Україна — в клубі держав із балістичними технологіями. Ще 10 країн, які демонстрували свої балістичні розробки під час повномасштабної війни

Через відсутність конкретики з боку президента, експертне середовище почало активно штампувати версії, що ж це саме за балістика. Найбільш очевидною з них є доопрацювання оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім-2», який має більш ніж тривалу історію. Аж настільки тривалу, що сягає корінням ще в епоху президентства Віктора Ющенка і тодішню розробку українського ОПК — ракетний комплекс «Сапсан». 

Ще у 2009 році Ющенко обіцяв, що «Сапсан» буде введений в серійне виробництво до 2012 року, але сам він цю обіцянку втілити змоги не мав. Його наступник Віктор Янукович руками тодішнього міністра оборони Павла Лєбєдєва (згодом отримав російський паспорт і кримінальну справу від ГПУ) взагалі згорнув програму. 

Менше з тим, у 2016 році з’явилася інформація про відновлення проєкту «Сапсан» під назвою «Грім-2». Відтоді проєкт пройшов значну кількість етапів, щоб наразі бути готовим стати «на потік». Найцікавіше, що росія вже не раз повідомляла про міфічне збиття українських балістичних ракет «Грім-2» своєю ПВО. 

Але ще раз — попередні абзаци цього матеріалу можуть бути не більше, ніж екскурсом в історію, бо, крім роздумів експертів і якихось напівнатяків, ми не маємо можливості констатувати, що анонсована Президентом балістична ракета — це саме довгоочікуване доопрацювання ОТРК «Грім-2». 

Та ми можемо з упевненістю заявити, що поки триває повномасштабна війна в Україні, гонка озброєнь, яка охоплює і випробування нових балістичних ракет, у світі теж не зупиняється. І, на жаль, частина країн, які беруть участь у цій гонці, геть недружні до України. Щобільше, деякі з цих балістичних ракет є міжконтинентальними й здатні нести ядерний заряд. Тож поки анонс президента щодо українських технологій виготовлення балістичних ракет потроху обростає фактами й чекає підтверджень, погляньмо, що відбувається навколо. Вже за час повномасштабної війни в Україні низка країн продемонстрували свої нові (або модернізовані) балістичні розробки. 

Іран і Khorramshahr-4

Минулого року Іран, котрий активно озброює ворожу державу і чиї «шахеди», на жаль, вже стали в Україні елементом буденності, провів випробування нової балістичної ракети Khorramshahr-4. Як зрозуміло з цифри в назві, ця модифікація є черговою «ітерацією» вже існуючої ракети.

Заявлена дальність Khorramshahr-4 становить близько 2000 км, вага бойової частини — 1500 кг. Іранські медіа тоді анонсували, що нова вдосконалена версія має доопрацьовану систему наведення та управління на середній ділянці польоту, оновлену конструкцію двигуна і може перебувати в заправленому стані не тільки безпосередньо перед пуском, а і весь час. 

Зважаючи на політичні симпатії Ірану, які різко контрастують з українськими, радує, що Khorramshahr-4 — це не «масова історія». Але, на жаль, цій державі завжди є чим засмутити: ЗМІ повідомляли, що Іран може почати масове постачання до росії балістичних ракет малої дальності Ababil і Fateh-360, які ризикують бути використані саме проти України. Гірше того, днями окремі медіа з посиланням на іранських урядовців заявляли, що ракети вже передали. 

Індія й Agni-V

Індія, прем’єр-міністр якої Нарендра Моді зовсім нещодавно відвідав Київ для зустрічі з Президентом Зеленським, вже цього року провела успішні випробування балістичної ракети Agni-V. Її головне технологічне ноу-хау — боєголовка, що має здатність розділятися на декілька частин. Здатність, по суті, розміщувати кілька боєголовок на одній міжконтинентальній балістичній ракеті дає змогу Індії приєднатися до клубу небагатьох держав, у який входять США, росія, Китай, Франція та Велика Британія. Сусідній з Індією Пакистан теж заявляв, що має цю технологію, але це лишилося непідтвердженим. 

