💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Вікторія ГорбікОколо IT
19 сентября 2024, 09:00
2024-09-19
«Після призначення мені писали: “Що Семенова розуміє в технічній сфері?”». Велике інтервʼю з керівницею КАІ (колишній НАУ) про ректорство, гроші, освіту та розвиток в університеті
З 10 квітня Національний авіаційний університет вперше в історії закладу очолила жінка. Ксенія Семенова, випускниця та викладачка НАУ, а також депутатка Київської міської ради від партії «Слуга народу», стала в. о. ректора. Останній час в університеті постійно відбуваються зміни, а 6 вересня Кабмін видав розпорядження, що Національний авіаційний університет змінює організаційно-правову форму і стає державним некомерційним підприємством. Таким чином заклад одним з перших долучився до експериментального проєкту ЗВО в Україні. І, щоб підкреслити, що все відтепер піде по новому, навіть назву вирішили змінити з НАУ на історичну КАІ — Київський авіаційний інститут (залишаючись університетом).
dev.ua поспілкувався з Ксенією і розпитав про зарплату ректора, з якими найбільшими складнощами вона стикалась, керуючи університетом, коли буде конкурс на нового керівника та чи обійме вона посаду ректора після реорганізації НАУ. А також керівниця розповіла про нові освітні та розвиваючі програми, скільки витрачає університет та що КАІ може чекати в майбутньому.
Ви стали першою ректоркою-жінкою в історії НАУ (хоч і поки в.о). Розкажіть, чи стикались ви з сексизмом на цій посаді?
Звичайно, ці стереотипи є. Чомусь багато хто досі думає, що жінка, може бути максимум перекладачем. Жартую. Але так, в обличчя таке люди не практикують казати, а після призначення мені писали в соцмережах: «Що Семенова розуміє в технічній сфері?». А я якраз за фахом інженер і все, чим я в житті займалась, це освіта або інженерія: працювала в неурядових освітніх проєктах, а потім в офісі депутата, який є членом освітнього комітету, навіть якось працювала в великій defence-tech компанії, ще до війни.
Проте мені дуже приємно, що, обіймаючи цю посаду, я зустріла багатьох жінок-лідерок. Зокрема, керівниця одного з підрозділів РНБО, ми разом створювали два проєкти: національний кіберполігон Cyber Range UA та центр реагування на ситуаційні загрози, який тільки плануємо до запуску. Йдеться про центр, в якому студенти та викладачі будуть вчитися реагуванню на загрози техногенного характеру. Також зустрічала директорку IT-компанії MODUS X, з якої ми нещодавно підписали меморандум.
З якими найбільшими викликами та складнощами ви стикались під час керування НАУ?
Величезний опір старої системи. Ректори університетів переживають, що втратять контроль над закладами освіти, тому не підтримують реформу. Загалом це також вся спільнота противників будь-яких реформ, починаючи зі змін, які стосуються ЗНО, закінчуючи грантами для студентів.
Цей опір можна назвати кулуарним. В період вступної кампанії було багато публікацій проти університету, були спроби завадити нам набрати нову команду. Наприклад, дізнатися, кого ми плануємо найняти на роботу, подзвонити йому і сказати: «Ти знаєш, що Петра Чернишова в травні звільнять, Семенову звільнять, Шкарлет знов буде міністром, а ти підеш на вулицю». Так само говорять і з людьми в середині, кажуть: «Ти звичайно можеш бути з ними в команді, але посаботуй трошки, почекай, їх точно знімуть, а там буде наша людина, ти не переживай».
Таку роботу веде попереднє керівництво НАУ.
Проте команда потихеньку оновлюється. Є люди, які зрозуміли, що реформа не відворотна, вона точно буде, незалежно від того, буду я чи не буду, або буде тут чи не буде Петро Чернишов. Ці люди намагаються працювати, підтримують цю ідею, вони щиро в це повірили. Всіх інших будуть поступово звільнені, коли ми будемо цей саботаж виявляти.
