Тут є світло - коворкінги Києва 🔥

«Уперше в історії представники росії не обрані до керівного складу МСЕ». Інтерв'ю з членкинею телеком-регулятора Лілією Мальон

Членкиня Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та послуг поштового зв’язку Лілія Мальон під час розмови з журналістом dev.ua була в ЄС у відрядженні. І постійно підвисав інтернет. «Що таке Connectivity в ЄС знають багато, а от із фактичною наявністю хорошого зв’язку в центрі Європи є питання», — жартує вона.

Залишити коментар
«Уперше в історії представники росії не обрані до керівного складу МСЕ». Інтерв'ю з членкинею телеком-регулятора Лілією Мальон

Членкиня Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та послуг поштового зв’язку Лілія Мальон під час розмови з журналістом dev.ua була в ЄС у відрядженні. І постійно підвисав інтернет. «Що таке Connectivity в ЄС знають багато, а от із фактичною наявністю хорошого зв’язку в центрі Європи є питання», — жартує вона.

Ми поговорили з Лілією про «безплатний роумінг» для українців у Європі, проблеми зі зв’язком в Україні, а також міжнародні успіхи українського телеком-регулятора — як вдалося викурити росіян з управління ITU та інших європейських органів.

— Як виглядає схема з «безплатним роумінгом» для українців в Європі?

— Ми маємо розділяти два паралельні процеси. Перший — той роумінг, який забезпечується для наших громадян, які вимушено перебувають на території ЄС через війну в Україні, яку веде рф. 

Друге — процес приєднання до європейської політики: Roam Like At Home (RLAH).

Почну з першого. Пільговий роумінг для громадян України в ЄС у нас діє з початку повномасштабного вторгнення рф. Європейські й українські оператори, за сприяння нашого телеком-регулятора — НКЕК, Європейської комісії, Європарламенту та BEREC підписали з цього приводу Спільну заяву (Joint Statement) ще на початку квітня цього року.

Двічі спільна заява вже була продовжена — у липні та жовтні. Початково документ діяв лише три місяці. Тобто до кінця року ми можемо гарантувати, що все залишиться, як є зараз.

Що буде з початку року — мені поки що відповісти складно. Але ми працюємо над тим, щоби був ще один період на три місяці з початку 2023.

Ця домовленість дає змогу українцям не тільки не платити за роумінг у ЄС, але й телефонувати з країн ЄС в Україну за достатньо прийнятними тарифами. 

Правду кажучи, європейські оператори починають трошки лімітувати цю історію, і що більше вона триває, то менше вона в них викликає ентузіазму. 

Саме тому, ми паралельно працюємо над приєднанням України до вже постійно діючої європейської політичної ініціативи «Roam Like At Home».

На це є чіткі заяви та тверда політична воля, як із європейської, так і української сторони, про що було заявлено керівництвом нашої Держави та Президентом Єврокомісії пані Урсулою фон дер Ляєн.

Зараз ми проводимо консультації на цю тему з Європейською комісією та європейськими експертами.  

Це буквально означає, що Україна стане частиною європейського внутрішнього ринку саме в контексті роумінгу. І в нас, звичайно, є амбіції, що Україна інтегрується в Єдиний цифровий ринок ЄС не тільки в частині роумінгу, але й в усьому секторі електронних комунікацій.

— Чи буде цей європейський роумінг безплатний?

— У нас часто говорять, що Roam Like At Home — це безплатний роумінг у Європі. Це не зовсім так, адже немає безплатних послуг.

Насправді ти, як роумер, тобто турист, продовжуєш сплачувати за зв’язок своєму оператору за свій домашній пакет послуг, просто ти не платиш додаткову плату саме за послугу роумінгу. Але є певні обмеження.

Наприклад, ти не можеш користуватися таким роумінгом у будь-якій країні ЄС, куди ти приїхав, понад 90 днів. Тому що в цьому випадку ти вже не роумер, а перманентний користувач. За обсягом послуг також є певні обмеження.

