Як екс-офіцер української армії почав заробляти тисячі доларів, коментуючи ігри в Counter-Strike

Гравці кажуть, що історично склалося так, що команди не діляться за національностями. 

Клуби запрошують легіонерів з різних країн, а прив’язка до країни формується за місцем реєстрації компанії, від якої вони виступають.

Перші кроки до професії  

Починалося все, як каже Олександр Поліщук, як і у всіх: з ігор в комп’ютерних клубах, прогулювання школи і заяв  батьків про залежність. Вже з 2005 по 2007 рік Поліщук грав у складі київської команди, яка займала 3 — 4 місце на регіональному рівні, але тоді кіберспорт Олександр не розглядав як щось серйозне.

Олександр у 2012 році закінчив курс психології у Військовому інституті при університеті ім. Т. Шевченка. І на рубежі 2009-2010 року, в період активного навчання нинішній кіберспортивний коментатор про участь у турнірах та іграх навіть на якийсь час забув. 

У 2015 році, залишаючи в чині капітана військову службу в київських радіовойськах, Олександр почав розглядати перспективу стати кіберспортивним коментатором. Він поставив собі за мету потрапити в цю сферу, маючи за плечима досвід та інтерес до ігор.

Усі коментатори кіберспортивних дисциплін були самоуками, потрапити до структури можна було або випадково, або за знайомством.

Гроші і кіберспорт. Скільки українська NAVI заробила за перші півроку

По темi

Гроші і кіберспорт. Скільки українська NAVI заробила за перші півроку

У NAVI

І «Enkanis» завдяки знайомству з одним з хлопців, з яким в 2008 році вони разом грали в CS, потрапив в NAVI журналістом.

«Звичайно, я розумів, що коментувати ігри відразу мені ніхто не дасть», — згадує Олександр. Спочатку Олександр писав на сайті Navi статті про команду, про турніри, брав інтерв’ю. І такий підхід приніс свої плоди. 

NAVI вирішили відкрити свою власну студію висвітлення турнірів, і Поліщук запропонував на один з них свою кандидатуру. Гарантій не було ніяких, спочатку ніхто не був готовий брати в таланти нікому невідому  людину без досвіду. Але «Enkanis» Поліщуку пощастило, і йому все-таки дали коментувати китайські турніри в Пекіні і Тайбеї. 

Але Олександр каже, що це дало можливість набратися досвіду, і потім його допустили вже до більших турнірів, а згодом запросили працювати за контрактом.

Поліщук каже, що його взяли талантом на великі турніри за працьовитість. Хоча тут зіграв велику роль і хороший ігровий бекграунд, який дозволяв йому дати експертизу грі, і виступити не тільки коментатором, але і аналітиком й ведучим.

«Я виділявся цим на загальному тлі, — згадує „Enkanis“, — але не припиняв працювати над собою».

Не в грошах щастя

Перші гроші як коментатор кіберспортивних турнірів Олександр отримував за усною домовленістю $2 за карту, тобто приблизно за годину роботи. За місяць можна було відкоментувати максимум до 30 карт, і це було близько $60. Наступний контракт Поліщук вже отримав на $150 на місяць. 

Паралельно із зайнятістю коментатора, Олександр не кидав журналістику, писав тексти для сайту NAVI. Якийсь час поєднувати виходило, але потім, коли його стали котирувати як коментатора і запрошувати на великі турніри, постало питання вибору. 

«І розумів, що кіберспорт зростає з кожним роком, але на момент звільнення з армії я предметно не замислювався про гроші, бо ще не розумів, що я можу з цього отримати», — згадує «Enkanis». 

Винагорода та досвід закордонних колег

Зараз гонорари топових талантів залежать від студії, в рамках яких проходить висвітлення гри. Є кілька організацій, які висвітлюють ігри в регіонах, і гонорари відрізняються досить сильно, починаючи від $1 000 і до $4 000 на місяць. Ці цифри Поліщук називає тільки як винагороду, яку коментатор отримує від роботодавців, не враховуючи суми, які він може отримати від брендів як амбасадор. 

Система оплати вітчизняних талантів відрізняється від англомовних колег, які в більшості своїй працюють як фрілансери. Є невеликі об'єднання фахівців, але вони неформальні, хоча й працюють разом за запрошеннями різних студій.

«У нашому регіоні це досить нестабільна тема. Спочатку ти шанована людина, і отримуєш масу запрошень і спочиваєш на лаврах, а потім хтось прийде — й утриматися на ногах може бути досить складно», — зазначає Олександр. Тут як кіберспортивні коментатори, так і їх роботодавці частіше все-таки працюють за контрактом, терміни яких в середньому від півроку до року, з переглядом умов і винагороди.

Кіберспорт в Україні та світі

В кінці нульових був ще підвальним. Це був, скоріше, підпільний неформальний рух, і такий стереотип досі існує.

