Ще в жовтні 2021 року, тобто три роки тому, в Україні за участі міжнародних донорів презентували систему I-DOC, яка використовується для внесення даних про воєнні злочини. Тоді вона анонсувалася Генпрокуратурою як пілотний проєкт для прокуратури Автономної Республіки Крим, який, начебто, ще мав довести у нас свою ефективність.
Ще в жовтні 2021 року, тобто три роки тому, в Україні за участі міжнародних донорів презентували систему I-DOC, яка використовується для внесення даних про воєнні злочини. Тоді вона анонсувалася Генпрокуратурою як пілотний проєкт для прокуратури Автономної Республіки Крим, який, начебто, ще мав довести у нас свою ефективність.
Зараз базою оперують не тільки в органах прокуратури. Під час повномасштабного вторгнення рф, коли кількість воєнних злочинів зросла в рази, її активно наповнюють громадські організації, залучені до правозахисної діяльності. До речі, деякі з них почали працювати з базою раніше за українську прокуратуру. Наразі до бази I-DOC вносяться тисячі документів про воєнні злочини. Що — як теоретично, так і практично — може надати інструмент для притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.
Сама ж база бере свій початок із 2016 року як розробка компанії Case Matrix Network за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та МЗС цієї країни. На сайті Case Matrix Network є змога залогінитися до неї та додатися як новий «юзер». Але це не може зробити будь-хто бажаючий.
«I-DOC надає можливість каталогізувати документацію та докази, кримінальні правопорушення та контекстуальні факти, підозрюваних і залучені до цього інституції, потерпілих і свідків, а також майно й об’єкти. Структура бази даних пропонує можливість картографувати та аналізувати різні шаблони та зв’язки. Крім того, є функції для побудови кримінальних справ на основі цих категорій інформації», — зазначається на сайті розробника зі вказівкою, що система має функцію спеціальної «матриці» для аналізу, що враховує вимоги Міжнародного кримінального суду.
Щоб розібратися, що ж це за інструмент, dev.ua отримав коментарі представників трьох правозахисних організацій, які входять до коаліції «Україна. П’ята ранку». Разом із багатьма іншими колегами вони безпосередньо наповнюють цю базу.
Опитані dev.ua оператори бази I-DOC стверджують — її функціонал виходить далеко за межі простого збирання і зберігання інформації про воєнні злочини. Тобто на основі вже завантажених у систему даних вона може допомагати відповідальним особам робити ті чи інші висновки, вибудовувати ланцюжки доказів та ієрархію підозрюваних.
«База напівавтоматично встановлює зв’язки між відомостями, де згадуються одні й ті самі підозрювані, і система напівавтоматично вибудовує ієрархію підозрюваних, від керівників до звичайних виконавців», — зазначає менеджерка аналітичного департаменту ГО «Truth Hounds» Валентина Соловйова.
Як додає вона, оскільки інформація систематизується й каталогізується за змістом, то це дає змогу висувати на основі цього гіпотези та будувати кримінальні справи. Окрім того, у базі, зі слів Соловйової, наявний інструмент візуалізації структури доказів за певним критерієм.
Аналітик бази даних I-DOC Іван Бездудний із центру прав людини ZMINA, котрий користується цим інструментом майже два роки і за цей час вніс інформацію про понад 550 воєнних злочинів і понад 710 жертв, пояснює: у базу даних I-DOC є можливість додавати як безпосередньо документи/файли, що містять інформацію про той чи інший воєнний злочин (відео-, фото-, аудіофайл або текстовий документ), так і створювати анкети в кількох категоріях, які в той чи інший спосіб дотичні до даного воєнного злочину.
«Інформація об'єднується у кластери навколо конкретної події, що дозволяє її систематизувати та швидко знаходити зв’язок між різноманітними анкетами. Є функція мапи, на якій усі наявні в базі даних злочини зафіксовані географічно», — зазначає він.
Операторка-аналітик бази даних I-DOC Юлія Гончаренко з Медійної ініціативи за права людини умовно ділить роботу з базою на два етапи.
