«UNIT.City став нашим другим домом». Історії керівників Forbes, Yasno, Robota.ua, які розвивають бізнес в інноваційному просторі під час війни

«Тут можна зустріти засновника Ajax Олександра Конотопського або провідних розробників сучасних технологій. Журналіст може потрапити на хакатон і дізнатися купу нової інформації»

Forbes Україна — видання, яке пише, показує, розповідає про бізнес, інвестиції, технології, підприємництво, лідерство. Українська версія журналу Forbes видається з травня 2020 року. Про те, як простір UNIT.City допомагає в роботі журналістам, скільки заробляють у медіа й кого бере на роботу Forbes, розповів Борис Давиденко, головний редактор Forbes.

Організація роботи команди Forbes

Команда Forbes працює в офісі за бажанням, здебільшого працівники обирають роботу з офісу два-три рази на тиждень, розповідає головний редактор Forbes Борис Давиденко. У просторі UNIT.City світло було під час блекаутів 2022–2023 років, тоді людей було дуже багато, але місця вдавалося знайти всім. Організація роботи в компанії Forbes диджитальна: двічі на тиждень команда збирається, щоб обговорити ідеї або випуск наступного журналу.

Зберігати work-life balance вдається не завжди, оскільки це не про журналістську роботу, додає Борис Давиденко. «Події відбуваються постійно, наше завдання — визначити головні для бізнесу й детально в них розібратися та зробити це швидше за конкурентів», — каже він. Про графік з 9:00 до 18:00 навіть не йдеться.

Боротьба з вигоранням співробітників 

За 4–6 місяців після повномасштабного вторгнення члени команди були втомлені, частина журналістів говорила про апатію й вигорання. Стрес, понаднормова робота, погіршення фінансового стану через падіння курсу гривні — усе це негативно вплинуло на команду, розповідає Давиденко. Як контрзаходи Forbes найняв більше журналістів, підвищив зарплати, посилив редакторську команду.  Була спроба залучити психолога до роботи зі співробітниками, але це не дало результату.

Давиденко наголошує, що редактори мають говорити зі своїми журналістами: давати фідбек щодо роботи, освітлювати кар'єрні перспективи, про емоційний стан. На його думку, у Forbes є культура поваги одне до одного, тому конфліктів у редакції майже не буває. 

У команді не терплять журналістську недоброчесність, як-от написання джинси чи взяття хабарів, наголошує Борис. Таких випадків не було, але санкція однозначна — звільнення. Системи KPI за кількістю лайків чи переглядів на матеріалі у Forbes немає, основний показник, на який орієнтується диджитал-редакція — кількість підписників. На сайті ввели пейвол із грудня 2023-го. 

«Іноді людина приходить у команду, але в процесі розуміє, що економічно-бізнесова журналістика їй насправді не подобається. Навіщо себе мучити? Можна реалізувати себе в інших видах журналістики», — додає Давиденко. 

Простір UNIT.City спрощує роботу журналістів

Forbes платить ринкову «білу» зарплату співробітникам, надає медичне страхування, пропонує роботу в добре оснащеному офісі в просторі UNIT.City, де завжди є світло й інтернет, це додаткова перевага.

Наразі в редакції Forbes п’ять незакритих вакансій: за словами Давиденка, хороших бізнесових журналістів на ринку мало. Одне з джерел залучення співробітників — наймання молодих спеціалістів, інтенсивне навчання, щоб за 2–3 роки вони стали редакторами. Бізнес-журналіст має розбиратися у своїй темі та знати, як працює бізнес, не боятися роботи з цифрами й із часом мати пул контактів, які готові з ним обговорювати ринкові новини.

Про молодих журналістів 

У Forbes завжди багато стажистів, каже Давиденко. Особливо наполегливі й талановиті можуть стати авторами чи співробітниками видання. 

На думку головного редактора Forbes, зарплата ділового журналіста має бути конкурентною не тільки й не скільки з огляду на оклади в інших медіа, а рівнятись на зарплати в дотичних галузях: комунікаціях, консалтингу тощо. Через те, що після кризи 2008–2009 років зарплата журналіста загалом була нижча, ніж доходи в піарі чи комунікаціях, галузь втратила левову частку тямущих людей.  