Умовно кажучи, якщо ти в домашній країні споживаєш 1 Гб послуг, то ти не можеш почати в роумінгу споживати 3 Гб. Це вже буде не зовсім твій домашній тариф.

Треба розуміти, що така політика в ЄС впроваджувалася насамперед для подорожніх усередині ЄС. Натомість наразі, у нас складна історія з подорожніми. Ми — країна, яка воює.

Тому Roam Like At Home більше орієнтована на майбутніх мандрівників, і це — буде першим кейсом, коли внутрішнє регулювання ЄС буде поширено на будь-яку третю країну.

— Я чув, що ініціатива з пільгового роумінгу в ЄС, про який ви домовилися у квітні, вигідна не тільки звичайним абонентам, але й самим українським мобільним операторам.

Так, українські оператори отримують знижку на ставки завершення українського трафіку в мережах європейських партнерів в контексті роумінгу. А також європейські оператори пропонують для своїх абонентів безплатні дзвінки в Україну, але сплачують за доставлення трафіку українським операторам. І це створює позитивний баланс в їхньому валютному виторгу.

Але мета спільної заяви полягає в тому, що українські оператори також будуть поступово знижувати ставку доступу до своїх мереж для европейських. Так ми поступово рухаємося до приєднання до Roam Like At Home. 

— Історія з Ілоном Маском показує нам, що західні партнери не завжди готові фінансувати безплатний зв’язок для українців тривалий період часу. Чи можна тут провести паралель із європейськими телекомами?

— Так, ми вдячні європейським операторам за знижки та підтримку. Але жоден бізнес не є благодійною організацією. 

Моя особиста експертна думка:

європейські оператори теж мають свою вигоду. Коли наші громадяни перетинали кордон, їм безоплатно роздавали сім-карти європейських операторів.

У перші дні війни ще не була зрозуміла історія з роумінгом, але роздавали їх з тою метою, щоб українці одразу могли бути на зв’язку.

Якщо я не помиляюся, за перші декілька місяців українцям було безплатно роздано європейськими операторами близько 2 млн сім-карток у ЄС.

Певний період часу (наприклад, три місяці) ці картки мали безплатні пакети послуг. Але в такий спосіб  європейські оператори також отримають клієнтську базу, яка згодом почне платити за послуги, по факту — отримують нових абонентів.

Тому говорити про те, що ця історія працює винятково однобоко — тільки для нас, було б не зовсім коректно, на мій погляд.

— Президент «Київстар» Олександр Комаров уже казав, що роздача місцевих сім-карт — це велика ймовірність згодом втрати абонентську базу на українських сім-картах. Чи вже є якісь підрахунки цих втрат?

— Я припускаю, що пан Комаров висловив цю думку в літній період. Тому що зараз ситуація трошки вирівнюється. У різні періоди ми фіксували різну кількість активних роумерів. І справді на літо припав пік. А потім закінчився період пільгового обслуговування в локальних європейських сім-картах і багато українців почали повертатися до своїх рідних сім-карт у роумінгу.

Був вибір: умовно, платити 10 Євро європейському оператору чи 5 Євро українському. І багато хто вибирав повернення.

Останні дані станом на вересень, на які ми спираємося: ми мали близько 4,1 млн активних роумерів проти 5 млн навесні.

Але так, ми все одно якусь частину абонентів втратили та, можливо, ще втратимо. Але це вже питання не тільки роумінгу, а швидше асиміляції.

Є люди, які в принципі не повернуться в Україну.

— В Україні проблеми з телеком-інфраструктурою з початку війни. Чи вдавалося домовлятися про допомогу ззовні нашим українським операторам?

— Це дуже складне питання, над яким ми працюємо ще з березня і намагаємося як Регулятор (НКЕК) підтримати українських операторів. Про потреби в телеком обладнані ми говоримо на всіх міжнародних заходах, де беремо участь, і не тільки.