«Пишаємося нашими вченими за місію Divyastra і перше льотне випробування розробленої ними ракети Agni-5 з технологією багаторазового незалежного націлювання (MIRV)», — написав Моді у березні цього року у X.

Agni-V — це міжконтинентальна балістична ракета дальністю понад 5000 км. V у цьому випадку — не латинська літера, а римська цифра, що вказує — це п’ята версія зброї.  Індія вперше випробувала твердопаливну ракету типу Agni у 2012 році.

США і Minuteman III та PrSM

Ще зовсім недавно, в червні 2024 року, США провели випробування міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III. Водночас перед пуском американські військові ввічливо заявили, що це не пов’язане з міжнародною ситуацією, а сама ракета не була обладнана боєзарядом. 

Ракета Minuteman III — це більш ніж стара розробка, що стоїть на озброєнні з 1970-х років. Тут нічого нового і сенсаційного. Втім, вона пережила багато модернізацій і, згідно з даними відкритих джерел, має величезну дальність до 14 000 км. 

Уже під час повномасштабної війни в Україні США активно випробовують і більш «приземлені», але водночас і значно більш практичні балістичні ракети Precision Strike Missile (PrSM), що мають з часом замінити ATACMS. PrSM — балістична ракета, розроблена корпорацією Lockheed Martin. Вона призначена для запуску із систем залпового вогню M270A2 або HIMARS і дозволяє досягти ураження наземних цілей на дистанції до 500 км.

Північна Корея і Hwasong-11Da-4.5

Найбільший любитель «брязкати зброєю» перед очима демократичного світу, тоталітарний режим КНДР, регулярно проводить випробування різних типів ракет. Північна Корея на початку липня заявила про успішний пуск нової тактичної балістичної ракети Hwasong-11Da-4.5. Її особливість — надвелика боєголовка у 4,5 тонни, що, власне, відображається у назві. 

«Випробування проведено із використанням ракети, оснащеної імітованою важкою боєголовкою, і було призначене для перевірки стабільності польоту і точності ураження на максимальній дальності 500 кілометрів і мінімальній 90 км», — повідомило тоді KCNA, державне інформаційне агентство КНДР.

Водночас Північна Корея також є масовим постачальником зброї для росії і її балістичні ракети KN-23 застосовуються в обстрілах українських населених пунктів. Попри їхні невисокі показники точності, вони несуть суттєво загрозу цивільному населенню. KN-23 має суттєву схожість з російською балістичною ракетою «Іскандер-М» та південнокорейською Hyunmoo-2B.

Південна Корея і Hyunmoo-V

Минулого року Південна Корея закінчила розробку нової балістичної ракети Hyunmoo-V. Її мінімальна дальність становить понад 3000 км, а маса боєголовки — 8-9 тонн. Швидкість ракети може сягати 12250 км/год.

Hyunmoo-V має певні особливості застосування. Зокрема, було анонсовано, що вона призначена для підземних бункерів та ракетно-ядерних баз. Планувалося, що армія Південної Кореї замовить 200 одиниць Hyunmoo-V. 

Перші модифікації ракет Hyunmoo були розроблені у 1980-х роках. Нині на озброєнні південнокорейської армії стоять кілька типів балістичних ракет Hyunmoo, які насамперед відрізняються дальністю застосування. Так, Hyunmoo-2A має радіус дії до 300 кілометрів, а Hyunmoo-2B — від 500 до 800 кілометрів. Не всі знають про цей факт, але до 2009 року діяло обмеження з боку США, яке забороняло Південній Кореї мати на озброєнні ракети дальністю більш як 300 кілометрів. 

Китай і його аналог «Кинжала» (та ще безліч чого)

Цього року Китай показав пуски гіперзвукової балістичної ракети 2PZD-21 повітряного базування, яку за характеристиками вважають близькою до російського «Кинджала». Про існування таких ракет вперше повідомили у листопаді 2022-го. Ракета скидається з китайського бомбардувальника H-6K, її точні характеристики державою не анонсувалися. 

