Збираємо базу IT-компаній. Приєднуйтесь 👇

Український інтернет під час війни, або чому держава може почати регулювати IP-адреси

Український інтернет-сегмент може потрапити під регулювання. Якщо таке трапиться, це буде вперше в його історії. Можливо, в умовах війни це буде доцільним рішенням — захистить його ресурси від нападів росіян. Хоча не всі інтернет-провайдери в цьому впевнені.

Залишити коментар
Український інтернет під час війни, або чому держава може почати регулювати IP-адреси

Український інтернет-сегмент може потрапити під регулювання. Якщо таке трапиться, це буде вперше в його історії. Можливо, в умовах війни це буде доцільним рішенням — захистить його ресурси від нападів росіян. Хоча не всі інтернет-провайдери в цьому впевнені.

Ми дізналися, що зараз відбувається за цією темою.

Спочатку ази 

А тепер трошки теорії. 

Отже, інтернет, яким ми всі зараз користуємося, з моменту створення задумувався як незалежна від держав і великих бізнесів, автономна та витривала система. Хоча такого не може бути, щоб система існувала, а координатора в неї не було. 

Так, координатори інтернету є. Це заснована в 1998 році в Каліфорнії некомерційна інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN). Вона розподіляє найголовніше — ідентифікатори в мережі. Це домени, які ви використовуєте як назви для сайтів, а також IP-адреси, завдання яких — помічати пристрої користувачів у мережі.

Допомагають розподіляти інтернет-ресурси п’ять регіональних реєстраторів. За наш (європейський) регіон відповідає структура з Амстердаму, яка називається NIPE NCC (Réseaux IP Européens Network Coordination Centre). По суті це така собі асоціація власників IP-адрес.

До NIPE NCC може звернутися інтернет-провайдер (або інша організація), сплатити членський внесок (2К євро) та отримати блок IP-адрес. Ці адреси провайдер уже може використовувати на власний розсуд: позначити свої пристрої в мережі або ж продати іншій організації.

Яка є проблема

Як уже писала редакція dev.ua, росіяни після окупації українських територій почали полювання за українськими IP-адресами. Річ у тому, що на початку війни українські телеком-оператори заблокували доступ до понад 600 інтернет-провайдерів рф. Або ж майже весь рунет. Тому коли українець вводить у браузері російський сайт, він, як правило, не вантажиться. Або ж завантажується тільки через анонімайзер. 

Проте окупанти навчилися отримувати доступ до українських IP-адрес. Вони тиснули на власників провайдерів на захоплених територіях, а ті зверталися до RIPE NCC і перереєстровували українські IP-адреси на російських провайдерів. Про такі випадки розповідав народний депутат Олександр Федієнко. 

Ось як це відбувається:

«Вони підійшли до них, приставили пістолети до їхніх голів і просто сказали: «Зробіть це», — розповідав Максим Смілянець, власник інтернет-провайдера, який працює в області та базується в Києві, виданню The New York Times. «Вони робили це крок за кроком для кожної компанії».

Як з’ясувала редакція dev.ua, представники RIPE NCC відреагували на таку загрозу, по суті це крадіжки IP-адрес в України росією, і запропонували кілька рішень, як із цим боротися. 

«Для територій, що перебувають у скрутному становищі, ми застосовуємо більш суворі перевірки, такі як перевірка дійсності поданих документів і деяких претензій, які супроводжують запит. Однак у нас немає можливості перевірити, чи особа, яка подає запит або підписує угоду, була під загрозою або введена в оману в той час»,  — написала RIPE.

Що ж робити?

Декілька запропонованих RIPE рішень викликали хвилю негативу від українських власників пулів IP-адрес. RIPE запропонувала: 1) заморозити всі перенесення IP-адрес на деякий час, 2) віддати функцію перевірки передачі IP-адрес від одного власника іншому уряду. Принаймні, під час війни.

«Це, мабуть, було б досить ефективним для мінімізації ризику незаконних переказів… «, — написала організація в жовтні та запитала, що про це думає ком’юніті. А саме — компанії та особи, які розпоряджаються IP-адресами в Україні.

«Безумовно, я проти ідеї розгляду запитів (на передачу IP-адресів — ред.) національними урядами через низький кредит довіри до деяких представників уряду. Цей значний прецедент, очевидно, відкриє двері подальшого державного втручання та закриє двері для моделі самоврядування інтернету в Україні», — написала Ольга Сіра, яка представилася як власниця блоку IP-адрес.

«Якщо ми хочемо справді захистити ресурси та власників, ми маємо уникати будь-яких взаємодій з українським урядом у будь-який спосіб. На практиці, „розгляд запитів національними урядами“ означає, що вам доведеться заплатити величезний хабар, щоб отримати дозвіл від уряду. Вони всі добре розуміють ціну трансферів… Вибачте, сумно, але факт», — написав Макс Тульев, відомий в Україні як засновник інтернет-провайдера NetAssist. До речі, на початку війни цього провайдера покарали за відмову блокувати російські сайти.

Подібних реакцій в обговоренні було достатньо багато. Як правило, це були представники маленьких інтернет-провайдерів або ж просто гравців на ринку продажу IP-адрес (IPv4). Кожна така адреса коштує $30–40, їх можна продавати не тільки в Україні, але й за кордон, заробляючи на цьому та підтримуючи штани. 

«Ми хочемо мати це джерело коштів, щоби підтримувати роботу нашої мережі та платити зарплату!», — написав дехто Леонід Хоролець (очевидно, представник одного з українських інтернет-провайдерів, яких в Україні десь 5 тисяч). 

«Це абсолютне божевілля. Чим має допомогти нам обмеження наших прав? Тільки росію треба забанити!!! RIPE NCC має виконувати свою роботу та захищати провайдерів, які тимчасово перебувають під окупацією, але не банити всю Україну. Зупиніть ТЕРОросію! Підтримайте Україну!», — написав Олександр Бузаєв. 

Хто «за»?

Варто додати, що були й представники ринку, які підтримали ідею RIPE щодо тимчасового блокування ринку.

«Я підтримую рішення про тимчасове заморожування будь-якої передачі IP-адреси з України, включно з окупованими територіями», — написав представник «Інтелект Груп» Олексій Тихенький.

«Ми впевнені, що це зробить ресурси українських власників IP непривабливими для крадіжки та передачі, а отже, захистить власників», — додає Олена Кушнір із компанії Webpro.

Ще є варіанти? 

Серед пропозицій RIPE була і ще одна, менш радикальна, що сподобалася великій кількості провайдерів, які залишили свої відгуки. Вона називається Freeze button, або ж «кнопка заморозки». Вона дозволяє власнику IP-адрес заблокувати реєстраційну інформацію на певний період (наприклад, на шість місяців) із метою безпеки. 

Дивлячись на цю переписку, зрозуміло, що між представниками українських інтернет-провайдерів і власниками блоків IP-адрес ще не має консенсусу. Усього 332 компанії розпоряджаються блоками IP-адрес в Україні. І досягнення між ними згоди виглядає, як не дуже реалістична задача.

Як вже писало dev.ua, Олександр Федієнко вирішив йти іншим шляхом і зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, де пропонує на час війни взагалі заборонити українським власникам IP-блоків будь-які трансфери.    

І поки що незрозуміло, чим ця історія може закінчитися. Але ж ризики більш ніж очевидні. Адже вже були випадки, коли українські ІР-адреси «переїжджали» до провайдерів Тюмені.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
dev.ua запускає джобборд з акційною пропозицією для IT-роботодавців

Надсилайте вакансії

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.