Наші дрони «летять» у Британію: як вітчизняні виробники БПЛА можуть вийти на тендери «Рамштайну» і який ефект це матиме для галузі

Перший тендер, до якого отримали доступ українські виробники, оголошено Міністерством оборони Великої Британії на дві позиції: виробництво FPV-дронів і дронів-перехоплювачів. Водночас пропозиції щодо FPV-дронів приймаються до 14 жовтня, а для дронів-перехоплювачів — до 11 листопада. Зі слів заступниці міністра оборони з питань цифровізації Катерини Черногоренко, уже акумульовано близько 50 мільйонів євро, що дасть змогу закупити орієнтовно 20 000–30 000 дронів. 

«Нам важливо, щоб українські виробники мали можливість конкурувати із західними компаніями й отримувати контракти, які зможуть підтримати їх виробництво та дадуть змогу масштабувати його» — зазначила Катерина Черногоренко в коментарі для dev.ua.

Ми дізналися, що тендер відбуватиметься у два етапи. Перший включатиме оцінку поданих письмових тендерних пропозицій, другий — співбесіди з виробниками. Після етапу співбесіди визначена кількість учасників тендеру отримають контракти.

Як зазначають у Міноборони, оголошений тендер є другим тендером у межах роботи Коаліції дронів (і першим для українських виробників). Його фінансування відбувається зі Спільного фонду для закупівлі FPV-дронів, який адмініструється Великою Британією та збирає внески від членів Коаліції. Інші країни не мають повноважень оголошувати тендери з коштів Спільного фонду, проте мають можливість закуповувати дрони у власних чи українських виробників і передавати їх Силам оборони України.

Більшість українських компаній-виробників лише промацують грунт після цих заяв, аналізуючи, чи зможуть взяти участь у нинішньому тендері, і які кроки їм треба зробити, аби мати таку можливість на майбутнє. Журналісти dev.ua поговорили з вітчизняними виробниками БПЛА, щоб розуміти їхні очікування від виходу на міжнародний ринок у такий спосіб, а також оцінити нинішню ситуацію з держзамовленням на їхню продукцію.   

Хочеться. Та і не особливо колеться

Усі опитані нами компанії-виробники дронів бачать позитив цього кроку, але ставляться дещо по-різному — хтось із неприхованим оптимізмом, а хтось — із певною часткою скепсису. 

«Ідея хороша та корисна. Подивимося на імплементацію», — коротко заявив dev.ua технопідприємець і партнер проєкту AeroDrone Дмитро Шимків. Єдине, але найвагоміше, що спиняє його компанію від участі в такому тендері — те що вона не виробляє конкретні типи дронів, які були заявлені, а саме — FPV і перехоплювачі.

Розробник БПЛА, голова правління альянсу «Нова енергія України» та  командир спецпідрозділу ударних дронів «Білий орел» Валерій Боровик, заявляє про потенційну готовність брати участь у подібних тендерах. Але знову ж таки — після детального ознайомлення з їхніми умовами. 

Однозначно планує розглянути таку можливість і компанія Vyriy Drone. Засновник і керівник компанії Олексій Бабенко підтвердив це dev.ua. «Ніяких секретних кроків немає — потрібно просто подати потрібний пакет документів», — зазначив він. 

Складнощі не лякають

Олексій Бабенко наразі не бачить особливих складнощів чи перешкод у цьому процесі. «Так, можливо, для когось буде незвичним великий пакет документів, бо не всі звикли так працювати», — робить висновки він. 

Валерій Боровик теж поки не бачить великих перепон на цьому шляху. Щоправда, прогнозує, що можливо для цих завдань компанії доведеться найняти окремого спеціаліста. 

«У нас є значний досвід роботи з грантовими заявками, де, окрім організаційних питань, також треба було розв’язувати питання постійної звітності. Тож вже зараз розуміємо — під цей проєкт, найімовірніше, нам треба буде окремий спеціаліст», — робить висновки Боровик.

З його слів, серед складностей, які теоретично спіткатимуть українських виробників, може бути мовний бар'єр. «Окрім того, потрібно відповідати великій кількості критеріїв і вимог із боку оператора цього проєкту — як щодо організаційних питань, так і стосовно самої продукції. Можливі також складнощі з вчасним виконанням всіх необхідних процедур, зокрема — виробництва, адже озвучені дедлайни доволі стислі», — додав голова правління альянсу «Нова енергія України».

