«Іноземці були налаштовані придбати листок з мого скетчбука». Розробниця P2H здійснила дитячу мрію і стала художницею: як творче хоббі допомагає їй в житті та в роботі

Художній фронтенд

В ІТ я потрапила в 2010 році й одразу у фронтенд-розробку. Моєю першою та єдиною компанією стала P2H. За 14 років співпраці з компанією мої обов’язки трошки змінювалися: спочатку це була просто верстка HTML/CSS, потім я працювала як ментор команди іноземного офісу. Трохи згодом я знову повернулася до розробки. І, хоча я в компанії давно, мені ніколи не було сумно, адже постійно відбувалося щось нове і змінювались мої обов’язки. Зараз я працюю як фронтенд-розробник і часто займаюся анімаціями та JavaScript-частиною проєктів.

На вихідних і у відпустці ми з чоловіком багато гуляємо, любимо ходити в гори або гуляти в лісі з нашою собакою.

Потяг до творчості

З дитинства мені подобається робити щось своїми руками. Я спробувала майже все: в’язання, вишивання, шиття. Останнє було, швидше, вимушене, задля власних потреб, бо було дуже складно знайти речі, які б на мене підійшли. Мені в цілому цікаво пробувати нові заняття і є ще багато речей, яким хотілося б навчитися. Одна з моїх досі нездійснених мрій — це ліплення з глини.

Більшість захоплень з’являлись на певний проміжок часу і зникали, але малювання — це єдине, що мені подобалось з дитинства. І саме воно переросло в найбільше постійне хобі.

Так я поклала заняття малюванням і матеріали для цього в далекий куточок квартири й памʼяті. Але продовжувала робити швидкі замальовки час від часу. А після університету та коли в мене зʼявилася стабільна робота, я почала знову системно малювати й відвідувати курси. За останні 3-4 роки я, можна сказати, «увірвалася» в цей процес. З’явились і перші більш помітні результати.

Натхнення для мистецтва 

Категоризувати свій стиль малювання мені важко, але я точно не створюю аніме чи мультяшних персонажів. Свої мотиви в картинах я б віднесла до тематики «навколишній світ, що захоплює»: природа, квіти, звірята, водні пейзажі, човни.

Натхнення для робіт приходить спонтанно: наприклад, коли бачу гарну картинку перед очима чи як красиво падає світло. Я це фотографую чи саджуся одразу замальовувати. Іноді натикаюся в інтернеті на цікаві уроки й мені хочеться опанувати якусь нову техніку чи просто повторити за цікавим мені митцем робиту на його майстер-класі. 

На вихідних я люблю активно проводити час поза стінами дому. Через це малювати в мене виходить переважно вночі. А якщо для картини є певний дедлайн — як-то на виставку або для конкурсу — то відкривається третє дихання і я можу не помітити, як за цим заняттям минає добра половина ночі.

Показувати свої роботи іншим

Нещодавно я почала брати участь у виставках. Так, мої роботи разом із працями інших молодих художників-початківців і професіоналів, виставлялися в Києві, Львові, Одесі. Завдяки цьому в мене з’явилось дуже багато нових знайомств і, можна сказати, що тепер я є частиною дуже творчої спільноти дівчат. Це дуже мотивує: разом ми швидше розвиваємось і будуємо плани для майбутніх проєктів. 

У ком’юніті є також дівчата-куратори, які організовують виставки. Зараз вони створюють виставку, де піднімається тема червонокнижних рослин. Вона пройде у Києві восени і я братиму в ній участь. Для своїх робіт я досліджувала вплив повномасштабної війни на екологічну ситуацію України: скільки рослин і тварин постраждали, які зникли і ніколи не з’являться. Я сфокусувалася на Луганській області, звідки сама родом. Для виставки я запланувала серію робіт, пов’язаних із впливом війни на флору й фауну України та на види, які через неї перебувають під загрозою зникнення.

Мотиви виставок, де я виставляюся, різні. Наприклад, в Одесі головною темою були квіти, інша — проходила онлайн і була присвячена «Незламному світлу». Роботи можна було показати в різних техніках, але вони мали бути пов’язані з мотивом світла та уособленням поняття незламності. Ще на одній виставці у Львові ми представляли мініатюри на вільну тематику.

Художнику важливо брати участь у виставках, якщо він хоче привернути увагу до своїх робіт, отримати визнання й, потенційно, перетворити хобі на самоокупну діяльність.

А чи є в хоббі гроші? 

Раніше я малювала в стіл. Але, щоб отримати якісний результат, потрібні професійні матеріали. Вони, звісно, коштують дорого. 

Щоб продавати свої роботи, треба скласти свою біографію та арт-стейтмент, описати свої роботи та створити сайт-портфоліо. В портфоліо мають бути індивідуальні роботи, тобто не з майстер-класів, не навчальні і звичайної ж не плагіат. Щоб сторінка-візитівка виглядала професійно, бажано, щоб представлена серія робіт була на одну тематику і в схожій техніці. Для початку звісно підійде і Instagram або просто маркетплейс.

Не без несподіванок

Звісно, куди ж без кумедних ситуацій. Типова історія — це коли занурила пензлик не в баночку з водою, а в чай чи каву. Це вже стало мемом. Або просто впустити пензлик на роботу і створити купу бризок, коли вона майже закінчена — це теж класика. 

Але був у мене один цікавий досвід.

Я вже тричі їздила в арт-тури, де туризм поєднується з артскладовою. Востаннє ми були на Венеційському бієнале, де наша кураторка пояснювала певні тонкощі сучасного мистецтва. Я намагалася зрозуміти концепції, але поки що це дається важко. Після огляду виставкових залів у нас також були пленери — це коли малюєш те, що бачиш одразу.

