Судді Касаційного господарського суду Верховного Суду визнали посилання адвоката за розʼясненням до ChatGPT зловживанням правками та неповагою. Ось про що йшла мова.
Судді Касаційного господарського суду Верховного Суду визнали посилання адвоката за розʼясненням до ChatGPT зловживанням правками та неповагою. Ось про що йшла мова.
18 лютого 2022 року приватне підприємство «Агротрейд Групп» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом стягнути з однієї людини заборгованість у 4,7 млн грн, як наслідки невнесення учасниками товариства додаткових внесків для збільшення статутного капіталу. Суд у позові відмовив. Верховний Суд залишив касаційні скарги підприємства також без задоволення.
Представник позивача 22 січня 2024 року подав до Верховного Суду заяву про розʼяснення постанови касаційного суду від 11 грудня 2023 року, зокрема, поняття «добровільного зобов`язання» та норми закону про «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Представник заявника намагався розкрити спірні положення, а саме:
В обґрунтування цієї необхідності заявник цитує норми статей 509, 510, 526 ЦК України, положення підручника «Цивільне право» (том 2. За редакцією професорів В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького), а також зміст поняття «добровільне зобов`язання», що надав штучний інтелект «ChatGPT».
Скаржник звертає увагу, що штучний інтелект «ChatGPT» ідентифікував дану правову конструкцію як зобов`язання (у теоретичному розумінні), до якого сторони дійшли добровільно (за власним волевиявленням), без втручання в зміст поняття. Тому, на думку заявника, враховуючи теоретичне визначення поняття «зобов`язання», підлягає роз`ясненню поняття «добровільне зобов`язання», яке вжите судом — визначення суб`єктів, об`єкту та змісту такого поняття, та визначення його відмінності від теоретичного визначення «зобов`язання» (суб`єкту, об`єкту, змісту даного поняття).
У ВС вирішили, що своїм зверненням заявник «поставив під сумнів суддівський розсуд» та «судове тлумачення цього питання у рішенні», що набуло статусу остаточного, чим «знехтував авторитет судової влади». Крім того, протиставлення висновків суддів та штучного інтелекту у ВС порахували таким, що «неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому».
В ухвалі судді зазначили, що заявнику потрібно поважати природу судового процесу, а також, що штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів.
В підсумку ВС виніс рішення, що подання заявником завідомо безпідставної заяви на роз`яснення постанови касаційної інстанції та апелювання до «позиції» штучного інтелекту «ChatGPT», є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача. Суд, посилаючись на ст. 245 ГПК України з положеннями про розʼяснення судового рішення, визнав подання представником Приватного підприємства «Агротрейд Групп» заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду зловживанням процесуальними правами, а саму заяву про роз`яснення постанови ВС постановив залишити без розгляду.
