У 2023 році Анатолій Добринський — CEO і співзасновник IT-компанії Diya — разом зі своїм з колегою Юрієм Навальківським запустили Pasika й тепер виготовляють мед на продаж. Як у новій справі став у пригоді досвід в IT?
У 2023 році Анатолій Добринський — CEO і співзасновник IT-компанії Diya — разом зі своїм з колегою Юрієм Навальківським запустили Pasika й тепер виготовляють мед на продаж. Як у новій справі став у пригоді досвід в IT?
Про цифровізацію й автоматизацію пасіки розповів Анатолій в інтерв’ю для DOU.
З початком великої війни айтівці волонтерили та робили пожертви у великі фонди. Пізніше зрозуміли, що хочуть щось більш адресне. Тож виникла ідея точково допомагати військовослужбовцям з Оліївської територіальної громади, куди входять приміські села Житомира і де живе Анатолій. Також почали допомагати малому бізнесу, роблячи безплатно сайти.
Оскільки комунікації з локальним бізнесом побільшало, ми побачили, що він відстає від західного, особливо в частині цифровізації. Тоді промайнула думка, що якби ми стартували свою справу з уже наявним досвідом в IT, найімовірніше, вона б стала успішною. Час від часу поверталися до цієї теми. Ідеї були абсолютно різні: від створення своєї кав’ярні до запуску виробництва собачого корму (ми ще допомагаємо безпритульним тваринам і закуповуємо його, тому ця тема була актуальна).
Якось прозвучала ідея, що це може бути мед. Чесно: я навіть не пам’ятаю, коли саме це сталося. Але нам здалося, що це не суперскладно. Ми придивилися, як працюють місцеві пасічники. Вони мали бджіл, отримували мед, розливали його у пластикові відра чи банки й продавали на ринку. Нам же здалося, що це можна зробити в рази гарніше. Так і народилася ідея — це був 2023 рік.
Знання про нову справу отримали з YouTube-відео та тематичної літератури, а також вивчили купу документації, яка регулює бджолярську справу в Україні.
Зараз у команді, крім Анатолія і Юрія, є пасічник, завідувач господарства і маркетолог, який відповідає ще за клієнтські замовлення. Також шукають помічника пасічника, бо вже мають 70 бджолосімей.
«Торік ми не продавали мед — тільки роздавали його безплатно друзям, знайомим, військовим. Також робили невеличку акцію. Наші друзі займаються проєктом „Мобільна стоматологія“ — їздять по фронту і лікують зуби захисникам. Тож ми давали мед за донат для них. Охочі могли закинути будь-яку суму, від 50 грн, на „Мобільну стоматологію“, надіслати нам чек і отримати баночку», — каже Анатолій.
У 2024 році почали комерційну діяльність. Першу партію меду продали швидко, але його розкупили переважно друзі й друзі друзів.
За кілька тижнів айтівці планують зареєструвати торгову марку.
«Ми робимо продукт, за який не соромно. Тому багато уваги приділяємо деталям», — каже Анатолій про свій мед, який вищого сорту, тоді як у супермаркетах більшість меду — першого. Тара, в яку розливають мед, скляна, а не пластикова, бо так екологічніше. Уже розробили власну етикетку.
Наразі чоловіки вже вклали сотні тисяч гривень інвестицій — це власні кошти. Гроші пішли на те, щоб купити вулики, бджіл, обладнання. Також це щомісячна зарплата пасічника, завідувача господарства. Дуже багато витрат на будівництво приміщення на території пасіки.
«Оскільки ми айтівці, то навіть медовий бізнес провадимо на засадах цифровізації й автоматизації», — говорить Анатолій.
Будь-яку дію з вуликом, бджолосім’єю потрібно нотувати. Для цього більшість пасічників використовують блокнот і ручку. Айтівці ж роблять це за допомогою Microsoft SharePoint і Power Apps.
Також розробили інтернет-магазин, до якого вже додана цифрова телефонія. Система обліку замовлень ведеться в SharePoint.
Щодо hardware, то є камери, які виявляють будь-які дивні рухи, переміщення: якщо хтось вирішить завітати без дозволу на пасіку чи рій кудись вирішить полетіти.
У планах на наступний рік — встановити у кожен вулик датчики, які будуть вимірювати температуру, вологість, вагу. Також хочуть дійти до повністю автоматизованої лінії екстракції.
«У нас автоматична медогонка на 12 рамок — натискаєш кнопку й все робиться без твого втручання. Але ми хочемо, щоб весь процес був автоматизований: ставиш рамку на конвеєр і далі не чіпаєш нічого, лише натискаєш кнопку, а машини все самі зрізають, викачують і фільтрують. Для цього потрібно купити ще три машини на лінію», — додав Анатолій.
Попри те, що Анатолію подобається пасіка, IT він не збирається закидати.