Спочатку буде призначена конкурсна комісія, яка визначає членів наглядових рад.
Потім призначається склад наглядової ради.
Далі наглядова рада між собою визначає, які в неї можуть бути додаткові критерії до кандидатів.
Після цього наглядова рада оголошує конкурс на посаду ректора.
В постанові написано, що це має відбутися до кінця року. Спершу протягом місяця міністерство повинно призначити експертну комісію. Згідно з постановою, до 6 жовтня має бути затверджений склад комітету з відбору членів наглядових рад учасників експериментального проєкту. Після чого комітет розгляне заявки та надасть рекомендованих кандидатів протягом 10 днів з моменту закінчення конкурсу. Я думаю, що це буде трошки довше. Але, якщо немає задачі просто вкластися в терміни, то хай це буде довше, але якісніше.
Ви хочете цю посаду? Які ваші плани щодо ректорства?
Це буде залежати від наглядової ради, яку призначать, та від додаткових вимог, які вона висуне до кандидата.
Коли була перша постанова про реорганізацію університету, то в. о. призначили іншу людину, я була проректором. Але ми побачили, що це так не працює. Я зайняла роль в. о. ректора, щоб виконати цю реорганізацію і завершити цей етап реформи.
Мені буде «ок» в будь-якій ролі, тому що ми взялися за це в першу чергу, щоб будувати систему. Тут важливо, що цей проєкт реформи університету має відбутися. Якщо далі я буду потрібна в будь-якій іншій ролі чи ролі ректора, то мені з цим комфортно.
А ви будете подаватись на конкурс?
Я не знаю, я не думала ще про це.
Я хочу завершити з реорганізацією, завершити з тими процедурами, які будуть, налагодити команду, почистити університет від рудиментів попередньої команди й тих непрозорих корупційних процесів, які тут відбувалися, для того, щоб на конкурс нормальні люди позаходили.
Якщо, після всього цього, єдиним кандидатом на цей конкурс буду я. це значить, що в нас нічого не вийшло, бо в країні є багато успішних підприємців з багаторічним класним досвідом в бізнесі й сентиментом до освіти, які б могли та хотіли, але не йдуть в університети, бо знають, що вони просто не зможуть тут ефективно себе проявити.
Як ви вважаєте, ректором повинен бути підприємець чи науковець?
Абсолютно точно не науковець. Якщо в людини, яка будує наукову кар'єру, вистачає часу на управління університетом, він не науковець. Буває так, що людина будує суперкласну наукову кар'єру до 40–50 років, і далі хоче керувати університетом, і має певний управлінський досвід. Але це дуже рідко буває в українців. Поки що в нас просто немає цієї традиції.
Про гроші в НАУ
Одне з найболючіших питань — це зарплата викладачів в університетах. Розкажіть, скільки отримує ректор, скільки отримуєте ви та чи вистачає вам?
Так, мені вистачає. Зарплату ректора в університеті встановлює Міністерство освіти й мені платять 17 000 грн. Я також виконую іншу дослідницьку роботу щодо реформи освіти. В сумі мій дохід складає 80 000 грн і в будь-якому випадку всі ці цифри будуть у моїй декларації доходів.
Якщо прийде інший ректор, на яку суму оплати він може розраховувати?
Обставини мого призначення були настільки хиткі, що вести дискусію з МОН про зарплату було просто неможливо, у мене не було такої розкоші. У новопризначеного ректора буде нормальна офіційна зарплата. Це принципова позиція, я сподіваюся, що її розділятиме нова наглядова рада. Бо, якщо ми наймаємо класного керівника, людину, яка в бізнесі могла б отримувати великі гроші, то такі самі гроші вона має отримувати, керуючи університетом.
У жовтні НАУ розділився на 2 університети й зараз змінюється організаційно-правова форма та назва. Що ці зміни значать для закладу, навіщо вони і яку користь вони несуть для студентів?