Олександр запевняє, що ставлення до гри змінюється, коли починають приходити перші гроші, з’являється зарплата і постійний заробіток.

Зараз це вже офіційно визнаний вид спорту, в тому числі і в Україні, зі сформованими організаціями, спонсорами і відомими людьми. Навіть президент України привітав NAVI з перемогою на PGL Major Stockholm 2021.

Російськомовну трансляцію цього турніру, до речі, організувала студія WePlay Esports, флагманська компанія кіберспортивної групи WePlay Holding, та Олександр — був одним з її талантів. Трансляція PGL Major Stockholm 2021 від WePlay Esports побила світовий рекорд з піку глядачів російськомовного касту CS:GO турнірів і перевищила 865 тисяч людей на всіх каналах.

Олександр «S1mple» Костильов — професійний український кіберспортсмен, який зараз вважається кращим гравцем у світі, але він поки не стоїть в порівнянні за популярністю з Кріштіаном Роналду або Мессі, теж кращими у своїй справі. «А через п’ять чи шість років такі порівняння не будуть ні для кого дикими», — прогнозує талант.

За даними сайту statista.com обсяги світового ринку кіберспорту на весну 2021 року становили $1,28 млрд. Той же ресурс прогнозує величину цього ринку до 2025 року в розмірі близько $3 млрд.

Але, швидше за все, в реальності ці величини будуть набагато більшими, оскільки спрогнозовані вони були за даними за останні два-три роки. Ринок кіберспорту дуже молодий, і зараз відбувається його бурхливий розвиток. Пандемія сприяє цьому, тому що кіберспорт — самобутня сфера, яка може проходити тільки в онлайні, для цього їй зовсім не обов’язково збирати оффлайн-стадіони.

Скільки заробляють кіберспортсмени

Поліщук каже, що якщо говорити про «S1mple» Костильова, то дуже складно адекватно оцінити його вартість, як гравця, тому що він є ще й обличчям брендів. Коментатор припускає, що» S1mple " може отримати від $40 000 до $50 000 тільки місячного заробітку, не рахуючи виплат від спонсорів та інших винагород, але припускає, що він може бути й дуже далеким від реальних цифр.

Розповідаючи про професійних кіберспортсменів, Олександр Поліщук каже, що зараз це дуже багаті люди, які виховують самі себе. Ще 5-6 років тому вони спавляли  далеко не таке райдужне враження. «Коли молоді люди отримують багато хайпу і популярності в 17-18 років, то деяких це може зламати, — зазначає колишній гравець, — це великі гроші, які отримують люди в молодому віці, і їм потрібно якось пережити цю „зірковість“ і рухатися далі».

Про Олександра «S1mple» Костильова Поліщук каже, що дуже мало не тільки в Україні, а й у світі людей, які, отримавши визнання і гроші, йдуть вперед і знаходять мотивацію розвиватися з кожним роком. Відкриваючи завісу над «S1mple», коментатор розповідає, що він їздить на Porsche, живе в хорошій квартирі у Києві, в якій робить ремонт, купив нерухомість своїм батькам і забезпечує сім’ю. У «S1mple» бізнес Ninja Sushi, яким він володіє разом зі своїм старшим братом. 

Різниця в призових CS: GO і Dota 2

Кіберспортивний клуб СНД Team Spirit, який став чемпіоном the International 10 по Dota 2, виграв $18,2 млн.він увірвався з нізвідки рік тому, як коментує це Поліщук. У той час клуб формував команду і запросив до неї двох нікому не відомих українських хлопців.

«По зарплатах у них все набагато скромніше, ніж у професіоналів рівня» S1mple», але, враховуючи що це Dota 2, це все перебиває», — говорить талант. У Dota 2 великі призові, наприклад, на The International фонд формується за системою краудфандингу, тобто як відсоток від покупок внутрігрових предметів уболівальниками.

У Counter-Strike призовий фонд формується частково організатором і розробником гри. 

Це сильно знижує мотивацію гравців, вони виграють, забезпечуючи себе, можна так сказати, на все життя, але втрачають сенс і необхідність розвиватися далі, в тому числі і в грі. Тому в Dota 2 плин кадрів дуже великий. 

«Це може і непогано, люди гідні цього, вони виграють те, за що до цього багато працювали, але це не гра вдовгу», — зазначає коментатор.

У що ще грають

Окрім класичних кіберспортивних дисциплін CS:GO та Dota 2, турніри проходять і за іншими іграми: League of Legends — комп’ютерна гра в жанрі MOBA, розроблена та випущена американською компанією Riot Games; тактичний шутер Rainbow Six від компанії Ubisoft; онлайн-шутер модмейкера Брендана Гріна (Brendan Greene) — Battle Royale.

