Марія Бровінська Около IT 28 сентября 2024, 08:47

«Коли все було умовно добре, я шукала свою першу позицію UX/UI дизайнера в ІТ чотири місяці. Зараз початківець може шукати не менше». Закохана у викладання фахівчиня P2H ділиться досвідом та лайфхаками для джунів

«Навколо IT» — рубрика, у якій ми збиратимемо все корисне для життя айтівця, що не стосується його роботи. Сьогодні Анастасія Балан, UX/UI Designer в компанії P2H, ділиться своєю пристрастю поза роботою — викладанням та кількома іншими цікавими захопленнями, що допомагають їй тримати голову в порядку у цей буремний час. Далі — її пряма мова.

Оставить комментарий

«Коли все було умовно добре, я шукала свою першу позицію UX/UI дизайнера в ІТ чотири місяці. Зараз початківець може шукати не менше». Закохана у викладання фахівчиня P2H ділиться досвідом та лайфхаками для джунів

«Навколо IT» — рубрика, у якій ми збиратимемо все корисне для життя айтівця, що не стосується його роботи. Сьогодні Анастасія Балан, UX/UI Designer в компанії P2H, ділиться своєю пристрастю поза роботою — викладанням та кількома іншими цікавими захопленнями, що допомагають їй тримати голову в порядку у цей буремний час. Далі — її пряма мова.

Робоча рутина

На роботі я зазвичай працюю над одним «клієнтським» проєктом, а також займаюся деякими внутрішніми проєктами компанії. Окрім безпосередньої роботи над дизайном вебсервісів, час від часу я розробляю й захищаю презентації та працюю з аналітикою.

Щоб краще структурувати свій час, я чітко розділила години роботи: зранку займаюся проєктами від замовника, а над внутрішніми завданнями від Р2Н працюю в другу половину для.

Робочий день зазвичай починаю о 9-10 ранку і працюю стандартні 8 годин. Але буває, що ввечері приходить цікава задача — тоді можу захопитися і просидіти над нею трохи довше. В такому разі можу скорегувати ці години овертайму в наступні дні, коли не маю нагальних задач.

Викладання як можливість змінити діяльність

Теоретично викладання можна назвати моїм хобі: для мене це щось цікаве й відмінне від того, що я роблю щодня. Я навіть так студентам казала.

Досвід ведення курсу я вже мала: близько шести років тому я викладала дизайн в центрі «Перспектива», що на Політехнічному університеті в Києві. І хоча мені не вистачало структури та інноваційності в навчальній програмі, це був неодмінно класний досвід — враховуючи, що я тоді сама ще була дизайнером-початківцем.

Як я загалом прийшла до викладання? Мені подобається кидати собі виклик, братися за нове й непросте. Особливо, коли довго працюєш на проєктах, то на більш-менш однакових задачах набиваєш руку. Хочеться себе «збадьорити» челенджем:) Це завжди дещо тривожно, але, коли цей шлях вже пройдено — відчуття неймовірні.

Що доволі нетипово почути від викладача — я доволі інтровертна людина і ще зі школи почувалася на публіці не в своїй тарілці. Але зі своїм страхом публічних виступів я постійно боролася: наприклад, в шкільні роки ходила в театральну студію.

До слова — це також певний виклик собі. І хоча цей та інші досвіди мені допомогли, дискомфорт перед публікою все ж залишався, навіть коли виступала на knowledge-sharing перед колегами онлайн. Я це усвідомила та, коли зʼявилася можливість викладати на онлайн-курсі, то розцінила її як новий корисний челендж для себе.

Крім того, я живу за містом, працюю здебільшого в home office, тож можливість і поспілкуватися з іншими, здалася мені привабливою. І загалом: я даю користь і собі, і іншим.

Люблю трохи адреналіну на відпочинку

Говорячи про хобі в цілому, мені неймовірно важливо міняти діяльність. Навіть коли я відпочиваю та їжджу в відпустку, то намагаюся робити щось нетипове. Наприклад, замість 5-ти зіркового готелю поїхати в Карпати з наметом та пережити там різну погоду. Саме так можу перемикнутися й відпочити.

Я взагалі з дитинства адреналінова людина і коли все спокійно, то я відчуваю трохи хандру й зменшення мотивації. А от піти в Карпати, лізти там в кучугури й майже перестріти ведмедів на галявині з малиною — це збадьорює та допомагає відпочити.

З екстремального я спробувала ще стрибки з парашутом та rope jumping. Серіали час від часу теж класно подивитися, але це не допомагає повністю відпустити думки.

Для мене навіть навчання — якщо не йдеться про щось професійне, а, наприклад, англійська — це відпочинок. З одного боку мені приємно, що я зробила щось корисне для себе, а з іншого — змінила контекст і діяльність. Приблизно таке ж переключення я відчуваю, коли викладаю.

Приємно бути корисним собі й іншим

Мій новий досвід: 5 місяців я курувала й викладала на курсі UX/UI дизайну в BeetRoot Academy. Мені прям дуже сподобалось. Коли набереться наступна група, і якщо я мати таку нагоду, то я б залюбки взяла її під опіку.