Це гра в довгу. Організаційно-правова форма державного некомерційного підприємства дає фінансову автономію. Це означає, що грошима, які ми отримуємо, ми ж й розпоряджаємося, а не казначейство. Тобто, управляти університетом можна ефективніше, зокрема, працювати з кращими підрядниками, тому що багато компаній не готові працювати з бюджетними установами.
Для студентів конкретно в майбутньому це означає, що зміни будуть відбуватися швидше: ремонт, закупівля нового обладнання, а також будуть купуватися речі, які університет раніше не міг купити.
З приводу фінансової автономії — якщо розглядати університет, як підприємство, чи вистачає установі грошей зараз?
Грошей не вистачає. Коли я у квітні зайшла до університету, то побачила дуже багато сірих схем заробітку, які проходили за готівку. Зокрема, так орендували паркомісця на території університету. Зараз за паркомісця всі платять офіційно на рахунок в казначейство. Крім того, оренда також була не оформлена, з орендарів готівкою збиралися гроші. Не були оновлені дані щодо обліку електроенергії, комунальних витрат. З орендарями телеком-кампаніями також не були оновлені суми за обслуговування. Ми вдячні всім нашим партнерам і орендарям за те, що погодилися переглянути тарифи за супутні витрати, які вони компенсують університету.
Крім того, колишній ректор НАУ Максим Луцький звільнив багато професорів, які ввели міжнародні наукові проєкти, а також попереднє керівництво спеціально закривало наукові проєкти. Після цього фахівці поїхали за кордон і дуже сумнівно, що нам вдасться їх повернути в університет. А грантові гроші на наукові дослідження — це також джерело надходжень для університету. Ми зараз налагоджуємо цю грантову діяльність. Ввели фінансове стимулювання, щоб люди брали участь в грантових проєктах.
Працюємо з українським IP-офісом над тим, як правильно складати контракти, коли ми робимо розробки на замовлення, наприклад, зовнішні, або як правильно отримувати прибуток з інтелектуальної власності, яку створює університет, як правильно її реєструвати тощо. Поступово надходження збільшуються.
Звичайно, основне джерело надходжень для університету — це навчання студентів, якщо ми не говоримо про меценатські кошти. Тому основна наша задача, звичайно, збільшувати набори студентів.
Як плануєте збільшувати кількість студентів?
Плануємо робити більше магістерських програм, на кшталт другої вищої освіти, коли пари в другій половині дня, а люди, які працюють, можуть вчитися. Поки що в нас одна така програма з архітектури.
Також будемо робити більше коротких платних курсів під запити приватних компаній, на кшталт того, щоб, наприклад, вчити паяти, працювати з композитними матеріалами тощо.
Також зараз з британськими партнерами пишемо документацію для створення наукового парку. Це дозволить оптимізувати частину витрат. Тобто, умовно науковий парк може брати на підрядні роботи за договором викладачів університету і частину зарплат та податків університет зможе оптимізувати. А також це допоможе швидше укладати контракти.
Яку суму витрачає університет зараз?
Зараз це близько 800 млн грн на рік. 40% з цієї суми — зарплати викладачів, все інше — комунальні витрати. І останнє те, що треба оптимізувати.
Ми наводимо лад з обліком тепла, електроенергії, досліджуємо, де в нас є зайві витрати, тому що жоден корпус НАУ не модернізований.
Яка частина витрат покривається коштом плати за навчання від студентів?
Приблизно половину. Інша частина витрат фінансується з держбюджету за формульним принципом.
Ви працюєте над енергоефективністю університету?
Ми зараз зосередили зусилля над проєктом енергонезалежності. Для того, щоб забезпечити безперебійну роботу незалежно від центрального енергопостачання, нам необхідна когенерація. Так, це і газ, і сонячні панелі. Це складний проєкт, який ми робимо спільно з українськими та американськими партнерами.
Разом ми пропрацьовуємо комплексний Energy Action Plan — це системний документ, де поетапно розписано, як ми будемо впроваджувати проєкт енергонезалежності НАУ. Тут також треба прорахувати баланс та зрозуміти, куди ми віддаємо надлишки згенерованої енергії.
