Марія БровінськаСпецпроєкти
25 квітня 2023, 09:34
2023-04-25
Big Data та ШІ прогнозують, скільки ліків потрібно Україні, а 30 айтішників допомагають тримати лідерські позиції. Велика історія диджиталізації «Дарниці»
Чи загадувалися ви коли-небудь над питанням, звідки виробники медичних препаратів знають, скільки тих чи інших таблеток потрібно виготовити, аби ліків вистачило всім? За цими рішеннями стоять технології, які з кожним роком все активніше стають частиною будь-якого бізнесу. В інтерв’ю для dev.ua директор департаменту цифрової трансформації фармацевтичної компанії «Дарниця» Володимир Красотін поділився секретами диджитального і технологічного світу компанії, а також розповів про плани технологічного розвитку у найближчому майбутньому.
Чи загадувалися ви коли-небудь над питанням, звідки виробники медичних препаратів знають, скільки тих чи інших таблеток потрібно виготовити, аби ліків вистачило всім? За цими рішеннями стоять технології, які з кожним роком все активніше стають частиною будь-якого бізнесу. В інтерв’ю для dev.ua директор департаменту цифрової трансформації фармацевтичної компанії «Дарниця» Володимир Красотін поділився секретами диджитального і технологічного світу компанії, а також розповів про плани технологічного розвитку у найближчому майбутньому.
Замість передмови
Курс на технологічний розвиток «Дарниця» взяла вже досить давно. «Відчувається, що інвестиції у цей напрям були чималі, і нині для компанії це не є чимось новим та незвичайним», ― розповідає Володимир Красотін, який приєднався до «Дарниці» близько 1,5 роки тому.
«Оновити стан серверної, мережевої та хмарної інфраструктури, впровадити корпоративну ERP систему, та багато чого іншого — це був той шлях, який „Дарниця“ вже пройшла до моєї появи тут», ― розповідає Володимир.
Тому, щоб отримати якийсь wow-ефект, топменеджеру довелося імплементувати інші технологічні рішення, які б оптимізували та покращили бізнес-процеси в компанії та спростили життя усіх співробітників.
Епоха великих даних
За словами Красотіна, коли він потрапив в компанію, в «Дарниці» працював підрозділ із назвою Business Excellence. «Це були перші спроби за допомогою IT, або за допомогою людей, які вийшли з IT, досягнути впливу на бізнес-результати», ― розповідає він.
І тут компанія пішла шляхом отримання та аналізу даних ― «Дарниця» поринула в Big Data.
«Коли я приєднався до компанії, це був початок ери, коли „Дарниця“ осягнула, що чим більше даних вони мають, тим більше Business Excellence, так би мовити, можна отримати», ― зазначає топменеджер.
«Я думаю, що всі ми йдемо схожим шляхом. І коли ми почали збирати дані, ми мали лише приблизне розуміння, що з цими даними будемо робити, як саме вони впливають на додаткову цінність компанії. Єдине що ми знали напевно — замало даних не буває, особливо коли йдеться про дані з ринку. Ми розуміли, що зібрані нами дані доведеться складати наче „пазл“, щоб одні дані збігалися з іншими й лише доповнювали загальну картину ринку, а не розбивали її. Це було і залишається найбільшим викликом у цій історії», ― розповідає Красотін.
Наведення ладу в цифрах
Ліки до споживача потрапляють через дистриб’юторів та аптечні мережі, або через лікарні. Тож, каже топменеджер «Дарниці», дані з ринку дозволяють вивести кореляцію між попитом та виробництвом, цінами та асортиментом ліків, вловити потрібні ринкові тренди як в сегменті аптечних, так і госпітальних препаратів.
Проте дістати ці дані виявилося тим ще квестом ― потрібно було зрозуміти, в якому форматі, з яких джерел і які саме дані варто збирати.
«Ми тупцювали на місці з тією інформацією, копирсалися в мільйонах цифр. А коли отримали кілька зрізів даних, які не „клеяться“ між собою, зрозуміли, що нам варто міняти технологію і формат збору», ― розповідає Красотін.
За його словами, даних було багато, і усі вони були дуже різні ― дистриб’ютори та точки продажу давали інформацію у різному форматі, за різні періоди, безсистемно.
