Хостинг для будь-яких потреб — VPS від 135 гривень на місяць 👉
Наталя ХандусенкоГаряченьке
14 травня 2025, 16:28
2025-05-14
Законопроєкт про посилення незалежності НКЕК. В Україні хочуть запровадити внески (1,5% від щорічного доходу) для телеком-ринку на утримання державного регулятора
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) звернулася з листом до НКЕК з приводу законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності НКЕК», згідно з яким пропонується впровадити внески для сфери електронних комунікацій на утримання комісії. Що саме пропонує законопроєкт і які зауваження з приводу нього мають представники українського телеком-ринку?
Інтернет Асоціація України (ІнАУ) звернулася з листом до НКЕК з приводу законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення незалежності НКЕК», згідно з яким пропонується впровадити внески для сфери електронних комунікацій на утримання комісії. Що саме пропонує законопроєкт і які зауваження з приводу нього мають представники українського телеком-ринку?
Які зміни пропонує законопроєкт
Як говориться у пояснювальній записці законопроєкту, його мета — посилити незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
Серед обґрунтування змін є практика фінансування регуляторних органів у сфері електронних комунікацій в ЄС через внески учасників ринку. Також прив’язують необхідність впровадження такої моделі в Україні до зобов’язань інтеграції України до ЄС і Єдиного цифрового ринку ЄС.
У разі прийняття проєкту, фінансування діяльності НКЕК і її апарату буде здійснюватися коштом надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуватимуться суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері електронних комунікацій. Але якщо річний дохід не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, внески компанія не сплачує.
За попередніми розрахунками комісії сплачувати такі внески можуть орієнтовно 335 суб’єктів господарювання, дохід яких перевищує вищевказаний критерій. Зокрема, для розрахунку та визначення відповідного критерію брались до уваги сумарні доходи таких суб’єктів у 2023 році, а саме — 87 689 921 030,00 грн.
Розмір внеску комісія буде переглядати щоквартально, але він не може перевищувати 1,5% загального доходу платників.
«Реалізація норм проєкту акта не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів. Одночасно така модель фінансування дозволить зменшити видаткову частину державного бюджету України на суму фінансування НКЕК від 181,7 млн грн (передбачено Державним бюджетом України на 2024 рік) до 309,5 млн грн (потреба НКЕК у 2025 році)», — говориться у документі.
Яка позиція Інтернет Асоціація України з приводу законопроєкту
У ЄС існують різні моделі фінансування, які загалом не залежать від економічного розвитку країн, а переважною моделлю фінансування є або змішана модель, або фінансування з державного бюджету. ІнАУ навела приклади фінансування регуляторів в деяких країнах ЄС з посиланнями на відповідні закони цих країн.
Необхідність кратного збільшення фінансування НКЕК (у 2,5 раза — зі 199 млн 767 500 грн відповідно до Державного бюджету України на 2025 р. до 500 млн грн на 2026 р. відповідно до проєкту кошторису, наданого учасникам наради 05.05.2025) видається необґрунтованим, особливо з урахуванням воєнних реалій, зазначають в Асоціації.
«Навпаки, зменшення чисельності населення України, кількості споживачів і постачальників послуг електронних комунікацій, а також нові можливості використання штучного інтелекту об’єктивно вимагають зменшення витрат на органи державного управління, регуляторного навантаження на галузь, скорочення функцій і персоналу галузевого Регулятора і відповідно бюджетних витрат на його діяльність», — пояснили в ІнАУ.
Серед іншого, Асоціація також наголошує, що у проєкті, попри наявність широких прав та повноважень у чинному Законі про НКЕК, регуляторний орган фактично наполягає на необмеженій владі, відсутності будь-якого контролю з боку держави (державних органів) за своїми діями та рішеннями, використанням коштів.
Також зауважили щодо розрахунків внеску на регулювання та потреби у фінансуванні, а саме:
до розрахунку включено «проведення моніторингу якості електронних комунікаційних послуг» (40 млн грн). На думку Асоціації, виконання таких робіт не є конче необхідним в сьогоднішніх українських реаліях;
також, на погляд ІнАУ, завищені необхідні витрати на «сплату судового збору та виконання судових рішень» — понад 12 млн грн;
крім того, в Асоціації викликає сумнів потреба у понад 20 млн грн на «придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки, меблів для персоналу НКЕК», плюс понад 3 млн грн по позиції «комплектуючі для комп’ютерної техніки, канцелярія, меблі», що становить понад 100 тис. грн на одного співробітника НКЕК на рік;
також викликає сумнів доцільність витрачання майже 15 млн грн на «розробку та впровадження інформаційної системи „Інструмент порівняння пропозицій постачальників електронних комунікаційних послуг“, а також необхідність витрачання понад 80 млн грн на „розробку та впровадження електронної регуляторної платформи“».
«З огляду на зазначене, в поточній ситуації воєнного стану й особливостей вітчизняного ринку електронних комунікацій вважаємо недоцільним впровадження внесків на регулювання, як джерела фінансування регуляторного органу», — підсумувала у своєму листі ІнАУ і запропонувала створити на базі НКЕК робочу групу з залученням представників Мінцифри, інших державних органів і профільних асоціацій.