Дуже багато розробників ігор, в яких є змагальний елемент, прагнуть зайти в кіберспорт. Проводять різні турніри, які відрізняються системою і умовами проведення, в залежності від того, як це бачать організатори і розробники. Це дуже хороша реклама, можливість заявити про себе і залучити більшу кількість тих, хто захоче стати кращим саме в цій дисципліні. Тоді гра масштабується і позиціонується вже не тільки як розвага, але і як спорт.

Але не всі ігри йдуть цим шляхом — World of Tanks пішли з кіберспорту. Розробники намагалися хайпити і залучити молоду аудиторію таким шляхом, так як основна маса гравців в танки — ті, кому за 30. Але потім вирішили, що їм кіберспорт не потрібен. Вони сформували свою систему з масою шанувальників по всьому світу, і білоруська студія-розробник Wargaming отримує від цього мільярдні обороти.

Спорт для кіберспортсменів

Реальність вже давно відійшли від стереотипу, за яким спортсмен у сфері кібер-дисциплін — це гравець, який цілодобово сидить перед комп’ютером, і тільки цим він виграє у інших.

У команди є тренери з фізичної підготовки, йоги, є психологи та інші фахівці, які допомагають їм повноцінно готуватися до змагань і дотримуватися здорового способу життя. Навіть проводять курси фінансової грамотності для гравців.

Багато молодих хлопців вже зараз розуміють, що здоров’я і хороше самопочуття, яке є, поки вони молоді, потрібно підтримувати правильним режимом і різнобічними навантаженнями. 

«На моїй пам’яті зараз практично немає молодих людей, які не займаються якимись фізичними видами спорту», — згадує коментатор. 

Це необхідно і для якісного проведення офлайн турнірів, які проходять в різних країнах, відповідно, з безліччю перельотів за короткий час, і великою напругою, це може витримати тільки здоровий і добре підготовлений організм.

І серед кіберспортсменів зустрічаються професійні хвороби — тунельний синдром кистей рук, наприклад, він виникає від одноманітних рухів. І деяким спортсменам він навіть не дозволив грати на турнірах. Виникають також проблеми з ногами через довге сидіння і, в зв’язку з цим, поганого кровообігу. Але це все може бути і у звичайного офісного працівника або будь-якої іншої людини, яка регулярно й довго проводить час за комп’ютером. 

«Для запобігання цьому необхідна розминка та регулярні фізичні навантаження», — упевнений Олександр Поліщук.

За даними NewZoo, в Україні більше 1 млн аудиторії кіберспорту

По темi

За даними NewZoo, в Україні більше 1 млн аудиторії кіберспорту

Вихід на пенсію

У кіберспорті немає вікової стелі. Олександр каже, що є приблизна статистика, коли, в основному люди залишають кіберспорт — це відбувається після тридцяти років. 

«Я б не пов’язував це з фізикою, — припускає Поліщук, — скоріше, це наслідок появи більшої кількості турбот, зокрема про дітей, про сім’ю, і не так багато часу можна вже приділяти кіберспорту».

Часто після перетину такого вікового бар'єру у кіберспортсменів, які вигравали великі турніри протягом останніх десяти років, падає мотивація. «Адекватні дисципліновані люди серед кіберспортсменів до цього моменту вже заробили собі на безбідне життя, вкладаючи гроші в бізнес», — ділитися кіберспортивний коментатор.

Що з гравцями, які не стали професійним кіберспортсменами

Навколо кіберспорту крутитися багато думок про те, що виграють одиниці, а багато хто тільки просиджують штани за компом. «Питання в тому, що можна просиджувати, а можна йти кудись і застосовувати як професію знання, які ти отримав раніше, — ось думка коментатора, — адже я теж колись так просиджував, а зараз заробляю гроші тим, що люблю і вмію».

Зараз дуже багато академій, які направляють молодих людей, які хочуть стати кіберспортсменами. Там є можливість теж застосовувати свої знання, навчаючи і допомагаючи. Є навіть державні програми, які підтримують це — в Національному університеті фізичного виховання і спорту є спеціальність «Кіберспорт», куди рік тому набрали першу групу до 20-ти осіб. Цього року WePlay Holding запустили свій курс «Режисура анімаційного фільму» спільно з Київським національним університетом театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Це перший в Україні курс з режисури, введений кіберспортивною компанією.

Плюс до всього, Кіберспорт зараз — це ціла індустрія, куди також необхідні маркетологи, журналісти, PR-агенти, режисери, оператори, продюсери та інші, де практично кожна людина, які горить і живе цим, може себе знайти.

Зокрема Олександр зазначає, що в NAVI дуже багато людей, які так чи інакше пов’язані зі зйомками і створенням відео. «Вони ж в якийсь момент вирішили прийти до нас, замість того, щоб знімати серіали», — говорить він. В університеті  ім. І.К.Карпенка-Карого вже запустився курс режисури анімаційного фільму, випускники якого можуть себе спробувати в тому числі і в ігровій індустрії.