Хто буде фінансувати проєкт енергонезалежності НАУ?
Де знайти гроші, всі знають — є десяток фондів, з якими ми зараз активно комунікуємо. Але тут також є складність, бо університети намагаються розцінювати як соціальну інфраструктуру поряд зі школами та дитсадочками. Але я намагаюся доносити всім, що університет — це не соціальна інфраструктура, наш заклад робить наукові дослідження, для яких треба постійне енергоживлення і які є критично важливими для успіху держави й у війні, й у відбудові
Труба дві години тільки швидкість набирає. Це інфраструктура, яка працює день точно робочий, іноді добу. Я не можу її вмикати чи вимикати, коли мені захочеться. А зробити комплексне дослідження в великій аеродинамічній трубі — це приблизно 200 000 грн. Так само багато іншого, наприклад, 3D-принтери. Якщо він вимкнеться, то цей проєкт я можу викинути в смітник. Тобто, якщо в школі ми вимкнули електрику і просто дуже шкода, що вчитель тепер має писати на дошці, а не на мультимедійній дошці, то в університеті це значить, що проєкт, за який підрядник заплатив 2 млн грн, я можу викинути в смітник і запускати заново.
Про освітні програми та розвиток в НАУ
Ви писали в соцмережах, що плануєте розвивати навчальні програми й залучати жінок навчатись на так звані «нежіночі» професії. Розкажіть, що вже зроблено в цьому напрямку?
З найбільшого, саме зараз ми з компанією Boeing Ukraine плануємо програму підтримки дівчат, що навчаються на інженерних, авіаційних спеціальностях International Labour Organization Ukraine. І також з Міжнародною організацією праці почали проєкт зі створення дитячої кімнати. Запит серед співробітників великий. Це дасть змогу і студенткам, і викладачкам залишати дітей на тривалий період.
Розкажіть, чи використовуєте ви в університеті штучний інтелект?
Так. Всі посадові інструкції, які потрібні для нових відділів, допомагає складати ChatGPT. Йому можна згодувати масив інформації, яка в тебе є, і попросити переписати в необхідній стилістиці. Деякі візуальні матеріали для відділу комунікації також робить ШІ.
Якщо говорити про навчальний процес, то ми запустили пілотний проєкт навчальної програми на факультеті комп’ютерних наук і технологій. Почали співпрацювати з американською компанією A20Lab, Inc («12New.AI»), в якої є рішення на основі ChatGPT, натреноване на навчальних матеріалах певної дисципліни. Це виглядає, як чат для студентів, де можна поставити запитання й отримати скомпільовану відповідь замість того, щоб шукати інформацію в кількох підручниках. НАУ перший університет в Україні, з яким вони працюють.
А як ви в університеті перевіряєте, щоб роботи студентів не були написані штучним інтелектом?
Це також одна з довготривалих задач. Ми зараз оновлюємо політику по якості освіти й політику по академічній доброчесності. Я вважаю, що використання ChatGPT в навчанні — це добре, а не погано. Питання лише в тому, як ставляться задачі для викладачів, а викладачів цього доведеться вчити, і це теж буде довгий процес.
Тобто нормально, якщо студент буде з допомогою ChatGPT оформляти роботу, але, якщо думки, викладені в есе або технічному звіті з лабораторної роботи, згенеровані ШІ — це не нормально. Думки мають бути його власні.
Це все одно, що просити не користуватися Google, а йти в бібліотеку, або не користуватися Photoshop, а малювати.
А виявляти згенеровані роботи — це вже майстерність викладача, результат його спілкування зі студентом, щоб, побачивши текст, розуміти, чи ця людина здатна так формулювати речення, чи ні.
