Банки відкриють API. Коли в Україні з’явиться Open Banking, навіщо це треба та якими будуть банки майбутнього

Національний банк України активно працює над впровадженням в Україні відкритого банкінгу. Йдеться про структурований і безпечний обмін даними між надавачами платіжних послуг через відкриті API (application programming interface). Уже давно працює над впровадженням Open Banking найбільший іноземний банк України Райффайзен та інші учасники ринку. Розповідаємо, як це працюватиме і кому полегшить життя.

«Наше бачення: відкритий банкінг — це один із кроків до відкритих фінансів. У Законі України „Про платіжні послуги“ передбачено, що з 1 серпня 2025 року всі банки мають відкрити свої API. Але, як вони мають це зробити — адже фінтехів багато? Щоб у серпні 2025 року вони могли зі своїм рішенням, цікавим для споживача, доєднатися до будь-якого банку, стандарти відкриття API для всіх банків мають бути однаковими. Ми проаналізували досвід різних країн, зокрема європейських, де відкриття API відбувалося як з подачі регуляторів, так і шляхом самоорганізації ринку. Ми пішли останнім шляхом», — зазначив ще в серпні заступник голови НБУ Олексій Шабан.

ДОВІДКА

У серпні Національний банк України затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрями розвитку, дорожню карту та ключові вимоги до впровадження в Україні відкритого банкінгу. Її ухвалення ще на один крок наближає український платіжний ринок до європейського. 

Open Banking передбачає структурований і безпечний обмін даними між учасниками платіжного ринку через відкриті додатки (API — Application Programing Interface). API дає змогу двом або більше програмам обмінюватися повідомленнями або даними одна з одною: вводити, читати, надсилати, отримувати дані.

За рахунок посилення конкуренції між надавачами платіжних послуг з’являться нові продукти та сервіси, поліпшиться їхня якість, знизиться вартість послуг з одночасним збереженням високого рівня безпеки проведення операцій.

Специфікації для Open Banking в Україні пропрацьовуються в межах засідань асоціації ЄМА разом із НБУ. За основу для адаптації під умови українського законодавства взяли европейські стандарти Berlin Group.

Зміст

Коли з’явиться Open Banking в Україні

За очікуванням НБУ, уже навесні 2024 року домовленості мають бути узгоджені, щоб у банків був час до визначеного в законі терміну відкрити API. 

За основу українські банки, за даними регулятора, вже взяли специфікації Berlin Group і зараз вже оптимізують їх для нашого ринку. 

«Ми впевнені, що в серпні 2025 року банки відкриють доступ до інформації за рахунками та навіть для ініціювання трансакцій», — наголосив Шабан.

Водночас отримання такого доступу до рахунку буде можливим лише з дозволу власника цього рахунку, а отримати доступ зможуть тільки ті учасники платіжного ринку, які отримають необхідну авторизацію НБУ.

Відкритий банкінг вже в дорозі

Як пояснив заступник Голови НБУ, дорожньою картою передбачено, що Національний банк встановлює певні рамки, а далі — банки домовляються про стандарти відкритих API.

Йдеться не тільки про технічну специфікацію, а також про мінімальний набір так званих базових API, які мають відкриватися на безоплатній основі.

Так, в Україні банки матимуть базовий набір даних, які передаватимуть безплатно, а також додатковий — на комерційній основі. Усі специфікації будуть стандартизовані, і за підсумками домовленостей між банками вони будуть затверджені НБУ.

Також клієнти банків зможуть визначати, які персональні та фінансові дані можуть бути передані третім сторонам для зручності оплат, перегляду історії операцій та балансу по рахунках в одному додатку за принципом єдиного вікна. Це дасть змогу швидко та безпечно оплачувати різні товари та послуги, використовувати інноваційні фінансові продукти, ефективніше використовувати власні кошти на рахунках, відкритих у різних фінансових установах тощо. Оперувати платежами та даними клієнти зможуть через єдині додатки, які вважатимуть для себе найбільш зручними.

Як Райф готується до Open Banking

Наразі до відкриття API готуються більшість фінустанов, що працюють в Україні.

dev.ua дізнався, як у напрямку впровадження Open Banking рухається найбільший іноземний банк України ― Райффайзен Банк. Для цього ми поспілкувалися з директоркою департаменту корпоративних продуктів і розвитку бізнесу Райффайзен Банку Україна Наталією Пащенко та її колегами, які безпосередньо опікуються технічною частиною проєкту — Оленою Зюзіною та Кирилом Бірюком.

