Шахраї перевипустили SIM-карту українки в Польщі та набрали кредитів на 56 000 грн. Як діяла поліція
Іноді жертви цифрового шахрайства змушені воювати не лише з банками, а й із тотальною бездіяльністю поліції. Яскравий приклад — кейс українки, яка через повномасштабне вторгнення виїхала до Польщі, але стала жертвою зухвалої схеми перевипуску SIM-карти на батьківщині.
Іноді жертви цифрового шахрайства змушені воювати не лише з банками, а й із тотальною бездіяльністю поліції. Яскравий приклад — кейс українки, яка через повномасштабне вторгнення виїхала до Польщі, але стала жертвою зухвалої схеми перевипуску SIM-карти на батьківщині.
Редакція dev.ua дослідила матеріали судової ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області, щоб з’ясувати, чому кіберполіція та місцевий райвідділок два місяці «футболили» заяву потерпілої.
Схема «вивільнення номера»: як обібрали переселенку
Жертва злочину з квітня 2022 року постійно проживає в Польщі. У березні 2026 року вона несподівано виявила, що її фінансовий номер телефону оператора «Київстар» перестав працювати.
Як з’ясувалося згодом, картку «вивільнили» від оператора, і її, ймовірно, перереєстрували на іншу особу. Отримавши контроль над номером, зловмисники відкрили собі повний доступ до банкінгу жінки та почали перехоплювати OTP-коди підтвердження.
Усього за один день, 25 березня 2026 року, шахраї встигли:
Списати весь кредитний ліміт в банку (який раніше не використовувався і був повністю погашений) на суму 36 421,35 грн.
Зайти на маркетплейс Kasta+ і відкрити там кредитний ліміт ще на 20 000 грн.
Подати заявки та спробувати набрати мікрокредитів на сайтах «ШвидкоГроші» та Moneyveo.
Жінка миттєво звернулася до банку з вимогою заблокувати рахунки, визнати операції шахрайськими та запустити процедуру повернення коштів (chargeback). Але банк виставив жорстку умову: анулювання боргу можливе лише після надання офіційного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). І тут почалося найцікавіше.
Поліцейський «футбол» та аргументи дільничного
27 березня 2026 року потерпіла подала онлайн-заяву через спеціальний сервіс Департаменту кіберполіції (ticket.cyberpolice.gov.ua). Кіберкопи переслали матеріали за підслідністю — до відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Там заяву зареєстрували в системі «Єдиний облік» під № 2220, призначили дільничного офіцера, який зібрав у адвоката потерпілої всі скриншоти банківських повідомлень… і на цьому розслідування закінчилося.
Замість того щоб у передбачений КПК 24-годинний строк відкрити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) та ст. 361 КК України (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем), поліція просто припинила перевірку.
Оскільки заявниця перебуває за межами України, опитати її особисто та «відібрати письмову заяву не представилось можливим». Тому правоохоронці вирішили розглядати заяву про кіберзлочин не за Кримінальним процесуальним кодексом, а за звичайним Законом «Про звернення громадян» як побутову скаргу, і тихцем закрили справу без внесення в ЄРДР.
Адвокат потерпілої надіслала офіційний запит до поліції, але у відповідь отримала звичайний лист про те, що «перевірку припинено, відомості в ЄРДР не внесені». До слова, банк також проігнорував 5-денний строк відповіді на адвокатський запит щодо службового розслідування інциденту.
Що вирішив суд?
Оскільки через бездіяльність поліції та відсутність витягу з ЄРДР на жінці продовжував висіти шахрайський кредит, захист звернувся зі скаргою до суду.
Слідчий суддя Новобузького райсуду визнав дії поліції повністю протиправними. Суд нагадав правоохоронцям базові норми права:
Перевірка наявності чи відсутності складу злочину має здійснюватися ПІСЛЯ внесення відомостей до ЄРДР шляхом слідчих дій, а не замість нього.
Підзаконні акти МВС чи Закон «Про звернення громадян» не можуть підміняти собою КПК України.
Поліція не мала права відмовляти у розслідуванні через те, що потерпіла перебуває за кордоном.
Рішення суду: скаргу адвоката задовольнити частково. Суд зобов’язав відповідальних осіб Баштанського РВП невідкладно внести відомості про злочин щодо українки до ЄРДР за статтями про шахрайство та несанкціоноване втручання в комп’ютерні мережі.
Чому цей кейс важливий для диджитал-спільноти?
Цей випадок вкотре підсвічує дві критичні проблеми:
Беззахисність фінансового номера. Схеми з викраденням SIM-карт «Київстар» (особливо в абонентів передплати, які перебувають у роумінгу та не заблокували віддалену заміну карти) залишаються вкрай небезпечними.
Бюрократична стіна. Банки вимагають від жертв кібератак довідки з ЄРДР, тоді як регіональні підрозділи поліції шукають будь-який привід (на кшталт «ви за кордоном, ми не можемо взяти підпис»), щоб не псувати статистику «висяками» та не реєструвати складні цифрові злочини.
Тепер, після ухвали суду, поліція зобов’язана відкрити справу, а потерпіла нарешті зможе отримати офіційний документ для розв’язання питання з кредитним боргом.
«Коли ШІ пише код краще за мідла, треба качати мізки»: як Android-тімлід пішов у Data Science, щоб зрозуміти, що під капотом
Шкільний учитель математики відправляє до сухого підручника у відповідь на просте запитання «що таке логарифм». Знайомий багатьом сюжет, який для когось стає приводом назавжди закрити тему точних наук, а для інших перетворюється на нав’язливий незакритий гештальт на роки вперед.
Чому програмісти стають meat proxy і масово втрачають роботу? Розбираємо тему на кейсі Microsoft
Чи справді штучний інтелект винен у масових скороченнях у світових техногігантах, чи це лише зручне прикриття для оптимізації витрат після ковідного перенайму? Чому сьогодні сервери, дата-центри та електроенергія стають ціннішими й дорожчими за людей? У 20-му ювілейному випуску подкасту «Шо по ШІ» розбираємо жорстку реальність ринку праці, бізнес-процесів і майбутнього професій.
«Ми перетворилися на оператора, якого немає, але все працює». СЕО De Novo Максим Агєєв — про прильоти по ЦОДах, велику міграцію з “цифрового Києва” та ціну виживання
Влітку 2026 року російські війська відкрили прицільне полювання на українську цифрову інфраструктуру. Одним з перших під удар дронів у Києві потрапив дата-центр одного з найбільших операторів хмарних сервісів і колокейшну — De Novo.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі