Що під капотом в Uklon? Слухай TechPower Podcast 🎧

Чуєш «Дзвін»? Десять фактів про скандал з ПЗ для армії за 600 млн грн

Система управління військом «Дзвін» (АСУ «Дзвін-АС») оперативно-стратегічного рівня для української армії, яка останнім часом активно фігурує у розслідуваннях і через це стала скандально відомою, з якоїсь причини не ставиться на озброєння попри витрачені кошти та повну готовність.

Залишити коментар
Чуєш «Дзвін»? Десять фактів про скандал з ПЗ для армії за 600 млн грн

Система управління військом «Дзвін» (АСУ «Дзвін-АС») оперативно-стратегічного рівня для української армії, яка останнім часом активно фігурує у розслідуваннях і через це стала скандально відомою, з якоїсь причини не ставиться на озброєння попри витрачені кошти та повну готовність.

Щоб застосувати її на практиці, нібито не вистачає підпису однієї посадової особи. При цьому представники замовника системи, активісти та розробники АСУ ніяк не можуть домовитись і лише звинувачують один одного чи то у корупції, чи то у непрофесійності.

До речі, варіацій виникнення цього конфлікту декілька: від конкуренції серед українських розробників до російського сліду, адже наразі росіяни закінчують розробку аналогічного продукту під назвою «Акація-М»: 2025 року розпочнеться постачання даної системи до військ.

В публічній площині неодноразово лунала позиція Ярослава Гончара — члена ГО «Аеророзвідка» та одного з розробників програмного забезпечення «Дельта», яку він позиціонує як альтернативу «Дзвін-АС». Також ЗМІ оприлюднювали позицію Сергія Гальчинського — військового програміста та одного з авторів «Дельти», який проводив аудит системи «Дзвін» та дійшов висновку щодо її ненадійності.

Редакції dev.ua вдалося роздобути аргументи протилежної сторони — колективу розробників АСУ «Дзвін-АС», серед яких і співробітники компанії-підрядника «Еверест», що постачала «залізо» для системи, і компанії «Айкюжн ІТ», яка створювала софт для її роботи.

Також ми уважно вивчили опубліковані аргументи Гончара й Гальчинського та попросили прокоментувати звинувачення директора асоціації Software Ukraine, учасника АТО/ООС у складі 56 бригади Віктора Валєєва, який під час служби безпосередньо впроваджував «Дзвін» та працював з системою. 

За даними інсайдерів dev.ua, Генштаб, Міноборони, «Еверест» і РНБОУ попередньо вже домовились про те, аби систему «Дзвін» на озброєння ставити, адже цього вимагають офіцери Командування Сухопутних військ. В деяких підрозділах вона вже навіть працює у режимі випробувань. Проте допоки офіційно «Дзвін-АС» не приймуть на озброєння, використовувати її у боях не можна.

Маючи позиції обох сторін, ми згрупували їх в десять тез-звинувачень та відповідей щодо ситуації навколо української армії та її IT-системи.

Що таке «Дзвін»

АСУ «Дзвін-АС» — це база єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Вона охоплює управління та контроль бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного рівня. Система дозволяє в напівавтоматичному й автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати і відстежувати карти, отримувати вичерпні дані про свої війська, наявні розвіддані, дані про війська противника, їх поточне та перспективне забезпечення, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування в різних сценаріях.

Її історія розпочалась ще у 2014 році з волонтерського проєкту під назвою «Марс». У 2015 році його було закінчено, представлено громаді, Генштабу та Міноборони. Проєкт отримав схвальні відгуки від військових під час випробувань у зоні АТО (на той момент). Однак функціонал АСУ перекривав потреби військових досить обмежено, досвід першого року реальних бойових дій, під час яких бійці викликали допомогу через соціальні мережі, показав, що армії вкрай не вистачає систему управління саме стратегічно-оперативного рівня.

