Роман Скрупник, Head of Content Inweb (Netpeak Group), свого часу займався освітнім email-курсом на тему сучасного пива. Фахівець розповів нам, із чого почати досліджувати напій на практиці, на які марки пива звернути увагу, яке місце посідає Україна серед інших країн на пивній карті та багато іншого. Ось маленький пивний гайд.
Роман Скрупник, Head of Content Inweb (Netpeak Group), свого часу займався освітнім email-курсом на тему сучасного пива. Фахівець розповів нам, із чого почати досліджувати напій на практиці, на які марки пива звернути увагу, яке місце посідає Україна серед інших країн на пивній карті та багато іншого. Ось маленький пивний гайд.
— Як і коли зацікавився темою звичайного та крафтового пива?
— Коли 2017-го працював редактором у виданні, усвідомив, що, окрім роботи, узагалі нічим не займаюся. Немає сил і цікавості дивитися фільми, втратив бажання слухати музику, повна апатія. Водночас мені подобалося фотографувати на телефон і час від часу куштувати нестандартне пиво.
«Вирішив поєднати та встановив собі правило — якщо купую пиво, потрібно його сфотографувати та описати смак».
Кожне фото має відрізнятись від попереднього, а кожне пиво не повторюватися. Так я почав частіше гуляти та шукати цікаве місце для знімків. Десь сфоткав банку на тлі дерева, десь у захопливому куточку, на який раніше не звертав уваги. Я став більше спостерігати за містом, бачити більше краси у дрібницях. Фотографії викладав у Instagram. Крім того, я завжди мав схильність до колекціонування, і так я знайшов у цьому реалізацію. Зараз я відмовився від цих ритуалів та обмежень, але однаково фотографую кожну випиту пляшку.
— Свого часу ти розробив курс про пиво. Про що він був?
— Якось мені написав один із підписників у Instagram. Каже, цікавлюся темою сучасного пива, хочу створити освітній email-курс. На той момент це був єдиний проєкт не по роботі, у який я погодився б вписатися. Цей хлопець відкрив кафе-бар у своєму місті та поступово починав торгувати пивом — проводити дегустації, знайомити людей із крафтом. Паралельно він ще працював редактором, записував подкасти тощо. Мені ідея видалася цікавою, я погодився. Записали подкаст, створили курс. Домовилися, що автор напише більшу частину листів, а я буду редактором, який розбирається в темі, — покращу структуру матеріалу, попрацюю над увагою читача, перевірю фактаж.
«Пивна тема видається легкою, але як починаєш перевіряти — в абзаці три фактичні помилки. Без редактора-експерта не розібратися».
Я розуміюся на пиві зовсім трохи, експертом себе точно не вважаю. Співавтор — теж. У цьому полягав концепт розсилки — це курс від новачків для новачків. Старт для тих, хто хоче почати розумітися на пивному розмаїтті й не соромитися перед пивною вітриною.
— Чи продавав курс за підпискою? Як хотів заробляти на напоях?
— Заробляли на підписках. Людина платила й раз на тиждень отримувала новий урок. Ще підписник отримував доступ до спеціального чату. Для мене це був проєкт відпочинку, який давав змогу відволіктися від роботи та надихнутися. А невеликий прибуток був приємним бонусом. Заробив до 10 000 грн. Потім наші шляхи з автором розійшлися, я не дуже цікавлюсь долею імейл-курсу. Останніми роками не до цього. Іноді з’являються думки, що хотілося б працювати з пивними брендами, тому можливо ще всяке.
— З чого почати розбиратися в пиві: три поради?
— Дам дві важливі ідеологічні поради й одну практичну. Головне й найважче — налаштуйтеся на новий досвід. Будьте готові експериментувати та розширювати свою смакову гаму.
«Відкиньте уявлення про свої смакові образи, — ніби не любите кисле, гірке, солоне, солодке тощо».
Наприклад, червона ікра чи блакитні сири теж не кожному з першого разу подобаються, це стосується й традиційних елітних сортів пива.