Я проводжу час із задоволенням, мені подобається викладання. Проте, я багато готувалася.

В академії вже є напрацьовані лекційні матеріали система «перевернутого уроку»: студенти приносять на заняття виконану домашню роботу та питання по теорії, яку прочитали вдома. Але я вирішила дещо змінити концепцію, враховуючи кількість наших зустрічей — двічі на тиждень по дві години та в суботу чотири години. Я хотіла дати більше практики та інтерактивності в наші заняття. Тож, хоча в школі є вже напрацьовані лекційні матеріали, я готувала ще паралельно свої напрацювання та вигадувала завдання, які б ми робили з ними разом.

Наприклад, на одному з занять з графічного дизайну студенти мали намалювати якусь фігурку чи тваринку, і в процесі в них, звісно ж, виникало багато запитань, які я одразу могла покрити. Коли ж дійшли до UX/UI, то я хотіла робити з ними воркшопи на більш-менш реальних приклади.

Так, в нас був проєкт, де студенти мали створити онлайн-магазин корму для котів. І коли ми перейшли до UX-частини, то я вирішила зібрати реальні дані того, які продукти власники котів купують, які сайти та функції їм зручні чи незручні тощо. У власних соцмережах я запустила опитувальник і за його результатами ми працювали зі студентами далі. Деяким я запропонувала й самостійно провести такий customers research і деякі дійсно зробили.

Моя група була взагалі дуже класна. Здебільшого новачки у сфері, але різного віку й, відповідно, з різним бекграундом. Наймолодша дівчинка ще навчалася в старшій школі, а одна вже працювала графічним дизайнером і хотіла отримати знання саме в UX/UI. Хлопців, до речі, було двоє, натомість аж 10 дівчат.

На випускну роботу вони обрали свої проєкти й мали їх презентувати, ніби як клієнту. Цей «захист» вони мали робити онлайн і записати на камеру. Крім того, бажано було робити це англійською. Фішка в тому, що таку презентацію проєкту вони можуть в майбутньому одразу надіслати потенційному роботодавцю й продемонструвати власні компетенції, в тому числі й володіння іноземною мовою.

Звісно, знайти першу роботу нелегко, треба інвестувати багато зусиль і часу. Особливо зараз, коли ринок, в тому числі й ІТ, переживає не найкращі часи. Коли все було умовно добре, я шукала свою першу позицію UX/UI дизайнера в ІТ чотири місяці. Зараз дизайнер-початківець може шукати не менше. Але все можливо, головне впевнено й цілеспрямовано подаватися, проходити інтерв’ю й шукати свою компанію.

У викладанні мені подобається бачити прогрес: які роботи студенті роблять на початку навчання і які — вже ближче до випуску. Для мене пʼять місяців промайнули непомітно й мені здалося, що за короткий час мої учні суттєво виросли. Свій внесок дає й саме по собі спілкування, взаємодія з дорослими сформованими людьми з різним життєвим досвідом.

Мені ще й сподобалася сама організація процесу з боку школи, особливо відсутність бюрократичності та вказівок щодо проведення занять. Були рекомендації, пул інформації та свобода самовираження, як куратора групи.

«Глядачі голосують ногами»

Мені з навчання в мистецькій академії запамʼятався вираз «глядачі голосують ногами». Я з цим згідна: не критики насправді визначають, чи хороша певна картина або фільм, а глядачі, що фактично прийшли подивитися на твою творчість. Це цінно.

Негативного в своєму досвіді я не можу нічого назвати. В ці 5 місяців я дійсно багато часу витрачала на підготовку до занять, що часом виснажувало. Проте насправді це було мені теж цікаво й корисно: я дуже класно структурувала в голові власні знання, щось нове підчитала. Трохи сумно, що не завжди студенти мають достатню мотивацію, але всі ми люди й всі маємо власні пріоритети.

Я зі свого боку намагаюся додати до занять фішку, яка б додатково заохочувала робити домашні завдання та уважно обробляти матеріал вдома й на заняттях. Я купила книжку з дизайну, яка мені самій дуже сподобалася за викладом матеріалу.

І спочатку на кожному уроці, а потім щосуботи, ми проходили з групою тести на Kahoot!, які я для них складала. Я ще склала окрему табличку з балами, яку ми вели впродовж всього курсу. За результатами побачили, хто ж виграв книжку. Додати до будь-яких занять гейміфікацію — це й цікаво для всіх, і стимулює детальніше читати теорію.

А якщо довга лекція чи презентація, а ще й онлайн, то краще розбавляти якимись активностями. Людина не може концентруватися годинами без паузи чи зміни роду діяльності — увага тримається 20-25 хвилин.

Я б всім без винятку, особливо викладачам, порадила б просто віддаватися своїй справі, комітитися. Студенти завжди відчувають, коли викладач не сильно зацікавлений в процесі. Якщо не цікаво, просто не роби це. Стосується всіх професій і занять.