Влітку бюро студентського ракетобудування NAURocket отримало приміщення в НАУ. І в університеті буде вже перший «ракетний» диплом. Розкажіть, які ще КБ або лабораторії можна буде чекати в НАУ
Ще коли я була аспіранткою, ми з колегами заснували наукове товариство і почали робити багато наукових проєктів. Тоді нам хотілось показати, що в НАУ є щось живе, прикольне та працююче. І у 2018 році ми з Сергієм Піпко запустили ракетне конструкторське бюро NAURocket. Потім в НАУ змінилось керівництво і Сергія першим ділом звідси звільнили. Вони почали працювати в КПІ, потім там щось не вдалось і бюро переїхало до Сергія додому. А цього літа, звичайно, ми все, що могли, повернули. Але на жаль, багато що втрачено безповоротно.
Усе, що потрібно для занять, більшою мірою Сергій Піпко сам і фінансує. Якщо далі щось треба додатково, ми підключаємо партнерів, меценатів, випускників, або компанії, з якими ми в хороших стосунках.
У НАУ є й інші лабораторії, розкажіть, хто фінансує їх?
По багатьох лабораторіях ми знаходимо партнерів і спонсорів. Це якраз роль університету — залучати кошти.
Ви будете відкривати інші КБ?
Ми готові відкривати конструкторське бюро з усіма гравцями ринку. І до будь-якої взаємодії теж, залежно від адекватності запиту і наших спроможностей, і наскільки це взаємовигідно.
Замовляйте цю послугу в університету. Ми справедливо себе ведемо стосовно тих, хто цю роботу виконує. Нам дуже не хочеться, щоб компанії просто переманювали у нас співробітників. Стратегічно обом краще мати справедливі партнерські стосунки.
Скільки може коштувати такий проєкт для університету?
Це залежить від того, що за конструкторське бюро. Якщо це набір базового обладнання, то це може бути 300 000 грн. Якщо це щось більш високоточне, або на більшу кількість людей, може бути й 5 млн грн, і 10 млн грн.
Наприклад, у нас є проєкт FabLab, це така майстерня прототипування, де можна з початковим рівнем знання про виробництво прийти й щось зробити, за власним проєктом. Там є фрезер, лазер, паяльники, і місце, де це все можна докупи збирати й програмувати. Бюджет цього проєкту $100 000 і він не дуже дорогий.
Супер високоточне обладнання як от безехова камера для тестування антен, чи електромагнітної сумісності — це 1,5 млн євро. Модернізація аеродинамічної труби — це також близько 1,5–2 млн євро. Бо певні задачі на ній можна робити, а з деякими є питання. Невеликі студентські лабораторії, конструкторське бюро на 5–10 людей, обійдеться до 1 млн грн.
Фінансування цих проєктів можливе наразі за партнерські чи меценатські кошти. Ми покриваємо за бюджетні кошти лише університетські проєкти до 100 000 грн. Бо зараз є ті речі, без яких ми не зможемо працювати. Зокрема, якщо в нас не будуть працювати електричні мережі, каналізація, водопровід, дахи, або посиплються стіни.
Про плани
Як війна вплинула на НАУ?
До речі, ми живемо так, наче війна буде завжди. Хтось з деканів якось на зборах сказав: «Ми плануємо, як закінчиться війна почати…». А якщо вона не закінчиться?
Тому ми вже все робимо. Зокрема, те, що можна було, переключили на DefenseTech, Переглядаємо стратегію по авіаційній освіті з фокусом на Європу, бо орієнтуватись на український ринок поки вже не вийде. Пілотів ми зараз навчаємо в Чехії та в Латвії. Вони їдуть туди на пів року, щоб отримати практичні заняття. Але, не зважаючи ні на що, авіація в НАУ є. Так, кількість абітурієнтів на авіаційні спеціальності зменшилась. Проте інженерні компанії працюють, наприклад, Progresstech Ukraine та Boeing Ukraine. Їм треба класні інженери, бажано англомовні, і ми хочемо їх готувати, тільки б люди приходили на це навчатися.
Розкажіть, куди рухається НАУ, що буде з університетом через рік і через 5 років?
