Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Hot! dev.media шукає менеджера з продажу спецпроєктів

Енергія на дріжджах за 46 000 євро. Львівські харчовики будують пелетний біореактор для зменшення викидів CO2

Наприкінці вересня шість українських компаній отримали Кліматичні інноваційні ваучери на суму 240 000 євро. Серед переможців грантової програми «FINTECC» від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського Союзу — львівська компанія «Ензим», найбільший виробник дріжджів в Україні. Ми зв’язалися з головою дільниці з очищення стічних вод компанії — Сергієм Басарабом, щоб дізнатися на що компанія витратить 46 000 євро гранту, що таке пелетний реактор, і як він дозволить виробляти власну електроенергію.

Залишити коментар
Енергія на дріжджах за 46 000 євро. Львівські харчовики будують пелетний біореактор для зменшення викидів CO2

Наприкінці вересня шість українських компаній отримали Кліматичні інноваційні ваучери на суму 240 000 євро. Серед переможців грантової програми «FINTECC» від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського Союзу — львівська компанія «Ензим», найбільший виробник дріжджів в Україні. Ми зв’язалися з головою дільниці з очищення стічних вод компанії — Сергієм Басарабом, щоб дізнатися на що компанія витратить 46 000 євро гранту, що таке пелетний реактор, і як він дозволить виробляти власну електроенергію.

Перший в Україні пелетний реактор

Щоб виготовити дріжджі, потрібні меляса (цукрова патока — ред.) і вода. Дріжджі споживають вуглеводи — це цукор та мінеральні солі. Після сепарації дріжджів все решта залишається в стічній воді, пояснив Сергій. Це і є ті стічні води, які очищаються. Експерт зазначає, що існує кілька стадій очищення. Біологічна, переробна, механічна. Після них іде хімічна постобробка.

Компанія витратить гроші на побудову першого в Україні пелетного реактора-кристалізатора. Він перетворює залишковий кальцій на круглі та тверді гранули — пелети, які мають діаметр близько 1 мм. В сумі реактор має збільшити ефективність вилучення кальцію з 30% до 80%.

Фото — Ензим

Сергій каже, що хоча сама технологія нова, але такі реактори вже використовуються у світі. Наприклад, Нідерланди, Данія, Швеція мають у своєму розпорядженні подібні пристрої.

Там вони називаються «реактори для пом’якшення питної води». У компанії буде реалізовано класичний пелетний реактор  з частковою модифікацією під стічні води та глибшого вилучення кальцію.

Що зможе новий реактор

Експерт пояснив, що класичні технології передбачають використання вапна для відбілювання цукру, що в кінцевому призводить до зростання карбонатів кальцію в стічних водах. Своєю чергою карбонати кальцію утворюють наліт на стінках машин, місткостей, накопичуються у біомасі й перешкоджають нормальній експлуатації очисних споруд. 

В «Ензимі» застосовують біологічне очищення, яке відбувається при певних параметрах: температурі в 37 градусів Цельсія, певному рівні кислотності pH тощо. За таких умов кальцій кристалізується, додає Сергій. 

Фото — Ензим

«У нас також працює класична технологія вилучення кальцію. Проте пелетне очищення менш енергозатратне, має більшу ефективність та кращу стабільність роботи», — пояснює Басараб.

Компанія зможе отримувати більше біогазу — до 13 000 кубометрів на добу. Це дозволить повністю відмовитись від споживання природного газу, а в майбутньому — перетворювати на електроенергію надлишок біогазу, каже Сергій. 

Фото — Ензим

Крім цього, гранули з пелетного реактора можна буде використовувати при виробництві будівельних матеріалів як заміну піску, а також зменшити використання хімічних реагентів на всіх етапах очищення стічних вод. Завдяки тому, що в пелетному реакторі карбонат іони зв’язуватимуться у вигляді гранул карбонату кальцію, це дозволить виводити з циклу вуглецю близько 320 т вуглекислого газу на рік.