Першим етапом вона називає опрацювання документу, його аналіз і виокремлення з тексту основних категорій: «подій» (інакшими словами — злочинів, які описуються); «жертв» (постраждалих осіб і в чому саме полягало порушення їхніх прав); «свідків» (очевидцем яких саме подій була особа); «фігурантів» (осіб, про яких можна зробити висновок щодо їхньої причетності до вчинення злочину/події); «організаційних одиниць» (назви органів, установ, організацій, місця дислокації військових, місця утримання осіб, блокпости тощо); «protected objects» (охоронювані об’єкти, предмети матеріального світу, які було пошкоджено, знищено, викрадено, внаслідок вчинення злочину («події»).
Другий етап, зі слів Юлії Гончаренко, полягає в реєстрації документів і вищевказаних категорій безпосередньо в базу даних I-DOC із зазначенням часу, дати, місця вчинення події, які права порушено, які збитки та ідентифікуючих даних про осіб (жертв, свідків, фігурантів) тощо.
«Внесену в базу інформацію можна в будь-який час редагувати та доповнювати, тим самим вдосконалюючи реєстрації. Зареєстровані документи та вищевказані категорії формуються в окремий „кластер“, який відповідає назві „події“. Саме шляхом наповнення бази такою інформацією і формується загальна картина про вчинені злочини, які в подальшому вибудовуються в окрему „справу“ (кейс) з метою її подальшого використання, зокрема, міжнародними механізмами правосуддя», — пояснює представниця Медійної ініціативи за права людини.
Зі слів Валентини Соловйової з Truth Hounds, база в певному розумінні є «живою», адже постійно видозмінюється, доповнюється, уточнюється та виправляється.
«Будуються нові звʼязки, ідентифікуються жертви, підозрювані або обставини скоєння злочинів тощо. Ми опрацьовуємо інформацію з відкритих джерел і передану нам інформацію з відповідними дозволами», — уточнює аналітикиня.
Соловйова також додала, що в базу вбудовано бібліотеку судових рішень по колишнім трибуналам, наприклад — стосовно Руанди та Югославії.
Зі слів Івана Бездудного, доступ до бази I-DOC мають по одному представнику від громадських організацій, які підписали відповідні угоди про збереження персональних даних. Також, як пояснює представник організації ZMINA, за запитом інформація може надаватися до правоохоронних органів у межах відкритих кримінальних проваджень.
«Різні рівні доступу існують. Зокрема, супервайзери (які перевіряють якість заповнення анкет) та адміністратори мають змогу вносити зміни у структуру бази даних. Такої можливості аналітики-реєстратори позбавлені», — пояснює Бездудний.
Юлія Гончаренко з Медійної ініціативи за права людини згадує, що під час навчання для управління базою спочатку надається доступ до тестової бази I-DOC, а лише після цього — доступ до загальної бази. При цьому, з її слів, не всі оператори-аналітики бази даних I-DOC (реєстратори) мають доступ до всіх вкладок бази.
«Першочергово, чого достатньо для наповнення бази, надається доступ до користування вкладками „Управляти доказами“ (для реєстрації документів) і „Встановлення і оцінка фактів“ (для реєстрації із тексту документу категорій „жертви“, „свідки“, „події“, „фігуранти“, „організаційні одиниці“ тощо). Однак після реєстрації достатньої кількості інформації для формування кейсу надається окремий доступ до вкладки „Справа“ (кейс) для їх подальшої систематизації й опрацювання», — пояснює вона.
Юлія Гончаренко додала, що під час використання зареєстрованих в базі документів та їх змісту, береться до уваги рядок «Дозвіл на використання інформації для». Саме тут під час реєстрації зазначається про можливість використання вказаної інформації для публічного доступу чи тільки для внутрішнього використання.
«Власне, для цього до документів зі свідченнями опитаних жертв та свідків останні надають свою згоду на її публічне чи внутрішнє використання. Або ж, на яке коло розрахована така інформація (винятково для правоохоронних органів, судів, або для міжнародних механізмів правосуддя, передачі в архів, для інших неурядових організацій-членів коаліції, або все перераховане разом). Тому в цьому випадку конфіденційність відіграє важливе значення. Що стосується публікацій з онлайн-джерел, то зареєстровані як документи статті мають загальноприйнятий дозвіл на публічне використання інформації», — уточнила Гончеренко.