«Ставка журналіста на фултайм у Forbes стартувала у 2024-му з 27 000 гривень. Досвідчені репортери й спецкори отримували близько $1000.  Хотілося б, щоби журналісти заробляли стільки, щоб не думали про іншу роботу, а для цього треба медіабізнес краще розвивати», — каже Борис.

Підходи до заробітку медіа в Україні

Медіа в Україні має декілька способів заробітку: грантовий підхід, заробіток на рекламі й на підписці. Модель Forbes Давиденко описує як Affordable Luxury. «Ми вкладаємо багато ресурсів, щоби створити якісний і корисний для бізнесу контент і продати контент Forbes або рекламу максимально дорого», — каже Борис.

Основні джерела доходів — івенти, реклама в журналі, диджитал-підписка. У 2023 році Forbes вийшов в операційний нуль. «Івенти зараз конкурують із рекламою в принті за першість за доходами», — додає Борис. Цьогоріч Forbes проведе 13 івентів. 

На думку головреда Forbes, побудувати стале медіа, яке цілком залежить від грантів, майже неможливо. По-перше, у грантодавців є свої завдання, які не факт, що будуть збігатися з аудиторією медіа. По-друге, у будь-який момент у міжнародних партнерів може знайтися важливіший оплот і надія демократії, ніж Україна, і вони підуть розвивати там медіа.

«Тут відчуваєш себе частиною чогось більшого, ніж просто офіс. Це ціла екосистема, яка надихає на нові досягнення»

Сергій Коваленко очолює Yasno — одну з провідних енергетичних компаній України. Як CEO він керує розвитком бізнесу в складних умовах сучасного ринку, впроваджує інновації та формує корпоративну культуру. Ми поспілкувалися із Сергієм про його робочі будні, погляди на енергетичний сектор та особливості роботи в UNIT.City

Робочий день енергійного CEO

Сергій Коваленко надає перевагу роботі в офісі. Він проводить там майже 95% свого робочого часу. На його думку, особиста присутність допомагає швидше розв’язувати питання й ефективніше спілкуватися з колегами.

«Коли спілкуєшся наживо, бачиш жестикуляцію співрозмовника, його емоції. Це допомагає краще зрозуміти одне одного», — пояснює CEO.

Офіс Yasno розташований в інноваційному парку UNIT.City. Сергій цінує це місце за його атмосферу та можливості. Він любить фотографувати заходи сонця з тераси офісу, милуючись грою світла на склі сусідніх будівель.

«UNIT.City має свій особливий вайб. Тут працюють цікаві компанії, є можливість для нетворкінгу. Навіть просто вийшовши на каву, можна зустріти когось зі знайомих з інших компаній», — ділиться Сергій.

Проте він не нав’язує такий підхід усій команді. Приблизно половина співробітників Yasno працюють віддалено або за гібридною моделлю. Сергій вважає, що кожен має обирати найзручніший для себе формат роботи.

Робочий день CEO Yasno не обмежується стандартними годинами. Коваленко може написати колезі ввечері, якщо виникло термінове питання. Водночас він намагається не турбувати працівників без нагальної потреби в неробочий час.

Сергій не підтримує правило «не писати колегам після 18:00», бо, на його думку, якщо людина працює з інтелектуальним складником, то мусить бути на зв’язку й відповідати на термінові питання. Перепрацювання бувають, але компанія намагається компенсувати їх відпустками чи преміями. У графік стабільний із 8:00 до 18:00 Коваленко теж не вірить, оскільки робочі години можуть випадати в працівника з різних причин, до того ж цей графік не налаштований на роботу з іноземними партнерами. На його думку, в усьому має бути розумний баланс.

Особливістю роботи в UNIT.City є наявність бомбосховища, обладнаного всім необхідним. Під час повітряних тривог Коваленко і його команда можуть продовжувати роботу в безпечних умовах. Це особливо важливо для енергетичної компанії, яка має забезпечувати безперебійне обслуговування клієнтів.

Простір для інновацій та комфорту

Офіс Yasno в UNIT.City — це не просто робоче місце, а справжній простір для творчості та інновацій. Сергій Коваленко високо цінує можливості, які надає це середовище.