Водночас засновник TAF Drones Олександр Яковенко поки ставиться до новини з обережністю, зазначаючи, що на практиці українські виробники можуть стикнутися з необхідністю отримання великої кількості дозволів, а також складністю проходження процедури комплаєнсу. Проте засновник TAF Drones підкреслив, що поки не вивчав нові умови, тож остаточну думку з цього приводу сформує пізніше.  

Довгострокові наслідки зі знаком «плюс»

Співзасновниця та СОО акселератора Defence Builder Катерина Безсудна констатує — зараз українські компанії можуть виробляти більшу кількість дронів, ніж держава здатна закуповувати. Тож, на її думку, беручи до уваги закритий експорт військових технологій і технологій подвійного призначення, подібні ініціативи із залученням іноземного капіталу дозволять виробникам залучити більше коштів не лише для збільшення й оптимізації виробничої потужності, а й розробки нових продуктів. 

Водночас, зі слів Катерини Безсудної, це релевантно лише для компаній, чиї продукти витримають конкуренцію зі стандартами якості та тактико-технічними характеристиками іноземних компаній-лідерів, що є додатковою мотивацією українських виробників до підвищення конкурентоспроможності власних виробів. 

«Оскільки закупівлі відбуваються не за законодавством України, то й обмеження з маржинальності не будь діяти. Також участь в ініціативі збільшить рівень обізнаності іноземних партнерів про якість і позитивний бойовий досвід використання українських дронів, що за умови відкриття експорту дозволить вітчизняним виробникам залучати іноземні контракти й отримувати ще більші операційні бюджети на розробку та виробництво», — робить висновки СОО Defence Builder.

Зі слів Валерія Боровика, участь у таких тендерах буде сприяти впізнаваності компанії на Заході, а також збільшенню виробництва. 

«Адже це — паралельне фінансування додаткових обсягів випуску продукції, яке надасть інший „фінансист“. Відповідно, можна завантажити підприємство, і надалі коштом отримання більшого прибутку розширити власну лінійку або покращити якість продукції. Бачу однозначний позитив і впевнений, що той, хто буде перемагати в цих тендерах, отримає суттєвий зиск», — прогнозує голова правління «Нової енергії України» та командир спецпідрозділу «Білий орел».

З тим, що цей крок може мати довготривалі позитивні наслідки для індустрії, погоджується й керівник компанії Vyriy Drone. А ще — це шанс вразити іноземних партнерів. 

«Ми зможемо показати, що в нас дешева та конкурентна продукція. Але всі про це й так знають. Якщо ж після цього якусь з українських компаній покличуть, умовно, на навчання країн НАТО, це буде більш потужний буст: всі різко зрозуміють, що вони (маю на увазі партнерів), просто безпорадні на тлі українців. Якщо ж цього не станеться, то, можливо, будуть думати, що придбали дешеву українську продукцію», — зазначив Олексій Бабенко.  

Закордонні тендери — це добре. Але що з державним замовленням?

Зі слів СОО Defence Builder Катерини Безсудної, державні закупівлі дронів зараз відбуваються за двома постановами КМУ: № 256 та № 1275. При цьому, як пояснює Безсудна, постанова № 256, що діє до березня 2025 року, пропонує спрощену процедуру з додатковими джерелами фінансування, але з обмеженнями по маржинальності. 

«Вона виявилася досить ефективною, хоча має свої обмеження. Натомість постанова № 1275, без обмежень за дохіднісю й із тривалістю договорів до трьох років, містить недостатньо чіткі норми, що ускладнює її використання», — коментує СОО Defence Builder.  

Катерина Безсудна переконана — Україна має перевагу у швидкості адаптації, а ініціативи на кшталт «Коаліції дронів» можуть сприяти змінам процесу закупівель дронів і зробити його зручнішим для виробників. «Однак важливо продовжувати оновлювати процедури, щоб вони відповідали швидким змінам на полі бою й сучасним потребам фронту», — каже вона. 

Як констатує Валерій Боровик, за весь час фінансування виробництва дронів, ті процедури, які є в державі, не набули повної прозорості й зрозумілості. 

