💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Олексій ДзюбаВойна
10 апреля 2024, 09:00
2024-04-10
«Оператор сидів в офісі, пив чай і керував платформою на відстані 45 км». Як вчорашній фахівець з виготовлення стовпів створив «кузню» наземних дронів, вклавши в неї $270 000 заощаджень
Підприємець Тарас Остапчук разом зі своєю компанією Ratel (назва відсилає до тварини-медоїда) створив лінійку наземних роботизованих платформ, які сьогодні ЗСУ використовують на фронті. Це — робот-камікадзе, розміновувач та пара логістичних платформ. Як вчорашній фахівець з виготовлення опор освітлення сьогодні наповнює мілітарний сектор корисними девайсами, наскільки складно продавати технології армії та хто врятував компанію від економічного краху, читайте далі.
Підприємець Тарас Остапчук разом зі своєю компанією Ratel (назва відсилає до тварини-медоїда) створив лінійку наземних роботизованих платформ, які сьогодні ЗСУ використовують на фронті. Це — робот-камікадзе, розміновувач та пара логістичних платформ. Як вчорашній фахівець з виготовлення опор освітлення сьогодні наповнює мілітарний сектор корисними девайсами, наскільки складно продавати технології армії та хто врятував компанію від економічного краху, читайте далі.
Займатися «прикольними справами»
«Я розпочав бізнес після Майдану. З 2014 року мав 3 підприємства. Єдин, що залишилося це по архітектурі та дизайну. Інші два вже недіючі — електромонтаж і виготовлення опор освітлення, тобто стовпів. З останнього бізнесу лишилося R&D. По електромонтажу ми працювали, наприклад, з аеропортом «Жуляни» та «Gulliver», — розповідає Тарас Остапчук, засновник Ratel.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії, співрозмовник в свої 37 років пішов добровольцем служити в ЗСУ та потрапив до аеророзвідки. Тарас вже вмів літати на дронах, оскільки професія з виготовлення опор освітлення вимагала подібних навичок.
Фото — Тарас Остапчук
«Я політав на сході певний час, далі мене перевели до тилу. Там я налагодив робочі процеси, але, при всій повазі, заповнювати журнал обліку журналів — це не моє. Я хотів займатися «прикольними справами».
Ось приклад однієї з них. У війську подекуди використовують машину ГАЗ-66, яку Тарас з допомогою товаришів запропонував керівництву переробити в автономну командно-штабну машину (КШМ) з сонячними панелями на даху. Такий собі український варіант військової Tesla. На проєкт, за словами героя, потрібно було 3 місяці. Але за кілька місяців пошуків потрібної моделі, в армії не змогли знайти ГАЗ-66.
Після цього з’явилася ідея створити робота-камікадзе. Отримавши схвалення від свого військового керівництва, Остапчук передав завдання колегам по виготовленням опор освітлення.
Камікадзе, якого шкода підривати
Перший прототип створили в грудні 2022 року. «В березні 2023-го ми вже своїм камікадзе на полігоні підірвали Renault, через два місяці я почав поставляти роботів на фронт за свій кошт», — каже Тарас.
Наприкінці літа минулого року вийшла чергова модифікація корисної платформи: з підвіскою та вдосконаленою електронікою. Тоді ж постачання на фронт стало більш масовим. Восени 2023-го військові попросили зробити надбудову для дистанційного мінування.
«Хлопці мені казали, що їм шкода підривати робота. Так з’явилась надбудова для багаторазового використання пристрою. Ми пройшли всі випробування, отримали всі коди озброєння. Зараз військові частини напряму купують наші розробки».
Паралельно Тарас продовжує службу в армії на позиції «діловода». Співрозмовник каже, що в певний момент Ratel безкоштовно роздав ЗСУ близько 50 платформ. Загалом же на фронті зараз більше 100 одиниць техніки Ratel. «У нас своя металообробка, логістика та прямі контракти», — додає співрозмовник. В якийсь момент у компанії закінчилися кошти. Але тут на допомогу прийшов знайомий підприємець.
Фото — Ratel S
«Я витратив на проєкт 80% своїх заощаджень, це близько $270 000. Багато людей казали, що це „дитяча машинка“ та не вірили в неї. Мій бізнес-партнер сам з IT і доволі публічний, але не хоче афішувати своє ім’я. Він дам кошти та врятував компанію».
Нові інвестиції допомогли вийти на серійне виробництво. В липні минулого року з’явилася ідея також виготовляти логістичні платформи. В грудні Ratel випустив першу чотириколісний наземний дрон, який вже виконує місії. За теплих погодних умов він їде 10 км в один бік, взимку — 5 км. Проте в компанії вже вдосконалили хід, піднявши показники до 20 км в один бік в теплу пору року.
Оператор пив чай і керував платформою
Компанія має лінійку продуктів. Серед них — чотириколісна модель Ratel M, яка здійснює логістичну доставку. Шестиколісний евакуатор Ratel H, який спочатку мав 4 колеса, але їх було замало для закріплених зверху медичних ніш. Компанія переробила модель на 6-колісну. На собі вона може вести 630 кг і тягнути за собою машину в 2,5 тонни, каже співрозмовник. Обидві розробки працюють за допомогою супутникового керування.
