UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Наталя ХандусенкоAround IT
7 August 2024, 11:23
2024-08-07
«Оскільки ми айтівці, то навіть медовий бізнес провадимо на засадах цифровізації й автоматизації»: двоє ІТ-фахівців запустили пасіку на Житомирщині й тепер торгують медом
У 2023 році Анатолій Добринський — CEO і співзасновник IT-компанії Diya — разом зі своїм з колегою Юрієм Навальківським запустили Pasika й тепер виготовляють мед на продаж. Як у новій справі став у пригоді досвід в IT?
У 2023 році Анатолій Добринський — CEO і співзасновник IT-компанії Diya — разом зі своїм з колегою Юрієм Навальківським запустили Pasika й тепер виготовляють мед на продаж. Як у новій справі став у пригоді досвід в IT?
Про цифровізацію й автоматизацію пасіки розповів Анатолій в інтерв’ю для DOU.
Як з’явилась ідея
З початком великої війни айтівці волонтерили та робили пожертви у великі фонди. Пізніше зрозуміли, що хочуть щось більш адресне. Тож виникла ідея точково допомагати військовослужбовцям з Оліївської територіальної громади, куди входять приміські села Житомира і де живе Анатолій. Також почали допомагати малому бізнесу, роблячи безплатно сайти.
Анатолій Добринський
Оскільки комунікації з локальним бізнесом побільшало, ми побачили, що він відстає від західного, особливо в частині цифровізації. Тоді промайнула думка, що якби ми стартували свою справу з уже наявним досвідом в IT, найімовірніше, вона б стала успішною. Час від часу поверталися до цієї теми. Ідеї були абсолютно різні: від створення своєї кав’ярні до запуску виробництва собачого корму (ми ще допомагаємо безпритульним тваринам і закуповуємо його, тому ця тема була актуальна).
Якось прозвучала ідея, що це може бути мед. Чесно: я навіть не пам’ятаю, коли саме це сталося. Але нам здалося, що це не суперскладно. Ми придивилися, як працюють місцеві пасічники. Вони мали бджіл, отримували мед, розливали його у пластикові відра чи банки й продавали на ринку. Нам же здалося, що це можна зробити в рази гарніше. Так і народилася ідея — це був 2023 рік.
Знання про нову справу отримали з YouTube-відео та тематичної літератури, а також вивчили купу документації, яка регулює бджолярську справу в Україні.
Джерело: DOU
Як розвивається справа
Зараз у команді, крім Анатолія і Юрія, є пасічник, завідувач господарства і маркетолог, який відповідає ще за клієнтські замовлення. Також шукають помічника пасічника, бо вже мають 70 бджолосімей.
«Торік ми не продавали мед — тільки роздавали його безплатно друзям, знайомим, військовим. Також робили невеличку акцію. Наші друзі займаються проєктом „Мобільна стоматологія“ — їздять по фронту і лікують зуби захисникам. Тож ми давали мед за донат для них. Охочі могли закинути будь-яку суму, від 50 грн, на „Мобільну стоматологію“, надіслати нам чек і отримати баночку», — каже Анатолій.
У 2024 році почали комерційну діяльність. Першу партію меду продали швидко, але його розкупили переважно друзі й друзі друзів.
За кілька тижнів айтівці планують зареєструвати торгову марку.
«Ми робимо продукт, за який не соромно. Тому багато уваги приділяємо деталям», — каже Анатолій про свій мед, який вищого сорту, тоді як у супермаркетах більшість меду — першого. Тара, в яку розливають мед, скляна, а не пластикова, бо так екологічніше. Уже розробили власну етикетку.
Наразі чоловіки вже вклали сотні тисяч гривень інвестицій — це власні кошти. Гроші пішли на те, щоб купити вулики, бджіл, обладнання. Також це щомісячна зарплата пасічника, завідувача господарства. Дуже багато витрат на будівництво приміщення на території пасіки.
Про цифровізацію й автоматизацію пасіки
«Оскільки ми айтівці, то навіть медовий бізнес провадимо на засадах цифровізації й автоматизації», — говорить Анатолій.
Будь-яку дію з вуликом, бджолосім’єю потрібно нотувати. Для цього більшість пасічників використовують блокнот і ручку. Айтівці ж роблять це за допомогою Microsoft SharePoint і Power Apps.
Також розробили інтернет-магазин, до якого вже додана цифрова телефонія. Система обліку замовлень ведеться в SharePoint.
Щодо hardware, то є камери, які виявляють будь-які дивні рухи, переміщення: якщо хтось вирішить завітати без дозволу на пасіку чи рій кудись вирішить полетіти.
У планах на наступний рік — встановити у кожен вулик датчики, які будуть вимірювати температуру, вологість, вагу. Також хочуть дійти до повністю автоматизованої лінії екстракції.
«У нас автоматична медогонка на 12 рамок — натискаєш кнопку й все робиться без твого втручання. Але ми хочемо, щоб весь процес був автоматизований: ставиш рамку на конвеєр і далі не чіпаєш нічого, лише натискаєш кнопку, а машини все самі зрізають, викачують і фільтрують. Для цього потрібно купити ще три машини на лінію», — додав Анатолій.
Попри те, що Анатолію подобається пасіка, IT він не збирається закидати.