Міністерство цифрової трансформації планує регулювати штучний інтелект в Україні. Україна слідом за американськими та європейськими колегами взялася за ШІ-регулювання на початку серпня. Сперші зібрали сотню експертів, аби вислухати пропозиції та способи резулювання ШІ.
Міністерство цифрової трансформації планує регулювати штучний інтелект в Україні. Україна слідом за американськими та європейськими колегами взялася за ШІ-регулювання на початку серпня. Сперші зібрали сотню експертів, аби вислухати пропозиції та способи резулювання ШІ.
Заступник голови Мінцифри Олександр Борняков розповів Forbes, що як саме чиновники планують слідкувати за розвитком ШІ. Переказуємо найважливіше.
По-перше, Мінцифра зібрала дотичних до штучного інтелекту юристів, інженерів, освітян, щоб зʼясувати, чи потрібне регулювання та в якому вигляді. За місяць-два обіцяють запропонувати певні механізми. «Є терміни, які поставив Євросоюз, не скажу, що вони дуже швидкі. У них є ще пів року. Відповідно нам треба бути швидшими. Протягом двох-трьох тижнів, можливо, місяця ми розберемося між собою. І потім будемо рухатися. Тобто за місяць буде відповідь, яким шляхом нам краще йти», — каже Борняков.
По-друге, Наразі у Комітеті з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри 53 учасники. Наступних два роки його очолюватиме Олексій Молчановський — керівник магістерської програми Data Science УКУ. Співголова — президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов.
По-третє, існує кілька можливих стратегій регулювання ШІ.
Перша стратегія — імплементація AI Act, який планують прийняти в Європейському Союзі.
«Акт — це не директива, він має обовʼязково діяти на території всіх країн. Якщо ми стаємо членами ЄС, ми маємо також ухвалити законодавство, що імплементує цей акт», — пояснив Борняков. Його мають ухвалити в березні 2024 року, можливо, швидше.
Другий варіант — розробка власного законопроєкту та іншої регуляторки.
Третій підхід — це так звана британська модель. Тобто не робити окреме регулювання, а внести зміни, що стосуються штучного інтелекту, до відповідних законів. Наприклад, законодавства про права людини, інтелектуальну власність тощо.
Останній варіант — індуктивний підхід. Спочатку ми можемо створити «пісочницю», описати основні принципи, подивитися, що заважає, що допомагає, і поступово рухатися.
«Я вважаю, що копіювання європейського законодавства поки не потрібно. Ми ще не в Європейському Союзі. В нових інноваційних сферах це може мати негативний ефект. У ЄС є своя специфіка, своя архітектура державного управління. У нас — інша. Можливо, ухвалювати європейське законодавство, що враховує інтереси 27 країн, буде обтяжливо», — зазначив Борняков.
В комітеті є люди, які роблять круті проєкти. Це Анна Булах — голова з етики ШІ та партнерств у Respeecher, Дмитро Волошин — технічний директор Preply, Дмитро Швець — співзасновник Reface. Також керуюча партнерка CleverAgri Ірина Кравець, СЕО Deus Robotics Павло Пікулін.
Я слідкував за тим, що робив Альтман, але я не назвав би його експертом з регулювання. Він євангеліст самої ідеї. Так, його покликали в Сенат, але він відповідав як власник приватної компанії.
«Якщо будуть питання, які ми захочемо поставити безпосередньо OpenAI, ми це зробимо — ми з ними на зв’язку», — каже Борняков.
Також, за його словами, Мінцифра на зв’язку з Microsoft, але до них просто поки немає питань. Борняков додав, що дуже зацікавлен у співпраці в цьому напрямку компаніх, що працюють у сфері кібербезпеки, оборонного сектору — Clearview AI, Palantir, Anduril.
