікування.
Я вважаю, що алгоритми вже перейшли межі нашого традиційного сприйняття та стають все більш надійними, тому заслуговують на довіру.
Проте важливо розуміти, що повна довіра до цифрових лікарів прийде лише з часом, коли вони будуть перевірені на практиці й адаптовані до реальних потреб і вимог медичної спільноти.
— І наостанок: як глибоко, на вашу думку, варто впускати ШІ в медичну сферу?
На сьогодні ШІ слід розглядати як інструмент підтримки для лікарів і фармацевтів. Він чудово підходить для аналізу великих обсягів даних, автоматизації рутинних завдань і надання рекомендацій, але остаточне рішення завжди має залишатися за фахівцем. У майбутньому роль ШІ, без сумніву, стане ще важливішою, і його глибша інтеграція в процеси ухвалення рішень допоможе розробляти нові підходи до діагностики та лікування. Проте навіть у такому сценарії ШІ залишатиметься помічником, який посилює експертизу людини, а не замінює її, забезпечуючи оптимальний баланс між технологіями й людським досвідом.
«Ми жартуємо, що іноді виглядаємо як ІТ-компанія, що займається випуском ліків». Навіщо «Дарниця» активно імплементує ШІ в роботу та як Copilot і Perplexity оптимізують роботу фармгіганта
«Ми вже зазирнули у відчинені двері, може, стоїмо на порозі, але поки ще не всередині». Топменеджер «Дарниці» про мовні моделі та AI-інструменти у фармсвіті
Big Data та ШІ прогнозують, скільки ліків потрібно Україні, а 30 айтішників допомагають тримати лідерські позиції. Велика історія диджиталізації «Дарниці»
