Рік тому Микита, айтівець і керівник команди розробки платіжної системи, спробував нелегально перетнути кордон. Тепер він — зв’язківець у прикордонному підрозділі «Скорпіон». Ось як це сталось.
Рік тому Микита, айтівець і керівник команди розробки платіжної системи, спробував нелегально перетнути кордон. Тепер він — зв’язківець у прикордонному підрозділі «Скорпіон». Ось як це сталось.
Колишній розробник Микита розповів, як намагався нелегально покинути Україну, повідомляють у Держприкордонслужбі.
Сподіваючись уникнути ризиків, пов’язаних із мобілізацією, він спробував нелегально перетнути кордон, але спроба виявилася невдалою, і Микиту мобілізували.
Зараз він — зв’язківець у прикордонному підрозділі «Скорпіон», боронить Харківський напрямок, і відверто зізнається, що нова реальність виявилася не такою страшною, як він уявляв.
«Армія здавалася набагато страшнішою, ніж виявилася насправді. Я зрозумів, що все залежить від того, як ти адаптуєшся, як проявляєш себе з перших днів. Якщо ти вже в армії, то важливо показати, що ти вмієш і чим можеш бути корисним», — розповідає Микита.
Його службові обов’язки — забезпечення стійкого зв’язку для підрозділу, налаштування радіостанцій і прокладання інтернету на позиціях.
«Спочатку було важко прийняти зміни, це був справжній стрес, але згодом я усвідомив, що можу тут розвиватися», — зазначає Спліт. Коли зв’язок зникає, стає очевидною цінність роботи Микити та його побратимів. «Наше завдання — гарантувати наявність як мінімум двох каналів зв’язку, щоб у разі виходу одного з ладу був запасний. У бойових умовах це може стати питанням життя і смерті», — пояснює прикордонник.
На відміну від цивільного життя, де він був керівником команди розробників, у військовій службі Микита взяв на себе технічні завдання. Він намагається бути амбасадором сучасних технологій, щоб допомогти своєму підрозділу розвиватися та не відставати від сучасних стандартів.
«Я не засуджую тих, хто хоче виїхати з країни — сам був одним із них, і дуже пощастило, що залишився живим після невдалої спроби перетнути кордон, — відверто говорить він. — Я сплатив велику суму переправникам, але життя — дорожче».
Попри зміни, Микита зберігає надію на мир і повернення до своїх близьких: «Хочу, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Кожного дня я думаю про повернення до родини, до дівчини. Та поки я тут, я роблю все, щоби бути корисним Україні».
