Чи згодні українські айтівці працювати в компаніях, які оприлюднюють зарплати?

На форумі DOU запитали айтівців, чи працювали б вони в компанії, яка оприлюднює зарплати своїх працівників. dev.ua проаналізував понад 80 коментарів, у яких порушили тему безпеки такого підходу, дехто розповів про досвід інших країн і навіть в Україні. Загалом що більше розмір зарплати, то менше хочеться її показувати. 

Залишити коментар
Чи згодні українські айтівці працювати в компаніях, які оприлюднюють зарплати?

На форумі DOU запитали айтівців, чи працювали б вони в компанії, яка оприлюднює зарплати своїх працівників. dev.ua проаналізував понад 80 коментарів, у яких порушили тему безпеки такого підходу, дехто розповів про досвід інших країн і навіть в Україні. Загалом що більше розмір зарплати, то менше хочеться її показувати. 

Досвід інших країн і приклад в Україні

«У Швеції всі зарплати в країні офіційно відкриті кожному. Можна подивитись колегу, сусіда, чиновника, будь-кого. І нічого так живуть, економіка краще, ніж у нас, а корупція менша. І це навіть без нафти та газу», — розповів Андрій Бойко, QA-спеціаліст у GlobalLogic.

Дмитро Головко, Data Engineer, розповів, що в Норвегії можна отримати дані за tax return будь-кого.

І як виявилося, приклад оприлюднення зарплат є й в Україні, про який поділився iOS Software Engineer Ігор Мальований: «Працював декілька років тому у „ПриватБанку“, і там в IT достатньо прозора система була (матриця з левелом і ЗП). Це нормально, адекватно й по-дорослому.
У такій ситуації робітник знає, куди направляти амбіції й не має зайвих думок. Хотілося б побажати такого підходу ще й рекрутерам, бо це вже смішно — на 100 баксів назвав ціну вище бюджету, і тебе вже безкомпромісно дізметчать». 

Чи може бути такий підхід безпечним в Україні? 

Питання безпеки порушив Денис Скрипник, Golang Enginear (WEB3): «Сміливий крок, який означає, що в компанії нема перегинів у зарплатній політиці, які можуть викликати потенційні конфлікти в колективі. Але в Україні цього точно не слід робити. Принаймні публічно. Бо це може бути тупо небезпечно». 

На думку Олени Шаровар, Node.js/JS в Waverley, такою інформацією можуть скористатися «кримінальні особистості». Також вона надала декілька аргументів, чому не варто такого робити: «Власник житла, яке ти орендуєш, може нагуглити твою зарплату і, побачивши, що вона немаленька, вирішити, що треба тобі оренду-то підняти. Дейтінг: знайомишся з дівчиною, а вона твою зарплату гуглить і вирішує — гарний ти хлопець чи ні. Усякі родичі та друзі, які будуть приходити з проханнями позичити до зарплати, бо «я в інтернеті бачив, ти нормально заробляєш. Будь-які інші люди, для яких інфа про твій дохід є цінною маркетинговою інформацією». 

Аргументи тих айтівців, які не проти оприлюднення зарплати 

«Колись працював у компанії, у якій була матриця ЗП відповідно до локації та рівня спеціаліста, а отже, я міг глянути, хто скільки заробляє, як і тіммейти могли глянути на мій дохід без проблем. Не бачу в тому нічого поганого, це вирівнює спеціалістів, і тобі не треба при промоушні вибивати собі +500 чи більше, чи менше, бо є чіткі цифри, які ти отримуватимеш на вищій позиції», — зазначив Роман Шеремета, Software Engineer (Golang) в Influ2. 

«Мені все одно. Компанії приховують зарплати не тому, що це якісь особисті дані, а тому, що відкриті зарплати ускладнюють наймання та retention працівників», — написав Олександр Дяченко. 

Учасник форуму Олександр написав, що мрів би працювати в такій компанії: «Чіткі та прозорі правила нарахування компенсації багато в чому мотивують рости над собою, планувати кар'єру та майбутнє. На жаль, ніколи з таким не стикався. Скрізь розголошення розміру навіть твоєї ЗП є порушенням NDA». 

Артем Івасенко, Investment Analyst, теж працював би в такій компанії та  поділився рішенням: «У принципі це вирішується розширеною сіткою компетенцій, для якої встановлюються верхній і нижній ліміти компенсації. Коли сітка достатньо широка, між лімітами в межах однієї компетенції не буде драматичного розриву. Korn Ferry саме цим і займається: допомагає компаніям такі сітки будувати та грейдувати співробітників. Зарплати зазвичай однаково непублічні. Але в теорії люди на одному рівні досвіду та компетенцій будуть заробляти більш-менш однаково». 

«Працюю в компанії, яка пише вилку на вакансію, що +/- збігається з тим, що я роблю. Як на мене, це набагато краще, ніж коли ти працюєш, не знаєш ЗП інших людей, а потім виявляється, що за одну й ту саму роботу хтось отримує більше, а хтось менше», — Борис Зібров, Software Engineer у Smartling.

Можливі причини, чому компанії цього не роблять — думка айтівців

«Особисто для себе не бачу жодної проблеми, якщо оточення буде знати мою ЗП.  А от для компанії можуть бути збитки, коли частина людей почне шукати нову роботу. Бо один у носі длубається, а інший фігачить, а ЗП або однакові, або той, хто перформить, може заробляти менше», — написав учасник форуму під ніком Alex Tcy.

«Що зарплати нижче ринку, то керівництво компанії сором’язливіше в їхньому оприлюдненні», — написав Михайло Гордієнко. 

«Не бачу проблеми: усім і так приблизно ясно з похибкою до так 20%, скільки ти заробляєш, коли відомі твоя сфера діяльності + твій стаж. Але от ініціатива з нерозголошення розміру ЗП зазвичай відходить якраз від компаній, тоді як для середньостатистичного працівника це, мабуть, не є важливим питанням узагалі», — написав учасник із ніком Romko.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
У компаніях може настати кадровий голод якщо будуть вимагати повернення до офісу — дослідження
У компаніях може настати кадровий голод, якщо будуть вимагати повернення до офісу — дослідження
По темi
У компаніях може настати кадровий голод, якщо будуть вимагати повернення до офісу — дослідження
Другий сезон проєкту Ukrainian Underdogs.

Що сьогодні відбувається між державою та IT

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.