Програміст з Луцьку виконував проєкт для ДП «Волиньторф», що у селі Прилісне Маневицького району Волинської області.
Програміст з Луцьку виконував проєкт для ДП «Волиньторф», що у селі Прилісне Маневицького району Волинської області.
10 вересня 2013 року він уклав договір на впровадження програмного забезпечення 1С8. Загальна вартість послуг складала 240 000 гривень.
50% від загальної суми він повинен був отримати протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору. 30% — після завершення кожного етапу робіт. А ще 20% — після остаточного завершення робіт.
ДП «Волиньторф» спочатку перерахувало кошти на загальну суму 120000 гривень.
У подальшому, коли ФОП виконав роботи, підприємство перерахувало ще 30 000 грн.
Як вказано в рішенні, перераховані кошти в сумі 150000 гривень програміст зняв з вищевказаного рахунка і використав на власні цілі.
Але потім щось пішло не так. Програміста раптом почали підозрювати в махінації.
Нібито він, «діючи з прямим умислом, переслідуючи особисту корисливу зацікавленість та мету заволодіння грошовими коштами ДП „Волиньторф“» насправді не виконав умови договору по впровадженню програмного забезпечення 1С8.
І … «шляхом зловживання службовим становищем, привласнив перераховані на його рахунок гроші». Тим самим він нібито завдав підприємству матеріальної шкоди на вказану суму.
Було відкрито кримінальну справу. І вже в червні 2016 року проведена судова комп`ютерно-технічна експертиза. Під час неї було виявлено дані про дату та час установки програмних продуктів 1С на робочому сервері ДП «Волиньторф». Як йдеться в ухвалі, установку 1С: Enterprise 8 Server була успішно завершена 22 березня 2016 року. І її встановлювала зовсім інша організація.
Програміста звинувачували в тому, що він склав акт здачі прийняття робіт, до якого вніс завідомо неправдиві відомості, що нібито саме він виконав роботи, і що потім привласнив гроші.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений програміст свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні заперечив. Він пояснив суду, що між ним, як ФОП та ДП «Волиньторф» у 2013 році було укладено договір на впровадження програмного забезпечення 1С8.
Виконував обумовлені договором роботи разом з двома своїми працівниками. Етапність робіт полягала в закупівлі програмного продукту і серверу самим підприємством. Після цього програмісти зробили модулі перенесення інформації, почали навчати працівників. Причому частину інформації мали переносити самі працівники, перевіряючи правильність та актуальність даних, що дозволяє краще навчитися. Це пояснювали бухгалтерам і казали, що в такий спосіб вони швидше навчаться.
Але програмісти бачили, що бухгалтери нічого по навчанню не виконували, тому наголошували, щоб продовжували навчання. На це бухгалтери заявляли про наявність великого обсягу поточної роботи і що «на заводі почалися буремні часи».
Маючи намір продовжити встановлення програми, програміст запитав, коли можна продовжити виконання робіт, однак йому сказали, що завод готують до приватизації і «зараз ним не до програми».
Тож програміст вважає, що його команда була позбавлені можливості довстановити програму через форсмажорні обставини на заводі. А про те, що ДП «Волиньторф» найняло нового підрядчика на виконання цих же робіт, він взагалі дізнався випадково.
Хоча, на його думку, підприємству фінансово вигідніше було надати можливість йому завершити навчання з працівниками. Також програміст ствердив, що акти виконаних робіт цілком відповідають обсягу виконаного, і він взяв оплату пропорційно по виконаних годинах. По навчанню персоналу робота виконана на 2/3, із кожним працювали по 2-3 робочі дні. Претензія до команди була приблизно на 43000 гривень. Але сплачений аванс він та його працівники повернули підприємству протягом трьох місяців.
Програміст попросив суд ухвалити виправдувальний вирок.
Свідок, яка у 2013 році квітні 2014 працювала головним бухгалтером на ДП «Волиньторф», підтвердила, що обвинувачений та його працівники на підприємство приїжджали, однак «спрацював людський фактор, бо працівникам складно було сприймати нове, бухгалтери не хотіли перенавчатися».
Опитавши інших свідків, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, суд дійшов висновку, що обвинувачення є недоведеним, так як воно не обґрунтовано достатніми доказами, які б підтверджували винуватість особи поза сумнівами.
Рішення було прийнято у травні 2023 року. Тобто з моменту встановлення 1 °C пройшло майже 10 років.