Наталія Пащенко 

Наталія Пащенко зазначає, що український банківський ринок прогресивний і це справді так. Він пройшов досить серйозну трансформацію. Це стосується по-перше корпоративного управління, підходів та принципів побудови системи трьох ліній захисту, ризик-орієнтованого підходу в фінансовому моніторингу (коли транзакція оцінюються не за формальними ознаками, а за економічним змістом та метою), виявлення та оцінки кінцевих бенефіціарних власників. По-друге, гармонізація в 2023 з вимогами ЄС щодо платіжного трафіку,  інтеграція у світові платіжні системи з впровадження ISO 20022. В 2025 році має повноцінно запрацювати система відкритого банкінгу (open banking) та впроваджені стандарти PSD2 (Payment Services Directive 2015/2366 — директива ЄС про платіжні послуги на внутрішньому ринку — ред.). Банки вже зосередилися над доопрацюванням питань, пов’язаних з автентифікацією і максимальною ідентифікацією клієнта і платежу. 

Ми запитали у неї, яке майбутнє ринку, на її погляд, матиме місце після впровадження Open Banking.

― Які нововведення передбачає Open Banking для бізнеса та для клієнта?  

Open Banking передбачає структурований і безпечний обмін даними між учасниками платіжного ринку через відкриті API. Відкритий доступ до банківських даних третім сторонам.Якщо простими словами: ви ділитеся персональною інформацією, такою як баланс та історія транзакцій, з іншими постачальниками фінансових сервісів, а натомість отримуєте можливість швидко та безпечно оплачувати різні товари та послуги, використовувати інноваційні фінансові продукти тощо.Наприклад, користуватися єдиним мобільним застосунком для керування рахунками всієї групи компаній, здійснювати платежі, переглядати баланси та надходження на рахунки з усіх банків України в єдиному вікні. 

— Для бізнесу це свого роду привілей?

Бізнес перестає бути рабом одного чи двох банків з залежністю і вимушеністю працювати в клієнт-банках своїх банків. Головна перевага — надання можливості користувачам фінпослуг обирати комфортний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу — налагодити взаємовигідну синергію та співпрацю, отримати нові можливості для розвитку новітніх рішень.

Лише клієнт вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації щодо рахунку. Головна складність при запровадженні відкритого банкінгу — переконати клієнтів дати згоду на відкриття своїх даних, які зберігаються у банках, третім сторонам (із доступом через API). А для цього потрібно гарантувати, що інформація надійно захищена та буде використана виключно для тих завдань і в тих обсягах, які вони узгодять. 

В довгостроковій перспективі перехід до Open Banking може значно покращити клієнту адмініструвати всі свої фінанси, по всіх рахунках, валютах, у всіх банках, в т. ч. стати основою для спрощення банківських процедур щодо ідентифікації, кредитування тощо.

— Куди рухатись тим банкам, які і так є достатньо digital? 

Відкритий банкінг. Деякі банки поки що дивляться у бік Open Banking із певною часткою скепсису, хоча нова концепція зовсім не означає, що у них заберуть клієнтів, швидше навпаки — вона допоможе зробити їхній сервіс зручнішим, простішим і функціональнішим для користувачів, забезпечить нові можливості для утримання клієнтів та управління їхньою лояльністю. Адже якщо для отримання певної послуги користувач обере мобільний застосунок- агрегатор або платіжний інструмент від стороннього розробника, то від цього виграють усі: і банки, і фінтех-компанії, і кінцеві споживачі. Банк також має всі можливості налагоджувати партнерства і бути тим єдиним вікном для клієнта з подальшим роутингом, наприклад, платежів на інші банки-партнери.

Очевидно, що зміниться принцип роботи банків. З’явиться можливість розширити охоплення тих сегментів, які сьогодні надто складні чи не в фокусі, участь в партнерських програмах, створення екосистем разом з корпоративними клієнтами та ASPSP. 

Ще один важливий напрям — інтеграція у платіжні системи, такі як SEPA. Це доступний і зручний спосіб електронного переказу коштів, що діє в багатьох країнах Європи. Доступ до європейських платіжних систем пришвидшить розрахунки, зменшить витрати бізнесу і загалом спростить процедуру валютного контролюю. Реалізація більшості задач лежить у площині розробки IT-рішень, імплементація яких мінімально потребує від пів року часу і більше. При цьому готових рішень на ринку немає

.—  Які загалом  виклики є нині найбільш актуальними в процесі цифрової трансформації банків? Які будуть актуальними в 2024 році? 

Відкритий банкінг має потенціал змінити спосіб взаємодії клієнтів з банками та іншими постачальниками фінансових послуг. Ми вже це бачимо на міжнародних ринках по запиту клієнтів та їх очікуваннях від відкритого банкінгу. Так, порівнюючи новітні дослідження міжнародних агенцій з 2022 роком, можемо зазначити, що потреби казначеїв, фінансових директорів міжнародних компаній змінились.

Все частіше ми бачимо запити на отримання даних по фінансових операціях в режимі реального часу, аналітику даних для можливості оперативно приймати рішення.