«У нас є відкриті простори, переговорні кімнати, зони відпочинку. Це допомагає створити різноманітне робоче середовище для різних потреб команди», — розповідає Сергій.

Особливу увагу CEO Yasno приділяє терасам. Вони стали улюбленим місцем для неформальних зустрічей та обговорень. Сергій вважає, що такі простори сприяють творчому мисленню та допомагають знаходити нестандартні рішення.

В офісі є спортзал, який активно використовують співробітники. Хоча сам Коваленко зізнається, що не встигає ним користуватися, він радий, що команда має таку можливість для підтримки здоров’я.

Важливим елементом робочого простору є технічне оснащення. В офісі Yasno встановлено резервні генератори, які забезпечують безперебійну роботу навіть під час відключень електроенергії.

Окремо CEO Yasno відзначає атмосферу UNIT.City. Сусідство з іншими інноваційними компаніями створює особливе середовище, яке стимулює розвиток та обмін ідеями.

«Тут відчуваєш себе частиною чогось більшого, ніж просто офіс. Це ціла екосистема, яка надихає на нові досягнення», — ділиться Сергій своїми враженнями.

Така організація робочого простору, на думку Сергія Коваленка, не лише підвищує ефективність роботи, але й допомагає залучати та утримувати талановитих фахівців, створюючи для них комфортні та стимулювальні умови праці.

Команда як основа успіху

Сергій Коваленко переконаний, що успіх Yasno базується на сильній команді та здоровій корпоративній культурі. Він приділяє значну увагу формуванню колективу та створенню сприятливого робочого середовища.

У компанії діє система, яка дає змогу працівникам анонімно або відкрито висловлювати свої скарги та пропозиції. CEO особисто читає ці звернення і вважає їх важливим інструментом для покращення робочих процесів. Скарги зазвичай стосуються роботи: співробітник вважає, що він має отримувати більше грошей, до прикладу.

Сергій вірить, що в них у компанії немає сексизму чи ейджизму, бо кожен співробітник може відкрито висловитися, якщо йому щось не подобається. Окрім того, 86% співробітників компанії — жінки, навіть серед керівників, що є хорошим показником серед інших компаній.

Yasno активно підтримує своїх співробітників у складні часи. Компанія найняла професійних психологів, послугами яких безплатно можуть користуватися всі працівники. Ця ініціатива виявилася настільки популярною, що довелося збільшувати кількість спеціалістів.

«Спочатку я сумнівався, чи буде це потрібно. Але практика показала, що люди справді потребують такої підтримки», — зізнається Сергій.

Важливим складником корпоративної культури Yasno є святкування успіхів. Коваленко заохочує команду відзначати досягнення, навіть невеликі. Він вірить, що це допомагає підтримувати бойовий дух та мотивацію.

Водночас Сергій не є прихильником примусових корпоративів. Він підтримує ініціативи, які виходять від самих працівників, і готовий виділяти на це кошти.

У складних ситуаціях, коли працівники відчувають емоційне вигорання або мають складні сімейні обставини, тому хочуть піти з компанії, тоді Коваленко намагається знайти індивідуальний підхід. Він може запропонувати тривалу відпустку або тимчасовий перехід на менш напружену роботу, щоб дати людині можливість відновитися.

«Насамперед не мають права полетіти кукухою керівники високої ланки, директори. Ми моніторимо цю історію, проводимо опитування працівників щодо їхнього стану, у нас є безплатні психологи всередині компанії, влаштовуємо щось на кшталт корпоративів, наприклад, плавання на вейку, святкуємо досягнення компанії якісь разом, — каже Коваленко. 

Така увага до потреб команди допомагає Yasno підтримувати високу продуктивність та зберігати позитивну атмосферу навіть у складні часи. В офіс можна приходити навіть із дітьми чи тваринами. Під час обстрілів це допомагає співробітникам відчувати себе спокійно, адже дитина поруч і в бомбосховищі обладнаному. У компанії діє правило, що співробітники завжди мають ходити в сховище під час тривоги.

«Краще ми почекаємо місяць-два, ніж втратимо цінного співробітника назавжди», — вважає Сергій.

