«Ми вже зазирнули у відчинені двері, може, стоїмо на порозі, але поки ще не всередині». Топменеджер «Дарниці» про мовні моделі та AI-інструменти у фармсвіті

 — Розкажіть про вплив, який чинить ШІ на сферу фарми в цілому в світі

AI-інструменти докорінно змінюють фарміндустрію у світі, зокрема, найбільшими темпами саме з точки зору генерації та додаткового ефекту. Як стверджують усі глобальні прогнози, і я поділяю цю думку на 100%, саме медицина, медтех та фарма мають обігнати не лише банківську сферу, яка зазвичай вважається найприбутковішою, а й промисловість, одну з перших ТОП-сфер, що здобуває найбільший ефект від штучного інтелекту.

Можна навести кілька прикладів, за допомогою яких ШІ перевернув сферу фарми в цілому, і один з найпоказовіших — це пошук і розробка нових молекул. На те, щоб перебрати дуже багато варіантів саме тих комбінацій і тих молекул, які потрібні для створення нових препаратів, людство раніше витрачало роки, але за допомогою AI тепер строки скоротились до днів і майже нівелюються. 

 — «Дарниця» також використовує AI-інструменти? Які повсякденні завдання виконуються в компанії за допомогою ШІ?

Усі сфери, де можна задіяти штучний інтелект, ми умовно поділили на дві:

• Внутрішня, що стосується роботи самих працівників і будь-яким чином впливає на роботу компанії зсередини. 
• Зовнішня, де ми можемо впливати на роботу з нашими зовнішніми клієнтами.

Ми не були унікальними, але точно були одними з перших, хто використовував інформаційні моделі для полегшення роботи. Ми не використовуємо жодну власну модель. Найчастіше і найбільше знаходяться в роботі нейромережі від Microsoft, «під капотом» яких та ж сама OpenAI. Але всі інструменти, якими оперує «Дарниця», дотреновані на необхідних нам даних.

На ШІ покладають, так би мовити, рутинний обовʼязок, зокрема, написати листа, зробити висновки із зустрічей, нотатки, або попросити його, наприклад: «Покажи мені все, що я пропустив з минулого листування».

Що допомагає нам розвʼязувати складні задачі? Найголовніші інструменти, які застосовують співробітники «Дарниці», легше структурувати за сферами застосування:

• Продажі — для того, щоб їх обслуговувати, потрібно оперувати величезним обсягом даних: про наше позиціювання на ринку за кілька минулих років або за минулі періоди, кількість та найменування всіх позицій, які продаються у нас та у конкурентів або у партнерів, про те, чого не вистачає та інше. Наразі наша команда у режимі чат-бота спілкується з моделлю. Наші колеги можуть простою людською мовою поставити всі нагальні питання та швидко отримати відповіді. Наприклад, з найпростішого: скільки продається тих чи інших пігулок, який попит на них, скажімо, у Дніпровському регіоні, які залишки на складі у дистриб’ютора станом на сьогодні та інше. Трохи згодом ми дотренували цю модель і зараз вона також уміє робити прогнози, екстраполяції, формувати графіки чи модельний ряд з певними даними.
• Оптимізація бізнес-процесів — на початку цього року ми першими серед українських фармацевтичних компаній запровадили найновішу версію ERP-системи від SAP S/4HANA. З її допомогою ми плануємо поліпшити ефективність управління бізнесом, зокрема, підвищити прозорість та контроль над процесами та фінансами, а також оптимізувати планування потреб до виробництва продукції та відвантаження її клієнтам. Отже, ми зробили умовного чат-бота, який, знову ж таки, за допомогою штучного інтелекту розповідає співробітникам все, що він знає про нову систему SAP. А значить, людям не треба читати мільйон сторінок інструкцій чи шукати серед незрозумілих термінів, як щось зробити. Чат-бот коротко та швидко дає покрокові інструкції, як діяти. Це точно вдвічі розвантажило наш Service Desk і, відповідно, прискорило роботу людей.
• Допомога в R&D — під час адаптації наявних молекул на ринку наші фахівці використовують штучний інтелект для допомоги в обробці та пошуку інформації. І те, що вони раніше шукали через Google, зараз можуть отримати від AI у вигляді вже опрацьованого короткого витягу відповідних документів. Це однозначно прискорює аналіз даних та відповідні висновки.

Тому ШІ в жодному разі не стосується лише айтівців і якраз наше завдання донести до всіх і кожного з 1300 осіб, які працюють в «Дарниці», як ці інструменти можна використовувати саме йому.

 — Чи стикались ви в процесі з помилками від штучного інтелекту і які ризики використання AI-інструментів ви бачите?

Ми можемо називати нашу компанію однією з гуру у використанні штучного інтелекту. В минулому році, коли тільки починалось наше активне впровадження AI-інструментів, ми одразу виокремили людину, яка, умовно, 24/7 займалася тільки пошуком інформації та аналізом того, як працює штучний інтелект і порівняннями його відповідей з тим, що є насправді. Впродовж року в «Дарниці» вже зʼявився цілий підрозділ, який займається виключно дослідженням  глобальних даних та трендів у мережі Інтернет. Ми в жодному разі не шкодували коштів на пілотування того, до чого могли «дотягнутися» — і в підсумку маємо  велику експертизу в цьому питанні.

Звісно, ми пілотували і OpenAI в його початковій стадії, і, як усі на ринку, отримували некоректні дані від цієї моделі. Але станом на сьогодні ми вже розуміємо, що якість інформації, отримана від ШІ, напряму залежить від промпту, тобто надісланого до моделі запиту. Наразі ​​у нас працює цілий Digital Innovations Department, який займається цифровими інноваціями і найбільша частина його роботи присвячена саме темі штучного інтелекту.