«Якось була зйомка для американського телеканалу. Ми показали їм, як оператор сидів в офісі, пив чай і керував нашою платформою на відстані 45 км».
Ще одна модель — камікадзе Ratel S — оснащена радіокеруванням і може перевозити 35 кілограмів вибухівки (або 2 протитанкові міни). Дальність її ходу — 5 км.
Фото — Робота оператора за 45 км від платформи
Також в активі компанії — дрон-розміновувач Deminer, який пройшов випробування на протипіхотних мінах. Однак зараз цей напрямок не розвивають через брак людей. Загалом в R&D Ratel 12 фахівців та до 20 спеціалістів на виробництві.
«Щодо випробувань, то крайній раз ми купили машину „Москвіч“ і підірвали її. Мене запитали, чому саме так? Кажу, це ж прикольно, підірвав „Москвіча“. Військовим потрібно наочно показувати, як працює твоя розробка і лише тоді вони в справі».
Комплекс Retel S коштує 850 000 грн, до його складу входить 5 дронів та супутнє обладнання. Тарас наголошує, що компанія використовує нові запчастини в пристроях. Пояснює це тим, що справа військової техніки не бути дешевою, а виконати бойове завдання.
Фото — Підрив «Москвіча»
Додає, що відсоток браку на б/у запчастинах складає значні 25-30%. «Коли перевозиш 4 міни, від’їхав від позиції на 100 метрів і згорає колесо, то це велика проблема», — пояснює можливу небезпеку співрозмовник. Крім виготовлення нових машин, компанія безкоштовно ремонтує пошкоджені платформи.
«Якщо порівнювати нас з конкурентами, то ми дорожче. Але які ми конкуренти? Я ось одному колеса везу, іншому по металу допомагаю. Ми більше друзі. Всі один одного підтримують», — коментує свою роботу співбесідник.
Робота виключно на перемогу
Здається, що подібні логістичні платформи могли б згодитися і в роботі цивільним компаніям. Тарас на це відповідає, що свого часу його компанія займалася компонуванням опор освітлення. Кожні півметра стовп мав модулі: для камери, Wi-Fi, колонки, підсвітки та зарядки до електромобілів. Однак компанія відмовилася від цього поки триває війна.
«Зараз я знаю близько 40 виробників роботизованих платформ. Це потужний напрямок, він швидко розвивається. Тут немає конкуренції. Хтось спілкується з одними бригадами, хтось з іншими».
Фото — Платформа Ratel
Поруч з цим росія не відстає від нас в плані виготовлення роботизованих платформ та вже почала застосовувати їх на фронті. Співбесідник вважає, що це буде історія як з FPV, коли ми першими почали їх ефективно застосовувати, ворог перейняв цю тактику і масштабував її. «Тільки „наземка“ підтвердить своє застосування, росіяни зроблять їх більше і масово», — пояснює Тарас.
«Різниця полягає в державних грошах у нас і в росії. Якщо, умовно, для нас замовлення на 100 роботів — це вже добре, то рф робить їх 1000-1500».
Розробки Ratel вже успішно використовують в Донецькій та Луганській областях, а також на Запорізькому напрямку. Зараз компанія з тими потужностями, які має, може собі дозволити виготовляти на місяць 100 маленьких і 4 великих платформи. Але по факту виготовляє 40 першого типу і 2 другого.
Фото — Дрон-камікадзе
Тарас, який вже знає, що таке військові закупівлі, каже, що в держави складний вибір щодо роботи. Справа в тому, що українські виробники зброї могли б вже продавати державі зброї на 1 трлн грн на рік. Але в України є лише 350 млрд грн. Експортувати зброю не можна. Як розвивати ВПК при таких обмежених ресурсах?
«Відкрити експорт? З боку держави це складно, не знаю, як вирішити це питання. З точки зору виробників велика проблема утримувати R&D, коли немає замовлення. Прототипи машин „з’їдають“ дуже багато коштів. Вони в 10 разів дорожчі за вже готові продукти».
«Відкрити експорт? З боку держави це складно, не знаю, як вирішити це питання. З точки зору виробників велика проблема утримувати R&D, коли немає замовлення. Прототипи машин „з’їдають“ дуже багато коштів. Вони в 10 разів дорожчі за вже готові продукти».
Фото — Лінійка продуктів Ratel
Які головні виклики для Ratel зараз? При інвестиціях компанія може виготовляти роботів на гусеницях. Але це кошти в «мільйони доларів», додає Тарас. Він наводить простий приклад: щоб поставити 1 кнопку на виріб, доводиться купувати 12 різновидів, щоб підібрати правильну по масштабам, техвимогам та зручності.
Остапчук каже, що його компанія не відмовилася б від нового інвестора, на кошти якого можна було б запустити кілька нових продуктів. «Але він має розуміти, що зараз він нічого не заробить. Можливо це трапиться, коли відкриють експорт», — підсумовує співрозмовник.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