Бувають ситуації, коли співробітники приходять на роботу зі складними емоціями, не можуть упоратися з агресією, адже в країні війна, емоції можуть зашкалювати. Іноді Сергій дозволяє людині висловитися, якщо вона не переходить на особистості.

Проте частіше він помічає в співробітниках апатію або посилену й нездорову продуктивність, ніж агресію, а з цим, на його думку, допоможе тільки спорт і відчуття причетності до якоїсь великої справи. 

За вияви емоцій на роботі з компанії не звільнять, проте Сергій наголосив, що може звільнити співробітника за брехню, коли, наприклад, співробітник бачив, що проєкт має проблеми й може бути провальним, але не сказав вчасно, проте потім додав «я ж вам казав».

«Це нечесне ставлення стосовно колег, тож для мене це брехня», — сказав Сергій.

Звільнити з компанії можуть також за брак ініціативи, якщо позиція цього вимагає. Проте загалом у компанії толерують помилки, головне — повідомити про них і нічого не приховувати. 

Технології на службі енергетики

Сергій Коваленко розуміє важливість технологічних інновацій для розвитку енергетичного сектору. Під його керівництвом Yasno активно впроваджує сучасні рішення для покращення обслуговування клієнтів та оптимізації внутрішніх процесів.

Сергій прагне, щоб клієнти могли розв’язати будь-яке питання через сайт або мобільний додаток без потреби звертатися до кол-центру.

«Утиліти — це така історія, що клієнт не повинен нас помічати, якщо не хоче. Ми маємо бути безшовними для нього», — підсумовує CEO Yasno.

Компанія розвиває власну команду розробників, яка створює ключові продукти: сайт, особистий кабінет клієнта, мобільний додаток та чат-боти для різних платформ. Сергій наголошує на важливості внутрішньої розробки для критично важливих систем.

Yasno експериментує з використанням штучного інтелекту в роботі з клієнтами. Проте Сергій зізнається, що поки результати не відповідають очікуванням.

Водночас Сергій бачить перспективи застосування ШІ для внутрішніх процесів. Наприклад, для оптимізації роботи з клієнтами, які мають заборгованість. Проте в живому спілкуванні він надає перевагу людям, адже люди мають емпатію, тож сподівається, що це не зміниться.

Yasno також впроваджує новий білінг — ключову систему для енергетичної компанії. Це дасть змогу запропонувати клієнтам більш гнучкі тарифні плани та покращити якість обслуговування.

«Ми хочемо запропонувати бізнес-клієнтам довгострокові контракти з фіксованою ціною, як це працює в Європі. Це допоможе їм краще планувати свої витрати», — пояснює Сергій.

Енергетика майбутнього очима Сергія Коваленка

Сергій Коваленко уважно стежить за тенденціями на енергетичному ринку України та світу. Його погляд на майбутнє галузі поєднує обережний оптимізм із реалістичною оцінкою викликів.

CEO Yasno пояснює, що будь-які прогнози в енергетиці базуються на двох ключових чинниках: споживанні та можливості генерації. Обидва ці аспекти зараз важко передбачити через війну та кліматичні зміни.

Попри складнощі, Сергій вважає, що дефіцит електроенергії взимку 2024–2025 років буде меншим, ніж минулого року. Проте він закликає готуватися до можливих перебоїв. Усе залежатиме від температури зимою й від кількості обстрілів і швидкості відновлення після них. Восени, якщо не буде інтенсивних обстрілів, на думку Сергія, проблем з електроенергією не буде.

Сергій також звертає увагу на важливість балансування енергосистеми та розвитку відновлюваних джерел енергії. Він вважає, що Україна має великий потенціал у цій сфері, який потрібно розвивати з урахуванням сучасних технологій і потреб ринку.

«Нестача людей найбільша за 33 роки незалежної України. Найгірша ситуація для роботодавців»

robota.ua — найбільший в Україні сайтів із пошуку роботи та співробітників. Компанія вже 24 роки допомагає українцям будувати кар’єру. Про особливості роботи в UNIT.City, корпоративну культуру та тенденції на ринку праці розповів Валерій Решетняк, генеральний директор robota.ua.

Робочий день CEO

Валерій Решетняк, CEO robota.ua, практикує гнучкий підхід до організації робочого дня. Його графік залежить від поточних завдань та зовнішніх зустрічей. «Іноді я працюю в офісі два дні на тиждень, інші дні — з дому. Буває, що всі п’ять днів проводжу в офісі», — розповідає Валерій.

Решетняк цінує переваги роботи в офісі UNIT.City. «В офісі мені зручніше працювати. Тут нічого не відриває, є стабільне світло, свіже повітря, постійно працюють кондиціонери», — пояснює він.

CEO robota.ua легко адаптується до різних робочих умов. «Я можу спокійно пропрацювати 8 годин у куточку кав’ярні біля дому», — зазначає Валерій. Цю здатність він розвинув ще із часів роботи в ритейлі. «Я керував мережею з 200 магазинів Allo. Це була повністю віддалена робота», — згадує CEO.

Валерій не вимагає від своїх працівників постійної присутності в офісі. «У нас так є співробітники, яким зручно вдома працювати й ті, кому більше подобається в офісі. Саме тому я не вимагаю жорстко від людей, щоб вони були в офісі фултайм», — пояснює він. Такий підхід дає змогу створити оптимальні умови для продуктивної роботи кожного члена команди.

Решетняк підкреслює важливість особистих зустрічей для ефективної роботи команди: «Саме тому люди періодично приходять в офіс, щоб просто зустрітись і разом попрацювати». Це допомагає підтримувати командний дух та ефективну комунікацію між співробітниками.

Корпоративні цінності robota.ua

У robota.ua панує атмосфера довіри та взаємоповаги. Компанія має чітко визначені цінності, які поширюються на всіх співробітників, включно з керівництвом.

«Це ті правила, за якими працюють усі в компанії, включно зі мною. Наші цінності — групові, адже ми частина міжнародної групи компаній», — підкреслює Валерій Решетняк.

Компанія приділяє велику увагу емоційному стану працівників. Для цього запровадили посаду HR-бізнес-партнера — психолога. Цей фахівець стежить за настроєм у колективі та допомагає керівникам розв’язувати кадрові питання. Щомісяця 15—20 осіб зі штату у понад 200 працівників користуються його послугами.

Валерій наголошує на важливості чесності та ініціативності. Він заохочує відкрите спілкування та не толерує приховування проблем.

Компанія категорично проти будь-яких форм дискримінації. «Ейджизм, сексизм, гендерна дискримінація — неприпустимо», — наголошує Решетняк. У robota.ua цінують чесність і відкритість. Валерій пояснює: «Якщо людина відповідає прописаним цінностям — вона член команди. Якщо ні — їй доведеться піти».

У robota.ua був кейс, коли доводилось попрацювати з людиною (з тімлідом, керівником проєкту), яка себе некоректно поводила й казала неправильні речі. Наприклад, іноді від неї можна було почути сексистські вислови: «От тут я хочу дівчат. А тут краще хлопці!»

Декілька разів їй говорили: «Не варто так робити, що це неприпустимо і якесь 19 століття».  robota.ua — це ІТ компанія. Це не склад, де треба мати фізіологічні здібності, щоб перенести 40 кг. 

Що стосується вікових обмежень, то в robota.ua їх немає. Під час наймання на роботу цей критерій, за словами СЕО, не є вирішальним. 

Валерій про те, як запобігати вигоранню: «Я взагалі адвокат того, щоб засідання та зустрічі в компанії були якомога коротшими, на них було якомога менше людей і щоб їх було якомога менше».

Валерію знайомі приклади в інших компаніях, де люди сидять на мітах до 23:00 години й уже взагалі не пам’ятають, про що вони починали спілкуватися зранку. Менеджер вважає, що це дуже негативно впливає на здатність ефективно працювати та приводить до вигорання.

«Ми намагаємося в робочий час розв’язати всі питання, а 99% робочого спілкування відбувається в Slack. Тільки іноді є випадки, коли я можу написати приватне повідомлення в месенджер. І це швидше виняток», — підкреслює Валерій.

Іноді, щоб запобігти вигоранню, доводиться «виганяти» людей у відпустки.

«Були випадки, коли у людини за 5 років роботи 10 днів відпустки. Тоді ми наполягаємо, щоб людина пішла у відпустку.  Інакше в людини знижується ефективність. І її життя перетворюється на день бабака», — каже СЕО robota.ua.

Умови праці в UNIT.City: офіс, спільні локації, харчування, спорт, безпека

Київський офіс robota.ua знаходиться в інноваційному парку UNIT.City.  Тут створені унікальні умови для роботи та розвитку бізнесу. Валерій Решетняк високо оцінює переваги цього розташування.

На території є фітнес-центр. І Валерій каже, що співробітники ним користуються.   

До того ж сучасний інтер’єр та екстер’єр UNIT.City допомагає закривати ще одну потребу команди robota.ua. Команда маркетингу регулярно проводить фотосесії та фільмування на території технопарку. Не потрібно нікуди виїжджати, можна використовувати для знімання наявні стильні локації. 

Це допомагає співробітникам залишатись у контакті з цільовими аудиторіями — пошукачами роботи та роботодавцями, які дивляться контент в соцмережах компанії та розповідати про класні справи, які робить robota.ua

Валерій відмічає, що можна було б покращити деякі моменти у сфері харчування.

«Можливо, мати щось на кшталт „Пузатої хати“, щоби люди могли мати більший вибір, де пообідати й не за всі гроші світу», — підкреслює він. Буфету ресторану та кафе, який є на території, не завжди вистачає для задоволення всіх потреб.

Валерій Решетняк окремо відзначає високий рівень безпеки в UNIT.City. Тут є сучасне бомбосховище, обладнане всім необхідним для комфортного перебування під час повітряних тривог.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, у команди robota.ua в офісі зберігалися спальники, запас їжі, працюють душові. Компанія готувалася до того, щоб люди могли приїхати із сім’ями. І навіть були такі поодинокі кейси.

«Мені дуже подобається, що нам це доступно. І якщо знов буде потрібно — простір для проживання декількох десятків людей забезпечено», — підкреслює Валерій.

robota.ua — розвинена ІТ компанія

«Ми — продуктова ІТ-компанія all-in-one», — підкреслює Валерій.

В robota.ua фактично є всі ІТ підрозділи: frontend, backend, тестувальники, продакт-аналітики, продакт-менеджери, архітектори, девопси й так далі. Також є велика sales-команда. 

«Сумарно в командах ІТ і продажів приблизно 200 людей», — додає СЕО.  

Sales-підрозділ дійсно великий — 120 спеців. Це та кількість людей, яка дійсно може комерціалізувати найбільший jobboard в України.

До речі, в компанії є окрема AI-команда. І кейсів використання штучного інтелекту доволі багато. 

Наприклад, можна зробити опис вакансії за допомогою ChatGPT. Якщо ви шукаєте баристу в Києві, то можна запромтити систему двома словами: бариста, Київ. І потім користувач побачить в інтерфейсі створення вакансії та запропонований опис. Релевантність опису — приблизно 90%. І не треба навіть заходити в ChatGPT. 

Якщо ви шукач роботи, то тут також підключається штучний інтелект. У процесі вибору вакансії він починає рекомендувати позиції, які найбільш відповідають запитам. Рекрутерам натомість ШІ показує найбільш релевантні резюме.

«Ці два проєкти (для пошукачів і для рекрутерів) ми романтично називаємо Адам і Єва», — каже СЕО.

Зміни на ринку праці в Україні під час війни: людей не вистачає катастрофічно 

Решетняк відзначає парадоксальну ситуацію на ринку праці України. Попри зменшення населення через війну, кількість вакансій зростає. Це пояснюється швидкою адаптацією бізнесу та феноменом українського «резілієнсу» — розвиненої стресостійкості.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, відбулося різке падіння вакансій в Україні. У 15 разів — якщо казати про березень 2022 року. І потім протягом 1,5 років кожного місяця фіксувалося збільшення.

«Уже з кінця минулого року кількість вакансій у нас більша, ніж до повномасштабного вторгнення», — зазначає Валерій. 

І тут треба врахувати той факт, що населення України скоротилося мінімум на 10 млн людей. А також — мільйон в лавах Сил оборони.

До повномасштабки на одну вакансію за місяць приходилося 25 відгуків. Зараз — 10.

І роботодавці готові за це платити. «Саме тому у нас найкращі фінансові показники», — підкреслює менеджер. 

Коли компанія підвищує ціни для роботодавців, то те, що заробила додатково, вона реінвестує в маркетинг, щоби залучати більше нових користувачів на платформі. Зокрема в рекламні кампанії на залучення «синіх комірців» — людей робочих спеціальностей.

А що з айтішкою?

Тим часом в IT-секторі складається зовсім інша ситуація. Валерій Решетняк відзначає глобальні тенденції, які сильно на нас впливають: збільшення пропозиції фахівців із країн Азії та зміну попиту на певні спеціальності.

«Потреба в кількості айтівців глобально не збільшується. Спеціалісти зі штучного інтелекту потрібні, але не в такій кількості», — пояснює він.

До того ж як підкреслює Валерій, глобальна конкуренція за робочі місця айтівців підсилюється.

«Усі університети світу почали випускати софтвер-інженерів. Індія, Бангладеш, Пакистан, Китай — це мільйони нових програмістів. І вони готові працювати за менші гроші», — каже СЕО.

По-друге, велика технологічна революція, коли великі компанії робили свої сайти, інтернет-магазини, оцифровували свої процеси, переїжджали в Cloud, завершилася. Зараз основний упор перейшов на штучний інтелект. Але ця сфера потребує менших dev-ресурсів. Плюс штучний інтелект поступово перетягує не себе функціонал розробників-джунів. 

CEO robota.ua прогнозує зростання конкуренції на ринку праці IT-фахівців, що може призвести до корекції зарплат, особливо для спеціалістів початкового та середнього рівня.

Коли айтівці почали виїжджати, вони стикалися з тим, що, наприклад, в Польщі чи в Румунії зарплата за ту ж саму роботу в одній і тій самій міжнародній компанії може бути нижче, ніж в Україні. 

І тому зарплата айтівця й неайтівця в Україні буде поступово вирівнюватися. У США гарний сейлз-менеджер заробляє $100 000 на рік, а гарний розробник — від 50 000 на рік. «Тобто сейлз заробляє більше, ніж айтівець», — наголошує Валерій.

Робота задля перемоги

«Минулого року ми запустили окремий сайт defence.robota.ua з вакансіями до Сил оборони. У нас там уже понад 600 підрозділів», — розповідає топменеджер.

ЗСУ, НГУ, Державна прикордонна служба, 93 ОМБр, «Азов», «Рубіж», «Хартія» і багато інших. У кожної з цих структур є десятки вакансій. Сумарно — понад 4000 вакансій і приблизно 50 000 відгуків за час існування проєкту. 

Один із головних трендів нинішнього ринку праці України — військові та ветерани у фокусі працедавців. Зараз в базі Мінветеранів  понад мільйон ветеранів. Після закінчення війни ця цифра може сягнути 3–4 мільйонів, а це вже понад 10% населення країни. Зі свого боку ми намагаємося «зводити» компанії, що готові наймати ветеранів, і самих ветеранів. Роботодавець може відмітити у вакансії, що він надає перевагу ветерану/ветеранці, а ветерани за допомогою відповідного фільтру знаходять такі вакансії.

У межах публічних івентів, які організовує robota.ua, ми заохочуємо компанії ділитися власними кейсами реінтеграції ветеранів. Ми не обмежуємось лише продуктовими бізнес-зусиллями, а вкладаємось ще й у медійні прояви, популяризуємо найм ветеранів серед українських компаній. 

Бізнесам, що створені ветеранами та ветеранками ми присвоюємо на сайті відзнаку — бейдж «Компанія, створена ветераном/ветеранкою». Його першочергово отримують компанії, верифіковані Міністерством у справах ветеранів України. І, що важливо, кожній ми надаємо бонус — 30 000 грн на послуги robota.ua. Зараз таких компаній близько 40. Зазвичай це невеликі бізнеси й цих коштів їм вистачає, щоб повністю закрити свої потреби. 

«Для невеликого бізнесу така сума — це з головою», — підкреслює Валерій. Станом на зараз бонусний фонд для ветеранських бізнесів від robota.ua становить понад 1 млн грн.