Найближчі плани:
Нам треба прожити повний фінансовий рік як державне некомерційне підприємство, щоб налагодити всі процеси, зрозуміти, як це працює, мати в цьому експертизу і ще й ділитися нею.
До березня наступного року ми впроваджуємо систему Digital University на всіх наших бізнес-процесах, пов’язаних з освітою.
Приблизно до травня 2025 року, ми впроваджуємо цифрову електронну систему обліку бухгалтерії й кадрів.
Далі, в перспективі двох-трьох років, плануємо мати на кожному факультеті 2–3 програми подвійних дипломів з іноземними університетами, починати будемо з кібербезпеки, програмної інженерії, електроніки. Ми в НАУ вже почали перемовини з цього приводу, але узгодження освітніх програм займає більше як рік.
На 10 років стратегічна наша задача — потрапити в ТОП-10 технічних університетів Східної Європи.
А ваші особисті плани?
Збігаються з планами організації. Мені складно будувати особисті плани, я взагалі вважаю, що це безглузде заняття під час війни. Можна було планувати заробити гроші, купити будиночок в Іспанії й поїхати там відпочивати на пенсії, але наразі нема що планувати.
А в мене чоловік в Збройних силах і 3-річна дитина в садочку. Я працюю до 9-ї, а перезавантажуюсь часом з рідними та донькою. Я звикла працювати такими спринтами, проєктами. Закінчиться якийсь етап цього проєкту НАУ, тоді можна буде на щось переключитися.
Мати рівень університету, мати у бренді слово "університет"...
і понизити себе у назві?! 🤯
Серйозно?!
Це як назвати розбудований кимось мегаполіс ... кварталом.
Як бачу, без кварталу, дійсно, не обійшлось..
Більшість провідних світових університетів уникають частих змін назви, оскільки це може розмити їхній бренд. Наприклад, Гарвардський університет, Оксфорд, Кембридж, MIT та інші зберігають свої назви протягом століть, що дозволяє їм формувати сильний глобальний бренд. Ці назви асоціюються з якістю освіти, дослідженнями та престижем.
Навіть у випадках, коли такі університети розширюють або змінюють свій профіль, вони намагаються зберегти (зберегти, а не вкотре змінити!) свою назву як важливий елемент бренду. Наприклад, MIT залишається "інститутом", навіть будучи одним з найкращих університетів світу, а Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) не змінює свою назву, хоча фактично виконує функції університету.
Можна ж і без зміни брендової назви займатись розвитком Університету, правда?
Ви маєте рацію. І Ксенія також про це казала під час розмови з журналістами. Вона пояснила, що зміна назви в цьому випадку обгрунтована, бо, за її словами, НАУ у багатьох асоціюється зі схемами попереднього керівництва.
Мати рівень університету, мати у бренді слово "університет"...
і понизити себе у назві?! 🤯
Серйозно?!
Це як назвати розбудований кимось мегаполіс ... кварталом.
Як бачу, без кварталу, дійсно, не обійшлось..
Більшість провідних світових університетів уникають частих змін назви, оскільки це може розмити їхній бренд. Наприклад, Гарвардський університет, Оксфорд, Кембридж, MIT та інші зберігають свої назви протягом століть, що дозволяє їм формувати сильний глобальний бренд. Ці назви асоціюються з якістю освіти, дослідженнями та престижем.
Навіть у випадках, коли такі університети розширюють або змінюють свій профіль, вони намагаються зберегти (зберегти, а не вкотре змінити!) свою назву як важливий елемент бренду. Наприклад, MIT залишається "інститутом", навіть будучи одним з найкращих університетів світу, а Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) не змінює свою назву, хоча фактично виконує функції університету.
Можна ж і без зміни брендової назви займатись розвитком Університету, правда?
Ви маєте рацію. І Ксенія також про це казала під час розмови з журналістами. Вона пояснила, що зміна назви в цьому випадку обгрунтована, бо, за її словами, НАУ у багатьох асоціюється зі схемами попереднього керівництва.