Дехто з нас ще пам’ятає часи, коли в паперових газетах писали про «гонку озброєнь» між двома наддержавами: СРСР і США. З’являлися надзвукові літаки, міжконтинентальні ракети, водневі бомби.
Дехто з нас ще пам’ятає часи, коли в паперових газетах писали про «гонку озброєнь» між двома наддержавами: СРСР і США. З’являлися надзвукові літаки, міжконтинентальні ракети, водневі бомби.
І ніби спін офф від воєнки дещо опосередковано набирали обертів космічні перегони. Перший штучний супутник Землі, перший чоловік в космосі, перша людина на Місяці …
Найбільші держзамовлення росли або навколо держзамовлень на воєнку, або на космос. Все інше — другорядне.
У міру того як світ глобалізувався, кількість перегонів за участі наддержав (і не тільки їх), зростала.
І зараз ми живемо у суперконкурентному світі. Це чимось нагадує мені історію розвитку Олімпійських ігор. У 1896 році, на перших «сучасних» Олімпійських іграх в Афінах було всього 10 видів спорту: фехтування, гімнастика, стрільба, великий теніс (що особливо приємно), плавання, легка і важка атлетика, велоспорт і боротьба. Згодом кількість збільшувалася, зараз олімпійських видів спорту понад 30, як літніх, так і зимових. І в кожному з них — вперта боротьба. І все більше учасників.
Не знаю, чи робив хтось цю вправу раніше, але я спробував виділити топ-11 глобальних перегонів, в яких ми всі беремо участь. І ось що вийшло.
У нинішньому десятилітті у людства в цій дисципліні відразу кілька значущих цілей: а). Забезпечити глобально доступний швидкісний інтернет. Чим вже займається Ілон Маск і його флотилія низькоорбітальних супутників.
б). Освоїти Місяць, створити там базу, і, як говорив недавно на зустрічі з журналістами глава Firefly Aerospace Макс Поляков, підготуватися до підкорення далекого космосу. NASA готує місію у 2023 році, але, цілком ймовірно, там їх вже чекатимуть китайські місяцеходи.
До традиційних видів озброєння, які зараз модернізуються дуже активно, недавно додалася ще і кіберзброя. Як виявилося, хакери здатні на багато що, наприклад, знеструмити на час цілий регіон (Blackenergy), або поставити під загрозу фінансову роботу компаній окремо взятої країни (вірус Petya). Кібервійська тільки прокачують м’язи та змагаються в озброєнні.
Населення Землі швидко зростає, але боротьба за людські ресурси від цього не стає менш інтенсивною. У першу чергу, змагання йде за таланти. Розвинені країни готують окремі програми релокації мізків з інших країн. І готові піти на всі умови, аби завести собі куточок «Кремнієвої долини», звідки піде сплеск інновацій.
Ці перегони переважно обумовлені зниженням операційних витрат на підприємствах. Чим більше процесів можна автоматизувати й роботизувати, тим менше доведеться залучати людських ресурсів. А значить, менше мороки, менше витрат. Але роботи в доступному для огляду майбутньому стануть масовим явищем не тільки в промисловості. Зараз нам цікаво дивитися на YouTube, як нові трюки розучують роботособаки від Boston Dynamics, а через деякий час зіткнемося з засиллям людиноподібних соціальних роботів, які почнуть віднімати у нас просту машинну роботу.
Його Величність долар — все ще його Величність. І все ще є головною валютою планети. Але остання ковідна криза поставила його гегемонію під загрозу. У 2020 році США почали активно «друкувати» бакс, щоб підтримати бізнеси й людей в період пандемії, і грошова маса швидко росла. Пересидіти кризу в доларі — вже не дуже хороша ідея. Це змусило інвесторів шукати нові активи, що акумулюють цінність. І навіть страхові фонди почали вкладати в біткоїни. Хоча навряд чи біткоїн зараз здатний на те, щоб покласти долар на лопатки. Але це не означає, що нові цифрові валюти не почнуть з’являтися. Наприклад, вони можуть з’явитися в прив’язці до великих соцмереж, таких як Facebook.
Протистояння США і Китаю у 2019 році переросло в повноцінну торговельну війну. Це могло бути пов’язано з тим, що китайський телеком-гігант Huawei почав швидко захоплювати ринок портативної електроніки, відкушуючи частку ринку Apple. Huawei — не єдиний китайський бренд, який бере участь в gadget-перегонах. Обороти набирали Xiaomi, OPPO, Meizu. Перегони привели до того, що продуктивний сучасний смартфон з хорошою камерою і якісним екраном почав коштувати не більше $200.