Друге — дозвольте собі дегустувати пиво без уявлень про те, як це робити правильно чи неправильно. Без упереджень. Цілком нормально описувати відчуття фруктами, меблями, залізничними шпалами або кінською попоною. Це окей, якщо ви відчуєте в ароматі батьківський килим, ваш друг чутиме витончену ноту старих шкарпеток, а чувак із сусіднього столика скаже, що це пахне новою банківською картою. Якщо хтось вам розповідає, що в келиху ви повинні відчути маракую, а ви відчуваєте манго з полуницею — це ок. Або нічого не відчуєте, це теж нормально.
Третя, практична порада — щоб почати розбиратися в пиві, потрібно пробувати різні стилі та сорти.
«Не зациклюйтеся на сорті, що сподобався. І записуйте враження — оцініть пиво на око; опишіть, які ноти відчуваєте в ароматі, потім — у смаку та присмаку».
Під записом я в прямому розумінні маю на увазі записувати — відкрити нотатки в смартфоні, блокноті або Untappd і фіксувати враження. А потім порівнювати ці враження, коли пробуватимете цей сорт знову. Ви побачите свій прогрес і те, як розширилася ваша смакова гама.
— П’ять назв крутого українського крафтового пива й чому саме вони?
— Давай назву не п’яти сортів, а п’яти крутих пивоварень:
— Varvar — люблю за чистоту та легкість. Думаю, їхнє варіння умовних IPA, APA, Golden Ale й інші в Україні можна брати за базовий зразок. Особливо люблю їхні бочкові експерименти, коли пиво витримують у бочках з-під міцних напоїв.
— Rebrew — подобаються майже всі сорти, особливо кислі бочкові.
— «Ципа» — за карпатський настрій та експерименти з травами та квітами.
— 2085 — їхні сорти не просто смачні, а саме з почуттям смаку — охайні, з повагою до кордонів, коли «пиво не перестає бути пивом», хоч би яким сучасним воно було. Про межі звучить стереотипно, але говорю як відчуваю.
— «Дідько» — подобається за сміливі експерименти. Такого наварять, що очі на лоб лізуть, і водночас це все ще смачно, і це все ще пиво, а не смузі на солоді.
— Які країни найкрутіші з виробництва крафтового та класичного пива та яке місце України на світовій карті пива?
— Не хочу узагальнювати, бо кожна країна має багато нюансів, особливостей, потужних і слабких пивоварень. Але попробую великими мазками.
США — головний двигун так званої крафтової революції, яка розпочалася у 1970-х. Тут є всі найкращі якості — і традиційні сорти, і сучасні. Тут цінують класику та з розумом експериментують у крафті. США задають рівень якості світу сучасних пивних сортів.
Бельгія — велика багатовікова культура традиційних траппістських та «диких» стилів. Траппістське пиво — зазвичай міцні стилі, які роблять ченці-траппісти біля монастирів. Під дикими маю на увазі ламбіки та сейзони — якщо коротко, це пиво спонтанного бродіння на культурах диких дріжджів.
Німеччина та Чехія — традиційні еталонні лагери. Англія — традиційні еталонні елі.
Україна — у нас багато справді крутих пивоварень, які експериментують і виробляють нові сорти з визнаним світовим успіхом. Нещодавно львівська «Правда» та дніпровська MOVA здобули золоті медалі на European Beer Star 2023 у Німеччині. Це важлива відмінність на міжнародному рівні.
Можете скуштувати сорти, які отримали нагороди:
— «Правда» — Porter Leopolis;
— «Правда» — Чорнобаївка;
— MOVA — Dark Beer non-alcohol.
В Україні визнано локальний стиль пива — Ukrainian Golden Ale. Уперше стиль зварили у 2009 році на Юзовській броварні в Донецьку. 2023 року потрапив до довідника EBCU. Потрапляння до довідника — це не просто визнання, а чітка констатація цього визнання. Гарний представник стилю: VARVAR — Ukrainian Golden Ale.
