Іноді жертви цифрового шахрайства змушені воювати не лише з банками, а й із тотальною бездіяльністю поліції. Яскравий приклад — кейс українки, яка через повномасштабне вторгнення виїхала до Польщі, але стала жертвою зухвалої схеми перевипуску SIM-карти на батьківщині.
Іноді жертви цифрового шахрайства змушені воювати не лише з банками, а й із тотальною бездіяльністю поліції. Яскравий приклад — кейс українки, яка через повномасштабне вторгнення виїхала до Польщі, але стала жертвою зухвалої схеми перевипуску SIM-карти на батьківщині.
Редакція dev.ua дослідила матеріали судової ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області, щоб з’ясувати, чому кіберполіція та місцевий райвідділок два місяці «футболили» заяву потерпілої.
Жертва злочину з квітня 2022 року постійно проживає в Польщі. У березні 2026 року вона несподівано виявила, що її фінансовий номер телефону оператора «Київстар» перестав працювати.
Як з’ясувалося згодом, картку «вивільнили» від оператора, і її, ймовірно, перереєстрували на іншу особу. Отримавши контроль над номером, зловмисники відкрили собі повний доступ до банкінгу жінки та почали перехоплювати OTP-коди підтвердження.
Усього за один день, 25 березня 2026 року, шахраї встигли:
Списати весь кредитний ліміт в банку (який раніше не використовувався і був повністю погашений) на суму 36 421,35 грн.
Зайти на маркетплейс Kasta+ і відкрити там кредитний ліміт ще на 20 000 грн.
Подати заявки та спробувати набрати мікрокредитів на сайтах «ШвидкоГроші» та Moneyveo.
Жінка миттєво звернулася до банку з вимогою заблокувати рахунки, визнати операції шахрайськими та запустити процедуру повернення коштів (chargeback). Але банк виставив жорстку умову: анулювання боргу можливе лише після надання офіційного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). І тут почалося найцікавіше.
27 березня 2026 року потерпіла подала онлайн-заяву через спеціальний сервіс Департаменту кіберполіції (ticket.cyberpolice.gov.ua). Кіберкопи переслали матеріали за підслідністю — до відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Там заяву зареєстрували в системі «Єдиний облік» під № 2220, призначили дільничного офіцера, який зібрав у адвоката потерпілої всі скриншоти банківських повідомлень… і на цьому розслідування закінчилося.
Замість того, щоб у передбачений КПК 24-годинний строк відкрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем), поліція просто припинила перевірку.
Оскільки заявниця перебуває за межами України, опитати її особисто та «відібрати письмову заяву не представилось можливим». Тому правоохоронці вирішили розглядати заяву про кіберзлочин не за Кримінальним процесуальним кодексом, а за звичайним Законом «Про звернення громадян» як побутову скаргу, і тихцем закрили справу без внесення в ЄРДР.
Адвокат потерпілої надіслала офіційний запит до поліції, але у відповідь отримала звичайний лист про те, що «перевірку припинено, відомості в ЄРДР не внесені». До слова, банк також проігнорував 5-денний строк відповіді на адвокатський запит щодо службового розслідування інциденту.
Оскільки через бездіяльність поліції та відсутність витягу з ЄРДР на жінці продовжував висіти шахрайський кредит, захист звернувся зі скаргою до суду.
Слідчий суддя Новобузького райсуду визнав дії поліції повністю протиправними. Суд нагадав правоохоронцям базові норми права:
Перевірка наявності чи відсутності складу злочину має здійснюватися ПІСЛЯ внесення відомостей до ЄРДР шляхом слідчих дій, а не замість нього.
Підзаконні акти МВС чи Закон «Про звернення громадян» не можуть підміняти собою КПК України.
Поліція не мала права відмовляти у розслідуванні через те, що потерпіла перебуває за кордоном.
Рішення суду: Скаргу адвоката задовольнити частково. Суд зобов’язав відповідальних осіб Баштанського РВП невідкладно внести відомості про злочин щодо українки до ЄРДР за статтями про шахрайство та несанкціоноване втручання в комп’ютерні мережі.
Цей випадок вкотре підсвічує дві критичні проблеми:
Беззахисність фінансового номера: Схеми з викраденням SIM-карт «Київстар» (особливо у абонентів передплати, які перебувають у роумінгу та не заблокували віддалену заміну карти) залишаються вкрай небезпечними.
Бюрократичний стіна: Банки вимагають від жертв кібератак довідки з ЄРДР, тоді як регіональні підрозділи поліції шукають будь-який привід (на кшталт «ви за кордоном, ми не можемо взяти підпис»), щоб не псувати статистику «висяками» та не реєструвати складні цифрові злочини.
Тепер, після ухвали суду, поліція зобов’язана відкрити справу, а потерпіла нарешті зможе отримати офіційний документ для розв’язання питання з кредитним боргом.
