За словами керівника військ РЕБ Міноборони Івана Павленка, зараз відбувається процес зміни термінології, і правильніше казати не радіоелектронна боротьба, а електромагнітна боротьба.
За словами керівника військ РЕБ Міноборони Івана Павленка, зараз відбувається процес зміни термінології, і правильніше казати не радіоелектронна боротьба, а електромагнітна боротьба.
Радіоелектронна боротьба, за його словами, має три основних складових: електронна підтримка, або розвідка, безпосередньо радіоелектронне подавлення, а також радіоелектронний захист, якого, зокрема, потребують дрони. «Всі засоби використовують електромагнітний спектр. Хто контролює цей спектр, той матиме суттєво перевагу над противником в застосуванні різних типів озброєнь», — пояснює військовий.
Павленко зазначає, що наразі між Україною та рф приблизно є паритет у розвитку цього виду озброєння. «Ми досягли достатніх успіхів, але сподіватися на те, що це надовго, не доводиться. На жаль, ворог достатньо грамотний і вживає комплексних заходів для нарощування своїх спроможностей. Тобто думати про те, що все у нас добре, і так буде завжди — велика помилка. Нам треба ухвалювати стратегічні рішення щодо системного розвитку як радіоелектронної боротьби, так і роботизованих платформ», — сказав він в інтерв’ю DW.
При цьому розвивати виробництво треба не лише для задоволення нинішніх потреб, а й на перспективу, додав Павленко. «За ці роки ми досягли дуже багато разом з партнерами та волонтерами. Коли ми створювали деякі системи ситуаційної обізнаності, я звертався до українців, які добре розуміються на IT-технологіях. Вони вкладали свої гроші й робили їх. Партнери нам для цього давали техніку. Такі системи у партнерів були лише на папері або на стадії розробки. В Україні це все фізично працює», — зазначив він.
За його словами, українські засоби радіоелектронної боротьби з БПЛА не мають аналогів. «Наприклад, росіяни виробляють великі станції, які мають майже таку саму ефективність, як наші невеликі станції „Буковель“, „Анклав“ або „Нота“. Вони менш габаритні, монтуються на пікапах і, відповідно, швидше пересуваються. Також вони дешевші. І це дає нам невеличку перевагу в цьому напрямку. Так само є у нас хороші рішення в напрямку РЕБ ближньої дії. Наприклад, компанія Kvertus зробила достатньо серйозний прорив в якості. Ми почали співпрацювати більш плідно з міністерством оборони. Хоча багато людей скаржаться на занадто жорсткі вимоги, але якість обладнання зросла», — зазначив війсковий При цьому він зазначає, що Україні ще працювати й працювати над авіаційними засобами РЕБ.
Павленко також звернувся до українців: «Приходьте, будь ласка, в підрозділи РЕБ. Нам потрібні фахівці. У нас є сучасні високоефективні станції радіоперешкод. Новітні, високотехнологічні. Там ви можете проявити свої знання і здібності, щоб знищувати ворога».
