Енергія на дріжджах за 46 000 євро. Львівські харчовики будують пелетний біореактор для зменшення викидів CO2

Перший в Україні пелетний реактор

Щоб виготовити дріжджі, потрібні меляса (цукрова патока — ред.) і вода. Дріжджі споживають вуглеводи — це цукор та мінеральні солі. Після сепарації дріжджів все решта залишається в стічній воді, пояснив Сергій. Це і є ті стічні води, які очищаються. Експерт зазначає, що існує кілька стадій очищення. Біологічна, переробна, механічна. Після них іде хімічна постобробка.

Компанія витратить гроші на побудову першого в Україні пелетного реактора-кристалізатора. Він перетворює залишковий кальцій на круглі та тверді гранули — пелети, які мають діаметр близько 1 мм. В сумі реактор має збільшити ефективність вилучення кальцію з 30% до 80%.

Сергій каже, що хоча сама технологія нова, але такі реактори вже використовуються у світі. Наприклад, Нідерланди, Данія, Швеція мають у своєму розпорядженні подібні пристрої.

Там вони називаються «реактори для пом’якшення питної води». У компанії буде реалізовано класичний пелетний реактор  з частковою модифікацією під стічні води та глибшого вилучення кальцію.

Що зможе новий реактор

Експерт пояснив, що класичні технології передбачають використання вапна для відбілювання цукру, що в кінцевому призводить до зростання карбонатів кальцію в стічних водах. Своєю чергою карбонати кальцію утворюють наліт на стінках машин, місткостей, накопичуються у біомасі й перешкоджають нормальній експлуатації очисних споруд. 

В «Ензимі» застосовують біологічне очищення, яке відбувається при певних параметрах: температурі в 37 градусів Цельсія, певному рівні кислотності pH тощо. За таких умов кальцій кристалізується, додає Сергій. 

Компанія зможе отримувати більше біогазу — до 13 000 кубометрів на добу. Це дозволить повністю відмовитись від споживання природного газу, а в майбутньому — перетворювати на електроенергію надлишок біогазу, каже Сергій. 

Крім цього, гранули з пелетного реактора можна буде використовувати при виробництві будівельних матеріалів як заміну піску, а також зменшити використання хімічних реагентів на всіх етапах очищення стічних вод. Завдяки тому, що в пелетному реакторі карбонат іони зв’язуватимуться у вигляді гранул карбонату кальцію, це дозволить виводити з циклу вуглецю близько 320 т вуглекислого газу на рік.

Що про це говорить представник ЄБРР в Україні

Про це в коментарі для dev.ua розповіла Ольга Зубчик, менеджерка з кліматичних ваучерів Greencubator. Саме ця організація реалізовує в Україні програму ЄБРР.

Ольга зазначила, що в цьому колі 33 компанії подали завершені заявки до кліматичного акселератора. При цьому понад 100 компаній не завершили процес оформлення заявки. Технологічне рішення «Ензиму» Ольга називає унікальним з точки зору декарбонізації. Компанія підвищує ефективність свого біогазового реактора, комбінуючи його з пелетною технологією. 

Менеджерка додає, що це рішення може масштабуватися, наприклад, на спиртову галузь. Чи на будь-яку, де використовуються біогазові установки з високим рівнем кальцію. За умовами проєкту, компанії отримують частину фінансування від ЄБРР вже по факту виконання робіт, пояснила Ольга. 

Гроші на інновації

Львівська компанія збудувала власні очисні споруди у 2004 році. Тоді вони були одними з перших в Україні у своєму класі, згадує Сергій. Загальна вартість вкладень у такі технології від початку, враховуючи реконструкції, складає 13 млн євро.

«Ензим» отримає грант в розмірі 46 000 євро. Весь проєкт реконструкції потребує значно більше інвестицій — близько 800 000 євро, каже Сергій, який працює в компанії з 2007 року. Згідно з умовами акселерації, грантові кошти можна витратити лише на певний вид робіт. 

Спеціаліст розповів, що компанія подала заявку в кінці травня через сайт конкурсу climat.biz ЄБРР, а потім пройшла ряд онлайн-зустрічей. Етап оформлення заявки тривав близько двох тижнів. Потім був перший тур відбору, в якому акселератор Greencubator відібрав найкращі заявки до фіналу.

Сьогодні компанія знаходиться на етапі підписання договорів. «Ензим» має представити контракти з сервіс-провайдерами, які надаватимуть послуги з модернізації. Етап підписання триватиме 2 місяці. 

Розв’язати екологічні проблеми Львова

Валерій Ярош, інженер по автоматизації з 18-річним досвідом, зазначив, що очисні споруди Львова не модернізовувалися з 60-х років минулого століття. При цьому населення міста лише збільшилося за цей час.

Інженер згадує, що 5 років тому, при певних погодних умовах, над містом стояв неприємний запах. Тоді почали шукати причину. Виявилося, що очисні споруди «Ензиму» не справлялися з навантаженням (причина полягала далеко не в одному підприємстві, а у всій системі очисних споруд Львова — ред.).

Валерій каже, що в той час періодично відбувалися спонтанні скиди значної маси відходів. Міська рада нарікала на «Ензим», але на підприємстві це заперечували. Компанія продовжувала розширювати очисні потужності та вирішила цю проблему, згадує експерт.