Відділ новин Гаряченьке 29 квітня 2022, 12:07

Реконструктор козаччини створює гру «Дике Поле», де треба з нуля розбудувати слободу. Проєкт робить сам, а тестують діти

Дмитро Гладкий — розробник ПЗ та front-end у великій міжнародній ІТ-компанії. Вільний час він присвячує своєму хобі — розробці ігор про Україну часів козаччини. З 2017 року він повністю сам зробив чотири повноцінних гри на цю тематику. Їх можна скачати тут.

Зараз він продовжує розробку мобільної гри «Дике Поле: Слобода», яку нещодавно переніс з Flutter на рушій Unity. Дмитро хоче, щоб українці створювали більше українських ігор, в які будуть грати їхні діти.

Залишити коментар

Реконструктор козаччини створює гру «Дике Поле», де треба з нуля розбудувати слободу. Проєкт робить сам, а тестують діти

Дмитро Гладкий — розробник ПЗ та front-end у великій міжнародній ІТ-компанії. Вільний час він присвячує своєму хобі — розробці ігор про Україну часів козаччини. З 2017 року він повністю сам зробив чотири повноцінних гри на цю тематику. Їх можна скачати тут.

Зараз він продовжує розробку мобільної гри «Дике Поле: Слобода», яку нещодавно переніс з Flutter на рушій Unity. Дмитро хоче, щоб українці створювали більше українських ігор, в які будуть грати їхні діти.

Що треба робити в грі

Треба побудувати свою слободу. Від Січі вам видається земля, яку ви будете освоювати. Слобода — коли запорожці колонізували наші південні землі.

Задачі від дуже простих до дуже складних. Просте — це добути каміння, нарубати дерев. Складне — з дерева зробити дошки, з дошок будівлі, з зерна борошно, а з нього хліб. Потім відкрити шахту, ливарню для металу, з якого потім зробите самопал. Далі робите козака — йому потрібна гармата, віз та кінь, а коню зерно. Воно все пов’язано між собою, виробничий процес на 5-6 ланцюгів.

На якому вона етапі

У першої версії «Дикого поля» на Flutter вже близько 5000 завантажень. В місяць — біля 300, і зараз інстали ростуть. Я її ніяк не рекламував — хто у твіттері знаходить, хто так.

Ремейк гри, що на Unity, поки що в альфа-версії, яку можна завантажити тут.

Коли реліз

Планую випустити «Дике Поле» вже в осени. Але не ставити на цьому крапку: до весни випускатиму оновлення, також в планах додати ще одну мапу (пустелю чи степ, якусь частину української географії).

Мультиплейер в грі має з’явитися через рік.

Частина з продажів — на ЗСУ

Планується, що гра буде платною, десь за $2-3 долари. В мене є плани від продажу гри — якщо вона, звісно, буде продаватися — частину коштів віддавати на ЗСУ і «Повернись живим». Я це і так роблю з власних коштів, а так ще й з гри.

Історично достовірна гра

Я займався реконструкцією козаччини впродовж 14 років. Мій клуб базувався лише на історично підтверджених джерелах: тобто, якщо в козаків були такі самопали — значить ніякі інші не можна використовувати.

Я кілька разів читав спогади Гійома де Боплана та інших істориків, що писали про життя козаків та тогочасну Україну. Квести частково будуть історичні. Наприклад зібрати козаків в похід на Очаків. Історичні персонажі, посли і отамани, роздаватимуть квести.

Хто гратиме в Дике Поле

Думаю, що не молодь — школярам зазвичай таке нецікаво. Це будуть чоловіки 30+, яким подобається економіка. Або майнкрафт від третього обличчя. Від теми війни я відмовився — хотів спокійну економічну гру.

В грі вже є 5 мов: українська, англійська, турецька, польська та німецька мови. Це в Твіттері підписники самі вызвались допомагати.

Турок переклав інтерфейс, поляки теж переклали на свою мову. Англійську та українську локалізував я.

Я роблю гру сам

Кожен день після роботи і на вихідних, може по пів години в день. Я ще записую подкасти на YouTube, веду Telegram-канал з щоденником гри. А потім дивишся на все це і думаєш — ну ніфіга собі, скільки всього зробив за пів години в день

Всі задачі все веду і відмічаю в проджект лісті на Github. Якщо не будеш робити так, як в професійному житті, нікуди не припливеш.

