Днями мережею розлетілося відео: зв’язківець по пояс у снігу пробивається до базової станції, щоб відновити її роботу. Це відео — яскрава ілюстрація того, якою ціною цієї зими дається стабільність зв’язку. Ми вирішили розібратися, що стоїть за можливістю здійснити дзвінок під час блекауту і які ресурси для цього залучені.
Днями мережею розлетілося відео: зв’язківець по пояс у снігу пробивається до базової станції, щоб відновити її роботу. Це відео — яскрава ілюстрація того, якою ціною цієї зими дається стабільність зв’язку. Ми вирішили розібратися, що стоїть за можливістю здійснити дзвінок під час блекауту і які ресурси для цього залучені.
Ситуація в телекомі зараз виглядає дещо стабільнішою за загальний стан енергосистеми, проте ця стійкість не є випадковою. Вона стала результатом масштабної модернізації, яка триває безперервно з початку повномасштабного вторгнення.
Масштаби витрат вражають: лише Vodafone Україна за три роки війни спрямував понад 19,3 млрд гривень у розвиток інфраструктури. Важливо розуміти, що це прямі інвестиції компанії, які йдуть не лише на закупівлю обладнання, а й на побудову складної автономної системи. Сюди не входять щоденні операційні витрати: тони палива для генераторів, їхнє регулярне обслуговування та оплата електроенергії за тарифами, що постійно зростають.
Сьогодні мережа — це вже не просто вишки, а складний симбіоз генераторів, автоматики та систем накопичення енергії. Наразі 100% базових станцій оператора мають резервне живлення від акумуляторів. У середньому вони тримають заряд 6–8 годин, проте за екстремальних навантажень або взимку цей час може скорочуватися. Головна проблема навіть не в наявності батарей, а в можливості їх зарядити: графіки відключень часто не залишають техніці часу на «відновлення сил».
Порівняно з груднем, сталість роботи мережі в столиці суттєво зросла завдяки поверненню демонтованих генераційних установок контрагентів і партнерів, закупівлі та встановленню значної кількості додаткових генераторів, а також монтажу власних стаціонарних генераторів на опорних майданчиках і не тільки.
Щоб утримувати мережу, компанія змушена залучати нетипові ресурси. Окрім цілодобових аварійних бригад, до процесів підключають фахівців із сусідніх регіонів і навіть працівників офісів та напрямку продажів. Саме такий підхід «всі на фронт зв’язку» дозволив підняти рівень доступності мережі в Києві до 78%, а по області — до 75% навіть у періоди найважчих відключень.
За останні два роки парк літієвих акумуляторів у мережі зріс у вісім разів — зараз триває запуск понад 20 000 нових АКБ. Кількість генераторів лише за минулий рік збільшилася на третину, і нові партії обладнання продовжують прибувати в Україну.
Паралельно триває пошук альтернатив. Окрім співпраці з громадами та бізнесом для використання їхніх потужностей (так вже заживлено 77% майданчиків), оператор тестує сонячні станції. Вже готуються до запуску 100 об'єктів на альтернативному живленні.
Зв’язок в умовах війни перестав бути просто послугою — це питання безпеки та виживання. І хоча кожна година роботи мережі під час блекауту стає дедалі дорожчою, альтернативи немає: країна має залишатися в мережі.