— Головне пивне місто (-а) України та чому?
— Повномасштабне вторгнення сильно вдарило по пивоварних заводах і ринку загалом, багато хто змінив локацію. Не хочу називати окремі міста, бо майже в кожній області є якісні виробники.
«Щоб долучитися до сучасної пивної культури, необов’язково перебувати в умовному Києві чи Львові, — пивоварні мають сайти, там можна замовляти. Також поступово дедалі більше пивоварень потрапляють на полиці великих мережевих магазинів».
— Є думка, що в нас виробляють «шмурдяк», а не пиво, розмішуючи його водою. Чи так це?
— Про воду дотепно, бо головний інгредієнт пива не хміль і навіть не солод, а саме вода. І вода сильно впливає на смак і взагалі виробничий процес. Якщо ж серйозно, усі складові пива рівнозначно важливі. Давай згадаю найпоширеніші міфи:
— «Українське пиво — це шмурдяк, а от чеське — топове»;
— «У мене брат свата бачив, як на заводі роблять пиво з порошку»;
— «Справжнє пиво тільки в Німеччині»;
— «У Союзі пиво було краще»;
— «Масмаркет гірший за крафт»;
— «Живе пиво корисніше».
Якщо коротко, все це не так і не так безапеляційно. Кожен пункт можна написати окрему статтю з поясненням реального стану справ. Що таке пиво? Що таке пивний порошок? У чому масмаркет програє малим пивоварним заводам, у чому виграє? А що таке крафт узагалі?
«Якщо хтось робить безапеляційне твердження про пиво — є сумнів, що людина розбирається в пиві. У цій темі дуже багато забобонів і відвертої непоінформованості».
Ми маємо якісне пиво і масмаркет, і крафт. Ми маємо неякісне пиво. Як і в кожній країні. Ми цим не відрізняємось від інших.
— Яка ідеальна закуска до пива, чи ним краще насолоджуватись без нічого?
— Фудпейринг — ціле мистецтво. Для себе я зрозумів, що люблю дегустувати в чистому вигляді, не поєднуючи з їжею.
Хоча є певні класичні поєднання, які раджу спробувати:
— Закинути в стаут (темний стиль із кавово-шоколадними нотами) кульку морозива;
— Стаут із солодким тістечком;
— Ламбіки з мигдалем, блакитним сиром;
— Світлий лагер із випічкою.
Загалом у фудпейрингу є поради, але не безапеляційні правила. Наприклад, у пострадянських країнах звикли пити пиво із сушеною рибою. Для умовних чехів чи німців це буде дивно. Головне правило — якщо вам подобається — це окей.
— Мені згадався фільм «Ще по одній», але там головні герої пили не пиво. Які порекомендуєш фільми/відео, щоб краще розібратися у пиві?
— Якщо не помиляюся, у «Ще по одній» хтось пиво раз таки випив, — чудовий фільм. Не пам’ятаю художніх фільмів навколо пива, але пам’ятаю, що в багатьох фільмах із Робом Шнайдером бачив у його руці пиво від Stone Brewing. Ця пивоварня — один із мастодонтів крафтової революції, їх можна знайти й у наших магазинах.
Пам’ятаю шоу «Brew Masters» — там засновник пивоварні Dogfish Head Brewery подорожує світом і робить пиво навколо цього, — за рецептом на дріжджах стародавніх єгиптян, китайців, ацтеків.
Час від часу дивлюся канал Beergychka. Вони регулярно проводять пивні аукціони на потреби ЗСУ. Ви можете придбати унікальний сорт, а фактично це донат на ЗСУ. Win-win. Узагалі з їхнього відео можна дізнатися багато про сучасне і традиційне пиво.
До повномасштабної дивився канал «Народний дегустатор». Засновник Андрій Юраго зараз збирає все необхідне для лікування наших захисників, возить до прифронтових міст. Сподіваюся, що після перемоги відновить канал.