Клієнти українського ринку дуже швидко переймають новітні тенденції, а ми — кращі практики для локального ринку, які вже успішно впроваджуємо разом з материнською компанією для наших міжнародних клієнтів. 

Також, залишаються наші поточні процеси фінансового моніторингу платежів, клієнтів, де ми вже застосовуємо ML моделі (Machine learning Машинне навчання — один з методів функціонування штучного інтелекту, а саме — практичної реалізації його можливостей шляхом створення алгоритмів для виявлення закономірностей під час аналізу великих даних, та їх подальше використання для самонавчання).

І наш постійний пріоритет, що діятиме й наступного року — задоволення потреб клієнтів, створення цифрових продуктів та послуг, які найбільше потребують клієнти, покращення процесів, де все ще «болить» клієнтам, або скажімо «вже не болить, проте хотілось би більше комфорту». Найкращий сервіс, це коли твої фінансові питання вирішуються, а ти докладаєш до цього мінімум зусиль, бо у тебе є надійний банк-партнер, а свій час ти витрачаєш на своїх клієнтів/рідних/близьких.

Технічна сторона медалі

За словами провідного аналітика з інформаційних технологій департаменту ІТ розвитку цифрових каналів продажів та взаємодії з клієнтами райфу Олени Зюзіної, попри те, що Open Banking стає обов’язковим тільки з серпня 2025 року, але уже зараз банк веде комплекс робіт у цьому напрямку:

• бере активну участь у створенні специфікацій для Open Banking в Україні у рамках засідань асоціації ЄМА;
• пропрацьовує архітектуру Open Banking;
• готує платформу для виставлення публічних API;
• аналізує існуючі ендпоінти на предмет достатності надання інформації по Open Banking;
• планує розробити MVP (minimum value product) Open Banking API — ендпоінту для надання згоди користувачем банку на розкриття інформації по рахунку. 

В епоху глобальної диджиталізації компанії, які хочуть утриматись на ринку і займати провідні позиції мають слідувати цьому тренду і адаптувати свої продукти/послуги. Пандемія завершилась, але люди вже звикли до диджитал формату організації свого побуту, бізнесу, і зворотній крок вже неможливий.

«Тому диджиталізація — це вже не nice to have, це стало must have. Саме тому Райф прагне задовольняти потреби своїх клієнтів, які є фокусом наших продуктів і послуг», — каже Зюзіна.

API стане найбільш затребуваним каналом комунікації клієнтів з банками у найближчі роки, прогнозують у Райфі. «Диджиталізація — це про стандарти, ефективність, швидкість та доступність. Невіддільною складовою диджиталізації є саме API. Це фактично „мова“, якою між собою „спілкуються“ програми», — каже директор департаменту ІТ розвитку цифрових каналів продажів та взаємодії з клієнтами Райффайзен Банку Кирило Бірюк. За його словами, якщо підійти до цього питання грамотно, то з досить невеликими зусиллями можна перевикористовувати ті API, які банк створює для внутрішніх потреб.

«Вони мають бути стабільними, адже у відкритому доступі вони мають обслуговувати дуже великий трафік. Тут значну роль відіграє кваліфікація інженерів, які цим займаються», — каже Бірюк. 

Для використання API у промислових масштабах, за словами Олени Зюзіної, потрібна інфраструктура. Саме над цим питанням технічна команда банку працює вже давно. «Ми створюємо платформу для виставлення публічних API. Під платформою розуміємо, що це розробка стандартів для API і приведення у відповідність до цих стандартів існуючих API; єдине архітектурне рішення взаємодії з API; впровадження API Gateway для виставлення API; налагодження швидкої стандартизації та виставлення API на API Gateway», — розповіла dev.ua Зюзіна. 

Кирило Бірюк додає, що відповідно до концепції НБУ про Open Banking в Україні, банк повинен виставити у публічний доступ API для отримання балансу по рахунку, історії транзакцій до 30 днів, разовий переказ коштів з рахунку. «Тому, зараз у фокусі тримаємо виконання вимог регулятора. Щодо майбутніх рішень — ідей багато, вони всі проходять ретельний аналіз», — зазначає IT-директор з розвитку цифрових каналів Райфу.

Він також додає, що наразі формується неабиякий попит і на кастомні API.

«Кастомні API — це реальність, на них є попит, і є реальні користувачі. Під користувачами маємо на увазі корпоративних клієнтів, від фізичних осіб такого запиту немає. Усе більше і більше корпоративних клієнтів бажають отримувати інформацію по рахунку саме через API», — зазначає Кирило Бірюк.

