Майже Amazon в кожній українській квартирі. OMO будує власну імперію

У світі є безліч рішень для розумного будинку. Як правило, вони являють собою набори різноманітних датчиків — відкриття і закриття дверей і вікон, витоку газу, води тощо.

Майже Amazon в кожній українській квартирі. OMO будує власну імперію

У світі є безліч рішень для розумного будинку. Як правило, вони являють собою набори різноманітних датчиків — відкриття і закриття дверей і вікон, витоку газу, води тощо.

Екс-директор інтернет-провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко пішов далі. Він вирішив створити універсальне рішення для розумного багатоквартирного будинку. На величезний потенціал житлових кварталів багатоповерхової забудови мало хто з нинішніх стартапів-єдинорогів звертав увагу. Той же розумний дзвінок Ring (їх R&D в Києві), інвестором якого кілька років тому виступив Amazon, — це, у першу чергу, розумне рішення для приватного будинку.

Серце будь-якого приватного розумного будинку — це хаб, до якого підключаються всі датчики. Вадим подумав, що приблизно такий самий  центральний пристрій можна створити і для багатоповерхівки. А до нього вже підключати датчики з різних квартир. Вони контролюватимуть все: від опалення і шторок до приходу гостей, в тому числі незваних.

З чого починав Вадим Сидоренко

Підприємець виношував цю ідею дуже довго. У 2000 році він вступив до інституту на спеціальність «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Там він зрозумів, принаймні, у теорії, як працює штучний інтелект і різноманітні датчики. З інтернетом Вадим почав дружити ще у студентському гуртожитку, де розводив мережу по одногрупниках. Потім почав працювати в «Тріолані», «дуже добре розібрався в бізнесі». З 2010 року одним з його ключових завдань в компанії був розвиток сервісів на додаток до інтернету і кабельного телебачення — домофони, відеоспостереження, охоронні системи тощо.

Засновник OMO Systems Вадим Сидоренко і журналіст dev.ua Стас Юрасов

Вадим розумів, що майбутнє всього цього — єдина система розумного будинку, яка буде в змозі контролювати будь-який процес. Але реалізувати задумку в «Тріолані» йому не вдалося, оскільки той після 2013 року призупинив активний розвиток.

Як народився стартап OMO

Підприємець не зневірився і вирішив робити стартап сам. Гроші залучав з найближчого кола спілкування — друзі і сім’я. Основним партнером Вадима виступив український підприємець Грант Даян.

Партнери: Вадим Сидоренко та Грант Даян

«Ми давно дружили. У нас дружать діти, дружини», — розповідає Сидоренко.

У 2018 році бізнес партнерів почав набувати свої перші обриси.

 «Взяли у команду двоє людей, щоб просто зрозуміти, що ми будемо робити», — згадує Вадим.

Перший спринт

Зараз в ОМО Systems працює близько 100 чоловік — розробники мобільних додатків, embedded-, білінг-рішень, девопси, тестувальники, а також нетехнічний персонал. Зовсім недавно, в кінці 2020 року співробітників було всього 30. У бізнес-центрі Star на проспекті Лобановського в Києві компанія вже займає чотири поверхи.

БЦ Star Center

І найцікавіше, що відділ розробки і невелика складальна лінія існують по-сусідству. Поки вона виглядає як кімната, де чотири людини щось паяють. Хоча Вадим каже, що скоро збірка автоматизується і її пропускна спроможність зросте в рази. Для цього OMO закуповує нове обладнання.

Вадим Сидоренко пояснює, що протягом 2019-2020 років його стартап тільки тестував бізнес-модель. Перевіряв гіпотезу. А в 2021, коли гіпотеза підтвердилася (технологія працює і споживачеві вона потрібна), почав масштабувати проєкт.

Тут відбувається збірка

OMO Systems заходить в будинку через партнерів — провайдерів ТБ і інтернету.

Стартап постачає їм своє мережеве обладнання. За словами Вадима Сидоренка, компанія вже продала його майже на 10 млн грн.

