Три українських хмарних провайдери — De Novo, GigaCloud, ПАРКОВИЙ — оголосили про створення в Україні Альянсу. Оголошена мета — захист цифрового суверенітету держави та формування суверенної хмари.
Три українських хмарних провайдери — De Novo, GigaCloud, ПАРКОВИЙ — оголосили про створення в Україні Альянсу. Оголошена мета — захист цифрового суверенітету держави та формування суверенної хмари.
Як розповів СЕО De Novo Максим Агєєв, разом три компанії, за його оцінкою, охоплюють понад 80% датацентрової інфраструктури IaaS (інфраструктура як сервіс) в Україні.
Стрімка цифровізація в Україні значно підвищила залежність держави та бізнесу від хмарної інфраструктури. Водночас частина критичних сервісів та даних під час війни переїхала за кордон — що, як вважає трійка провайдерів, створює ризики як для національної безпеки, так і для контролю над даними.
«Дані українських громадян, українського сегмента, інтернету і так далі — тут насправді можна провести аналогію з нафтою. Тобто, якщо ці дані залишаються в Україні, це дає поштовх на розвиток не тільки хмарним провайдерам, а всій ІТ-індустрії в Україні взагалі», — підкреслює Володимир Покатілов, директор Датацентру ПАРКОВИЙ.
За його словами, якщо ми не зможемо зберегти наші суверенні дані, то громадяни України не будуть задоволені тим, що, наприклад, їхні медичні дані зберігаються десь за межами країни. А їхня обробка робиться, наприклад, тими ж китайськими системами штучного інтелекту за кордоном.
За межами країни, як заявляють учасники альянсу, зберігається вже доволі багато критичних державних даних.
«Уся податкова стоїть за кордоном. Укренерго весь там стоїть. Прозорро.Продажі», — підкреслює Максим Агєєв.
До того ж, як стверджують учасники альянсу, українські сервіси не підписують прямі договори з Amazon та Microsoft Azure. Вони роблять це через місцевих компаній-посередників. Що створює ризик припинення надавання послуг зі сторони глобальних гравців у будь-який момент. Бо глобальні гравці надають послуги за нормами законодавства інших країни. Наприклад, США.
Учасники Альянсу впевнені, що ризик відрізання українських сервісів, які зберігаються за кордоном, реальний. Передусім, через нестабільну політичну ситуацію у світі.
Три провайдери готові надавати клієнтам спільну інфраструктурну платформу на базі VMware (цей тип обладнання є у кожного з трьох). Це дозволяє хмарному середовищу учасників альянсу функціонувати як єдиний простір з уніфікованими підходами до безпеки, розгортання, обслуговування та обміну даними.
Провайдери також працюють над створенням спільного сервісного каталогу, який стане єдиною точкою входу для державних структур, ІТ-компаній і розробників, що шукають надійну альтернативу західним хмарним гігантам — з гарантією локального розміщення даних і підтримки українських стандартів безпеки.
Як кажуть представники Альянсу, вони здатні запропонувати такі ж сервіси, що й західні гіганти. Але, за їхніми словами, ці українські сервіси недокомуніковані.
Одним із перших прикладів є державна платформа «Дія», яка розгорнута на базі дата-центрів учасників альянсу. Такий підхід забезпечує георезервування, надійність та відповідність критеріям безпеки, що раніше досягалися лише за рахунок використання гігантів на кшталт AWS або Azure.
«Чим доведено, що наша податкова система, як в Польщі, більш захищена, ніж „Дія“? Нічим. Фактаж. Не розмови, а що якщо буде прилетіти. Як прилетить, тоді будемо говорити», — наголошує Максим Агеєв.
Представники Альянсу провели паралель: так само, як країна готується до повернення українців після перемоги, слід готувати майданчики для повернення даних — державних, медичних, фінансових.
Після досвіду 2022 року, коли під час масових відключень багато державних і приватних систем були дестабілізовані, провайдери зробили висновки. Сьогодні хмарні гравці стверджують, що можуть автономно працювати до 3–4 діб без зовнішнього живлення, завдяки генераторам. Для їхньої подальшої роботи доведеться підвезти пальне.
До того ж майданчики у провайдерів є не лише в Києві, але й у Львові та Європі.
Прямі питання про канали зв’язку з Європою провайдери також прокоментували. Виявилось, що український ринок має щонайменше чотири незалежні магістральні виходи, через які проходить весь трафік — як локальних хмарних провайдерів, так і гіперскейлерів.
Серед провайдерів, які забезпечують зв’язок — «Датагруп», Retn, Cogent, «Укртелеком», Vodafone, Київстар, Atracom, «Євротранстелеком».
За даними хмарників, сукупна місткість усіх українських хмарних провайдерів становить від 18 до 25 петабайтів. Ймовірно, ця цифра вже більша — хмара щороку зростає на 20–30%, особливо після повномасштабного вторгнення.
Учасники підкреслили, що власне хмара займає лише близько 10% потужностей їхніх дата-центрів. Решта — це класичні клієнтські інфраструктури, але всі готові масштабувати хмару швидко.
«Ви смажте! Риба буде», — пожартував Максим Агєєв.
Цифра, яку озвучили учасники Альянсу: понад $100 млн щороку — це обсяг коштів, які державні й приватні компанії витрачають на хмарну інфраструктуру за межами України (лише на IaaS, без урахування SaaS і PaaS).
«Якби ті ж самі сервіси закуповували в Україні — це було б хоча б $60–65 млн, але майже вся додана вартість, податки й зарплати залишались би в країні», — кажуть учасники ініціативи.
І це — робочі місця, податки, інвестиції, які сьогодні йдуть в економіки інших країн.
«Ми — бідна країна. Бо ми живемо в борг. І нам потрібно виробляти багато чого свого», — додає Максим Агєєв.
Слід підкреслити, що внутрішній ринок хмар Агеєв оцінив у $120 млн. Тобто десь стільки ж, скільки зараз українські сервіси сплачують за кордоном гіперскейрам.
Поки що — нічого офіційного. За словами учасників Альянсу, вони вже неодноразово зверталися окремо до різних державних органів, але почули одне:
«Кожен з нас питав. Окремо. І відповідь була така: «Слухайте, прийдіть всі разом і спитайте один раз. Голосно. От ми всі забралися разом і підемо», — каже Агєєв.
Йти зібратися спочатку до Мінцифри.
Перші три учасники Альянсу наголошують, що раді прийняти в своє об’єднання й інших провайдерів, а також розробників сервісів.
