Команда студентів із Донецького національного технічного університету DeMinEye зайняла друге місце на YEP Hardware Engineering Hackathon, що проходив 28–30 липня в Києві за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», зі своїм модулем для пошуку мін і вибухонебезпечних предметів.
Юнаки розповіли dev.ua про особливості винаходу та принципи використання.
Команда студентів із Донецького національного технічного університету DeMinEye зайняла друге місце на YEP Hardware Engineering Hackathon, що проходив 28–30 липня в Києві за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», зі своїм модулем для пошуку мін і вибухонебезпечних предметів.
Юнаки розповіли dev.ua про особливості винаходу та принципи використання.
Модуль презентував Марк, на ньому був Frontend, Backend і маркетинг. Разом з ним над продуктом працювали Валерій, fullstack-програміст, та Вадим, Hardware-інженер.
Прототип являє собою модельну платформу з металодетектором підвищеної чутливості, камерою та блоком позиціонування.
Модуль можна встановити за допомогою спеціальної винесеної рамки на будь-яку рухливу платформу гусеничну або колісну, зокрема, пікап ДСНС, позашляховик або дрон. Це убезпечує процес.
Під час знаходження підозрілого предмета спрацьовує металодетектор і система фіксує координати в log-файл, який розташований на сервері (чи компʼютері), туди ж зберігаються і відео з камери. Потім по цим даним вже працюють сапери.
Датчик знаходить лише металеві обʼєкти, і він не ідентифікує чи це саме вибухівка, чи лише шмат металу. Відповідь на це повинен дати вже сапер після ретельного обстеження.
На компʼютері створюється файл, де записуються координати та час, де та коли спрацював датчик. Потім вже завдяки мапам спеціаліст може знайти, де спрацював цей датчик.
Як зазначає Вадим, ПЗ модуля відіграє велику роль.
Крім дати та координат, софт виміряє продуктивність, а також визначає метал у знайденому предметі, приблизно визначає глибину.
«У модулі можна використати ті ж самі датчики, які працюють і геодезії, де точність майже до сантиметра, тут питання лише в ціні», — акцентує Вадим.
За словами юнака, цей софт, як і більшість наявного, можна зібрати зі шматків, які знаходяться в загальному доступі. Але в цілому для цього пристрою він є унікальним, тому що винахідники використовували специфічні модулі, частоти та котушки.
Вартість прототипу склала 18 000 грн. Скільки буде коштувати готовий виріб, за словами винахідників, сказати складно, але є розуміння що він буде значно дешевший, ніж аналогічні рішення. Річниця в ціні буде складати більше, ніж в 50%, ніж у конкурентів.
Студенти прогнозують, що виробництво може досягти 100 одиниць за рік. А основними покупцями вони бачать ДСНС та приватні підприємства, які займаються розмінуванням полів.
За словами студентів, на збирання однієї моделі, при наявності прошивки та всіх комплектуючих, піде приблизно 5 годин.
У порівнянні з наявними аналогами модель студентів є більш бюджетною та універсальною, бо вона може бути встановлена на будь-яку з платформ.
Попри те, на якій платформі розміщено модуль, важливо рухатись з невеликою швидкістю, щоб встигнути зреагувати на небезпеку.
Якщо модуль встановлений на дроні, то, при наявних датчиках, його відстань від землі може бути в середньому до трьох метрів. Але за словами Марка, це коригується встановленнями більш потужних датчиків, але тоді і дрон повинен бути таки, щоб витримував певні навантаження. Для цього підійдуть моделі агродронів чи дрони з великою вантажністю, наприклад, DJI.
У найближчі шість місяців винахідники планують залучити фінансування та розробити пілотні проєкти й створити повнофункціональне рішення для тестування та впровадження.