Зараз OMO встановила IoT-хаби приблизно в 700 будинках в 20 містах по всій Україні користувачів системи — близько 20 тисяч.

Домофон — як міст до клієнта

«Потрібно спочатку отримати абонентську базу на якусь просту і зрозумілу послугу. І це в нашому випадку — домофон», — говорить Сидоренко.

Але не намагайтеся собі уявити стандартний домофон, де гість біля під'їзду натискає номер квартири і грати, а на іншому кінці дроту хтось знімає трубку біля дверей і віддалено відкриває гостю двері.

Вадим все спростив. Вже є у всіх смартфони. Господар запускає гостя за додатком. Більш того, якщо це кур'єр приніс піцу, господар квартири може надіслати йому посилання на разовий ключ.

Звичайний домофон поряд з NFC-системою OMO

Кур'єр приїхав, відкрив посилання, натиснув віртуальну кнопку — двері відчинилися.

Білінг і перші тарифи

Білінг системи OMO ще налагоджували. Стартап вже проводив пілот — включав плату за користування за ключ (за доступ в під'їзд) в 50 будинках. І 2000 користувачів підписалися. Дохід абонплати — близько 50 тис грн на місяць.

Скоро компанія запустить новий білінг, коли клієнт платитиме не за ключ, а «поквартирно». З 9 серпня — великий старт. Починаючи з цієї дати, кожен день система оплати впроваджуватиметься в декількох будинках. Вадим передбачає, що до кінця року буде 15 000 абонентів. Приблизний прогноз: щомісяця вони платитимуть понад 300 тис грн.

Готові смарт-домофони 

OMO розробила кілька тарифних планів для власників квартир.

Є базовий пакет, який нічого не вартує клієнту.

У нього входять домофон і датчик протікання води. Мешканець встановлює датчик, отримує ключ від під'їзду, але не платить за щомісячне обслуговування.

У наступних пакетах містяться додаткові індивідуальні послуги.

Так, в пакеті, який коштує 25 грн на місяць, є послуга охорони і безпеки — витік газу, задимленість, відкриття дверей, вікон і таке інше. 

Охоронних систем на ринку багато. Вадим пояснює, в чому полягає перевага його рішення: «Є найдорожчий пристрій у квартирі — хаб. Він коштує під $ 200, під нього потрібно щомісяця резервувати сім-карту мобільного зв’язку. Це все витрати. У нашому випадку їх немає», — підкреслює підприємець.

Людина встановлює в квартирі тільки датчики, які коштують в рази менше головного пристрою. А сам хаб — загальнобудинковий. Відразу ж виникає питання безпеки такого рішення. Якщо хтось відключить хаб, охоронні системи не працюватимуть в усьому будинку. Вадим розуміє, про що йде мова. Тому говорить, що в OMO вже придумали рішення: встановлюватимуть резервний хаб на випадок, якщо основний вийшов з ладу. Він стоятиме біля одного з мешканців в квартирі.

Третій тариф — 50 грн.

Це все послуги, пов’язані з відеоспостереженням і відеоаналізом. Це важкі дані, які набагато більше навантажують мережу.

Наприклад, якщо біля під'їзду повісити камеру, мешканець може відкрити під'їзні двері обличчям (система підтримує таку технологію розпізнавання). Підійшов до дверей, подивився в камеру —  система розпізнала обличчя, двері відчинилися.

Відеоспостереження в будинку буде пов’язано з датчиками відкриття дверей. Абонент регулярно зможе отримувати «нарізку» відео: хто і коли заходив у двері.

Що ще можна навісити

Згодом OMO збирається запропонувати мешканцеві і інші додаткові послуги розумного будинку: закриття шторок, економію на опаленні, кондиціонуванні.

«Є така тема, як почтомати в під'їздах. Ми її ще не запустили. Зараз в процесі», — уточнює Сидоренко.