У 2016 році від Генштабу надійшло замовлення на розвиток волонтерської системи, альтернативі якій на той час не було. Роботи розпочались зі створення документації, а доручено їх проводити тому самому колективу розробників, що працювали над волонтерською системою. Однак АСУ відрізняється від програмного забезпечення тим, що містить не просто софт, а сукупність інструментів для роботи — від військових засобів зв’язку, обробки інформації до програмного забезпечення та, навіть, спеціально обладнані транспортні засоби.

Проєкт відразу отримав статус закритого, а офіційним генпідрядником було обрано, згідно кваліфікаційних вимог, компанію-системного інтегратора «Еверест», яка на той момент вже була ключовим постачальником систем зв’язку для української армії. Софт же доручили розробляти компанії «Айкюжн ІТ», де працювали розробники вищезгаданої волонтерської системи.

В результаті виконання замовлення ЗСУ мали отримати повністю оснащені мобільні та стаціонарні пункти управління і спеціалізований софт.

Першу версію документації, ескізного проєкту та техзавдання сформував підрозділ Генштабу, який відповідає за автоматизацію. Він же і виступив замовником. На той момент очолював Генштаб Віктор Муженко, він же був і ініціатором автоматизації. З ним працювали Віктор Артихович, у різні періоди генерали Віктор Назаров і Родіон Тимошенко. Тепер більшість з них вже не працює у ЗСУ, а Генштаб очолює Руслан Хомчак. Варто додати, що компанії-виконавці проєкту залучили до його розробки колектив фахівців з офіцерів запасу, які мають реальний багаторічний досвід оперативної роботи в штабах та пунктах управління різного рівня, а також досвід бойових дій.

Ключова вимога до архітектури військової системи: вона повинна бути децентралізована (побудована на безсерверній технології), має продовжувати працювати навіть тоді, коли немає каналу зв’язку або він надто слабкий або якщо один з елементів (пунктів управління) вийшов з ладу або його взагалі знищено чи захоплено супротивником.

1. Сумісність з протоколами НАТО

Команда Bihus Info, посилаючись на аудит, в якому брав участь розробник Сергій Гальчинський, дійшла висновку, що система «Дзвін» не має сумісності з протоколами НАТО. Тобто, в цій системі використали не ратифікований протокол.

Валєєв говорить, що ця інформація вперше з’явилася в аудиті, який готував Гальчинський. «Він сам вписав цю інформацію в аудит, а потім сам критикує систему на основі власних висновків», — каже наш співрозмовник.

Гальчинський, за словами Валєєва, у власному аудиті написав, що використовується специфікація ADEM. «У реальності там не ADEM, який був у одній з ранніх версій системи. Система має мікросервісну архітектуру, кожен сервіс має задокументований API, відкритий для застосування. На базі цих інтерфейсів реалізовані протоколи обміну даних з системами, що вже прийняті на озброєння ЗСУ та будуть прийняти надалі. У частині обміну даними з НАТО, СПЗ «Дзвін» реалізує шлюз даних до систем інших держав відповідно стандарту НАТО STANAG 5525 Ed 1 Joint C3 Information Exchange Data Model (JC3IEDM).

Однак навіть якби там було використано ADEM, це не є катастрофою або проблемою. Якщо ми надамо їм дані за моделлю JC3IEDM за протоколом ADEM, то партнери НАТО їх спокійно приймуть, оброблять і відповідь відправлять. Наприклад, одна з розробок тієї ж «Аеророзвідки», система ComBat Vision, підтримує ADEM. Ця специфікація, окрім обміну даними з натівськими системами, дозволяє також інтегрувати у єдиний інформаційний простір підрозділи МВС, МНС, медиків тощо.

Ймовірно, аудитори навмисно маніпулюють, користуючись тим, що ця інформація є малозрозумілою для звичайних людей. Інформацію про ADEM вписали в аудит, який готувався за участю самого Гальчинського, а після цього критикують», — каже Валєєв.

2. Аудит системи «Дзвін»

Сергій Гальчинський говорив про те, що йому нібито заважали проводити аудит системи «Дзвін», на відміну від інших учасників цього процесу.

Валєєв каже, що тут було дві ситуації. Перша — військова приймальна комісія, тобто технічна перевірка система.

