Поки ми зосереджені на боротьбі з ворогом і не звертаємо увагу на те, що відбувається зовні, зовнішній світ стоїть на порозі нової фінансової кризи, можливо, такої потужної, як 20 років тому.
Поки ми зосереджені на боротьбі з ворогом і не звертаємо увагу на те, що відбувається зовні, зовнішній світ стоїть на порозі нової фінансової кризи, можливо, такої потужної, як 20 років тому.
Такий пост на Facebook днями написав віце-президент української компанії DepositPhotos Вадим Нехай.
Він пише, що першим на собі відчули кризу — біткоін та похідні.
В Європі — нечувана інфляція (наприклад, в Іспанії — вже до 10%).
Євро шалено падає у відношенні до долара (востаннє паритет у цієї пари валют був майже 20 років тому, у вересні 2002).
«Гарною ілюстрацією цієї кризи є 85% падіння оцінки найбільшого європейського єдинорога Klarna, ще рік тому їх оцінювали в $45 млрд», — пише Нехай.
І дійсно, в tech відбувається щось не дуже добре. Менеджер команії, яку у минулому році продали американським інвесторам за $85 млн, називає окремі події.
Але як вони пов’язані між собою?
Давайте розбиратися.
Коли навесні 2022 почав обвалюватися курс криптовалют, то це була перша прикмета того, що на глобальному tech-ринку щось починає йти не так.
Нещодавно ми у dev.ua пояснювали, що відбувається з криптою. А саме — які основні фактори впливають на зниження курсу найбільше.
Один із головних зсувів, який відбувся за останній час, — у США почали «вручну» боротися із фінансовою кризою, яка прийшла після епідемії ковід.
Що саме відбулося: під час ковіду уряди розвинутих країн, не тільки США, почали роздавати гроші — допомогу постраждалим громадянам та підприємцям. Таким чином доступ до грошей спростився, а грошова маса в цілому розмивалась. Це загрожувало тим, що цінність традиційних нацвалют в принципі буде знижуватись. Тому інвестори запанікували та почали вкладати засоби у тому числі у нетрадиційні «сховища цінності». Наприклад, у bitcoin.
Зрозуміло, що під час піку корони така держполітика була виправдана. Багато людей залишилось без роботи та підтримка їм була конче необхідна у цей час.
Але десь у березні цього року центробанк США вирішив, що все, досі. Ковід, гудбай! Треба боротися з рекордною інфляцією, яка, зрозуміло, настала після масової роздачі грошей. США почали поступово піднімати ставку ФРС.
Якщо ви не знаєте, що таке ставка Федеральної резервної системи, то, ймовірно, воно вам і не дуже потрібно. Головне — без цього знання ви зможете жити далі. А якщо не зможете, то якось погуглите.
А от що треба знати всім: коли центробанк бореться з інфляцією та піднімає ставку — гроші дорожчають. Кредити стають менш доступними, депозити — також отримують більший процент. Та інвестори знов починають довіряти більш традиційним «сховищам цінності».
Навіщо нести гроші у крипту, коли цінність долару знов зростає?
Така інвестиційна політика, на жаль, має прямий вплив не тільки на криптовалюти, а й на всі інші ризиковані інвестиції. До них відносяться продукти та сервіси, які знаходяться в розробці.
Наприклад, я — компанія, яка виробляє печиво. Я знаю, що таке печиво, я знаю, який на нього попит, я знаю, скільки коштує виробництво та продукти (борошно, яйця та що там ще на печиво йде, допомогайте). Тому я зможу взяти в борг та пояснити кредитору, що йому очікувати. І коли точно повернуться його гроші.
Інший приклад: я компанія, яка розробляє автопілот для машин. Мені потрібно піти до автоконцернів, розказати їм, що таке автопілот, «на пальцях» показати, як він працює, вмовити на експеримент. Організувати тест-драйв з живими клієнтами. Провести опитування. Маркетингову компанію. І тільки після всього цього ми дізнаємося, чи мій автопілот зайшов.