У свою чергу, менеджерка аналітичного департаменту ГО «Truth Hounds» Валентина Соловйова не побажала детально зупинятися на питанні рівнів доступу з безпекових міркувань, але підтвердила, що в базі справді існують різні рівні доступності документів і їхнього змісту. «Є інформація для публічного доступу, для конкретної категорії користувачів або для внутрішнього користування тощо», — зазначає пані Соловйова.
Будь-який онлайн-інструмент, наскільки би він не був надійним чи втаємничем від сторонніх користувачів, так чи інакше не обходиться без технічної підтримки й моментів, коли «щось пішло не так». Зі слів опитаних експертів, які працюють із базою, якихось глобальних випадків збоїв у їхній практиці не траплялося. Але так чи інакше — технічна підтримка перебуває на боці розробника.
«Технічна підтримка залишається на боці Норвезького Гельсінського комітету, з яким налагоджена тісна співпраця, у тому числі в аспекті технічного упорядкування і вдосконалення бази», — зазначає Валентина Соловйова.
Аналітик бази даних I-DOC Іван Бездудний уточнює, що розробником бази даних є Case Matrix Network, яка, власне, й здійснювала технічну підтримку бази даних. Водночас, із його слів, у коаліції «Україна. П’ята ранку» обговорювалася ідея перенести базу даних на власні сервери. «Зворотній зв' язок, звісно, присутній, усі технічні проблеми (якщо виникали), вирішувалися в короткі терміни», — уточнює він.
Окрім того, за вищим рівнем доступу в базі є супервайзери, тож оператор-аналітик бази, у разі якихось технічних питань, може розраховувати на них. «Усі реєстрації операторів-аналітиків бази даних I-DOC перевіряють супервайзери й у разі виникнення будь-яких питань щодо реєстрації та роботи з базою можна звертатися саме до них» — уточнила Юлія Гончаренко.
В опитаних експертів нема значних скарг на юзабіліті бази даних і функцій у ній.
Представник організації ZMINA Іван Бездудний зазначає, що за майже два роки використання продукту в нього як користувача не виникало суттєвих зауважень до бази данних.
«Звісно, можна розширити перелік видів воєнних злочинів або збільшити кількість залучених організаційних одиниць у відповідних категоріях, але є розуміння, що вмістити все необхідне достатньо складно, адже є достатньо багато унікальних випадків. Загалом база достатньо зручна для використання», — робить висновки аналітик бази даних I-DOC.
Представник організації ZMINA також уточнює, що був розроблений спеціальний manual для роботи з базою, який полегшив процес адаптації для новачків.
«Під час роботи з базою можу зазначити, що методологія внесення реєстрацій вдосконалюється. Питання щодо технічних моментів реєстрації обговорюється операторами-аналітиками та супервайзорами», — додає Юлія Гончаренко з МІПЛ, яка за час роботи з базою встигла зареєструвати 395 документів, що містять понад 156 подій.
Як стверджує представниця Truth Hounds Валентина Соловйова, ведеться точкова робота, направлена на покращення користувацького досвіду, але загальний функціонал лишається незмінним і аналітиків цілком задовольняє.
«База даних I-DOC має історію використання при документуванні та правозахисній діяльності низки міжнародних збройних конфліктів, сприяючи міжнародному правосуддю. З того часу природньо, що базу було трансформовано під поточні правозахисні потреби, але все ще є простір для удосконалення технічних рішень у частині доопрацювання певних функцій та алгоритмів», — робить висновки вона.
З її слів, нині в базі розміщено близько 7400 документів, у більшості з яких Truth Hounds є надавачем інформації (тобто інформацію було отримано і внесено їх командою). Загалом же база у використанні Truth Hounds перебуває з часу заснування організації — з 2018 року.
Попри цю важливу роботу й ефективні інструменти для її втілення, маємо усвідомлювати: з нинішньою кількістю воєнних злочинів, які були зафіксовані в Україні під час повномасштабного вторгнення, на жаль, не справиться жодна система — ні правоохоронна, ні електронна. Так, нещодавно Президент Володимир Зеленський озвучував цифру, що армія рф скоїла щонайменше 137 000 воєнних злочинів в Україні. Як опрацювати весь цей масив даних, враховуючи обмежені здатності правоохоронців, довести це до суду, а головне — забезпечити покарання винних, наразі не відомо.