Підприємець каже, що зараз цей ринок обмежений, тому що стежити за почтоматами і пропускати до них кур'єрів можуть консьєржі. А вони є далеко не у всіх будинках. Але якщо в під'їзді вже буде OMO, то кур'єр може отримувати тимчасовий віртуальний ключ, а почтомат — перебувати під відеоспостереженням і датчиками охорони.

Мрія Вадима — товари за передплатою. Людина формує перелік необхідних йому протягом місяця товарів. Рітейлери доставляють їх в під'їзний почтомат. Вночі, «за принципом вивезення сміття», поки всі сплять, без пробок.

Технічна сторона

Домова мережа OMO складається з центрального хаба, який на основі енергоефективної бездротової технології для IoT Zigbee 3.0, підключається до ретрансляторів сигналу, розводить зв’язок по всьому будинку.

Коли ще стартап OMO опрацьовував концепцію, виявилося, що датчики різних виробників рішень для розумного будинку (наприклад, Xiaomi, Huawei) працюють з рідними хабами, а зі сторонніми погано взаємодіють. Довелося створювати рішення, яке прив’язало сторонні датчики до хабу OMO.

Так виглядає хаб

Паралельно стартап працює над своєю екосистемою гаджетів. Наприклад, реле, здатне включати і вимикати в будинку все, що завгодно, і зчитувач NFC-сигналу, що забезпечує доступ до будь-чого.

Готові реле

У новобудовах несучі стіни дуже товсті. Сигнал Zigbee через них не проходить. Як зрозуміти, де є зони без зв’язку? OMO довелося створити навіть власний пристрій, який вимірює рівень сигналу.

Коли рентабельність

Вадим Сидоренко стверджує, що його проєкт не вийде в плюс, поки не підключить мільйон абонентів. Інвестиції вже складають кілька мільйонів доларів, і операційні витрати теж великі.

Тому набір 15 000 абонентів до кінця року його, звичайно, не врятує. Вадим називає цей етап «підтвердженням роботи комерційної моделі». Якщо виявиться, що бізнес можна швидко масштабувати, компанія оголосить про залучення інвестицій — близько $ 5 млн.

«Тема на зльоті. Охочі вже є», — говорить Сидоренко.

За рахунок додаткових вливань темпи підключення можна буде прискорити, вважає бізнесмен. Сидоренко підкреслює, що після тестів з майже  30 провайдерами зараз OMO веде переговори з декількома великими інтернетчиками про національний запуск.

Перспектива

«Ми говоримо про те, що Україна — це точка старту. Тут зрозуміло, як починати. Це як тестовий полігон», — розповідає Сидоренко.

Звідси вже можна буде виходити в інші країни. Через своїх друзів і знайомих за кордоном Вадим уже прощупує нові ринки. Він постачає їм тестові комплекти будинкового обладнання.

«Навіть без реклами представники близько 15 країн звернулися до нас і сказали, що хочуть у себе в країні запустити наші рішення», — зазначає Сидоренко.

Проблеми хочуть вирішувати різні. У Грузії, наприклад, всі ліфти платні. А «копієчку» кидати не зручно. Потрібна сучасна система пропуску з білінгом.

«Люди з жарких країн, особливо з ОАЕ скаржаться, що кондиціонери працюють цілодобово», — розповідає підприємець.

Багато грошей йде на оплату електроенергії.

Людина йде на роботу і залишає кондиціонер включеним. Щоб повернутися — і було чим дихати. При наявності смарт-системи кондиціонером можна керувати віддалено.

Вадим вивчав міжнародні ринки і зауважив, що в багатоквартирних будинках компанії не розгортають IoT-мережі. Зазвичай, це або рішення на одне домогосподарство, або мережі 5G, які забезпечують покриття (не завжди гарантоване) ззовні.

Тому коли OMO відпрацює бізнес-модель на українському ринку, компанія почне виходити в інші країни. Вадим прогнозує, що другий раунд залучення інвестицій відбудеться вже десь в Пало-Альто. Але… Ukraine first.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.