«Ми мусили швидко переналаштовувати технологію, на якій базуємо всі ці дані. І десь за пів року ми пройшли той шлях, який інші компанії проходять, може, за рік-два», ― пишаючись темпами трансформації, розповідає Володимир. Сьогодні «Дарниця» вже отримує реальні результати від роботи з Big Data: на основі аналізу зібраної інформації формуються цілі для підрозділів і коригуються плани продажів.
«Це тільки початок історії, попереду довгий шлях випробувань і помилок. Наразі ми прогнозуємо ринок в довгостроковій перспективі набагато ефективніше, ніж раніше», ― розповідає Володимир.
Нині «Дарниця» рівною мірою покладається як на власні дані, так і на інформацію аналітичних агенцій, даними яких користувались до впровадження власних методик. Раніше ж, за його словами, було навпаки ― більше довіряли звітам зовнішніх аналітиків.
Прогнози робить ШІ
Big Data ― не єдина інновація, яку активно застосовують у «Дарниці». Директор департаменту цифрової трансформації компанії розповідає, що до прогнозування розвитку ринку залучені нейронні мережі.
«Мережа підбирає найбільш оптимальні моделі прогнозування. І ми знаємо на що в певний період часу хворітимуть люди, яким буде попит на ліки», ― каже він.
Це дає змогу нам краще задовольнити попит, забезпечити доступ людей до ліків, а отже, зміцнити їхнє здоров’я та поліпшити якість життя», ― ділиться Володимир.
Понад 30 айтішників «Дарниці»
В українського лідера фарм ринку є власний IT-департамент, точніше ― департамент цифрової трансформації, і наразі він має класичну структуру для великих компаній. Тут працюють понад 30 людей, серед яких присутні як технічні фахівці, так і бізнес-аналітики, дата-науковці.
Цікаво й інше ― в «Дарниці» не розробляють власний софт, а, як запевняє Володимир, використовують найкращі галузеві рішення від технологічних гігантів ― Microsoft, SAP тощо.
Володимир пояснює, що успішній компанії мало мати найдорожчий софт та найдорожчі машини.
«Якщо процеси не збалансовані, не гармонізовані, то це не буде давати очікуваного ефекту. А ось те, що ми за рік війни не тільки залишаємося № 1 в продажах в упаковках, а й поліпшили свій результат, виробляючи тепер уже не кожну сьому, а кожну шосту упаковку ліків, продану в Україні, говорить про пришвидшення та покращення всіх наших внутрішніх процесів», ― розповідає Красотін.
«2023 рік для нас — це рік оптимізації процесів, забезпечення максимальної злагодженості у взаємодії підрозділів. У період війни ми не маємо права на простої чи нестикування процесів, адже десь дуже потребують наші ліки. Тож, ми виокремили підрозділ всередині департаменту, який цілодобово займається аналізом і налагодженням процесів і нічим більше. Можливість ухвалення швидких, але виважених рішень — це головне що ми маємо дати нашому бізнесу сьогодні», — додає топменеджер «Дарниці».
Ближче до споживачів
За словами Володимира Красотіна, на найближчий рік перед його командою стоять кілька викликів: оптимізувати бізнес-процеси компанії внаслідок IT-рішень, посилити вплив на ринок шляхом нарощування експертизи та точності прогнозів, а також розробка клієнтських сервісів для підвищення лояльності споживачів до ліків «Дарниці».
Партнер проєкту — Фармацевтична компанія «Дарниця».
Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.
ТОП-3 міністерств за кількістю IT-спеціалістів: Мінекономіки, Мінкульт та МЗС, а в Мінмолодьспорту – жодного. Ексклюзивні дані від dev.ua
Диджиталізацію вважають однією з пріоритетних реформ в Україні. Один з її етапів — це цифровізація державних послуг на всіх рівнях та цифрова трансформація кожного міністерства. Але такі трансформації мають обслуговуватись належними спеціалістами. Та чи укомплектований штат айтішників в органах влади? dev.ua з’ясував, скільки IT-спеціалістів працює в українських міністерствах. Ми розіслали запити у всі 19 органів виконавчої влади (міністерства), та надали інформацію нам трохи більше ніж половина з них.
21 грудня в редакцію надійшла відповідь на запит від Міністерства оборони України. 28 грудня відповіли з Міністерства культури та інформаційної політики.
Після отримання даних від інших відомств інформація буде актуалізована.