Як правило, це все називається затратами на нові розробки. Або іншими словами, інвестиції в R&D.
Найбільша R&D складова, як правило, у компаній, які ще не так давно з’явились і поки що будують свій продукт, оптимізують його.
До таких компаній відносяться стартапи. Та їм зараз дуже не пощастило. Гроші, які потрібні на їх розвиток, знову подорожчали.
А якщо немає грошей на розвиток, оцінка стартапів також падає.
Ціни акцій деяких мільярдних стартапів, відомих як «єдинороги», за останні місяці впали на 22-44%, заявив у травні Філ Хаслетт, засновник EquityZen, який допомагає приватним компаніям та їхнім співробітникам продавати свої акції.
З того часу ситуація ще більш погіршилася.
Наприклад, станом на липень 2022 року ринкова капіталізація Uber становить $42,35 мільярда. Тоді як 2021 вона досягла $112 млрд. Дуже помітний спад відбувся на початку травня цього року. Ще у квітні 2022 стартап оцінювався у більш ніж 61 $млрд.
Якщо капіталізація Booking.com на початку лютого становила 107 $млрд, то на початку липня — $70 млрд.
Пам’ятаєте новину, що Ілон Маск розірвав угоду на купівлю компанії Twitter за $44 млрд? Названі причини цього можуть бути різні. Але Маск — в тренді: не витрачає кеш та не інвестує у стартапи. Принаймі, не інвестує в стартапи по старій ціні, яка склалася ще до початку кризи.
Якщо ви продовжуєте думати, що Ілон Маск якийсь дивний і починає скорочення та тиск на працівників у Tesla, крутій та одній з найтехнологічніших компаній в світі, то зараз виявиться, що він знову в тренді. І, в принципі, діє так, як зараз діють акціонери у багатьох tech-компаніях.
Статистика сервісу layoffs.fyi, що моніторить звільнення в американських стартапах, показує, що з початку війни в Україні кількість скорочень збільшилася незначною мірою.
Однак у травні та в червні 2022 року цифри різко підскочили. У кожен із цих місяців було звільнено понад 16 000 осіб.
Згідно з даними Crunchbase News, станом на середину липня понад 28 000 працівників технологічного сектору США були звільнені через масові скорочення робочих місць у 2022 році.
Це ще не дотягує до рівня скорочень, коли розпочався COVID у 2020 році. Тоді, в окремі місяці карантину, кількість звільнених досягала 26 тисяч.
В приципі, те ж саме, що й для американських співробітників tech-компаній. Українські інженери, які працюють у місцевих R&D-офісах, зайнятих у міжнародних проєктах, також втрачають роботу.
Популярний сервіс з пошуку роботи Djinni.co показує, що на 14,7 тисяч вакансій приходиться 54,7 тисяч кандидатів. Тобто 1 до 3.
Це вже точно не ринок кандидата, як було до лютого цього року.
Навряд чи хтось дасть правильну відповідь на це питання. Американські аналітики очікують, що центральний банк продовжить посилювати ставки аж до 2023 року. Тобто продовжить боротися з інфляцією. І тобто долар продовжить дорожчати.
Майже забули відповісти на це питання. Але тут все просто. Є дві основні причини. Перша — війна в Україні та часткова відмова від рашистських енергоресурсів. Це збільшує навантаження на європейську економіку. Друга (і можливо, вона і є перша) — дуже повільний темп боротьби з інфляцією. І як наслідок — більш дешеві гроші, у які ніхто не хоче вкладати.
Очікується, що Європейський центральний банк також підвищить облікові ставки, щоб повернути інфляцію до цільового рівня в 2%. Але це відбувається повільніше, ніж у Сполучених Штатах.
Наприклад, ЄС запланував підвищення ставки на 0,25 відсотка в липні, тоді як очікується, що ФРС (США) підє вгору на 0,75 відсотка, як і в червні.