На цей час у нас є один успішний кейс: нам вдалося отримати для наших операторів понад 3400 одиниць обладнання вартістю декілька мільйонів євро, серед якого — комплектувальні для базових станцій, а також радіоблоки, які забезпечують підключення та живлення базових станцій.

Донором став німецький оператор O2 Telefónica. 

Але це — дуже складний і тривалий процес. Ми досягли згоди про передання цього обладнання ще у квітні, а оператори його отримали тільки в кінці серпня.

— Я чув, що з початком відключення світла оператори почали розмірковувати над тим, щоби визначити критично важливі базові станції, там де будуть намагатися зберегти електрику та зв’язок постійно. Чи ви чули про таке? 

Чесно кажучи, не чула. Якщо таке буде, то це — не дуже гарне рішення, тому, що наявність зв’язку зараз — це вже не просто питання зв’язку (connectivity), а запорука збереження життя.

Це така ж сама історія, як і зі світлом: у когось воно є, а в когось немає. Але об’єктивна реальність диктує нову умову: як зробити так, щоби нам усім не залишитися без світла. 

Якщо такий самий підхід буде реалізовуватися і в телекомі, то це питання максимального збалансування — у часі, у регіональності, у потребах та у всьому іншому. Головне — баланс.

— Ви оцінювали, скільки індустрія в цілому втратила на цій війні?

— Загальні втрати індустрії в червні цього року оцінив Світовий банк — 2,6 млрд доларів. Це включаючи й необхідні витрати на розмінування територій.

Що стосується прямих втрат від пошкоджень/знищення інфраструктури — то відповідно до наших розрахунків, на які надалі опиралися й інші інституції, на початок червня вони склали понад $500 млн, а з урахуванням орієнтовних втрат від доходів в сумі — $700 млн. Для відновлення цю суму варто подвоїти.

Але ми зараз розуміємо, що ця сума на сьогодні вже значно вища, враховуючи атаки 10 жовтня, 17 жовтня…

— Представники Держспецзв’язку, телеком-регулятора точно спілкуються з ITU — це Міжнародний Союз Електрозв’язку, який визначає загальний напрямок розвитку телекомунікацій у світі. Чи є там досі росіяни?

Нам вдалося в цьому році спільно з партнерами та з величезною підтримкою багатьох країн усунути росіян від будь-якої виборної посади в ITU. Минулого місяця відбулася Повноважна Конференція ITU (захід, який відбувається раз на 4 роки), де представники росії не отримали жодної посади на виборах.

Вибиралися претенденти на посади генерального секретаря, його заступника, керівників бюро, Ради МСЕ та ін. Були росіяни, які претендували на деякі з цих посад. І не обраний жоден!

Уперше в історії представники росії не обрані до керівного складу МСЕ!

Увесь цивілізований світ розуміє, що агресору не місце в ухваленні рішень щодо майбутнього світової телеком-спільноти.

Будемо чесними: викинути росію з оонівських агенцій, поки вони є членом ООН, практично неможливо. Але нам вдалося їх максимально ізолювати. Я вважаю, що це — значне досягнення завдяки злагодженим діям команди державних органів, яку очолює Держспецзв’язок.

Другий момент: ми отримали достатньо сильну заяву, до якої доєдналися 48 країн-членів МСЕ про засудження росії, — фіксацію її неправомірних дій у контексті знищення телеком-інфраструктури, захоплення радіочастотного та номерного ресурсу на нашій території.

І зараз Держспецзв’язку (а ми їм допомагаємо) працює над тим, щоби ми отримували кошти від ITU на відновлення інфраструктури.

Також росію виключили з Європейської конференції адміністрацій зв’язку  (СЕПТ). Це теж достатньо велика перемога, адже на сьогодні участь росії в секторальних міжнародних і регіональних телеком-організаціях максимально обмежена.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Електробайки по-українськи між Києвом та Лос-Анджелесом в «СКШ»

Дивіться, чим живе Delfast під час війни в Україні

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.