До її складу входило близько 100 осіб (десять-одинадцять груп фахівців-військових). З них троє — представники військової частини «Аеророзвідка» (серед них Гальчинський — ред.). Віктор каже, що переважна більшість членів комісії засвідчила, що система працює так, як потрібно. Це відображено в підписаному комісією Акті, де за змістом взагалі не зазначено недоліків, а переважна більшість наявних побажань і пропозицій стосується подальшого обліку і модернізації результатів виконання роботи. Однак три представники «Аеророзвідки» не погодилися з цим і написали приблизно на 30-40 аркушах окремі думки.

Згідно з адміністративною процедурою Акт, складений після роботи комісії, мав бути погодженим уповноваженим представником Замовника — керівником управління автоматизації Олександром Житником, який мав би належно його затвердити в разі позитивного висновку комісії — на підставі вимог ДСТУ і повноважень за довіреністю від міністра оборони України. Але означений керівник належним чином не виконав встановлених вимог законодавства, як і безпосередньо своїх посадових обов’язків.

Після цього, за словами Валєєва, відбувся фінансово-бухгалтерський аудит. «Перевіряли, як Генштаб проводив документальне супроводження з розробки системи. Ось на цей аудит, нетехнічний, вони посилаються, а про роботу комісії та її результати мовчать. А ми не можемо оприлюднити, оскільки відразу отримаємо статтю за витік інформації, там є відповідний гриф», — говорить наш співбесідник.

3. Цифрова карта

Гальчинський стверджує, що нібито замість цифрової карти впроваджена система документообігу. І потрібно «перекидатися» шматочками інформації і робити це вручну.

«Ймовірно, в уявленні Гальчинського, система передає документи. В бойових умовах передати PDF чи класичний документ у будь-якому іншому форматі — неможливо. Просто перестане працювати канал, — парирує Валєєв. — Система передає лише дані, оновлення. Вони генеруються безпосередньо на пункті управління у вигляді юридично значимого бойового документа та доносяться відповідним чином до виконавців. Це і графічні документи (наприклад, карта — у системі „Дзвін-АС“ вона електронна та інтерактивна, багатошарова), і текстові, і табличні, а також комбіновані. Робота взагалі без документів — це анархія та безвідповідальність».

4. Грифи таємності

Якщо просто, то в армії є кілька видів штабів. І ось від секретного штабу до простого нібито потрібно переносити флешку з інформацією вручну, стверджував Гальчинський в інтерв’ю для Bihus Info.

«Уявіть собі, що пункт управління захоплено. Якщо з нього буде доступ до усієї інформації, а не до тієї частини, яка потрібна для виконання бойових завдань, військові зазнають втрат через витік інформації. Я вже не кажу про те, що це забороняє закон», — каже Валєєв.

Саме тому, за його словами, при передачі даних між контурами з різними рівнями таємності згідно з чинним законодавством щодо захисту інформації передбачені обмеження. Ці обмеження гнучко конфігуруються на рівні налаштувань системи та можуть змінюватись відповідно змінам законодавства, розробці та застосуванню у системі нових засобів технічного захисту інформації в майбутньому.

«Інформація передається між пунктами управління миттєво або за встановленими заздалегідь регламентами, які гнучко налаштовуються під умови якості каналів зв’язку, обсяг даних та тип інформації, що передається. В системі є функціональність моніторингу даних (що передаються) для забезпечення надійного функціонування всіх рівнів управління. Ніяких флешок нікому взагалі давати не будуть, тому що це заборонено, це абсурд», — підсумував співбесідник.

5. Незахищений модуль даних

Гальчинський стверджує, що в системі «Дзвін» існує частина, яку і зламувати не потрібно, тому що вона не має протоколу захисту.

«Це перекручування інформації, — каже Валєєв. — Не усім модулям потрібен окремий протокол захисту. ДССЗЗІ, яка в Україні є вищою інстанцією з цих питань, у зареєстрованому в ній офіційному атестаті  відповідності на вироби зі складу АСУ „Дзвін-АС“ засвідчила відсутність ризиків щодо витоку. Перевіряються не окремі модулі, а система в цілому».