Однак, якщо говорити про китайські балістичні ракети, то під час парадів попередніх років світові демонструвалася вся різноманітність і потужність оборонно-промислового комплексу Піднебесної. Наприклад, це рідинна міжконтинентальна балістична ракета DF-5B, що має дальність до 15 000 км, твердопаливна балістична ракета DF-26 дальністю до 5500 км, DF-31AG з дальністю ураження 11 000 км, і найпотужніша зброя — МБР DF-41 далекобійністю у 15 000 км.

Нагадаємо, що США запровадили санкції проти китайських фізичних осіб та організацій за сприяння розвитку балістичних програм Північної Кореї.  

Франція і M51.3

Минулого року Франція провела випробування міжконтинентальної балістичної ракети M51.3, про що з гордістю заявив міністр оборони країни Себастьян Лекорню. 

«Ця розробка підтримує довіру до наших сил ядерного стримування і демонструє досконалість нашої пускової індустрії», — написав Лекорню.

М51.3 є твердопаливною міжконтинентальною балістичною ракетою морського базування орієнтовною дальністю до 10 000 км. Навігація здійснюється через супутникову систему ЄС Galileo. Розробкою цього сімейства ракет займається французька компанія ArianeGroup.

Туреччина і TAYFUN

Вже протягом великої війни в Україні наш сусід по Чорноморському регіону Туреччина провела кілька випробувань балістичної ракети Tayfun, над розробкою якої працювала компанія Roketsan. У ЗМІ зазначається, що її дальність становить 500-1000 км. 

Як пускова установка для турецької балістики TAYFUN використовується колісне шасі. Цілями ракети Tayfun можуть стати стратегічні об’єкти противника на заявленій відстані. 

Пакистан: Ghauri й не тільки

Минулоріч Пакистан також демонстрував свої войовничі настрої в регіоні, провівши випробування балістики середньої дальності Ghauri. Пускова установка базується на самохідних шасі, а дальність цієї балістичної ракети становить до 1500 км. 

Ghauri розроблялася державною дослідницькою лабораторією Пакистану Khan Research Laboratories. Аналітики стверджують, що за основу бралися технічні характеристики ракети Hwasong-7 (Північна Корея) та Red Stone (США).

Але випробування Ghauri — не єдина активність Пакистану щодо балістичних ракет у цей період часу. Минулої осені країна провела успішний пуск балістичної ракети середньої дальності Ababeel. Заявлено, що її особливість — можливість нести одразу кілька боєголовок (як і у випадку з індійською Agni-V). 

росія і «Ярс»

Зрозуміло, що серйозність своїх намірів у залякуванні західного світу мусила демонструвати й росія, «ескалації» з якою все ще побоюються частина західних політичних еліт. 

1 березня цього року міністерство оборони росії заявило про успіх навчально-бойового пуску міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 «Ярс». Все це традиційно відбувалося на фоні погроз і страшилок з уст політичного керівництва країни-агресора.

Водночас минулоріч ГУР заявляла, що попередні випробування міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс» пройшли невдало: ракета збилась з курсу. Невдалим у ГУР назвали й минулорічний випробувальний пуск росією балістичної ракети РСМ-56 «Булава». 

Що ж стосується більш «банальних» розробок ворожого ОПК, то Україну найчастіше атакують балістичними ракетами «Іскандер-М» та аеробалістичними «Кинджалами». На жаль, до цього також долучилися північнокорейські KN-23 та можуть долучитися ще іранські ракети. 

На завершення 

Хай там як — розробка Україною власної балістичної ракети вводить нас у обмежене коло держав, які мають ці технології. Це вже немалий успіх, який не варто применшувати. Лишається чекати, аж поки озвучені Президентом новини отримають конкретне вираження. Бажано — відразу на прикладах вдалого застосування по ворожим цілям.  

Водночас цей матеріал не є вичерпним і не має наміру каталогізувати всі наявні у різних країн типи балістичних ракет. Він — про ту активність, яку країни демонстрували у напрямку балістичних технологій протягом вже триваючої повномасштабної війни в Україні.