Одинадцятикласник із Луцька винайшов спосіб одержання піноматеріалу з пам’яттю форми, який можна застосовувати в біомедичній інженерії
Школяр уже отримав патент на свій винахід — «гнучку» піну.
Школяр уже отримав патент на свій винахід — «гнучку» піну.
Учень Волинського наукового ліцею Роман Мікуліч винайшов спосіб одержання піноматеріалу з пам’яттю форми, який можна застосовувати для отримання виробів побутового та медичного призначення.
Хлопець уже запатентував свою корисну модель, над якою працював понад три роки разом із професоркою кафедри цифрових освітніх технологій Луцького національного технічного університету Ольгою Гулай. Вони провели понад сотню досліджень, спробувавши різні співвідношення компонентів і їхні властивості.
«Ми брали саму просту монтажну піну, визначали її склад, цікавилися, які компоненти входять у ту піну. Пробували її закрити в різних середовищах. Пробували за кімнатної температури на холодному повітрі за -5. Після того ми побачили, які там є компоненти. І ми вирішили винайти свою піну, яка буде гнучкою», — розповів школяр «Суспільному».
До компонентів піни вирішили додати силікон: як її не зігнути, вона все одно відновиться. Ідея винаходу була в тому, щоб із твердого поліуретану отримати м’який.
Цей матеріал можна стиснути, згорнути. І з часом він повертається, деформація відновлюється.
Після дозування компонентів механічно змішують суміші, каже юнак. Зразки отримують у формі за кімнатної температури. Піноутворення розпочинають через 5–10 хвилин після змішування компонентів. Об’єм суміші, зі слів школяра, зростає орієнтовно в 5–10 разів, а твердіє піна за добу.
У планах Романа заробити гроші на своєму винаході та допомогти людям.
«На майбутнє думаємо використовувати як стільці для тих, хто не може сам ходити. Як матрац із пам’яттю форми для людей неходячих. І використовувати в біомедичній інженерії. Наприклад, як протез на ногу, замість металевого, він може бути такий, бо може згинатися», — каже школяр.