«Думаю, що в нас мало виробників, які до кінця розуміють логіку ухвалення рішень щодо закупівлі не просто того чи іншого дрона, а певного типу дронів», — вважає розробник БПЛА. 

Як приклад він наводить ситуації, коли для певних ділянок фронту закуповується дуже багато FPV-дронів, але велика частина з них там не використовується через повні перешкоди у вигляді ворожих РЕБ-систем. На думку Валерія Боровика, потрібно провести аналіз усього того озброєння серед дронів, що розташований на складах і не використовується. 

Він також висловив думку, що часто виробники дронів стикаються з певною тенденційність у виборі того, що замовляє держава. «Вибір того чи іншого дрона чи компанії має бути повністю обгрунтований. Зрозумілість процедур і заявок від Генштабу потребує вдосконалення і прозорості, щоб чиясь компанія-виробник не обиралась за „дружніми“ бізнес-зв’язками, а винятково за якістю продукції й тим конкретним запитом, який стоїть на передовій», — робить висновки голова правління альянсу «Нова енергія України». 

Ще один фактор, який вважає важливим Валерій Боровик на нинішньому етапі — це синхронізація виробництва дронів і навчання відповідних спеціалістів, які б могли ними управляти. 

«Інколи таких фахівців підготувати не встигають — наприклад, для дронів літакового типу з фіксованим крилом. Такі дрони закуповуються менше, тому що немає достатньої кількості підготовлених екіпажів. Держава повинна розуміти: поки виготовляються дрони, потрібно навчати відповідну кількість пілотів», — робить висновки він. 

Але головне, на чому акцентує Валерій Боровик — це відсутність чіткої перспективи державного замовлення на тривалий період. «На рік уперед, а краще — на декілька років. Бо якщо в тебе замовлення на три місяці, то незрозуміло, що потім робити з людьми й виробництвом. Хвилює і стабільність 100% бронювання для учасників виробництва дронів на кожному його етапі й на весь період контрактування», — резюмує Боровик. 

Своєю чергою Олексій Бабенко, засновник і керівник Vyriy Drone, вважає, що зараз ситуація в Україні з цим параметром покращується. 

«У четвер пройшов перший тендер ДСЗІ — Vyriy Drone виграв п’ять із шести лотів. Ціни були нижчими, ніж будь-коли в державних закупівлях. На мою думку, всі закупки FPV-дронів треба проводити за тендерною процедурою — виграють і держава, і військові», — переконаний виробник БПЛА. 

На українських виробників чекає покроковий гайд за тендером 

Водночас у п’ятницю Міністерство оборони України підготувало покрокову інструкцію щодо того, як вітчизняним компаніям-виробникам зареєструватись для участі в тендері «Коаліції дронів» на сайті Міноборони Великої Британії. Також у Міноборони допустили, що в майбутньому такі тендери будуть доступні й на інші типи дронів українських виробників. 

«Предмет оголошення тендерів залежить від потреб Сил оборони України та Генерального штабу, а також від спроможностей партнерів. Міністерство оборони працює над тим, щоби розширити масштаб наступних тендерів і на інші типи дронів, які відповідатимуть потребам України на полі бою», — зазначили в Міністерстві оборони. 

Окрім того, щоб повідомити додаткові деталі стосовно вимог, а також дати можливість потенційним учасникам поставити запитання, 25 вересня та 2 жовтня оборонне відомство планує провести онлайн-конференції для учасників тендерів на закупівлю FPV і дронів-перехоплювачів. 

Українські виробники вперше зможуть взяти участь у тендерах Коаліції дронів

По темi

Українські виробники вперше зможуть взяти участь у тендерах Коаліції дронів

«Тренд з виходом за кордон — це нормально, ним мають користуватися не лише компанії, але і держава». Чому українські виробники дронів все частіше відкривають виробництва за межами України

По темi

«Тренд з виходом за кордон — це нормально, ним мають користуватися не лише компанії, але і держава». Чому українські виробники дронів все частіше відкривають виробництва за межами України

Український miltech-стартап Swarmer, що працює над ШІ-технологією для об’єднання дронів у рій, залучили інвестиції у $2,7 млн від американських фондів

По темi

Український miltech-стартап Swarmer, що працює над ШІ-технологією для об’єднання дронів у рій, залучили інвестиції у $2,7 млн від американських фондів

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram