У Дніпрі затримали чоловіка, який керував мережею шахрайських кол-центрів в Києві, Софії та Белграді. Як в подібних центрах все влаштовано? Інсайд від ексспівробітника.
У Дніпрі затримали чоловіка, який керував мережею шахрайських кол-центрів в Києві, Софії та Белграді. Як в подібних центрах все влаштовано? Інсайд від ексспівробітника.
У країнах Східної Європи та на Балканах працюють десятки підпільних кол-центрів, які виманюють у жителів Західної Європи гроші, змушуючи брати участь в псевдоінвестиціях. Їхніх менеджерів періодично вистежує поліція різних країн, деяких навіть засуджують до тюремного терміну. Але звільнені місця тут же займають нові солдати удачі. Все це лише епізоди. Справжні королі псевдоінвестиційних бізнесів залишаються в тіні.
Днями українські правоохоронці повідомили, що затримали в Дніпрі одного з підозрюваних у гучній справі — міжнародному шахрайстві з мільйонними оборотами й корінням у нашій країні.
Він був четвертим за рахунком, кому українські правоохоронці оголосили підозру, починаючи з грудня 2020 року. Редакція dev.ua вже розповідала про перших двох, які знаходяться зараз в СІЗО, а також про арешт нерухомості та дорогого автопарку ще двох людей, які не мають статусу підозрюваних в українському розслідуванні.
Зловмисники виманювали гроші у жертв, переважно в німецькомовних країнах, під приводом псевдоінвестицій, через такі сайти як tradecapital.com, fibonetix.com, nobeltrade.com, forbslab.com, huludox.com. Обдзвони потенційних жертв відбувалися через кол-центри, що знаходилися в Белграді, Софії та Києві.
Затриманий в Дніпрі підозрюваний, за версією слідства, був відповідальним за діяльність мережі цих кол-центрів.
Велике розслідування у 2018 році почали німецькі правоохоронці — Генеральна прокуратура Бамберга (Баварія) і підрозділ місцевої кіберполіції.
Олександр Ігнятовіч, серб німецького походження, подзвонив в грудні 2018 року у поліцію Німеччини й сказав, що у нього є інформація про шахрайську мережу, яка діяла протягом кількох років, обманним шляхом отримуючи сотні мільйонів євро від тисяч європейців.
«Я є частиною мережі й добре знаю деталі, — сказав він, — і я готовий дати свідчення в обмін на недоторканність».
Як повідомило видання Balkan Insider, через пів року Ігнятовіч був знайдений мертвим у готельному номері в Софії всього за кілька місяців до того, як мав виступити ключовим свідком звинувачення. Офіційна причина — серцевий напад. Олександру було 34 роки. У неофіційних бесідах з dev.ua німецькі правоохоронці відзначали, що свідок, по всій видимості, помер природною смертю.
Журналісти dev.ua отримали від сербських колег копію допиту свідка Ігнятовича у справі про фейкові кол-центри.
У ньому є багато деталей того, як працювали агенти, згадано багато імен, деякі з яких пов’язані з Україною.
Як розповів під час свого визнання Ігнятовіч, в Белграді та Софії орудували кілька груп шахраїв. Одна з них нібито вміє українську прив’язку.
Зокрема, Ігнятовіч в середині липня 2018 року працював на платформу Trade Capital (вона згадується в українському розслідуванні).
«З середини липня — в UBX., Ltd., платформа називалася Trade Capital. Я був тільки на Trade Capital, а також були ще Fibonetix (теж є в українській справі — ред.) І Noble Trading. Noble Trading — в Белграді, Fibonetix — в Софії. У Києві робилася конверсія (далі ми про неї розповімо — ред.), Власник платформ, його звали EFFI (ймовірно, це несправжнє ім’я — ред.), Він ізраїльський єврей з Києва, у нього багато олнайн-казино, і він супербагатий».
У EFFI був СЕО, його звали Michael.
«Я не знаю його повного імені. У нього була лисина і триденна руда борідка», — розповідав Олександр. За його відомостями, Михайло був народжений в Росії в серпні 1986 року. Їздив на золотому BMW з німецькими номерами. Побіжно говорив англійською, російською та на івриті.
Примітно, що людина, затримана нещодавно українцями в Дніпрі, теж має лисину. Це, звичайно, ні про що не говорить. Але співрозмовник редакції dev.ua в Белграді каже, що це може бути той самий Михайло. Хоча офіційних відомостей, які б підтверджували цю гіпотезу, нема.
У запиті Бамберга правоохоронним органам України, який сплив у Facebook, теж вказано на людину з ім’ям Михайло. Його прізвище Чеботар, він теж уродженець Росії. Але рік народження наведено інший — 1987.
Платформа Trade Capital охоплювала в CRM системі близько 60 000 «клієнтів». Це не говорить про те, що кожен з них платив. Але як мінімум кожного обдзвонювали. Fibonetix охоплював 20 000 — 30 000 контактів.
Олександр розповідав, що його колеги по кол-центру іноді хвалилися дуже хорошим «уловом». Так, наприклад, одна з жертв зі Швейцарії, айтішник в UBS Group, нібито переказав на рахунок зловмисників 100 000 євро.
Типовий «агент по конверсії», або той, який перетворює лід в конкретну дію жертви, приходить на роботу о 8-10 годині ранку, працює за комп’ютером. Іноді приходить на мотиваційні розмови з шефом. На екрані з’являється список з 200-500 «клієнтів», які потенційно можуть вкластися в схему. Агенти дзвонять їм протягом дня.
Зазвичай мінімальний внесок, на який потрібно внести в «інвестиційний актив», становить 250 євро. Хоча ця сума залежала від настрою шефа і могла бути більшою.
Жертвам пояснюється, що їхня інвестиція оброблятиметься спеціальним софтом, і в підсумку вони отримають свого акаунт-менеджера. І за короткий час нібито можна добре наварити на інвестиції: наприклад, зробити з 250 євро 5000 євро. На кожного такого бідолаху витрачається в середньому по 5-10 хвилин. Мета оператора — переконати заплатити відразу з кредитки.
Але такі вкладення не могли приносити прибуток просто тому, що сайти взагалі не торгували нічим на біржах. Маніпулятивне програмне забезпечення гарантувало, що ставка завжди виграватиме. Сайти майданчиків були просто трубою, через яку кошти передавалися на рахунки зловмисників з використанням підставних компаній по всьому світу.
Один агент в середньому «обслуговував» в місяць 60 осіб. Кожен з них платив мінімально по 250 євро.
Було два типи співробітників. Одні називалися conversion-agents, а другі — retention-agents. Отже, перші повинні були змушувати жертв робити внески, а інші — переконувати постраждалих витрачати гроші.
За словами Ігнятовіча, конверсійні агенти, які здійснювали первинні дзвінки, не знали, що вони причетні до шахрайства, на відміну від агентів з утримання, яким було наказано «витягти якомога більше грошей».
Фіксована зарплата в одній з фірм (Cactus), де працював Олександр, становила приблизно 600 євро. За кожного приведеного в схему іноземця за відгуками друзів агент отримував від трьох до дев’яти євро додатково. Разом виходило, що в місяць такий оператор кол-центру міг заробляти близько 1000 євро.
Що стосується заробітків агентів, які працюють на утримання «клієнтів,» то їхні доходи були трохи вищими. Така людина могла отримувати від 850 євро до 1000 євро фіксованої зарплати. Плюс відсотки від продажів: від 3% до 7%, залежно від обсягу продажів.
Примітно, що ізраїльтяни, за словами Олександра, отримували значно більші ставки, ніж місцеві агенти. У їхньому випадку зарплата могла становити 2500 євро, а відсоток від продажів доходив до 10. У Софії, в одній з компаній, що містять шахрайські кол-центри, було близько 15 ізраїльтян.
У фірмі UBX, якою заправляв Михайло і в якій надалі працював Олександр, зарплати дещо відрізнялися. Вони були вищими.
Зокрема, конвершен-менеджер отримував від 800 Євро до 2000 Євро, а ретеншен-менеджер — до 5000 євро.
Крім цього існували різного роду премії за ефективність. Одним доплачували за розміри «клієнтських чеків», іншим — за кількість наведених депозитів. Був також кеш-бонус за певний щабель наведених депозитів, яку співробітник переступав. 30 депозитів — доплата 100 євро, 45 депозитів — 500 євро.
До того ж агент отримував відсоток від продажів за особливо великі вклади. Якщо такий перевищував 1000 євро, оператору діставалося 3%, якщо «клієнт» платив з карти; 5% — якщо через переказ, 7% — якщо було понад 30 депозитів.
Іноді робота в компаніях, пов’язаних з фейковими кол-центрами, мало чим відрізнялася від життя персонажа Леонардо Ді Капріо з фільму «Вовк з Уолл Стріт»: алкоголь, наркотики, секс і шахрайство з великими грошима.
Компанія E&G Finances якось тимчасово розмістила приїжджих сербських працівників в готелі за сім кілометрів від Софії, де був басейн, сауна і фітнес-центр.
«Весь час лунала гучна музика, було багато випивки, вживалися наркотики, а іноді навіть були повії. У E&G був власний дилер. У нього можна було багато чого купити, наприклад, кокаїн або травичку. Він сказав мені: «Все, що тобі потрібно, я принесу. Найголовніше, що ти працюєш».
Для того, щоб працювати з клієнтами, для конверсійних агентів був підготовлений спеціальний скрипт. До того ж премудростям заманювання людей вчили на двотижневих тренінгах.
Робота ретеншн менеджерів була складнішою, оскільки завдання було — втримати якомога довше клієнта, який платить. Максимальний термін — пів року. Потрібно було входити в довірчі відносини з клієнтом. Ізраїльські менеджери говорили: якщо «клієнт» платив тричі, то це вже входило у його звичку. Будь-яка інформація, якою співрозмовник ділився, в результаті використовувалася проти нього ж. Наприклад, якщо жертва говорила, що у неї діти, у відповідь вона отримувала: «Як здорово, у нас теж діти».
«Все протікало так, як ми знали з фільму» Вовк з Уолл Стріт «. Домашнім завданням ретеншен-менеджерів був перегляд цього фільму, а також фільму Boiler Room», — розповідав Олександр.
BIRN (Balkan Investigative Reporting Network) зв’язалися з декількома жертвами — постраждалими від схеми. Ось відповідь однієї з таких:
Джон Поттер, пенсіонер з британського міста Лестер, взяв позику в розмірі 50 000 фунтів стерлінгів у 2018 році після того, як з кол-центру, керованого Бараком, з ним зв’язався хтось, представившись брокером. Пенсіонеру пообіцяли надійний спосіб збільшити свої заощадження, і він швидко втратив усе.
«Мені сказали, що сталася хакерська атака з Китаю і що всі кошти втрачені», — сказав Поттер.
«Якби вони зараз помістили мене в одну кімнату з цими шахраями та дали б пістолет, я б стріляв у них без проблем і з чистою совістю».
Особа, що керує мережею кол-центрів в Софії, Белграді й Києві, яку нещодавно заарештували в Дніпрі, — це далеко не перший і не останній менеджер у величезному бізнесі фейкових інвестицій і кол-центрів. Ізраїльське видання Calcalist недавно написало історію Гала Барака. Так само як і, наприклад, Михайло (UBX Ltd.), він був керівником в ще одній балканській фірмі фейкових інвестицій — Cactus Marketing. У липні 2020 року в Австрії він був засуджений до чотирьох років в’язниці за шахрайство та відмивання грошей.
Барака судили за відносно дрібне шахрайство на суму 2,5 мільйона євро, від якого постраждали 1300 місцевих жертв. Це лише частина набагато масштабнішої гри, яку австрійська поліція оцінює у 200 мільйонів євро.
У січні цього року Барак мав вийти з в’язниці у зв’язку зі звичайним в Австрії умовно-достроковим звільненням. Але вихід був відкладений через процедуру екстрадиції, організовану щодо Барака урядом Німеччини за шахрайство за участю тисяч німецьких жертв. Спочатку було вирішено його екстрадувати, але адвокатам вдалося оскаржити це рішення. І в кінці травня суд постановив, що за одні й ті ж правопорушення він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності й у Німеччині.
Барак був звільнений з в’язниці.
«Я розчарований тим, що ця індустрія продовжує безперешкодно працювати навіть зараз, і тільки я був засуджений. Всі мої гроші були конфісковані — 2,5 мільйона євро, — і моє ім’я було спаплюжено, в той час, як лідери галузі бродять на волі як королі «, — розповідав Барак виданню Calcalist.
