«Українські бази даних, у тому числі й державна конфіденційна інформація, можуть попрямувати за межі території України й осядуть в датацентрах, що перебувають під юрисдикцією інших держав». Інтерв’ю зі співзасновником GigaСloud

Під час бліцінтерв’ю Максим поділився однією цікавою темою, до якої він певною мірою залучений. Це захист цифрового суверенітету України. Адже в Україні вже активно працюють світові лідери хмарного ринку та цифрової інфраструктури: Microsoft, Amazon, Google, Oracle. І хоча їхніми послугами користуються ключові установи ЄС та США, включно з Пентагоном і Єврокомісією, усі ці компанії є американськими, тобто їхня діяльність керується законами США. І так, як вважає юрист, фактично порушується принцип «цифрового суверенітету» України.

Що це за цифровий суверенітет і як його можна захистити — не забороняти ж у країні Microsoft, Amazon, Google — про це далі в нашому інтерв’ю.

— Мені цікаво дізнатися, що нового у вашому хмарному  бізнесі. Може, ви запускаєте нові проєкти або плануєте щось цікаве?

— Один із наших фокусів — це державний сектор. GigаСloud є критично важливою ІТ-інфраструктурою компанією, ми обслуговуємо важливі державні реєстри й платформи. З початком повномасштабної війни стек наших державних клієнтів відчутно збільшився та продовжує рости. Ми забезпечуємо всі необхідні бекапи та резерви через наші датацентри у Варшаві. 

— Хто ваші головні конкуренти?

— Ми є лідером ринку в Україні у сфері хмарних послуг. Наша компанія, GigаСloud, займає перше місце у класичному IaaS (інфраструктура як послуга). Загалом на ринку України ми бачимо чотирьох основних гравців: GigаСloud, De Novo, Парковий та Ucloud.

— Ви, як співвласник хмарного бізнесу та професійний юрист, у які процеси зараз безпосередньо залучені?

— Я певною мірою залучений в усі процеси, та однією з ключових задач зараз є просування та захист цифрового суверенітету України. Адже в Україні уже активно працюють гіперскейлери. А це світові лідери хмарного ринку та цифрової інфраструктури: Microsoft, Amazon, Google, Oracle. І хоча їхніми послугами користуються ключові установи ЄС та США, включаючи Пентагон і Єврокомісію, усі ці компанії є американськими, тобто їхня діяльність керується законами США. Так фактично порушується принцип «цифрового суверенітету», тобто можливості замовником хмарних послуг на 100% контролювати процес збору, зберігання та використання критично важливих даних.

11 лютого Кабмін прийняв постанову (Деякі питання надання та використання хмарних послуг та/або послуг центру обробки даних). Наразі саме цей документ визначає правила використання хмарних сервісів для держорганів.

Уявіть собі, що в Україні ставлять нафтову трубу, задешево викачують із неї сировину, а потім із цієї сировини виготовляють бензин і продають Україні. Тільки втричі дорожче.  Дані — це нафта нашого часу, і хто володіє даними, той диктує правила гри. 

Ми хочемо, щоб і держава, і гравці ринку, і громадяни були свідомі цих ризиків, а тому на найближчий час запланували багато заходів та активностей, присвячених темі цифрового суверенітету України. 

Ми віримо, що наша держава має стати технологічним хабом Європи, а не сировинним придатком — і ми маємо для такого зростання всі потрібні ресурси: потужний український  IT-сектор, талановитих розробників і національну хмарну екосистему.  Тому важливо розуміти, що сьогодні суверенітет держави — це не тільки контроль над власними територіями, але й над власними цифровими ресурсами. 

— А що можна вимагати від гіперскейлерів?

—  Ми хочемо бачити Microsoft, Google, Amazon в Україні — це круті технологічні компанії. Україні, безумовно, вигідно, щоб вони відкривали на нашій території свої датацентри, створювали робочі місця для українців, піднімали економіку України. Але ж наразі ніхто з них не планує цього робити. Вони хочуть лише надавати хмарні послуги на своїх закордонних потужностях. Тобто українські бази даних, в тому числі й державна конфіденційна інформація, попрямують за межі території України й осядуть в датацентрах, що перебувають під юрисдикцією інших держав. 

Інше важливе питання — це нерівноправна конкуренція між гіперскейлерами та національними операторами. Останні не можуть конкурувати з гіперскелерами в однаковій системі координат і з однаковими метриками. Гіперскейлери працюють через велику кількість партнерів, мають змогу залучати гранти.

— Чи є ще якісь підводні камені в замовленні хмарних послуг від технологічних ТНК?

— Компанія, яка погоджується на дешевий інфраструктурний проєкт, може легко опинитися в ситуації, що називається vendor lock-in. Простими словами — це привʼязка до постачальника, коли ти не можеш перейти до альтернативного постачальника без значних втрат. Коли ти потрапив у такий vendor lock-in, постачальник послуг може навʼязувати тобі додаткові послуги або навіть рахунки, і їх доведеться оплачувати — адже перехід коштуватиме все одно дорожче. Я неодноразово чую це від потенційних клієнтів і підкреслював цю небезпеку на зустрічах із Мінцифрою. 

— Інше питання: чи закуповують українські держоргани хмарні послуги в принципі?

— Зараз розробляється нова стратегія розвитку хмарного ринку в Україні. З 2022 року, як ви знаєте, в Україні діє Закон «Про хмарні послуги».

До речі, я разом з іншими учасниками є співавтором цього закону, який ВРУ прийняла за тиждень до початку повномасштабної війни. Так от: він досі не запрацював. Ми не можемо реалізувати те, що американці зробили ще в далекому 2011  році, а саме реалізувати в Україні таку важливу для державних інтересів Cloud First Strategy.

Тобто в Україні досі в державному секторі  не практикується пріоритет використання хмарних послуг для забезпечення їхніх IT-інфраструктур на противагу купівлі дорогого серверного обладнання. Адже в них немає ані відповідного нормативного порядку для цього, ані необхідних кадрів — достатньо кваліфікованих  спеціалістів.

— До речі, ми дізналися, що тільки в цьому році хочуть виділити 2,9 млрд гривень на закупівлю серверів, комп’ютерів та іншого обладнання для різних держорганів.

—  З погляду Cloud First Strategy — це дуже не раціональні витрати. Ось як це зазвичай відбувається. Якийсь центральний орган виконавчої влади, обласна військова адміністрація, скажімо, закуповує обладнання. Це обладнання приїжджає в упаковці, його розпаковують…

А потім раптом усвідомлюють, що для супроводу й обслуговування цього обладнання потрібні спеціалісти, ринкова зарплата яких стартує від 3–5 тисяч доларів. Безперечно, штатним розписом центрального органу таких витрат не передбачено. 

Не потрібно купувати дороге обладнання, а потім бігати з ним по датацентрах і питати, хто його візьме на colocation, де його розмістити й що робити. Не потрібно думати про його амортизацію, оновлення, штат айтівців тощо. Ви просто підписуєте договір із національним хмарним оператором, платите щомісячно фіксовану ціну й забуваєте про всі турботи. Все інше роблять висококваліфіковані IT- спеціалісти згідно з останніми технологічними рішеннями й міжнародними стандартами.

Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.

від 99 гривень на місяць