6.  Модуль в 25 000 годин роботи

Гальчинський стверджує, що окремий модуль «Дзвону» програмували три людини, які пропрацювали 25 000 людино-годин, що рівно трьом рокам роботи. Програміст говорить, що це «можна було зробити за два тижні».

«Ми довго думали, про який модуль йде мова. У нас таких модулів немає», — стверджує Валєєв. Він висуває тезу, що Гальчинський взагалі не бачив системи. Валєєв наголошує, що у Гальчинського мало досвіду, тому що він лише нещодавно отримав освіту айтішника, фактично є новачком. «Він не може кваліфіковано проаналізувати роботу розробника-архітектора», — вважає Віктор. Інші критики, зокрема, Ярослав Гончар, без досвіду роботи в цій сфері. Раніше він працював у рекламному бізнесі.

7. Кількість комплексів

Скільки насправді комплексів можуть поставити на озброєння? За словами Гальчинського, спочатку їх було чотири, потім збільшили до дванадцяти, і сума зросла на 255 млн грн.

«Мова йде про повністю оснащені КШМ (командно-штабні машини) на шасі БТР та КРАЗів. Замовлення збільшили, бо нам потрібно більше пунктів управління. У 2014 році лінія фронту та потенційна загроза була одна, а зараз загрози значно збільшились», — зазначає Валєєв. Компанія Еверест отримала гроші, виконала замовлення у повному обсязі та розрахувалась з підрядниками, серед яких і виробники автомобільної та спецтехніки. На цей час створено 480 автоматизованих робочих місць, які розміщено і стаціонарно, і на восьми КШМ.

8. Зміна техзавдання

В матеріалі Бігуса сказано, що техзавдання змінювалось дванадцять разів, що викликало 115 млн грн додаткових витрат.

«Проєкт виконувався за методологією Scrum та Agile. Мова йде про гнучкі методології розробки. Технічне завдання постійно удосконалювалось у зв’язку із більш поглибленим розумінням практичних завдань, які стають перед військовими в умовах справжніх бойових дій, перший досвід яких Україна отримала після 2014 року», — пояснює Валєєв.

9. Шлейф кримінальних проваджень

Наразі в Держреєстрі судових справ є кілька згадок компаній-розробників АСУ «Дзвін» у контексті створення системи.

Валєєв пояснив, що кримінальні провадження були відкриті за зверненнями громадських організацій та активістів. Чинний кримінально-процесуальний Кодекс передбачає, що вони відкриваються автоматично.

Після цього факти перевіряються. Якщо слідчі не знаходять підтверджень, провадження закриваються так само автоматично приблизно через півроку-рік (в залежності від того, як довго триває перевірка). На сьогодні ніяких слідчих дій, окрім того, що за вимогами правоохоронців були надані документи щодо проєкту, не спостерігається. У згаданих провадженнях немає підозрюваних та будь-яких доказів щодо фактичних збитків.

Наразі проведена судова експертиза, згідно з якою суму замовлення — 600 млн грн — визнано заниженою. «Ми навіть самі не очікували», — зізнається Валєєв.

10. Що буде, якщо впровадити «Дзвін» зараз?

Сьогодні, стверджує Валєєв, система повністю готова до впровадження — пройдено всі етапи випробувань, не вистачає тільки підпису однієї посадової особи. «Голова управління автоматизації Генштабу Олександр Житник сказав, що не підпише передачу цієї системи на озброєння ні за які гроші. Він це рішення ніяк не коментує», — каже Валєєв.

За його словами, це не просто софт, а готові, повністю оснащені командно-штабні машини та стаціонарні пункти управління, які вже можуть працювати. Він зазначає, що система розроблялася за собівартістю, але останній етап розробки не був оплачений, оскільки немає підпису Житника. Мова йде про майже 60 млн грн.

Новий випуск «З фронту в IT» про айтівців, які повертаються до цивільного життя після ЗСУ.

Історія світчера з Тернопільщини, який змінив агро на IT, а IT на ЗСУ

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.