Що про це говорить представник ЄБРР в Україні

«Ми відбираємо компанії за чотирма критеріями: рівень скорочення викидів вуглекислого газу, рівень інновацій, можливість масштабування — використання нової технології в інших галузях,  і ринковий потенціал — розвиток кліматичних інновацій в Україні».

Про це в коментарі для dev.ua розповіла Ольга Зубчик, менеджерка з кліматичних ваучерів Greencubator. Саме ця організація реалізовує в Україні програму ЄБРР.

Фото — Ензим

Ольга зазначила, що в цьому колі 33 компанії подали завершені заявки до кліматичного акселератора. При цьому понад 100 компаній не завершили процес оформлення заявки. Технологічне рішення «Ензиму» Ольга називає унікальним з точки зору декарбонізації. Компанія підвищує ефективність свого біогазового реактора, комбінуючи його з пелетною технологією. 

Менеджерка додає, що це рішення може масштабуватися, наприклад, на спиртову галузь. Чи на будь-яку, де використовуються біогазові установки з високим рівнем кальцію. За умовами проєкту, компанії отримують частину фінансування від ЄБРР вже по факту виконання робіт, пояснила Ольга. 

Коли підрядник виконав перед компанією всі зобов’язання, і вона заплатила 25% від загальної вартості проєкту, тоді ЄБРР платить свою частку. Своєю чергою Greencubator здійснює контроль через відвідування, фото і відеозйомку.

Гроші на інновації

Львівська компанія збудувала власні очисні споруди у 2004 році. Тоді вони були одними з перших в Україні у своєму класі, згадує Сергій. Загальна вартість вкладень у такі технології від початку, враховуючи реконструкції, складає 13 млн євро.

Фото — Ензим

«Ензим» отримає грант в розмірі 46 000 євро. Весь проєкт реконструкції потребує значно більше інвестицій — близько 800 000 євро, каже Сергій, який працює в компанії з 2007 року. Згідно з умовами акселерації, грантові кошти можна витратити лише на певний вид робіт. 

Спеціаліст розповів, що компанія подала заявку в кінці травня через сайт конкурсу climat.biz ЄБРР, а потім пройшла ряд онлайн-зустрічей. Етап оформлення заявки тривав близько двох тижнів. Потім був перший тур відбору, в якому акселератор Greencubator відібрав найкращі заявки до фіналу.

Сьогодні компанія знаходиться на етапі підписання договорів. «Ензим» має представити контракти з сервіс-провайдерами, які надаватимуть послуги з модернізації. Етап підписання триватиме 2 місяці. 

«Після кожної стадії освоєння грошей є певні „точки перевірки“. Організатори конкурсу приїжджатимуть на будівництво і перевірятимуть як ідуть роботи. Ми маємо пів року, щоб все виконати», — каже Сергій.

Розв’язати екологічні проблеми Львова

Валерій Ярош, інженер по автоматизації з 18-річним досвідом, зазначив, що очисні споруди Львова не модернізовувалися з 60-х років минулого століття. При цьому населення міста лише збільшилося за цей час.

У Львові і дощова, і звичайна каналізація нероздільні. Тому коли йде сильна злива, то вся маса води потрапляє до каналізації, а потім — і до місцевої річки, й ситуація для регіону не завжди сприятлива.

Фото — Ензим

Інженер згадує, що 5 років тому, при певних погодних умовах, над містом стояв неприємний запах. Тоді почали шукати причину. Виявилося, що очисні споруди «Ензиму» не справлялися з навантаженням (причина полягала далеко не в одному підприємстві, а у всій системі очисних споруд Львова — ред.).

Валерій каже, що в той час періодично відбувалися спонтанні скиди значної маси відходів. Міська рада нарікала на «Ензим», але на підприємстві це заперечували. Компанія продовжувала розширювати очисні потужності та вирішила цю проблему, згадує експерт.

Гроші ЄБРР гарантують виконання і контроль проєкту. Як наслідок, це може бути одна з найкращих очисних споруд в Україні.

Шлях від лікаря та бізнесмена до 3D Artist.

Читайте, як увійти в IT в 41 рік.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.