Наш креатив креативно використовують. Автори соцмереж вкладають багато зусиль у створення контенту — постів, фото, відео. Але вони не заробляють на своєму контенті в соцмережах. Майже всі заробітки уходять корпораціям. Як це змінити? Редакція dev.ua разом з українською соціальною мережею Pleex вирішили розібратися, де є коріння цієї проблеми.
У світі вже доволі давно йде дискусія про те, що майбутній Web 3.0 буде децентралізованим. Децентралізовані фінанси, децентралізована цифрова власність, права на контент.
У світі майбутнього автор контенту сам би визначав, скільки коштує його творіння, а майданчик став би його партнером з дистрибуції. На більше. Теж саме стосується фінансів. Це лише повинен бути інструмент обміну цінностями між людьми. У наші часи фінанси — це інструмент збагачення фінансових корпорацій, які використовують фінансові ресурси користувачів, які довірили їм свої кошти, тому що інших варіантів не було.
«Web 3.0 — це ера справді децентралізованої мережі, де люди матимуть більше контролю над своїми даними та конфіденційністю», — казав Віталік Бутерін, співзасновник Ethereum.
Не можна сказати, що система розподілу цінностей у цифровому світі зміниться вже завтра. Ні, корпорації все ще міцно тримають свої позиції.
Але можно вже зараз почати точити цю глибу свіжою проточною водою. Вже зараз з’являються проєкти, які здатні кинути виклик гігантам. І на це є обґрунтування. Справа в тому, що доступ до технологій спрощується.
Користувачі отримали в допомогу штучний інтелект, який з одного боку — може забрати роботу у тих, хто звик все життя займатися рутиною, а з іншого дати величезні переваги тим, хто навчиться використовувати ці інструменти на свою користь. Одна людина або ж невелика команда креаторів вже зараз зможе перестрибнути через власну голову і запропонувати світові щось нове.
Тож, нові соціальні мережі і нові системи монетизації контенту з’являються. І відбувається це прямо зараз. Це дає ще один шанс талановитим авторам, які не прижилися на великих платформах, або ж прижилися, але заробляють копійки і шукають альтернативу.
«Мене завжди турбував той факт, що соціальні мережі часто можуть вимагати від нас більше, ніж вони віддають. Багато хто з нас стикався з тим, що час, проведений на цих платформах, може бути заповнений рекламою та іншими відволікаючими факторами», — розповідає Єгор Комаров, який нещодавно запустив соцмережу Pleex (клікайте сюди, щоб спробувати, як вона працює).
Він нагадує, що створення і підтримка популярної сторінки в соціальних мережах вимагає величезних зусиль і праці, особливо якщо ви не маєте можливості оплачувати рекламу.
«Витрачаючи великі обсяги часу та сил, багато хто з нас мріє про те, щоб знайти спосіб отримати щось більш конкретне та відчутне від наших зусиль», — підкреслює розробник.
Саме тому команда Pleex вирішила комплексно змінити підхід монетизації соцмережі. Проєкт запровадив програму лояльності з внутрішньою віртуальною валютою.
«Ми хочемо, щоб кожна активна і позитивна дія на нашій платформі оцінювалася і винагороджувалася», — підкреслює Комаров.
Кожна позитивна дія на Pleex трансформується у віртуальні монети PLX, які автор зможе обмінювати на просування його контенту, купівлю реклами або внутрішні сервіси платформи.
Більш того, користувачі Pleex можуть подякувати вам монетою за корисний коментар або пост. Ту ж саму дію можете зробити і ви.
Таким чином, люди, які активно живуть на платформі, створюють контент і ведуть бесіди, отримують привілеї за свій внесок у розвиток спільноти.
«Ми вважаємо, що це справедливо і дозволить нашим користувачам отримувати більше користі від своєї активності на платформі», — йдеться в описі самої ідеї.
Погодьтеся, нібито це логічно було б побачити і в алгоритмах великих гравців: чим більше зусиль докладає автор контенту, тим більше шансів просунути свою роботу він має. Але ні. Нажаль, це вже так не працює.
Тому добре, що є шанс «перевинайти колесо» і запустити його в роботу вже на чесних до всіх учасників засадах.
Спробуйте загуглити таку фразу: «соціальні мережі, що належать користувачам» і подивіться, що нагуглиться.
Правильно: нічого. Бо їх не існує. Але це нормально. Тепер, коли ми почали говорити про це, можливо, ситуація почне змінюватися.