На пленері біля нашого українського павільйону мені кинулася в очі величезна скульптура смерті, що на вудочці тримала черепаху. Я почала малювати, аж тут до мене підходять два іноземці. Вони запитали щось французькою, але, оскільки я нею не володію, ми перейшли на англійську. Виявилося, що вони захотіли купити в мене роботу, на якій я зробила буквально декілька початкових мазків. Я не звикла до такого, тож вирішила, що мені треба її домалювати. Іноземці ж, мабуть, були налаштовані придбати листок з мого скетчбука. Вони трохи покружляли біля мене і, не дочекавшись, пішли. В результаті наша група жартувала з мене, що я відмовила іноземним покупцям.

Двері у художній світ 

Я помітила, що зараз багато людей тільки починають малювати і входити в художній світ. Після повномасштабного вторгнення українці зацікавилися малюванням і це вже стало трендом сьогодення. Принаймні, я це так бачу.

Творити мистецтво також стало доступнішим, в тому числі й тому, що з’явилося багато навчальних матеріалів й курсів. Школи так само влаштовують онлайн-марафони, де за доступні кошти та за 3-4 уроки можна отримати гарну художню базу й розвивати навички самостійно. Навіть художні матеріали можна знайти на будь-який смак — в тому числі і від класних українських виробників, як-то Rosa.

Немає людини, яку не можна навчити малювати. Хтось опановує майстерність швидше, хтось довше, але просто системно повторюючи певні процеси, ви набиваєте руку й автоматично починаєте малювати добре. Інша справа, що заняття має подобатися. Тоді буде й інтерес вкладати в це час і власні сили. 

В малюванні найважливіша складова — це практика. І настрій. 

Малювання — не найдешевше задоволення 

Які витрати передбачає це хобі, сказати складно. Зазвичай ти купуєш щось гуртом і цього вистачає на наступні роботи. А потім доукомплектовуєш і оновлюєш свій художній арсенал. 

Акварельні роботи виходять дуже дорогі в собівартості. Один акварельний листочок 50×70 см коштує 500 грн — але його можна поділити на менші. Набір з 3-4 пензлів коштуватиме близько 1000 грн. Вартість маленького тюбика фарби — теж близько 20 євро. Так воно все в сумі складається в кругленьку суму. 

У малюванні не ціна має значення, а професійність самого робочого матеріалу. Відповідно, можна підбирати під свій бюджет, потреби й вподобання. В акварелі єдине, що має бути дійсно якісним і дорогим — це папір. На жаль, для акварелі Україна не виробляє нормальний папір, тож треба брати іноземний, що дається взнаки на вартості. І треба просто прийняти цей факт. 

Дорогий акварельний папір того вартує. Коли малюєш на неякісному папері, то можна навіть засумніватися у власній майстерності. Я, коли починала, то працювала на непрофесійному папері. Фарба лягала некрасиво, через що я думала, що малювати аквареллю я не вмію. А потім на навчанні порадили інший матеріал. І коли я його купила і спробувала відтворити той самий малюнок, то він вийшов, як я й хотіла. 

Решту матеріалів можна спокійно брати українських брендів. Вони не поступаються якістю іноземній продукції,  коштують в декілька разів дешевше за європейські аналоги. Я нещодавно була на екскурсії на фабрику Rosa, що виробляє арт-матеріали. В них є все — від різних фарб до пензлів — і дійсно гарної якості. Вартість фарби — близько 80 грн. Значно приємніше, у порівнянні з 15-20 євро за тюбик такого ж розміру європейської фарби. 

До речі лайфхак з папером для акварелі — замовляти рулони з-за кордону. Так, спочатку треба віддати десь 150 €, але його вистачить чи не на пів життя.

Хочете малювати — просто почніть 

Тим, хто хоче почати малювати, я б порадила почати: взяти блокнот і ручкою чи лайнером робити швидкі замальовки. І просто дозволити собі малювати. Зіпсуєте листочок — нічого страшного, можна взяти новий і почати знову. 

Якщо ставити собі цілі, то вони мають бути невеликі й вимірювані — умовно «я буду молодець, якщо намалюю три роботи» або «я буду молодець, якщо викладу картину в Instagram». Останнє допомагає також почати розказувати про своє захоплення, щоб в майбутньому монетизувати його.  

З чого починати — різниці немає. Так само не варто себе обмежувати в жанрах, а малювати, що лежить до душі. Єдине, думаю, що не варто працювати з аквареллю працювати, адже з нею складно виправити помилку. А ось олівець, лайнери, гуашеві чи акрилові фарби дозволяють підкоригувати роботу в процесі.

І не варто лише самому оцінювати свої роботи — митцю завжди хочеться ще краще. Можна показати друзям чи родині і є велика ймовірність, що  у вас все вийшло як треба. І взагалі: найкраще — це ворог гарного. 

«Вишивати — це майже як програмувати». Історія тестувальниці, яка обирає хендмейд для медитації та заспокоєння

По темi

«Вишивати — це майже як програмувати». Історія тестувальниці, яка обирає хендмейд для медитації та заспокоєння

Танго з айтішником. Пошуки себе, тілесний контакт та «для меблів». Навіщо фахівці з IT йдуть в аргентинське танго

По темi

Танго з айтішником. Пошуки себе, тілесний контакт та «для меблів». Навіщо фахівці з IT йдуть в аргентинське танго

Де навчитися стріляти, як обрати зброю та скільки коштує таке хоббі: гайд від айтішника-стрілка

По темi

Де навчитися стріляти, як обрати зброю та скільки коштує таке хоббі: гайд від айтішника-стрілка

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram