Програміст Славік Савко поділився досвідом облаштування супутникового інтернету, який значно дешевший за Starlink. Ідеться про обладнання Tooway. Нижче — досвід айтівця з детальною інструкцією.
Програміст Славік Савко поділився досвідом облаштування супутникового інтернету, який значно дешевший за Starlink. Ідеться про обладнання Tooway. Нижче — досвід айтівця з детальною інструкцією.
Серед переваг такого рішення Славік називає дешевизну та надійність. «Бо Starlink — антена складна, з купою механіки й електроніки, воно все ламається. А що може статися зі стаціонарно закріпленою супутниковою антеною з трансресивером (TRIA)? Ще можна вигадувати якісь гіпотетичні ризики, що шахеди почнуть із Starlink літати, або раптом почнуть вирубати термінали, що не належать ЗСУ на період атак. Але то таке. Насамперед 90 баксів за резервний канал інтернету — це дорого», — аргументує свій вибір він на форумі DOU. Далі — його пряма мова.
Послуги супутникового інтернету з традиційних геостаціонарних супутників зараз надають у трьох діапазонах частот.
C-Band — найбільш стабільний і надійний зв’язок. З мінусів — низька швидкість, на якій надають послуги. Також він зазвичай потребує величезних антен (їх на заході називають BUD — Big Ugly Dish).
Ku band — уже більш популярний у побутових споживачів діапазон. Щоправда, у минулому. До переваг можна віднести теж не дуже високу чутливість до погодних умов, невеликий діаметр дзеркала й необов’язкове точне наводження на супутник. Недолік — низька швидкість. Провайдери, що залишились, пропонують 10 мб/с прийом і 300кб/с передачу. Та і залишилось небагато провайдерів. В основному це країни Африки. Бо Європа давно переповзла на Ka діапазон.
Ka band — найбільш живий діапазон. До переваг віднесемо вищу швидкість. Провайдери пропонують до 50 мб/с прийом і до 10 мб/с на передачу. Але потребує точного наводження на супутник.
Найпопулярнішою послугою інтернету в Ka діапазоні є Tooway від Viasat. Варто тут розділяти послугу й провайдера (точніше, мабуть, інсталятора, бо провайдер — Viasat). Tooway — це комплекс з абонентського обладнання і супутника.
Такий комплект забезпечує в основному швидкість 25 мб/с на прийом і 6 мб/с на передачу. Є в них якесь нове обладнання, яке дає 50 мб/с на прийом, але в нас його я не бачив.
А провайдери продають це обладнання й перепродають послугу. Без провайдера, навіть маючи абонентське обладнання, напряму з Viasat укласти договір ти не можеш. Навіть на сайті Viasat треба ввести при реєстрації код, що надав провайдер. Це така собі обов’язкова рефералочка.
1. DataGroup. Обладнання у власність не продають, а дають в оренду. Вартість його встановлення — 6000 грн. Тариф — 2500 грн за 30 ГБ трафіку. Таке собі.
2. SkySat+ — маловідомий провайдер без актуального сайту, але телефони в них актуальні. Обладнання тільки продають у власність за 18 000 грн. Тарифи більш приємні — 700 грн за 30 ГБ і 1500 грн за безліміт.
3. Британський Freedomsat. Ціни на обладнання приємні — десь 200$ за комплект. Тарифів безлімітних нема, але вони дешевші за DataGroup. За 30 ГБ просили в районі 30 євро.
Але я ж ніщеброд. Тому взяв SkySat+. Тим паче в них на той момент був комплект б/в обладнання за ціною 10 000 грн, що майже дорівнює пропозиції Freedomsat із пересилкою. Може, пересилка б вийшла дорожче, тому локально купив за дешево, я вважаю.
«Новою поштою» приїхало обладнання.
Також додатково я замовив 30 метрів кабелю F 690 BV із поліпшеним екрануванням від «Одеса Кабель». На кабелі тут не варто економити й головне, щоб був дуже якісний екран — це впливає на якість зв’язку. Щодо довжини кабелю — що менша, то краща. Рекомендують не перевищувати 30 метрів, але в мене вийде менше.
Ну і, звісно, треба застосовувати зовнішній чорний кабель. Коли я заліз на дах, побачив цілу павутину звичайних білих кабелів, які потріскались від впливу сонячного світла й інших зовнішніх чинників. У деяких навіть давно оголилась ізоляція і полускалось обплетення.
Також, звісно, докупив свердло й анкери для кріплення кронштейна антени. Ще купив подовжувач на 20 метрів, щоби під’єднати дриль. Дриль й усі інші інструменти в мене в наявності. І починаємо кріпити.
Насамперед треба обрати місце для встановлення антени. Для цього я завантажив застосунок Viasat Tech Tools, який доступний на iOS. Та користуючись першою вкладкою, почав пошук положення супутнику. Це виглядає десь так:
Цей пункт меню дає змогу знайти приблизне розташування супутнику для вибору місця розміщення антени. Важливо, звісно, щоб між антеною та супутником не було якихось перешкод типу дерев чи будинків.
Далі кріпимо кронштейн, збираємо антену та кріпимо до кронштейна. На цьому етапі важливо, щоб антена вільно рухалась по горизонтальній осі, тому не сильно закріплюємо на кронштейні. Після цього треба ще буде під’єднати модем і перейти до більш точного позиціювання.
Далі спустив кабель по стіні та завів у квартиру, ну і закріпив і під’єднав модем.
Сам модем WiFi не роздає й узагалі має фіксовану IP-адресу та роздає іншим DHCP. І, як я зрозумів, мережеві налаштування цього модему змінити неможливо. Але можливо, щоб його побачила та ж «апплікуха» Viasat Tech Tools для тонкого наведення на супутник.
Мій стаціонарний роутер не добиває до даху. Тому вирішив відкопати щось цікаве в коморі та винести на вулицю з вікна, підв’язавши до палиці, щоб максимально ловило на даху. Ось що попалось як жертва:
Підключаю модем до Wan1-порту, і вуаля — застосунок побачив модем, і TRIA (голова на антені) почала пищати про те, що вона піймала сигнал. З першого разу? «Круто», — подумав я, але побачив, що рівень сигналу 8db, а повинен бути не менше 10.
Трохи покрутив антеною й побачив, що так наводити — марна справа. Тому затягнув хомути й почав наводити спеціальними спрямовувальними тонкого налаштування. Найбільше значення рівня сигналу, якого вдалось досягнути, це 11db. Ок — затягуємо контргайки та злазимо з даху.
Далі дзвоню провайдеру для активації. Передав поштовий індекс і пакет, який хочу встановити. Наразі айтівець чекає на активацію та планує протестувати стандартний SpeedTes, Ping, SSH, дзвінок Zoom і Google Meet, YouTube хоча б в HD-якості.