 — У багатьох індустріях існує ризик, що ШІ забере частину робочих місць, що викликає занепокоєння. Яка ситуація складається у фармі?

Я не відрізняв би працівників фармкомпаній та інших. Моя власна думка: ні, ШІ не забере роботу у спеціалістів. Просто ми будемо мати можливість робити більше і, завдяки AI-інструментам, витрачати час на інші завдання, виконувати стратегічні чи інтелектуальні завдання, а не механічну чи технічну роботу. Хороших фахових людей завжди не вистачає, навіть попри те, що в компаніях придумують та впроваджують віртуальних роботів. Тому я вважаю, ШІ — це просто допомога людині робити краще, ефективніше і більше. 

Я не скажу нічого нового стосовно того, що розробка кода, яка залежить від людини, приблизно на 30-40% може бути перекладена на ШІ. І в нас є власний підрозділ, який займається розробкою і адаптацією програмного забезпечення, використовуючи штучний інтелект. Але в нашій компанії черга запитів на вдосконалення, які потрібно внести в систему, існує від 3 до 6 місяців наперед, і з появою штучного інтелекту ця черга збільшується в геометричній прогресії. В першу чергу це відбувається тому, що люди запитують, отримують відповіді, цікавляться і генерують ідеї для вдосконалення. Тому, якщо завдяки тому ж штучному інтелекту ми зможемо скоротити «тривалість стояння» у черзі з 6 місяців до 2 чи 3, буде дуже круто.

Так, звісно, певний відсоток фахівців ШІ може нівелювати, але кожна людина може набути значно більшої цінності для себе і для компанії, якщо вона буде використовувати свій інтелект, підкріплений штучним. Всі мають зрозуміти, що на майбутнє вдосконалювати навички стає необхідним. І саме навички володіння і спілкування зі штучним інтелектом стануть базовою освітою.

 — Якщо пофантазувати про майбутнє, як ви гадаєте, чи чекають на людство персоналізовані ліки та медицина завдяки ШІ?

Я не медик чи науковець, а айтівець, і ставив такі самі запитання фахівцям: чому вчені досі не зробили пігулку, яка лікує одночасно горло, нежить та діарею, а ми маємо все ж таки пити, умовно, три окремі пігулки? Вони відповіли, що, на жаль, наразі це неможливо. 

Але все ж таки я спробую поєднати ті технології, які зараз бачу і відповісти. Вже є медичні нейромережі, які аналізують стан здоровʼя пацієнтів, і точність їхньої відповіді наближається до 80%. Крім того, є технології на основі штучного інтелекту, які значно краще за фізичного лаборанта можуть знімати показники здоровʼя людини. Інші технології, які також уже існують, — це  3D-принтери для пігулок. Отже, якщо поєднати ці технології, то в теорії вийде та сама персоналізована медицина. Проте тут постає питання безпеки та комплаєнтності. Крім того, ця галузь дуже зарегульована, тож, що буде далі, я поки що сказати не можу.

 — Тоді ще попсове питання: чи може ШІ у найближче 10-річчя вплинути на тривалість життя завдяки більш ефективним та краще підібраним лікам? 

Про створення чарівної пігулки, яка подовжує життя, не скажу, бо це не моя тема. А щодо призначення та лікування, це однозначно на 100% так. Бо в людини, якій навіть пощастило дійти до лікаря, виникає низка проблем, від банального — зрозуміти, що написано в призначенні, до точності цього самого призначення. І тут може допомогти штучний інтелект.

Він дозволить  лікарю краще зрозуміти проблему, краще підібрати молекулу та дозу медикаментів, а пацієнтові — зрозуміти, що з ним відбувається. В підсумку втручання ШІ підвищиться ефект лікування. За 10-20 років, ймовірно, ми справді отримаємо значно якісніше життя та більшу його тривалість.

 — А як ви думаєте, чи зробить ШІ ліки та лікування більш доступними, звісно, у майбутньому?

Якщо коротко — то так, лікування справді має стати значно доступнішим, і не лише за рахунок того, що ліки мають подешевшати. Цьому буде сприяти доступність інформації, точність лікування і зменшення кількості помилкових призначень та помилкового лікування. Люди відзначаються цікавістю, і ми в компанії робили на цю тему кілька досліджень. Наприклад, коли призначають пацієнту одні ліки в певному дозуванні, а йому чогось здається, що треба пити трохи менше або більше. А додатки чи пристрої з використанням штучного інтелекту мають нагадувати людині, допомагати дотримуватися графіку прийому ліків або призначень та кратності походів до лікаря. Тобто, якщо не фізична, то розумова й інтелектуальна доступність лікування дійсно має збільшитися в рази.

«Дарниця» також розглядає кілька векторів розвитку в цьому напрямі. Зокрема, технології штучного інтелекту, які дозволяють лікарю бути орієнтованим саме на пацієнта, а не папери чи іншу технічні процедури, пов’язані з лікуванням. Наприклад, буде краще, якщо  історію, призначення та документацію нотував би штучний інтелект, а лікар спілкувався б із пацієнтом. Це б значно посилило ефект від візиту до лікаря. Всі ці технології наразі або на стадії пілотів, або на стадії першої промислової експлуатації. Крім того, цей процес в Україні запізнюється, в першу чергу тому, що всі ці технології адаптовані, перш за все, під англомовні країни. І я думаю, що наразі ми на самому початку цього шляху, тобто ми начебто вже зазирнули у відчинені двері, може, вже стоїмо на порозі, але поки ще не всередині.

Я не можу робити прогнозів з огляду на війну, але гадаю, через два роки використання в медичної галузі штучного інтелекту буде вже значно більш поширене. Крім того, це ще один важливий крок для удосконалення нашої роботи, а отже, і посилення ефективності ліків, які ми пропонуємо.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram