Science Corporation — стартап Макса Ходака, колишнього президента і співзасновника Neuralink — готується до першого випробування свого біогібридного інтерфейсу мозок-комп’ютер на людях. До проєкту приєднався доктор Мурат Гюнель, завідувач кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи.
Science Corporation — стартап Макса Ходака, колишнього президента і співзасновника Neuralink — готується до першого випробування свого біогібридного інтерфейсу мозок-комп’ютер на людях. До проєкту приєднався доктор Мурат Гюнель, завідувач кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи.
Гюнель стане науковим радником компанії та особисто проведе першу імплантацію сенсора в мозок пацієнта, пише Techcrunch.
Science заснована у 2021 році. Минулого місяця компанія закрила раунд Series C на $230 млн при оцінці $1,5 млрд. Найбільш зрілий продукт — пристрій PRIMA для відновлення зору при макулярній дегенерації, який вже проходить клінічні випробування і може отримати схвалення в Європі вже цього року.
На відміну від Neuralink, який вводить електроди безпосередньо в тканину мозку, пристрій Science розміщуватиметься всередині черепа, але на поверхні мозку. Фінальна версія сенсора міститиме вирощені в лабораторії нейрони, які стимулюються світловими імпульсами й органічно інтегруються з нейронами пацієнта — утворюючи біологічний місток між мозком і електронікою.
Пристрій розміром з горошину містить 520 електродів для запису активності мозку. У 2024 році компанія опублікувала дані про успішну імплантацію прототипу мишам.
Перший етап — тестування сенсора без вбудованих нейронів на пацієнтах, яким і так потрібна серйозна операція на мозку, наприклад при інсульті з набряком. Компанія стверджує, що пристрій не потребує схвалення FDA, оскільки не становить значного ризику.
Потенційні застосування: стимуляція пошкоджених клітин мозку для відновлення, моніторинг активності при пухлинах, попередження нападів епілепсії. У перспективі — лікування хвороби Паркінсона.
«Якщо вдасться вживити клітини назад у мозок і захистити ці ланцюги — є шанс зупинити прогресування хвороби», — вважає Гюнель.
Початок випробувань біогібридного інтерфейсу на людях Гюнель вважає реалістичним не раніше 2028 року.
