Учені Токійського університету створили штучну шкіру в лабораторії з використанням живих клітин. Вона не тільки м’яка, як справжня, але й здатна відновлюватися, якщо її порізати. Цей науковий прорив не лише відкриває шлях до створення реалістичних роботів-гуманоїдів, а також може бути корисним для дослідження старіння шкіри, косметики та хірургічних процедур, зокрема пластичної хірургії.
Учені Токійського університету створили штучну шкіру в лабораторії з використанням живих клітин. Вона не тільки м’яка, як справжня, але й здатна відновлюватися, якщо її порізати. Цей науковий прорив не лише відкриває шлях до створення реалістичних роботів-гуманоїдів, а також може бути корисним для дослідження старіння шкіри, косметики та хірургічних процедур, зокрема пластичної хірургії.
Японські вчені знайшли спосіб прикріпити живу шкіру до обличчя роботів. Спочатку команда спробувала використовувати мінігачки як якорі, але вони пошкоджували шкіру під час руху робота, пише BBC.
У людей шкіра прив’язана до підлеглих структур за допомогою зв’язок — крихітних мотузочок із гнучкого колагену й еластану. Щоб відтворити це, дослідники просвердлили в роботові безліч маленьких отворів і нанесли гель, що містить колаген, а потім шар штучної шкіри зверху. Гель закриває отвори й прив’язує шкіру до робота.
«Імітуючи шкірно-зв’язкову структуру людини й використовуючи спеціально зроблені V-подібні перфорації у твердих матеріалах, ми знайшли спосіб зв’язати шкіру зі складними структурами, — сказав провідний дослідник, професор Шодзі Такеучі. — Природна гнучкість шкіри й міцний метод склеювання означають, що шкіра може рухатися разом з механічними компонентами робота, не розриваючись і не відшаровуючись».
За словами дослідників, знадобляться ще багато років тестування, щоб технологія стала повсякденною реальністю.
«Інша важлива проблема полягає в створенні людських виразів шляхом інтеграції складних приводів або м’язів усередину робота», — сказав професор Такеучі.