У той же час Олена Зюзіна акцентує увагу на тому, що розроблення кастомних API — це достатньо дороге задоволення і в розробці, і в подальшому супроводженні. «Тому банк прагне все ж до стандартизації і уніфікації API. Маємо великі надії, що впровадження Open Banking допоможе нам у цьому», — зазначає вона.

Яким буде банк майбутнього 

Досить ймовірно, що невдовзі банки стануть повноцінними вірутальними супутниками людини будь-де для реалізації будь-яких потреб. Наталія Пащенко зазначає, що через API, як мінімум, можливо робити усі функції, які зараз здійснюються через онлайн банкінг. Це означає, що корпоративний клієнт, може використовуючи API банків, у яких відкриті рахунки у своїх ERP та CRM системах, виконувати ті ж операції, що і в онлайн банкінгу кожного банку окремо (звичайно, якщо є ресурс і можливість доопрацювання цих систем).

«Фактично, це означає, що всі рахунки різних банків можна бачити в одному вікні, що значно спрощує і скорочує час на виконанні операцій. Для бухгалтерської служби це означає економію часу та підвищення зручності при формуванні консолідованих залишків на рахунках, виписок, оборотів», — каже вона.

«Будь-який користувач Open Banking API має пройти реєстрацію в НБУ, тому попри термін Open Banking, користування API все ж обмежене. Так, банки можуть, використовуючи API інших банків у своїх додатках відображати інфо по рахунках користувача у інших банках, якщо користувач надасть на це згоду», — каже Олена.

Кирило Бірюк зазначає, що наразі в банку на стадії аналізу перебуває ідея, коли клієнти Райфу могли б в своєму додатку дивитися залишки коштів на своїх рахунках інших банків.

«Однак, варто зазначити, що відображення рахунків інших банків у своєму додатку — це з точки зору законодавства — опціональна функціональність, банк зобов’язаний лише виставити API для доступу для рахунку», — уточнює він.

Олена Зюзіна каже, що наразі для українського користувача можливість бачити всі свої рахунки у різних банках виглядає дійсно фантастично, а для банків достатньо трудоємко. «Тому найближчим часом банки будуть зосереджені на виконанні вимог законодавства, а в процесі експлуатації фіч Open Banking будуть з’являтися нові і нові ідеї», — зазначає вона. 

На думку Наталії Пащенко, Україна за крок до того, щоб нинішні банки перетворилися на Digital Bank, клієнти якого працюють в свої власній системі, якщо ми говоримо про бізнес-клієнтів, або в одному застосунку на власному смартфоні, та отримують всі необхідні дані для своєї фінансової та операційної діяльності в режимі онлайн, включаючи прогнози валют, балансів, поради щодо інвестицій, та інші рішення у відповідності до потреб клієнта.

За її словами, у банку майбутньому неабияке місце належатиме саме API, хмарним сервісам та штучному інтелекту. 

«За 2023 рік рівень впровадження сучасних технологій світовими компаніями для покращення бізнес моделей, оптимізації бізнес процесів й особливо в частині управління фінансами значно виріс. В фінансовій та операційній діяльності компанії дедалі більше використовують сховища даних, API, хмари та віртуальні банківські рахунки. Залучення штучного інтелекту до створення та надання фінансових послуг — далеко не нова тенденція, зокрема й в Україні», — зазначила Пащенко. 

ДОВІДКА

За даними Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК), українські фінтех-бренди використовують AI, серед іншого, для створення продуктів з онлайн-кредитування та порівняння фінансових інструментів. Особливої популярності набули й чат-боти на базі ШІ. Штучний інтелект незамінний, коли йдеться про збір та обробку великої кількості даних, оцінювання ризиків, оптимізацію процесів. У випадку фінтех-компаній, це значно спрощує відстеження економічного стану клієнтів, аналіз інформації про їхні інвестиції, кредити та рахунки.

За прогнозом Mordor Intelligence, оцінка глобального штучного інтелекту на ринку фінансових технологій може зрости до $26,67 млрд у 2026 р. Отже, застосування AI — це ще один топтренд у сфері фінтеху, який прижився і в Україні. Він безпосередньо впливає на розвиток галузі й, як зазначають різні експерти, продовжить це робити найближчими роками.

Наталія додає, що  ШІ здатен бачити закономірності, які не може відслідкувати людина. «Він може бути надійним консультантом (навіть у питаннях інвестування). Сьогодні штучний інтелект для фінтеху — запорука отримання лояльності та довіри з боку споживачів. Зі свого боку, це дозоляє залучати більше фінансування, отримувати вищі прибутки, швидше розвиватись та створювати нові яскраві продукти», — резюмує фахівчиня

АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». ВНЕСЕНИЙ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ БАНКІВ 27.03.1992Р. ЗА № 94, ІЗ ЗАПИСОМ ПРО ПРАВО НА ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА № 10. УМОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГИ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ БАНКУ.