Яким буде наступний масовий гаджет, покаже час. Поки складно собі уявити щось більш масове, ніж смартфон. Хоча зараз йдуть експерименти над новими формфакторами. Наприклад, розумні окуляри.
В Україні вже 43 тис. електрокарів, а через пару років експерти обіцяють 250 тис. При цьому ще п’ять років тому зустріти на вулицях «електричку» було рідкістю.
У світі є країни, де автомобілів з електродвигуном вже набагато більше. Наприклад, Німеччина подолала позначку в 1 млн електромобілів. Електромобілі поступово витіснятимуть бензинові й ті бренди, які адаптуються під попит, отримають найбільш ласі шматки ринку.
Але на цьому перегони не закінчуються. Та ж Німеччина нещодавно оголосила, що переходить на водневе паливо.
«Ми робимо Німеччину водневою країною», — заявив недавно Федеральний міністр транспорту Андреас Шоєр. Німецький уряд інвестує 8 млрд євро в 62 масштабні водневі проєкти. Вибрані ініціативи охоплюють ланцюжок від виробництва водню до використання новітнього палива на транспорті й промислового застосування.
З того часу як американський проєкт Open AI оголосив про старт тестів супернейронки GPT-3, яка підтримує 175 млрд параметрів, пройшло понад рок. Нейронка може допомогти в написанні програмного коду, новин для сайту і навіть віршів.
У GPT-3 зараз з’являється серйозна кількість конкурентів. Зокрема, про запуск супернейронок зразка GPT-3 оголосили нещодавно Ізраїль і Південна Корея.
Великі шанси на першість має Китай. Влітку 2021 року дослідники з Пекінської академії штучного інтелекту (BAAI) оголосили про випуск Wu Dao 2.0 — модель штучного інтелекту, що здатна генерувати текст, який не відрізняється від створеної людиною прози. Він може писати есе, вірші та куплети традиційною китайською мовою, а також розпізнавати й генерувати зображення, створювати майже фотореалістичні твори мистецтва.
Wu Dao 2.0 здатний працювати з 1,75 трлн параметрів, що в 10 разів більше, ніж GPT-3.
Людство продовжує хворіти. А глобальні епідемії перестали бути чимось особливим. У 2020 році весь світ став свідком нових перегонів — розробки вакцини від COVID-2019. Британська AstraZeneca, американський Pfizer, російський «Супутник»… Розробники скорочують time-to-market, змагаються, чия вакцина є більш ефективною.
У медичному R&D дуже складно конкурувати, бо розробка і тестування однієї молекули масового препарату коштують мільярди доларів. При цьому в медицині багато молодих стартапів, але сфера їх застосування, в основному, — це рання діагностика прояви симптомів різних захворювань.
Гучний нещодавній американський стартап Colossal, який збирається відновити популяцію мамонтів за допомогою технології редагування геному, наштовхує на думки, що у доступному для огляду майбутньому в цій сфері ми маємо почути багато яскравих новин.
Втім, редагування геному наштовхується на ряд складнощів.
Наприклад, китайці кілька років тому оголосили, що їм вперше вдалося створити двох генетично модифікованих дітей. Це може означати, що внесені модифікації збережуться у їхніх нащадків, і можуть бути як бажаними, так і несподіваними змінами. Тому що у всіх методів редагування є ймовірність помилки.
Попри великі потенційні ризики, редагування генома в майбутньому допоможе людям справлятися з деякими видами хвороб — наприклад, позбутися від інсулінової залежності.
Ці перегони особливо зловісні, оскільки їх учасники — компанії, які виробляють контент. Наприклад, якщо ви дочитали до цього розділу, то вже провели на сайті dev.ua близько двох хвилин. Це час, який ви не витратили на перегляд Netflix, YouTube, Facebook або телевізора.
Виробники контенту вкладають величезні гроші в перегони за увагу. Причому є регіони, такі як Китай, які відбудовують стіну від західних проєктів і створюють власну екосистему контент-сервісів.
У майбутньому з розвитком технологій VR, AR, а також віртуальної присутності битва за увагу глядача ще більше загостриться: з’являться розвинені віртуальні світи, віртуальні активи та персонажі.
