Назар Кудерський, який навчається за спеціальністю «біомедична інженерія» у Львівській політехніці, спроєктував і виготовив модель протеза кисті. Ідея виникла спонтанно: річ у тому, що хлопець мешкає неподалік медичного закладу, де на лікуванні та реабілітації перебувають військові.
Назар Кудерський, який навчається за спеціальністю «біомедична інженерія» у Львівській політехніці, спроєктував і виготовив модель протеза кисті. Ідея виникла спонтанно: річ у тому, що хлопець мешкає неподалік медичного закладу, де на лікуванні та реабілітації перебувають військові.
Щоб зробити креслення, Назар вивчив будову кисті, те, як розміщені кістки, згини пальців, сухожилля. Для створення моделі використав різні матеріали, зокрема, каучук для відтворення сухожилля, а саму модель зробив із модифікованого і стійкого до світла пластику PETG, який отримав на кафедрі полімерів.
Коли я працював над виготовленням пальців, то виявилося, що найважче змоделювати великий, адже він здійснює багато різних рухів. У моїй розробці він може обхопити предмет і показати, що все добре. Але тепер я вже знаю, як поліпшити, вдосконалити його рухи.
У роботі також знадобилися знання з комп’ютерної графіки, які самостійно опанував за допомогою безплатних курсів на різних ресурсах. Також вивчив кілька програм — для налаштування принтера, для виготовлення художніх моделей, чітких деталей та їх розміщення тощо. Друкував усі елементи протеза на 3D-принтері, який придбали батьки. В окремих питаннях хлопець консультувався на кафедрі креслення, а всі точні прорахунки йому допоміг зробити викладач, доцент кафедри вищої математики Петро Сохан.
Цей протез перехідний, адаптивний, такий, що пришвидшить звикання до біонічного. Він розрахований на елементарні дії: підняти щось неважке, до двох кілограмів, взяти горнятко, набрати текст на клавіатурі, зателефонувати.
«Тобто це простий вид протеза. Виготовити його можна швидко, за три — три з половиною місяці. Надрукувати можна лише за день, далі все з’єднати спеціальним клеєм, і через три дні вже можна користуватися. Для міцнішого протеза, скажімо, металевого, в ідеалі — титанового, потрібні більш затратні, дорожчі матеріали, і робота, відповідно, потребуватиме значно більше часу», — розповідає Назар.
Студент планує свою розробку доповнити певними елементами: пневматичних м’язів, променевої та прямої кістки, а також датчиками, вкладками, за допомогою яких протез реагуватиме на нервові й м’язові імпульси.
Серед професійних планів також планує виготовити руку до плеча, а в майбутньому братиметься за стопи й ноги.
