Шахраї-«безпековики» вкрали у львів'янки 24 000 з monobank: поліція знайшла рахунки, куди пішли гроші, але суд відмовився їх блокувати

dev.ua проаналізував ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2026 року та розповідає, як працювала схема і чому слідство зазнало фіаско в суді.

Схема: «біла» картка для захисту «чорної»

Інцидент стався 18 березня 2026 року. Жінці зателефонував невідомий чоловік, який переконливо назвався співробітником служби безпеки «Монобанку». Легенда була класичною і лячною: мовляв, якісь сторонні особи просто зараз намагаються незаконно збільшити її кредитний ліміт.

Щоби «врятувати» гроші, які лежать на стандартній «чорній» картці банку, шахрай запропонував жертві терміново відкрити нову — віртуальну «білу» картку. Для цього жінці потрібно було лише назвати коди з SMS-підтверджень.

Як тільки жертва передала коди, зловмисники отримали повний доступ до її банкінгу. Буквально за 10 хвилин вони:

1. Перевели 9658 грн з її «чорної» картки на чужий рахунок.

2. Збільшили її кредитний ліміт до 15 000 грн.

3. Вивели 15 476 грн кредитних коштів на її ж картку «Ощадбанку», а звідти миттєво перекинули 14 549 грн на ще один рахунок дропів.

Загальна сума збитків склала 24 207 гривень.

Як кіберполіція розплутувала транзакції

Оперативники 10-го відділу кіберполіції у Львівській області спрацювали досить швидко. Вони розплутали клубок переказів, щоби знайти кінцеві точки виведення коштів.

Гроші дробилися і розкидалися по різних рахунках. Наприклад, вкрадені з «Ощадбанку» 14 400 грн спочатку впали на одну картку, звідти 12 000 пішли на іншу, потім ще 3000 — на третю. Далі шахраї почали переводити гроші в готівку — знімали по 1000, 3000, 500 гривень через банкомати чи каси (в матеріалах вказано точний час зняття коштів протягом 18–21 березня).

Слідчі встановили, що кінцеві транзитні картки належать клієнтам «Універсал Банку» (Monobank), і звернулися до суду з клопотанням накласти арешт на ці рахунки, щоби зберегти залишки грошей як речові докази та забезпечити майбутнє відшкодування жертві.

Чому суд відмовив поліції

Здавалося б, схема зрозуміла, рахунки знайдені. Чому ж суддя відмовила в арешті рахунків злочинців (або їхніх «мулів»)? Відповідь криється в якості підготовки документів самими слідчими.

Слідча суддя Шевченківського райсуду забракувала клопотання поліції з двох суто юридичних причин:

1. Неправильне оформлення доказів. Слідчий обґрунтував арешт рапортом кіберполіції. Однак суддя зазначила, що інформація з рапорту «не оглянута, не досліджена та не оформлена відповідно до вимог КПК». Поліція просто забула офіційно визнати ці вкрадені гроші та рахунки «речовими доказами» спеціальною постановою у кримінальному провадженні.

2. Неможливість забезпечення позову. Слідчий просив арештувати гроші для майбутнього відшкодування шкоди. Але закон каже, що для цього має бути встановлений конкретний підозрюваний, а жертва має подати цивільний позов. Поліція ж прийшла в суд із клопотанням, коли офіційних підозрюваних ще не було, а цивільний позов не заявлявся. Навіть самі власники карток, на які виводилися кошти, ще не були допитані та не мали офіційного статусу у справі. Крім того, на судове засідання слідчий і прокурор взагалі не з’явилися.