Справжня цінність платформи соціальних медіа полягає в її користувачах та їхніх діях, зв’язках, інтересах, спілкуванні та особистих даних. Наразі ця цінність продається заради величезних прибутків і є надто цінною, щоб користувачі могли її контролювати.
Сучасні соціальні мережі торгують нашими найінтимнішими особистими та професійними даними та отримують від цього величезний прибуток з нашої згоди.
«Конфіденційність мертва, і соціальні медіа тримають пістолет, з якого виходить дим», — сказав якось Піт Кешмор, генеральний директор відомого американського ІТ видання Mashable.
Негласна та незадокументована угода, яку ми укладаємо, коли починаємо використовувати соціальну платформу, полягає в тому, що з нас ніколи не стягуватиметься плата за її використання, а натомість вони погоджуються купувати та продавати нашу соціальну цінність за непристойні суми.
Meta, компанія, яка керує соціальною мережею Facebook, у першому кварталі отримала $36,4 млрд доходу, що на 27% більше ніж за аналогічний квартал минулого року. Левову частку цього доходу принесла саме реклама, яку соцмережа, маючи всі дані про нас, таргетовано нам показує.
З прибутком, тобто грошима, які залишаються у компанії вже після вирахування всіх видатків, у Meta все набагато краще. $12,3 млрд чистих грошей за перший квартал 2024 року, що більше ніж в два рази більше, ніж у минулому році.
Шанена сума за один квартал. Стільки же, наприклад, Україна отримала від Японії у вигляді підтримки за декілька років війни з росією.
YouTube також продовжує з’їдати все більшу частку світового рекламного пирога: відеогігант, який належить Google, відрапортовав про $8,1 млрд від продажів реклами за перший квартал 2024 року, що є найвищим показником на сьогодні.
Доходи від продажі реклами на YouTube зросли на 21% у порівнянні з минулим роком, хоча доходи блогерів навряд зростають такими ж самими темпами.
Справа в тому, що щоб отримати частку від реклами, яка виставляється на відео-матеріалах автора контенту, йому, тобто автору, треба відповідати декільком критеріям. Для початку, канал має набрати 1000 підписників і 4000 годин перегляду за останні 12 місяців. Здавалося б, це не не дуже й великі цифри.
Але YouTube не дуже то і поспішає підтримувати новачків. І розкрутити свої проєкти стає все складніше. Тому самим же авторам іноді самим доводиться платити YouTube за просування контенту, щоб відео-сервіс принаймні пошевелив лівою п’яткою і почати показувати користувачам те, що насправді може їх зацікавити. Але не безкоштовно, як це було на початку роботи відеосервісу, а за гроші.
Така схема виглядає навіть трохи принизливо для авторів відео-контенту. Адже вони вимушені ще й доплачувати платформі за демонстрацію своїх творів. Але вони нічого не можуть зробити. YouTube має впливове становище на ринку і всі грають за його правилами.
Звісно, можна довго сперечатися про те, що YouTube не ділиться доходом з молодими авторами, тому що вони безкоштовно використовують його технології, інновації і технічний ресурс.
Але якщо перейти до сухих цифр, то можна хоча б приблизно зрозуміти, що насправді технічний ресурс не так і багато коштує. І ці гроші взагалі не можна порівняти із заробітками відео-сервісу від реклами.
Тож, давайте підрахуємо, виходячи з відкритих даних:
Перемножимо всі ці цифри і отримуємо $1,62 млн. Приблизно скільки потрібно було б заплатити YouTube на місяць за ринковими тарифами за всі завантажені в світі відео.
Звісно, відео-сервісу доводиться обслуговувати і стару бібліотеку. Але якщо поставити поряд $8 млрд від продажу реклами за 3 місяці, то здається, що в YouTube все не так вже і погано складається.
У YouTube — так. У авторів — ні.
Отже, негласна угода користувача та соцмережі — це несправедлива й однобока угода, цінність наших зв’язків, діяльності, інтересів і особистих даних коштує набагато більше, ніж безкоштовне членство та доступ до будь-якої з основних платформ соціальних мереж, які існують сьогодні.
Якщо ви також врахуєте, що нашою довірою, конфіденційністю та свободою слова багато разів зловживали різні власники соціальних платформ, ми можемо зробити висновок, що поточна модель, на якій ґрунтуються соціальні медіа, порушена з точки зору людей, які використовують ці платформи кожного дня.