Так-то я в команду нікого не шукаю. Я сам по собі. Може, хіба що зі звуком потрібна допомога — хтось, хто зможе написати ембіент доріжку, звертайтеся.

Мені ще допомагала одна дівчина-аніматорка — робила моделі, текстури, оптимізації. Це для неї було теж як хобі, вона сама мені написала. Я її ніколи не бачив, ми лише в телеграмі переписувалися.

Вона з Харкова, зараз зникла і вже місяць з нею немає зв’язку. Сиділа в підвалі. Де зараз — не знаю.

Всі мої модельки для гри є в мене на GitHub в публічному доступі, тож можна користуватися.

Там понад 300 будівель, дерев, знарядь праці. Бо це проблема — коли робиш гру з українською тематикою, немає потрібних моделей взагалі. В основному якийсь космос, ельфи, вікінги.

Діти-тестувальники

Діти знайшли всі баги, які я пропустив, бо клацали все підряд.

У мене троє, один малий, тому тестують двоє. Скачували «Дике Поле» таємно від мене і рубилися. Я їх також заохочую до всього цього — ми разом зробити геймдизайн їхньої гри.

Розробка під час війни

На початку березня ми потрапили в окупацію, де просиділи 10 днів. Виїхали невдало з Києва в Нову Басань, а через 2 дні туди заїхали «рузькі» танки. Там було не до розробки: вони стріляли, ми ховались в підвалі.

Згодом я вивіз сім’ю з окупації до Івано-Франківська. Ми тікали полями. Лише через 5 днів я зміг прийти в себе, щоб якось працювати. У нас ще й через паркан був військовий аеродром, і коли ми приїхали, його якраз росіяни два дні бомбили.

В цілому, я втратив місяць розробки через війеу. Пам’ятаю, що ще 23 лютого ввечері щось комітив. Потім закомітив аж 20 березня. Але зараз уже вийшов на 90% того, що робив до війни.

Чи є в «Дикого поля» конкуренти

Поки що я не бачив. Зараз серед нових українських ігор — патріотичні флеш-ігри, як з 2000х, які виходять кожен тиждень

З байрактара постріляти,танки повзривати, путіна вдарити — пограв 5 хвилин і забув. У мене все-таки більш повноцінна гра.

Ще є гра «Острів» від українського розробника. Це масштабна гра-стратегія, де ти економіст в 18 столітті й займаєшся розбудовою слободи. Але вона з іншого ґатунку, і це не мобілка, а під Windows.

Грай в українське

Це моя головна ідея. Наскільки я знаю, це друга гра про Україну після «Острова», що зараз розробляється.

Це парадокс нашого айті: геймдевелоперів багато, а нічого свого немає. Роблять якісь «три в ряд».

Так, я теж працюю на міжнародний ринок вдень. А ввечері роблю свою гру, хоча я навіть не геймдевелопер. Це мене і дивує. У великих геймдев-компаніях України по 1000 співробітників. Чому ніхто з них ніхто не може об'єднатися, сісти і зробити щось?

У нас за свої розробки взагалі не заведено платити. Навпаки — скажуть: «Що ти фігнею займаєшся? Тут війна, а ти якісь кубики робиш». Я навпаки вважаю, що має бути культурна експансія.

От мої діти ростуть і грають в Minecraft чужий. А хочеться, щоб українські діти грали в щось про свою історію.

Плани на майбутнє

Мрію зробити гру на кшталт Gothic про Запорізьку січ. Це буде стратегія з відкритим всесвітом. Але це колосальна задача років на 8, і потрібна команда людей, які це зможуть робити довго.

Одну з попередніх ігор — інтерактивні історії — мені писали люди, але вони швидко перегорали. Зазвичай був запал на 2-3 тижні, а треба було 2-3 роки. Я ж можу це робити і 5 років. Тому це одна з причин, чому я один.

Є така мрія: якщо «Дике Поле» буде фінансово вдалою грою, перейти на фултайм. Хоча з інді-розробкою така історія, що вистрілює одна гра на мільйон. Але поки не спробуєш — не взнаєш.